Постанова

від 10.12.2024 по справі 910/5016/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа№ 910/5016/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.07.2024 (повний текст складено та підписано 01.07.2024)

у справі № 910/5016/24 (суддя О.В. Котков)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник ЛТД"

до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Супутник ЛТД" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (відповідач) про стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 87 750,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, чим позивачу було завдано збитки у вигляді втрат, пов`язаних із сплатою одноразового платежу за право укладення договору у сумі 43 875,07 грн. Посилаючись на норми ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 87 750,14 грн, що є розміром подвійної шкоди, завданої позивачу відповідачем у зв`язку із порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник ЛТД" грошові кошти: шкоду заподіяну порушенням законодавства про захист економічної конкуренції - 87 750,14 грн та судовий збір - 3 028,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 01.07.2024 у справі №910/5016/24 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що позивач, як особа, що надає послуги з паркування транспортних засобів за плату третім особам не може вважатися особою, якій були завдані збитки внаслідок виконання ним умов договору з КП "Київтранспарксервіс", оскільки здійснений позивачем одноразовий платіж мав бути компенсований йому клієнтами, яким позивач надавав послуги з паркування транспортних засобів. Також апелянт зазначив, що за умовами укладеного з позивачем договору, зайво сплачені кошти підлягають поверненню після проведення всіх належних розрахунків за договором, відтак, здійснена позивачем оплата на рахунок КП одноразового платежу, не підтверджує факт реальних збитків позивача. Крім того, скаржник зазначив про неправомірність відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та призначення експертизи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/5016/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

08.08.2024 матеріали справи №910/5016/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5016/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.08.2024, справу №910/5016/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/5016/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

26.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5016/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.10.2024, справу №910/5016/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко А.І.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що за результатами аукціону № UA-PS-2020-01-11-000080-1 по лоту "право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Героїв Дніпра, 33, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва", який було проведено відповідачем 27.01.2020 року, позивача визнано переможцем аукціону.

У протоколі електронного аукціону № UA-PS-2020-01-11-000080-1 визначено, що сума, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону становить 43 875,07 грн.

Позивачем було сплачено на користь відповідача одноразовий платіж у розмірі 43 875,07 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 04.02.2020 року.

20.02.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №ДНП-2020-02/21 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, за умовами якого відповідач передає за плату позивачу для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, вул. Героїв Дніпра, 33, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 36 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 4 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їх транспортних засобів.

Відповідно до п. 4.3. договору, його загальна ціна становить 438 750,72 грн., з яких 438 750,72 грн - вартість експлуатації паркувального майданчика за весь період, що підлягає оплаті на умовах договору та 43 875,07 грн одноразовий платіж за право укладання договору.

В подальшому, рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 75-р/тк від 15.07.2021 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано:

- що КП "Київтранспарксервіс" у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента;

- визнано дії КП "Київтранспарксервіс", які полягають у встановленні в період з 05.03.2019 по 05.01.2021 для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язку зі сплати одноразового платежу за право укладення договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладення вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

За зазначені порушення на відповідача накладено штраф.

Вказаним рішенням встановлено, що КП "Київтранспарксервіс" у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (п. 50 вказаного рішення).

Положенням про порядок реалізації прав на експлуатацію майданчиків для паркування із застосування електронних торгів, затвердженого наказом директора КП "Київтранспарксервіс" № 70 від 06.08.2019, встановлені загальні вимоги, правила та єдиний порядок ведення роботи при застосуванні систем електронних торгів для реалізації іншим суб`єктам господарювання прав на експлуатацію майданчиків для паркування.

Так, відповідно до п. 5.2 зазначеного Положення, загальна вартість договору складається з двох основних компонентів: вартість експлуатації паркувального майданчика на весь період, що підлягає оплаті на умовах договору; та одноразовий платіж за право укладення договору (10% від вартості експлуатації місць для паркування).

Пунктом 56 рішення встановлено, що за інформацією КП "Київтранспарксервіс", одноразовий платіж сплачується переможцем торгів на користь КП "Київтранспарксервіс" впродовж 3-ох банківських днів із дня підписання протоколу про результати проведення торгів та не підлягає поверненню.

Таким чином, АМКУ встановлено, що дії КП "Київтранспарксервіс", які полягали у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язків сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та штрафів за відмову від укладення вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року у справі №910/16055/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року, в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України № 75-р/тк від 15.07.2021 року в частині пунктів 2, 3 резолютивної частини рішення відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22.12.2022 року закрито касаційне провадження у справі № 910/16055/21 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; касаційну скаргу в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року у справ № 910/16055/21 залишено без змін.

З огляду на те, що відповідачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, позивач зазначив, що йому були завдані збитки у вигляді втрат, пов`язаних із сплатою одноразового платежу за право укладення договору у сумі 43 875,07 грн.

За таких обставин, посилаючись на норми ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 87 750,14 грн, що є розміром подвійної шкоди, завданої позивачу відповідачем у зв`язку із порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції позов задовольнив, з чим колегія суддів погоджується, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ст. 255 Господарського кодексу України збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб`єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди, необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.

Як встановлено у рішенні АМКУ та рішенні суду у справі № 910/16055/21, КП "Київтранспарксервіс" (відповідач) застосовував передбачений договором одноразовий платіж за право укладення договору з метою одержання додаткових коштів унаслідок порушення прав суб`єктів господарювання, з якими КП "Київтранспарксервіс" укладав договори про надання в експлуатацію майданчиків для паркування.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про неправомірність стягнення комунальним підприємством суми одноразового платежу за право укладення договору.

Шкодою в даному випадку є здійснена позивачем оплата одноразового платежу за право укладення договору у розмірі 43 875,07 грн.

Протиправна ж поведінка відповідача полягає у тому, що у зв`язку із встановленням обов`язку сплати одноразового платежу за право укладення договору, останнім були порушені норми Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою полягає в тому, що внаслідок вчинення вказаних вище дій позивачем були переплачені грошові кошти.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, про те, що позивач, як особа, яка надає послуги з паркування транспортних засобів за плату третім особам не може вважатися особою, якій були завдані збитки внаслідок виконання ним умов договору з КП "Київтранспарксервіс", оскільки здійснений позивачем одноразовий платіж мав бути компенсований йому клієнтами, яким позивач надавав послуги з паркування транспортних засобів - є безпідставними, оскільки наявність договірних відносин позивача з третіми особами, та оримання позивачем коштів за надання відповідних послуг, жодним чином не впливає на неправомірність нарахування відповідачем плати за укладення договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2020-02/21 від 20.02.2020, яка на підставі ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" повинна бути відшкодована відповідачем у подвійному розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (зловживання монопольним (домінуючим) становищем), колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що саме через винні дії відповідача позивачу було завдано шкоду в сумі 43 875,07 грн, яка на підставі ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" повинна бути відшкодована відповідачем у подвійному розмірі, тобто у сумі 87 750,14 грн.

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на п. 4.4 та п. 4.11 договору №ДНП-2020-02/21 від 20.02.2020, як на підставу того, що після припинення його дії, одноразовий платіж за право укладення договору може бути повернутий позивачу - є необгрунтованими, оскільки договором не передбачено право позивача на повернення одноразового платежу. Разом з тим, п. 4.4 договору визначено, що одноразовий платіж за право укладення договору підлягає оплаті позивачем на користь відповідача впродовж 3-х банківських днів з дня підписання Протоколу електронного аукціону та не повертається у випадку розірвання сторонами договору.

Стосовно тверджень апелянта, викладених в апеляційній скарзі, про те, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та призначення експертизи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

До суду першої інстанції відповідачем було подано клопотання про витребування доказів, відповідно до якого заявник просив суд витребувати у ТОВ «Супутник ЛТД» інформацію про кількість укладених договорів з юридичними та фізичними особами з паркування транспортних засобів за період з 24.02.2020 по 20.02.2023 та копії договорів з паркування транспортних засобів укладених між ТОВ «Супутник ЛТД» та юридичними та фізичними особами за період з 24.02.2020 по 20.02.2023.

Враховуючи що заявником не доведено обставини, які можуть підтвердити витребувані докази або аргументи, які вони можуть спростувати, враховуючи предмет та підстави позову, а також обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів.

При цьому твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що відмовляючи у задоволенні відповідного клопотання місцевий суд фактично відмовився здійснити дослідження документів, які стосуються підтвердженння того, що позивачу не завдана школа - є безпідставними, оскільки як вище було зазначено судом, наявність договірних відносин позивача з третіми особами, та отримання позивачем коштів за надання відповідних послуг, жодним чином не впливає на неправомірність нарахування відповідачем плати за укладення договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2020-02/21 від 20.02.2020.

Стосовно доводів відповідача, наведених в апеляційній скарзі, про неправомірну відмову суду першої інстанції у призначенні судової експертизи, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що для з`ясування необхідних для вирішення даного спору обставин відсутні підстави для призначення відповідної судової експертизи.

Решта доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства "Київтранспарксервіс".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення від 01.07.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №910/5016/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс".

Матеріали справи №910/5016/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні з 12.10.2024 по 20.10.2024 та у відпустці з 21.10.2024 по 25.10.2024 та у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А. з 04.11.2024 по 06.12.2024 та перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. у відпустці з 06.12.2024 по 09.12.2024 повний текст судового рішення складено та підписано 10.12.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

А.І. Тищенко