Ухвала

від 01.07.2024 по справі 705/6087/15-к

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 705/6087/15-к

Провадження № 1-о/712/2/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії:

головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретар ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю

прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси заяву засудженого ОСОБА_9 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 звернувся до суду з заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002. Підставою для звернення до суду відповідно до ст. 459 КПК України зазначив, що існують обставини, які підтверджують його невинуватість, а також вчинення менш тяжкого злочину, які не були відомі суду при розгляді справи та постановленні вироку та які самі по собі і у сукупності з іншими обставинами доводять неправильність судового рішення, яке підлягає перегляду.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_10 заяву підтримав та зазначив, що наявні докази, які не були відомі суду та можуть суттєво вплинути на результати розгляду кримінальної справи. Такі дані підтверджують, що він на момент вчинення злочину за ст.263 КК України перебував в іншому місці, тому вказаний злочин не вчиняв. Вказаний факт може підтвердити лист його матері, у якому вона зазначила, що 05.11.1999 він цілий день провів з нею на дачі в селі Паланка Уманського району. Дану заяву його (нині покійна матір) скерувала до Верховного Суду України. До цієї заяви також додано свідчення громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які є члени садового товариства і які підтвердили, що ОСОБА_9 05.11.1999 перебував разом з матір`ю на дачі. Вказує, що Верховний Суд України при перегляді вироку не взяв ці свідчення до уваги, хоча на момент перегляду вони знаходилися в матеріалах справи. Таким чином вважає, що у нього було алібі, а суд не отримав фактичні дані про його місцезнаходження, оскільки він не висловлював свою позицію і не надавав покази. Крім того зазначив, що вирок Апеляційного суду вважає необґрунтованим, а тому його необхідно переглянути.

Захисник підтримав заву, просив задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви, оскільки вважає, що підстав для перегляду за нововиявленими обставинами не має.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Відповідно до вимог ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановления ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Обов`язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, що у матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування.

Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються у тому числі: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

Судом встановлено, що вироком Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 ОСОБА_9 засуджено за ст.ст. 69, 142 ч. 3, 93 п.п. «а», «г», «і», 263 ч.1, на підставі ч. 1 ст. 42 КК України 1960 року, призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

16.09.2004 вирок набрав законної сили відповідно до Ухвали Верховного Суду України.

Як на підставу перегляду вироку за ново виявленими обставинами ОСОБА_9 вказує про наявність у нього алібі на момент скоєння злочину за ст. 263 ч. 1 КК України, яке начеб то не було відомо суду Апеляційного суду та не взято до уваги письмові пояснення матері та двох громадян, які свідчили на його користь, Верховним Судом України.

Однак дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Так, судом було встановлено, що на момент розгляду справи ОСОБА_9 надавав покази в судовому засіданні, про що зазначено у вироку суду. Захист його інтересів представляв захисник. Також відповідно до змісту вироку, суд прийняв в якості доказу свідчення матері ОСОБА_13 , які були досліджені в судовому засіданні. У вказаних показах була відсутня інформація щодо алібі, про які вказує ОСОБА_9 або будь які відомості , які б свідчили на користь останнього.

Крім того, судом було встановлено, що вказаний лист матері ОСОБА_13 та інших двох громадян знаходився в матеріалах справи під час перегляду вироку Верховним Судом України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, де зазначено, що суд дійшов правильного висновку стосовно того, що коли ОСОБА_14 та ОСОБА_15 після вчинення нападу і вбивства ОСОБА_16 й ОСОБА_17 вийшли із цього злочинного угрупування, то створена ОСОБА_14 банда як стійка організована й озброєна група осіб не розпалася. Про це свідчить той факт, що ОСОБА_18 , ОСОБА_19 разом із ОСОБА_20 після заволодіння рушницею, що належала потерпілому ОСОБА_23, виготовили з неї обріз з метою використання його при наступних нападах на громадян, а також залучили до злочинного угрупування ОСОБА_22, з участю якого ними було вчинено збройний напад на сім`ю ОСОБА_21 .

Таким чином суд вважає необґрунтованим, доводи ОСОБА_9 , які викладені в заяві, оскільки доводи останнього спрямовані виключно на нове дослідження та переоцінку доказів, які вже досліджувалися та оцінені судом, що є неприпустимим з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимагає фактично не перегляду вироку за нововиявленими обставинами, а зміни покарання на більш м`яке.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для перегляду вироку Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 459, 462, 464 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_9 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 14.06.2002 за нововиявленими обставинами, відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана заявником та його захисником до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкасти протягом семи діб з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали оголошений 01.07.2024 о 16:40 год.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2