Рішення

від 26.06.2024 по справі 910/15182/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.06.2024Справа № 910/15182/23

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг"

вул. Лаврська, 16, м. Київ, 01015

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг"

(вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13, м. Київ, 01054)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"

(вул. Лаврська 16, м. Київ, 01015)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шер Ессетс Фанд"

(01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16)

4) Компанії "Еверстоун Лімітед" (Everstone Limited)

Сейшели, Сейшельські острови, м. Мае, Іль дю Пар, Хаус Френсіс, кім.

303 (House of Francias, Room 303, Ile Du Port, Mahe, Seychelles)

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління

активами "ГЛОБУС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ"

(01015, м. Київ, вул. ЛАВРСЬКА, буд.16)

6) Компанії "ФРЕМІСІА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" (FREMISIA TRADING

LIMITED)

(Кіпр, 3025, м. Лімассол, п/с 3025, Нафпліу, 15, 2-й поверх)

(Nafpliou, 15, 2 nd floor, P.C. 3025 Limassol, Cyprus)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент

Менеджмент"

(01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал"

(01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 34)

про зобов`язання вчинити дії

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" (далі-відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (далі-відповідач-2) про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 02.10.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

04.10.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 02.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15182/23, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 01.11.2023.

01.11.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" надійшов відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує.

01.11.2023 представники учасників судового процесу у судове засідання з`явились.

Ухвалою суду від 01.11.2023 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шер Ессетс Фанд" (ЄДРПОУ: 34615712; 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Менеджмент" (ЄДРПОУ: 34615686; 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16); зобов`язано Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію у строк до 13.11.2023 надати суду належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Київ", в якій містяться відомості та інформація на підставі яких були здійснені реєстраційні дії №1000701070053026812 від 20.04.2021, №1000701070054026812 від 24.04.2021, №1000701070061026812 від 12.11.2021, №1000701070063026812 від 28.07.2022; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" у строк до 13.11.2023 надати суду належним чином засвідчені копії правочинів та/або інших документів (акти, судові рішення тощо) на підставі яких ним набувалась частка у розмірі 56,2799% в статутному капіталі Товариства на підставі яких були здійснені реєстраційні дії №1000701070053026812 від 20.04.2021, №1000701070054026812 від 24.04.2021, №1000701070061026812 від 12.11.2021, №1000701070063026812 від 28.07.2022, зобов`язано позивача надіслати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шер Ессетс Фанд" (ЄДРПОУ: 34615712; 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Менеджмент" (ЄДРПОУ: 34615686; 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) копію позовної заяви з доданими до неї документами, підготовче судове засідання відкладено на 15.11.2023.

08.11.2023 до суд представником позивача подано відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 повторно зобов`язано учасників судового процесу виконати вимоги ухали суду від 01.11.2023.

17.11.2023 до суду від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли копії матеріалів реєстраційної справи.

20.11.2023 позивачем подано заперечення на відповідь на відзив.

28.11.2023 позивачем подано письмові пояснення по справі.

29.11.2023 представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання з`явились, представник позивача просив суд задовольнити його клопотання від 28.11.2023 та втретє зобов`язати відповідача-1 виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 та витребувати у нього належним чином засвідчені копії правочинів та/або інших документів на підставі яких ним набувалась частка у розмірі 56,2799% в статутному капіталі Товариства, а саме:

- Рішення ТОВ "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" №20/04/2021 від 20 квітня 2021 року про збільшення розміру статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників та третіх особі в тому числі вкладу Компанії "Еверстоун Лімітед" (EVERSTONE LIMITED) р розмірі 10 081 890,51 гривень, що становить 20.7489% статутного капіталу;

- Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Підприємство "КИЇВ" від 23 квітня 2021 року в розмірі 1 229 812,90 гривень, що становить 2,5310% від статутного капіталу, укладений між ТОВ "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" та ТОВ "ШЕР ЕССЕТС ФАНД";

- Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Підприємство "КИЇВ" в розмірі 35 958,53 гривень, що становить 0,074004% статутного капіталу, укладений між ТОВ "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" та Компанією ФРЕМІСІЯ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД;

- Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Підприємство "КИЇВ" в розмірі 35 958,53 гривень, що становить 32,9154685% статутного капіталу, укладений між ТОВ "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" та Компанією ФРЕМІСІЯ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД;

- Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Підприємство "КИЇВ" в розмірі 5 115,31 гривень, що становить 0,0105% статутного капіталу, укладений 28 липня 2022 року між ТОВ "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" та ТОВ "Компанія з управління активами "Глобус Ессет Менеджмент".

Позивачем 28.11.2023 через канцелярію Господарського суду міста Києва також було подане клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал" (ідентифікаційний код: 33939455; 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 34);

- Компанії "Еверстоун Лімітед" (Everstone Limited) (ідентифікаційний код: 166134; Сейшели, Сейшельські острови, м. Мае, Іль дю Пар, Хаус Френсіс, кім. 303 (House of Francias, Room 303, Ile Du Port, Mahe, Seychelles), (Представник в Україні - Діденко Олександр Юрійович, адреса: АДРЕСА_1 ));

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГЛОБУС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ідентифікаційний код: 34241017; 01015, м. Київ, вул. ЛАВРСЬКА, буд. 16);

- Компанії "ФРЕМІСІА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" (FREMISIA TRADING LIMITED) (реєстраційний номер НЕ 251624, Кіпр, 3025, м. Лімассол, п/с 3025, Нафпліу, 15, 2-й поверх (Nafpliou, 15, 2 nd floor, P.C. 3025 Limassol, Cyprus)).

Під час судового засідання 29.11.2023 суд, керуючись ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, продовжив строк підготовчого судового засідання на 30 днів, а також розглянув та задовільнив клопотання позивача про витребування доказів та залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів з урахуванням наступного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 судом залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал" (ідентифікаційний код: 33939455; 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 34), Компанію "Еверстоун Лімітед" (Everstone Limited) (ідентифікаційний код: 166134; Сейшели, Сейшельські острови, м. Мае, Іль дю Пар, Хаус Френсіс, кім. 303 (House of Francias, Room 303, Ile Du Port, Mahe, Seychelles), (Представник в Україні - Діденко Олександр Юрійович, адреса: АДРЕСА_1 )), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГЛОБУС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ідентифікаційний код: 34241017; 01015, м. Київ, вул. ЛАВРСЬКА, буд. 16), Компанію "ФРЕМІСІА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" (FREMISIA TRADING LIMITED) (реєстраційний номер НЕ 251624, Кіпр, 3025, м. Лімассол, п/с 3025, Нафпліу, 15, 2-й поверх (Nafpliou, 15, 2 nd floor, P.C. 3025 Limassol, Cyprus)) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, надано строк для надання суду письмових пояснень щодо позову та відзиву з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.

06.12.2023 позивачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Протокольними ухвалами суду розгляд справи у підготовчому провадженні неодноразово відкладався.

24.01.2024 позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд змінити предмет позову та розглядати позовні вимоги у такій редакції:

1. Перевести права та обов`язки набувача частки у розмірі 20,7489% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (код ЄДРПОУ 00308146) за Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 20 квітня 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІКІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. КОНСАЛТИНГ" (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16).

2. Перерахувати з депозитного рахунку суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) кошти в сумі 10 000,00 грн.

3. Перевести права та обов`язки покупця частки у розмірі 2,5310% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (код ЄДРПОУ 00308146) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Підприємство "КИЇВ" від 23 квітня 2021 року та Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 23 квітня 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. КОНСАЛТИНГ" (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16).

4. Перерахувати з депозитного рахунку суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) кошти в сумі 1 219,82 грн.

5. Перевести права та обов`язки покупця частки у розмірі 0,074004% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (код ЄДРПОУ 00308146) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Підприємство "КИЇВ" від 10 листопада 2021 року та Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 10 листопада 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд.13, кв. 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. КОНСАЛТИНГ" (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16).

6. Перерахувати з депозитного рахунку суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) кошти в сумі 35,67 грн.

7. Перевести права та обов`язки покупця частки у розмірі 32,9154685% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (код ЄДРПОУ 00308146) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Підприємство "КИЇВ" від 10 листопада 2021 року та Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 10 листопада 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. КОНСАЛТИНГ" (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16).

8. Перерахувати з депозитного рахунку суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) кошти в сумі 15 863,61 грн.

9. Перевести права та обов`язки покупця частки у розмірі 0,0105275% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (код ЄДРПОУ 00308146) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Підприємство "КИЇВ" від 28 липня 2022 року та Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" від 28 липня 2022 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. КОНСАЛТИНГ" (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16).

10 Перерахувати з депозитного рахунку суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) кошти в сумі 5,07 грн.

11. Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" (ідентифікаційний код 00308146) у розмірі 48 590 000,00 (сорок вісім мільйонів п`ятсот дев`яносто тисяч) грн 00 коп.

12. Визначити розмір часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "КИЇВ" (ідентифікаційний код 00308146) наступним чином:

- частка Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. КОНСАЛТИНГ" (ідентифікаційний код 33939429) у розмірі вкладу 37 550 303,41 гривень, що становить 77,2799% статутного капіталу;

- частка Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРУХОМІСТЬ ТА КАПІТАЛ" (ідентифікаційний код 33939455) у розмірі вкладу 10 203 900,00 гривень, що становить 21% статутного капіталу;

- частка компанія "ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД" (EVERSTONE LIMITED) Республіка Сейшельські Острова (реєстраційний номер 166134) у розмірі вкладу 48 590,00 гривень, шо становить 0,1% статутного капіталу;

- частка Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ідентифікаційний код 34615686) у розмірі вкладу 787 206,59 гривень, що становить 1,6201% статутного капіталу.

05.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал" надійшли пояснення по справі.

Протокольною ухвалою суду від 07.02.2024 судом задоволено заяву позивача про зміну предмету позову, з`ясовано думку сторін щодо можливості закриття підготовчого провадження та закрито підготовче провадження з призначенням справи до розгляду по суті на 21.02.2024.

21.02.2024 до суду подано клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та зміну процесуального статусу учасників справи.

Подану позивачем заяву про зміну процесуального статусу учасників справи, суд розцінює як заяву залучення співвідповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 задоволено заяву позивача про повернення на стадію підготовчого провадження, залучено до участі у справі співвідповідачів: Компанію "Еверстоун Лімітед" ("EVERSTONE LIMITED"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Шер Ессетс Фанд", Компанію "ФРЕМІСІА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" (FREMISIA TRADING LIMITED), Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГЛОБУС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", підготовче засідання у справі призначено на 20.03.2024.

20.03.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" надійшов відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав необґрунтованості та недоведеності.

03.04.2024 представником позивача подано відповідь на відзив із спростуванням аргументів відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 17.04.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2024.

22.04.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" подано заперечення по справі.

Протокольною ухвалою суду від 15.05.2024 судом відкладено розгляд справи по суті на 26.06.2024.

25.06.2024 до суду надійшли документи про виконання судового доручення про вручення документів по справі FREMISIA TRADING LIMITED.

У судовому засіданні 26.06.2024 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 26.06.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Предметом позову в цій справі (з урахуванням зміни предмету позову) є переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ», визначення розміру статутного капіталу та визначення розміру часток учасників ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ. Також позивач зазначає, що допущено порушення положень статуту Товариства та наведеного Закону в частині не скликання загальних зборів Товариства, порядок денний яких містив би питання про прийняття нового учасника.

Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

З огляду на приписи ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульовано статтею 21 Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Відчуження частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинення права власності на цю частку в особи, яка відчужує її, щоб певна інша особа (один учасник чи кілька учасників цього товариства або треті особи) набула право на цю частку.

Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі, зокрема до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. Відчуження відбувається на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо.

Правила застосування механізму переважного права учасника на придбання частки у статутному капіталі, яка продається, встановлено статтею 20 Закону.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства.

Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).

Слід звернути увагу, що ч. 3 ст. 20 Закону вимагає від учасника товариства, який має намір продати свою частку (частину частки), інформувати інших учасників у відповідному письмовому повідомленні про ціну та розмір частки, що відчужується, та інші умови. Тобто по суті продавець має ознайомити учасників з договором купівлі-продажу, який він планує укласти, адже інформація про певні умови може істотно вплинути на рішення учасника щодо використання ним його переважного права.

Отже, відчуження частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» учасником товариства допускається лише за згодою інших учасників (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 02 листопада 2023 року у справі № 910/6287/22).

Матеріали справи не містять, а відповідачами не було надано належних та допустимих в розумінні ст. ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України доказів дотримання визначеної Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" процедури повідомлення позивача та інших учасників Товариства про намір продати свою частку в статутному ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» та, відповідно, доказів надання згоди на відчуження такої частки, що є порушенням положень наведеного Закону. Факт недотримання такої процедури відповідачами не заперечено.

У постанові від 15.10.2020 у справі N 916/2303/19 Верховний Суд дійшов висновку, відповідно до якого учасники товариства з обмеженою відповідальністю користуються переважним правом купівлі частки в іншого учасника товариства за наявності у нього наміру здійснити відчуження такої частки саме шляхом укладення договору купівлі - продажу. У разі відступлення учасником товариства своєї частки іншим чином, ніж продаж, зокрема шляхом дарування, переважне право на її придбання в інших учасників товариства не виникає.

Позивач вважає, що внесення учасником Товариства - компанією ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД частки в розмірі 20,7489% статутного капіталу ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» до статутного капіталу ТОВ «Стратеджік інвестмент холдинг» слід розцінювати як приховану купівлю-продаж, яка вчинена з метою уникнення настання наслідків, передбачених статтею 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

За твердженням позивача, правочин, яким в даному випадку є Акт приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ» від 20 квітня 2021 року, засвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісламгуловою А. Р. за реєстраційним номером 176, 177 є удаваним.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи.

Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту (аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 916/546/21).

Відповідно до Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 20 квітня 2021 року, який укладений між Компанією «ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД» як відчужувачем та ТОВ «Стратеджік інвестмент холдинг» як набувачем, відчужувач передав, а набувач прийняв частку у розмірі 20,7489% в статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ». Згідно пункту 2 зазначеного акту сторони не мають одна до одної будь-яких, у тому числі, але не виключно матеріальних, претензій у зв`язку з передачею та прийняттям частки.

З матеріалів реєстраційної справи юридичної особи ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» (код ЄДРПОУ 00308146), наданої Печерською районною державною адміністрацією на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у даній справі, вбачається, що 20.04.2021 для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» були подані такі документи: заяву форми 2 встановленого зразка, документи про сплату адміністративного збору, документи, що засвідчує повноваження особи, акти приймання-передачі частки від 20.04.2021 у статутному капіталі товариства, нотаріально засвідчена копія Сертифіката «ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД».

Як вбачається з наданого до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ юридичної особи: 00308146) державним реєстратором - приватним нотаріусом Ігнатовою Г. О. 20.04.2021 вчинено реєстраційну дію під №1000701070053026812 «зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи».

Наслідком зазначеної реєстрації дії стало включення до складу учасників Товариства нового учасника - ТОВ «Стратеджік інвестмент холдинг» (розмір частки 20,7489%) та зменшення частки учасника Компанії «ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД» з первинного розміру 20,8489% до 0,1%.

Отже, зазначені зміни за реєстраційним №1000701070053026812 від 20.04.2021 у складі учасників Товариства проведені на підставі акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 20 квітня 2021 року, справжність підписів на якому посвідчені нотаріально.

Згідно із частинами 1-4 статті 202 Цивільного кодексу України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подається, зокрема, один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Із зазначеної норми вбачається можливість внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі подання, зокрема, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.

Як встановлено судом, відповідно до Акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 20 квітня 2021 року компанія «ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД» передала, а ТОВ «Стратеджік інвестмент холдинг» прийняло частку. На підставі саме зазначеного Акта у відомостях про склад учасників ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ», що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відбулися відповідні зміни щодо складу учасників товариства.

Таким чином, суд погоджується із позивачем, що укладання Акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 20 квітня 2021 року мало наслідком набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків відповідних осіб, що відповідає ознакам правочину, визначеного статтею 202 Цивільного кодексу України.

Розглядаючи аргументи позивача про удаваність Акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 20 квітня 2021 року, суд зазначає про таке.

Згідно зі ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Таким чином, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Тому доведення удаваності правочину відбувається не лише шляхом аналізу змісту укладеного правочину (удаваність якого доводиться позивачем), а за допомогою інших, непрямих доказів (зняття обдарованим готівки з банківського рахунку, укладення ним договору займу, публікація оголошень про продаж предмету, який потім був подарований, відсутність родинних чи інших зв`язків, відсутність зрозумілого мотиву укладення договору дарування майна тощо).

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України, має визначити правочин, який насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні правочину та з`ясування питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший правочин та який саме.

Внесення учасником вкладу у вигляді майна до статутного капіталу товариства за своєю суттю є правочином, який містить елементи договору міни, оскільки корпоративні права отримуються в обмін на передачу майна.

Відповідно до частин 1-3 ст. 715 ЦК України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 716 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, в обмін на майно, яким є частка в статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ», що становить 20,7489% номінальною вартістю 10 081 890,51 гривень, компанія ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД фактично отримала інше майно, яким є частка в статутному капіталі ТОВ «Стратеджік інвестмент холдинг», що становить 0,1% та має номінальну вартість 10 000,00 грн.

Суд погоджується з позивачем, що передача майна у такий спосіб є для Компанії ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД вочевидь економічно недоцільною дією, оскільки власник частки позбувся її за ціною значно нижчою за номінальну вартість, визначену у статуті, в обмін на очевидне менш цінне майно. Зазначена передача майна не має економічного сенсу.

Тлумачення вчинених ТОВ «Стратеджік інвестмент холдинг» та Компанією ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД дій як таких, що передбачали економічно невиправданий та непропорційний обмін майном не відповідає принципам справедливості та пропорційності, адже створює істотний економічний дисбаланс для сторін правочину.

Якщо тлумачити дії сторін Акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 20 квітня 2021 року як правочин з ознаками міни (шляхом внесення додаткового вкладу частки Товариства до статутного капіталу ТОВ «Стратеджік інвестмент холдинг»), то це означало б, що власник майна раптово, без будь-якого економічного обґрунтування та власного інтересу вирішив значно погіршити своє становище. У такому випадку права й обов`язки сторін правочину виглядали б вочевидь непропорційно, адже набувач майна - ТОВ «Стратеджік інвестмент холдинг» отримав непропорційно більше ніж віддав та по суті надмірно збагатився.

Аналогічні висновки щодо ознак удаваності правочину викладені Верховним Судом у постанові від 13.10.2021 у справі №912/3747/20 та постанові від 01.10.2019 № 909/1294/15 (Велика Палата Верховного Суду).

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Стратеджік інвестмент холдинг» було зареєстровано 20.04.2021 (номер запису в ЄДР 1 000 741 0200 00096260). Статутний капітал товариства складав 100 гривень, а його єдиним учасником була фізична особа ОСОБА_1 .

В цей же день, єдиним учасником цього товариства було прийнято рішення №20/04/2021 від 20 квітня 2021 року про збільшення розміру статутного капіталу за рахунок додаткових учасників та третіх осіб. Єдиною третьою особою була компанія ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД з додатковим вкладом не у грошовій формі, а у вигляді майна - частки в статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» в розмірі 20,7489%.

Сторони Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 20 квітня 2021 року могли замість нього укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» і додатковий вклад, у такому випадку, компанія ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД могла би внести у грошовій формі (за кошти отримані з продажу своєї частки).

Але в такому випадку, продаж частки мав би відбуватись за правилами ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" за ринковою ціною та з дотриманням переважного права інших учасників на придбання цієї частки. Сторони вказаного акту не скористались своїм правом надати суду пояснення з приводу економічної доцільності в операції відчуження частки Товариства саме у спосіб її внесення як додаткового вкладу в статутний капітал.

Таким чином, Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 20 квітня 2021 року може розглядатись як вчинений з наміром приховати продаж частки з метою перешкодити реалізації іншим учасникам переважного права, тобто як зловживання правом.

В копіях реєстраційної справи ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» містяться також акти приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 23.04.2021, 10.11.2021 та 28.07.2022 на підставі яких здійснювались реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо зміни складу учасників.

Як вбачається з наведених актів приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства вони були укладені на підставі:

Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 23 квітня 2021 року в розмірі 1 229 812,90 гривень, що становить 2,5310% від статутного капіталу, укладений між ТОВ «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ» та ТОВ «ШЕР ЕССЕТС ФАНД». На підставі цього договору сторони уклали Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 23.04.2021, підписи на якому засвідчені нотаріально.

Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «КИЇВ» від 10 листопада 2021 року в розмірі 35 958,53 гривень, що становить 0,074004% статутного капіталу, укладений між ТОВ «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ» та Компанією ФРЕМІСІЯ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД. На підставі цього договору сторони уклали Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 22.11.2021, підписи на якому засвідчені нотаріально

Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «КИЇВ» від 10 листопада 2021 року розмірі 15 993 626,16 гривень, що становить 32,9154685 % статутного капіталу, укладений між ТОВ «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ» та Компанією ФРЕМІСІЯ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД. На підставі цього договору сторони уклали Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 10.11.2021, підписи на якому засвідчені нотаріально

Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «КИЇВ» в розмірі 5 115,31 гривень, що становить 0,0105% статутного капіталу, укладений 28 липня 2022 року між ТОВ «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ» та ТОВ «Компанія з управління активами «Глобус Ессет Менеджмент». На підставі цього договору сторони уклали Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 23.04.2021, підписи на якому засвідчені нотаріально.

В жодному з наведених випадків відчуження частки в статутному капіталі Товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу частки та відповідного акту, повідомлення інших учасників про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу (частина 3 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") не здійснювалось. Відповідачі цю обставину не заперечували.

Водночас, Відповідач-1 вважає, що переважне право придбання частки, передбачене статтею 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", поширюється лише на випадки продажу частки третім особам, які не є учасниками товариства з обмеженою відповідальністю. Оскільки Відповідач-1 на моменту продажу часток 23.04.2021, 10.11.2021 та 28.07.2022 вже був учасником, переважне право не підлягає застосуванню.

Однак з таким твердженням суд не погоджується з огляду на наступне.

За змістом статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" основними засадами державної реєстрації є, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; а також внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відомості Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб (пункт 7.1.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 червня 2021 року у справі № 906/1336/19). Це означає, що такі відомості та документи вважаються достовірними доти, доки не буде доведено їх недостовірність (спростовна презумпція).

Суд дійшов висновку, що Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» від 20 квітня 2021 року, який за своєю правовою природою містить ознаки договору міни, є удаваним, оскільки його вчинено з метою приховати інший правочин - договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства.

Також суд погоджується з аргументами Позивача, що це було зроблено, в тому числі, з метою набуття Відповідачем-1 статусу учасника Товариства для подальшого придбання часток у інших учасників без застосування переваженого права, передбаченого частиною 3 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства зобов`язані дотримуватися статуту, виконувати рішення загальних зборів учасників товариства. Учасники можуть мати обов`язки, встановлені законом та статутом товариства.

Відповідно до положень статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Відповідно до пункту 4.11 статуту Товариства учасники Товариства мають право власності на належні їм частки в Статутному капіталі Товариства та можуть їх відчужувати з дотриманням порядку, визначеного чинним законодавством України та цим Статутом.

Згідно пункту 4.3 статуту учасниками Товариства можуть стати інші особи, які увійдуть до складу Учасників Товариства у порядку, передбаченому цим Статутом та чинним законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) допускається лише за згодою інших учасників.

Серед питань, які належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства належить рішення про прийняття учасника в Товариство (пункт 8.2.3.11 Статуту).

Суд критично ставиться до твердження позивача, що пунктом 8.2.3.11 Статуту передбачена саме обов`язкова згода учасників Товариства на відчуження частки. Крім того, згода загальних зборів на прийняття учасника в Товариства не є обов`язковою в силу наведених вище положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", відповідно до яких державна реєстрація зміни складу учасників товариства здійснюється на підставі акту приймання-передачі частки за заявою нового власника частки.

Під час відчуження часток на користь Відповідача-1 процедура отримання згоди учасників на відчуження частки у статутному капіталі, визначена Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом Товариства не була дотримана, що, з урахуванням удаваності першого правочину за яким Відповідач-1 набув свою першу частку, є порушенням положень зазначеного закону та статуту товариства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що відчуження часток у статутному капіталі Товариства на користь Відповідача-1 та укладання ним відповідних договорів купівлі-продажу та актів приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства є недійсними відповідно до ст. 215 ЦК України як такі, що вчинені в порушення вимог ст. 203 ЦК України та статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Проте суд враховує, що продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину, а відповідно вимога не є належним способом захисту переважного права. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов`язків покупця частки на підставі частини 5 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Зазначена норма встановлює спеціальний спосіб судового захисту учасника товариства з обмеженою відповідальністю, переважне право якого порушене: такий учасник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов`язків покупця.

Позов про переведення прав та обов`язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України), та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переважного права. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року у справі N 910/2388/20.

Як зазначено вище стаття 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає пропорційний розподіл спірної частки у статутному капіталі товариства між тими учасниками, які заявили своє переважне право, відповідно до розміру їх часток.

Однак, інші учасники Товариства, які були залучені до участі у даній справі відповідачами та третіми особами, не скористались своїм переважним правом на придбання частки та не заявили вимог щодо переведення на них прав і обов`язків покупця пропорційно до розміру їх часток.

Переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії. Метою застосування інституту переважного права у корпоративних правовідносинах є збереження складу учасників товариства (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 922/3754/20, від 08.08.2022 у справі № 911/2780/20).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача про переведення на нього прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ» …(перелік вимог про переведення прав) ….

Враховуючи наведене, вимога позивача про визначення розміру статутного капіталу та визначення розміру часток учасників не є неефективною, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ, порушених за позовною вимогою, передбаченою ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», застосовуються такі правила:

1) позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду;

2) невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду;

3) суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення.

Механізм внесення відповідної суми грошових коштів на депозитний рахунок суду є гарантією захисту прав та інтересів первісного покупця частки, проданої з порушенням переважного права учасника товариства. Адже у випадку задоволення позову, покупцю частки повертаються в повному обсязі сплачені ним грошові кошти на виконання умов договору. Таким чином, судовому захисту підлягає як право учасника, переважне право якого було порушено, так і право первісного покупця частки, права якого будуть захищені внаслідок задоволення первісного позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20).

Водночас, Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2023 року у cправі № 910/6287/22 звернув увагу, що вимога суду внести на депозитний рахунок грошові кошти у визначеному розмірі, як ціна договору, без фактичної сплати цієї суми покупцю на виконання договору купівлі-продажу частки, ґрунтується на неправильному застосуванні норми п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та порушує вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки буде недотримано як вимоги законності, так вимоги справедливого балансу між використаними засобами та цілями, що переслідуються. Верховний Суд у вказаній справі дійшов висновку, що оскільки відповідачем документально не підтверджено сплату грошової суми на виконання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі у позивача відсутні підстави для внесення на депозитний рахунок грошових коштів.

В даній справі позивач вніс на депозитний рахунок грошові кошти за кожним правочином, які розраховані пропорційно номінальній вартості частки, отриманій відповідачем-1 в обмін на частку в Товаристві за удаваним правочином. Як вже було зазначено вище в обмін на майно, яким є частка в статутному капіталі ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «КИЇВ», що становить 20,7489% номінальною вартістю 10 081 890,51 гривень, компанія ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД фактично отримала інше майно, яким є частка в статутному капіталі ТОВ «Стратеджік інвестмент холдинг», що становить 0,1% та має номінальну вартість 10 000,00 грн. Таким чином, позивач оцінив 1% частки в статутному капіталі Товариства у 481,95 грн.

Суд з таким розрахунком не погоджується та констатує, що відповідачем-1 документально не підтверджено сплату грошової суми на виконання прихованого договору купівлі-продажу частки на користь компанії ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД саме в розмірі 10 000,00 гривень.

Суд неодноразово в своїх ухвалах витребовував у Відповідача-1 надати документи на підставі яких ним були набуті частки в Товаристві, зокрема й договори купівлі-продажу. Відповідач-1 надав лише Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ», укладений між ТОВ «Компанія з управління активами «Глобус Ессет Менеджмент» та ТОВ «Стратеджік Інвестмент Холдинг» від 28 липня 2022 року.

В пункті 2.1 зазначеного договору врегульовано, що Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується придбати Частку, за ціною, що становить 209 505,00 гривень. В Пункті 2.3 договору зазначено, що Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю Купівельну Ціну у гривнях у сумі, вказаній у статті 2.1 цього Договору, одним траншем або будь-якою кількістю траншів до 31 серпня 2022 року.

Водночас, відповідачі не надали до суду жодного доказу, який би підтверджував сплату Купівельної Ціни в розмірі 209 505,00 гривень або будь-яку іншу суму за договором.

Суд не бере до уваги посилання Відповідача-1 на Звіт KPMG-Ukraine LLC від 31 травня 2021 року щодо вартості розміру частки 32.9894725% статутного капіталу ТОВ «Підприємство «Київ», оскільки цей доказ не свідчить про сплату Відповідачем-1 грошових сум за договорами купівлі-продажу часток Товариства.

Таким чином, оскільки відповідачем-1 документально не підтверджено сплату грошових сум на виконання договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства у позивача відсутні підстави для внесення на депозитний рахунок грошових коштів, а у суду відсутні підстави для задоволення таких вимог.

З цих же підстав суд не може самостійно встановити в своїй ухвалі розмір грошових коштів, належних до внесення позивачем на депозитний рахунок суду. За відсутності документального підтвердження сплати грошових сум на виконання договорів суд позбавлений можливості самостійно встановлювати розмір таких грошових сум.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про перерахування з депозитного рахунку внесених ним грошових коштів на користь відповідача-1 задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, а також положення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно яких суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення, суд вирішив внесені на депозитний рахунок грошові кошти повернути позивачу.

Суд зауважує, що неможливість встановлення грошових сум, які позивачу необхідно внести на депозитний рахунок, не є підставою для відмови у наданні позивачеві судового захисту або слугувати підставою для відмови у задоволенні його позову. Однак відповідач не позбавлений можливості звернутись до суду з окремим позовом про захист своїх прав.

Механізм внесення відповідної суми грошових коштів на депозитний рахунок суду є гарантією захисту прав та інтересів первісного покупця частки, проданої з порушенням переважного права учасника товариства, але у випадку якщо покупець не сприяє встановленню судом сум сплачених на виконання договорів та всіляко уникає з`ясуванню цих обставин, суд не взмозі захистити його права та інтереси через механізм депозитного рахунку суду. Покупець не позбавлений можливості звернутись до суду із окремим позовом та захистити свої права та інтереси в порядку, визначеному законодавством.

За таких обставин, приймаючи дане рішення за наслідками оцінки в своїй сукупності перебігу спірних правовідносин сторін, їх поведінки, зібраних в матеріалах справ доказів та пояснень учасників справи суд виходить з наступного.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, а саме: змінено назву статті 79 такого Кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що дійсно між сторонами склалися правовідносини із надання поворотної фінансової допомоги., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, в той час як недобросовісність відповідача полягає у неповерненні суми безвідсоткової фінансової допомоги.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Аргументи та заперечення проти задоволення позовних вимог відповідача-1, що наведені у відзиві, суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Перевести права та обов`язки набувача частки у розмірі 20,7489% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (код ЄДРПОУ 00308146) за Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» від 20 квітня 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ» (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16).

3. Перевести права та обов`язки покупця частки у розмірі 2,5310% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (код ЄДРПОУ 00308146) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «КИЇВ» від 23 квітня 2021 року та Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» від 23 квітня 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ» (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16).

4. Перевести права та обов`язки покупця частки у розмірі 0,074004% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (код ЄДРПОУ 00308146) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «КИЇВ» від 10 листопада 2021 року та Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» від 10 листопада 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ» (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16).

5. Перевести права та обов`язки покупця частки у розмірі 32,9154685% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (код ЄДРПОУ 00308146) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «КИЇВ» від 10 листопада 2021 року та Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» від 10 листопада 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ» (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16).

6. Перевести права та обов`язки покупця частки у розмірі 0,0105275% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (код ЄДРПОУ 00308146) за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «КИЇВ» від 28 липня 2022 року та Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» від 28 липня 2022 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ» (ідентифікаційний код: 44307393, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16).

7. В решті позову відмовити.

8. Повернути з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) сплачені ним кошти в загальній сумі 27 124,17 гривень.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" (вул. Дмитрівська, буд. 13, кв. 13, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 44307393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) суму судового збору у розмірі 2523,33 грн.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (вул. Лаврська 16, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 00308146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) суму судового збору у розмірі 2523,33 грн.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шер Ессетс Фанд" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16; ідентифікаційний код 34615712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) суму судового збору у розмірі 2523,33 грн.

12. Стягнути з Компанії "Еверстоун Лімітед" (Everstone Limited) (Сейшели, Сейшельські острови, м. Мае, Іль дю Пар, Хаус Френсіс, кім. 303 (House of Francias, Room 303, Ile Du Port, Mahe, Seychelles; ідентифікаційний код 166134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) суму судового збору у розмірі 2523,33 грн.

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГЛОБУС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (01015, м. Київ, вул. ЛАВРСЬКА, буд.16; ідентифікаційний код 34241017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) суму судового збору у розмірі 7891,33 грн.

14. Стягнути з Компанії "ФРЕМІСІА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" (FREMISIA TRADING LIMITED) (Кіпр, 3025, м. Лімассол, п/с 3025, Нафпліу, 15, 2-й поверх; реєстраційний номер НЕ 251624)) (Nafpliou, 15, 2 nd floor, P.C. 3025 Limassol, Cyprus) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код: 33939429, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16) суму судового збору у розмірі 2523,33 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2024

Суддя М.О. Лиськов