Ухвала

від 01.07.2024 по справі 910/7805/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

01.07.2024Справа № 910/7805/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», м. Київ

до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, Російська Федерація, м. Москва

про стягнення 206 197 713,41 грн, що становить7 048 313,73 дол. США,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення майнової шкоди у розмірі стягнення 206 197 713,41 грн, що становить7 048 313,73 дол. США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, позивачем понесені збитки, а саме: пошкодження та втрата майна, яке знаходилось на зберіганні за адресою: Херсонська область, Херсонський район, село Чорнобаївка, вулиця Промислова, будинок 1 .

Отже, розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 27 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Суд зазначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.

Обґрунтовуючи підсудність даного спору Господарському суду міста Києва, позивач посилався на ч. 6 ст. 29 ГПК України, відповідно до якої позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності.

Як вказується позивачем, останнє відоме місце постійної діяльності та офіційного місцезнаходження в Україні відповідача є: місто Київ, Повітрофлотський проспект, будинок 27, оскільки за вказаною адресою знаходиться посольство Російської Федерації в Україні.

Разом із тим, суд зазначає, що на час подачі цього позову відповідач не має в Україні місцезнаходження або представництва, оскільки із 24.02.2022 дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією розірвано у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої.

Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено.

Крім того, позивачем заявлено позов до держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, а не до посольства Російської Федерації в Україні.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заподіяних товариству збитків, що виникли внаслідок збройної агресії Російська Федерація на території України, у розмірі стягнення 206 197 713,41 грн, що становить7 048 313,73 дол. США.

У позовній заяві товариство вказує на те, що такі збитки позивач отримав через неправомірні дії відповідача, під час окупації частин території України, зокрема, Херсонської області. ТзОВ «Станіславська торгова компанія» вказує, що позивач, як поклажедавець за договором зберігання, розмістив на зберігання майно на суму 206 197 713,41 грн за адресою: Херсонська область, Херсонський район, село Чорнобаївка, вулиця Промислова, будинок 1. Однак, з 11.11.2022 по теперішній час територія Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району Херсонської області є територією можливих бойових дій. За таких обставин, через протиправні дії відповідача на території Херсонської області викрадено та знищено майно позивача, чим завдано ТзОВ «Станіславська торгова компанія» майнові збитки.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Отже, оскільки на дату подання позивачем цього позову відповідач взагалі не мав в Україні місцезнаходження, то даний позов слід подавати за місцем заподіяння шкоди, тобто до Господарського суду Херсонської області.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За приписами частини 6 статті 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Господарському суду міста Києва та підлягає передачі за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду Херсонської області.

Водночас, судом прийнято до уваги, що відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ураховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

У ч. 3 ст. 31 ГПК України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Отже, враховуючи наведене у сукупності, матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» підлягають передачі на розгляд Господарському суду Одеської області.

Керуючись ст. 27, 30, 31, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 206 197 713,41 грн, що становить 7 048 313,73 дол. США, разом з доданими до неї матеріалами, передати за підсудністю на розгляд Господарського суду Одеської області (65000, місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 29).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів у порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Віта Бондарчук