Рішення

від 01.07.2024 по справі 910/5016/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2024Справа № 910/5016/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/5016/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник ЛТД"

до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу

СУТЬ СПОРУ:

24 квітня 2024 року до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник ЛТД" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 23.04.2024 року до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (відповідач) про стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 87 750,14 грн. (вісімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят гривень 14 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, чим позивачу було завдано збитки у вигляді втрат, пов`язаних із сплатою одноразового платежу за право укладення договору у сумі 43 875,07 грн. Посилаючись на норми ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 87 750,14 грн., що є розміром подвійної шкоди, завданої позивачу відповідачем у зв`язку із порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5016/24, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

10.05.2024 року через систему «Електронний суд» від Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» надійшов відзив на позовну заяву № 053/05-1858 від 09.05.2024 року, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що (1) сторонами до підписання договору було погоджено всі істотні умови договору, умови договору щодо обов`язку сплати одноразового платежу позивачу були відомі та погоджені ним; (2) рішенням Комітету не було надано оцінки спірному договору; (3) позивачем не доведено склад цивільного правопорушення для стягнення з відповідача збитків.

Разом з відзивом на позовну заяву від Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» надійшло клопотання № 053/05-1841 від 09.05.2024 року «Про витребування доказів», в якому відповідач просить витребувати у ТОВ «Супутник ЛТД»: (1) інформацію про кількість укладених договорів з юридичними та фізичними особами з паркування транспортних засобів за період з 24.02.2020 по 20.02.2023; (2) копії договорів з паркування транспортних засобів укладених між ТОВ «Супутник ЛТД» та юридичними та фізичними особами за період з 24.02.2020 по 20.02.2023.

Дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

За приписами ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Розглянувши клопотання відповідача, суд вважає, що відсутні підстави для його задоволення, оскільки витребувані докази жодним чином не впливатимуть на предмет доказування у даній справі.

Відтак, враховуючи предмет та підстави позову, а також обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки заявником не доведено обставини, які можуть підтвердити витребувані докази або аргументи, які вони можуть спростувати.

Разом з відзивом на позовну заяву від Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» надійшло клопотання б/н від 09.05.2024 року «Про призначення експертизи», в якому відповідач просить призначити судову експертизу у справі, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертизи. На вирішення експертизи поставити наступні питання: (1) Яку реальну суму збитків понесла Товариство з обмеженою відповідальністю «Супутник ЛТД», внаслідок виконання сторонами умов Договору № ДНП-2020-02/21 від 20 лютого 2020 року, укладеного між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Супутник ЛТД»?; (2) Чи були компенсовані Товариству з обмеженою відповідальністю «Супутник ЛТД» витрати від оплати одноразового платежу в сумі 43 875,07 грн третіми особами, які є споживачами послуги з паркування транспортних засобів?. Для експертного дослідження витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Супутник ЛТД» облік доходів і витрат за період дії договору №ДНП-2020-02/21 від 20.02.2020 та рахунки, які виставлялися юридичним та фізичним особам за паркування їхніх транспортних засобів за 1 день за період: з 20.02.2020 по 05.01.2021.

Дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача про призначення експертизи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з того, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Дослідивши підстави заявленого клопотання про призначення експертизи, виходячи із наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що для з`ясування необхідних для вирішення даного спору обставин відсутні підстави для призначення відповідної судової експертизи.

15.05.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Супутник ЛТД» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що викладені у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують пояснення позивача та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

20.05.2024 року через систему «Електронний суд» від Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 17.05.2024 року, в яких відповідач проти позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та безпідставності.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач у свої позовній заяві, рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 75-р/тк від 15.07.2021 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано:

- що КП "Київтранспарксервіс" у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента;

- визнано дії КП "Київтранспарксервіс", які полягають у встановленні в період з 05.03.2019 по 05.01.2021 для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язку зі сплати одноразового платежу за право укладення договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладення вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

За зазначені порушення на відповідача накладено штраф.

Вказаним рішенням встановлено, що КП "Київтранспарксервіс" у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (п. 50 вказаного рішення).

Положенням про порядок реалізації прав на експлуатацію майданчиків для паркування із застосування електронних торгів, затвердженого наказом директора КП "Київтранспарксервіс" № 70 від 06.08.2019, встановлені загальні вимоги, правила та єдиний порядок ведення роботи при застосуванні систем електронних торгів для реалізації іншим суб`єктам господарювання прав на експлуатацію майданчиків для паркування.

Так, відповідно до п. 5.2 зазначеного Положення, загальна вартість договору складається з двох основних компонентів: вартість експлуатації паркувального майданчика на весь період, що підлягає оплаті на умовах договору; та одноразовий платіж за право укладення договору (10% від вартості експлуатації місць для паркування).

Пунктом 56 рішення встановлено, що за інформацією КП "Київтранспарксервіс", одноразовий платіж сплачується переможцем торгів на користь КП "Київтранспарксервіс" впродовж 3-ох банківських днів із дня підписання протоколу про результати проведення торгів та не підлягає поверненню.

Таким чином, АМКУ встановлено, що дії КП "Київтранспарксервіс", які полягали у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язків сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та штрафів за відмову від укладення вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказував на те, що за результатами аукціону № UA-PS-2020-01-11-000080-1 по лоту "право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Героїв Дніпра, 33, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва", який було проведено відповідачем 27.01.2020 року, позивача визнано переможцем аукціону.

У протоколі електронного аукціону № UA-PS-2020-01-11-000080-1 визначено, що сума, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону становить 43 875,07 грн.

Позивачем було сплачено на користь відповідача одноразовий платіж у розмірі 43 875,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 04.02.2020 року.

20.02.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № ДНП-2020-02/21 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.

З огляду на те, що відповідачем було порушено законодавства про захист економічної конкуренції, позивач зазначив, що йому були завдані збитки у вигляді втрат, пов`язаних із сплатою одноразового платежу за право укладення договору у сумі 43 875,07 грн.

За таких обставин, посилаючись на норми ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 87 750,14 грн., що є розміром подвійної шкоди, завданої позивачу відповідачем у зв`язку із порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ст. 255 Господарського кодексу України збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб`єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди, необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі № 910/16055/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року, в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України № 75-р/тк від 15.07.2021 року в частині пунктів 2, 3 резолютивної частини рішення відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22.12.2022 року закрито касаційне провадження у справі № 910/16055/21 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; касаційну скаргу в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року у справ № 910/16055/21 залишено без змін.

Судами встановлено, що дії КП "Київтранспарксервіс", які полягають у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві обов`язків зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування, забезпечувального платежу, штрафів за відмову від укладання договору або підписання актів приймання-передачі майданчиків в експлуатацію становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 4.3. укладеного між сторонами договору, його загальна ціна становить 438 750,72 грн., з яких 438 750,72 грн. - вартість експлуатації паркувального майданчика за весь період, що підлягає оплаті на умовах договору та 43 875,07 грн. одноразовий платіж за право укладання договору.

Однак, стягнення комунальним підприємством суми одноразового платежу за право укладення договору є неправомірним.

Як встановлено у рішенні АМКУ та рішенні суду у справі № 910/16055/21, КП "Київтранспарксервіс" застосовував передбачений договором одноразовий платіж за прав укладення договору з метою одержання додаткових коштів унаслідок порушення прав суб`єктів господарювання, з якими КП "Київтранспарксервіс" укладав договори про надання в експлуатацію майданчиків для паркування.

Таким чином, шкодою в даному випадку є здійснена позивачем оплата одноразового платежу за право укладення договору у розмірі 43 875,07 грн.

Протиправна поведінка відповідача у даному випадку полягає у тому, що у зв`язку із встановленням обов`язку сплати одноразового платежу за право укладення договору, останнім були порушені норми Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою полягає в тому, що внаслідок вчинення вказаних вище дій позивачем були переплачені грошові кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (зловживання монопольним (домінуючим) становищем), суд дійшов висновку, що саме через винні дії відповідача позивачу було завдано шкоду в сумі 43 875,07 грн., яка на підставі ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" повинна бути відшкодована відповідачем у подвійному розмірі, тобто у сумі 87 750,14 грн.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (ідентифікаційний код 35210739, адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Супутник ЛТД» (ідентифікаційний код 43438658, адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 172-б, оф. 210) грошові кошти: шкоду заподіяну порушенням законодавства про захист економічної конкуренції - 87 750,14 грн. (вісімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят гривень 14 копійок) та судовий збір - 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.07.2024р.

Суддя О.В. Котков