Рішення

від 01.07.2024 по справі 910/4339/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2024Справа № 910/4339/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНИЙ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ, ТЕПЛОПОСТАЧАННЮ ТА КОМПЛЕКСНОМУ БЛАГОУСТРОЮ МІСТ І СЕЛИЩ УКРАЇНИ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ»

про стягнення 214 863, 35 грн

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНИЙ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ, ТЕПЛОПОСТАЧАННЮ ТА КОМПЛЕКСНОМУ БЛАГОУСТРОЮ МІСТ І СЕЛИЩ УКРАЇНИ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 214 863,35 грн, з яких: 154 941, 30 грн пеня та 59 922, 05 грн штраф.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526, 530, 549, 610-612, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України та ст. 20, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором на виконання проєктно-вишукувальних робіт № 2107000106 від 22.07.2021, в частині своєчасного виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/4339/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

30.04.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що позивач не скористався своїм правом на розірвання договору і такі його дії свідчать про зловживання своїми правами. Також зазначає, що позивач не отримав та не надав відповідачу рішення уповноваженого органу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому відповідач не міг приступити до розроблення відповідної землевпорядної документації. Крім цього, вказує, що саме на замовника робіт (позивача) покладається затвердження відповідного завдання на розробку проекту землеустрою та передача його виконавцю робіт, а ненадання такого завдання відповідачу свідчить, що позивач допустив прострочення кредитора, яке унеможливило виконання відповідачем відповідних робіт за договором.

09.05.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечує щодо доводів відповідача, що викладені у відзиві.

13.05.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, разом із клопотанням про залишення без розгляду відповідь на відзив, у зв`язку з тим, що позивач пропустив процесуальний строк для її подання.

14.05.2024 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли копія довідки банку про рух коштів між позивачем і відповідачем та письмове підтвердження, що ціна позову не змінилась.

Дослідивши клопотання представника відповідача про залишення без розгляду відповіді на відзив, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частиною 1 статті 166 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідно до ч. 4 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Так, пунктом 5 ухвали суду від 15.04.2024 встановлено позивачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо його буде подано) для подання суду: відповіді на відзив на позов та доказів її направлення на адресу відповідача, з дотриманням приписів статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

Як убачається з квитанції № 970814 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС, відзив на позов доставлений до електронного кабінету позивача 29.04.2024 о 19:20 год.

Згідно з частинами 1, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, враховуючи дату та час доставлення відзиву до кабінету позивача, останній повинен був подати відповідь на відзив до 06.05.2024 (30.05.2024 + 5 днів (05.05.2024 неділя) включно.

При цьому, суд зазначає, що твердження позивача, що він отримав відзив на позов 03.05.2024, не відповідають дійсності та спростовуються квитанцією № 970814 (а.с. 79).

Частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що відповідь на відзив подано позивачем з пропуском встановленого судом строку, приймаючи до уваги відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відповідної заяви по суті справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та залишення без розгляду відповіді на відзив від 08.05.2024, на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 між позивачем (надалі - замовник) та відповідачем (надалі - підрядник) укладено договір № 2107000106 на виконання проєктно-вишукувальних робіт (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати «Проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція газорозподільної станції «Угринів» (коригування ПД) (Будівельні роботи та поточний ремонт)» (стадія/ї «Проект» та «Робоча документація») (далі - роботи), зазначені в завданні на проектування № 20.74.10 від 04.09.2020 (далі - завдання на проєктування) (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору, проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проєктну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

Склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені завданням на проєктувания (додаток № 1) та кошторисом на проєктні роботи (додаток № 2), які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору, строк виконання робіт: підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (далі - календарний графік), який є невід`ємною частиною договору (додаток № 3), зобов`язується виконати роботи впродовж 300 календарних днів з дати укладання договору.

Ціна договору становить 775 092, 68 грн, крім того ПДВ (20 %) 155 018, 54 грн. Ціна договору з урахуванням ПДВ (20 %) становить 910 111, 22 грн (п. 2.1. договору).

Підрядник відповідає перед замовником за якість і відповідність робіт вимогам, установленим державними стандартами, завданню на проєктування (додаток № 1), кошторису на проєктно-вишукувальні роботи (додаток № 2) та умовам договору (п. 4.1. договору).

Замовник зобов`язаний вчасно надати всі необхідні вихідні дані для розробки проєктної документації, надати доступ до існуючого об`єкту (п. 4.3. договору), своєчасно розглянути проєктну документацію та надати зауваження (п. 4.2. договору).

Місце виконання робіт: за місцезнаходженням підрядника та на об`єкті проєктування (надалі - об`єкт) (п. 4.3. договору).

Місцезнаходження об`єкта: в околицях с. Угринів Івано-Франківського району Івано-Франківської області (п. 4.4. договору).

Пунктом 4.6 договору сторонами передбачено, що підрядник завчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежним від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

Відповідно до п. 4.8. договору, підрядник зобов`язаний отримати попереднє письмове погодження замовника основних технічних рішень, а згідно п. 4.9. на підрядника покладається супровід проходження експертизи в експертній організації.

Пунктом 4.11. договору передбачено, що підрядник відповідає за неналежне виконання умов договору, а також за недоліки (недоробки) проєктної документації, включаючи недоліки (недоробки) в частині інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних робіт, які можуть бути виявлені згодом у ході будівництва.

Згідно з п. 4.12. договору, після усунення всіх зауважень замовника щодо виконаної проєктної документації та отримання підрядником листа-повідомлення замовника про завершення відомчої експертизи проєктної документації, підрядник ініціює та супроводжує проходження експертизи проєктної документації в експертній організації на підставі договору з експертною організацією, укладеного підрядником.

Пунктом 4.13 договору визначено, що в разі об`єктивних, документально підтверджених, обставин сторони мають право ініціювати продовження терміну виконання робіт, про що сторонами оформляється відповідна додаткова угода.

Розділом 5 Договору закріплено порядок здачі та приймання робіт, а саме:

- підрядник після виконання робіт згідно із календарним графіком (додаток № 3) передає замовнику в електронному вигляді з дотриманням вимог завдання на проєктування (додаток № 1) проєктну документацію для проведення відомчої експертизи замовника, разом із супровідним листом (п. 5.1. договору);

- замовник після отримання електронної версії проєктної документації зобов`язаний прийняти її та провести відомчу експертизу, за результатами якої надати підряднику лист- повідомлення замовника про завершення відомчої експертизи проєктної документації або лист з переліком зауважень, які повинен усунути підрядник та надати замовнику скориговану проєктну документацію (п. 5.2. договору);

- підрядник після отримання листа-повідомлення від замовника про завершення відомчої експертизи ініціює подання проектної документації на експертизу в експертну організацію про що укладає відповідний договір (п. 5.3 договору);

- після отримання позитивного експертного звіту експертної організації, підрядник передає замовнику оригінал та копію експертного звіту, видану експертною організацією, паперові примірники проектної документації, акт здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.4. договору);

- замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та протягом 5 днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання (п. 5.5. договору);

- замовник протягом 5-ти днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт зобов`язується повернути підряднику один примірник оформленого акта (п. 5.6. договору).

Пунктом 6.2 договору закріплено право замовника вносити пропозиції щодо змін і доповнень до проєктної документації, щодо складу, обсягів і вартості робіт шляхом письмового оформлення змін до завдання на проєктування (додаток № 1) з укладанням відповідної додаткової угоди до договору.

За порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості робіт, з яких допущено порушення (п. 8.3. договору).

Згідно з п. 12.1. договору, він набирає чинності з моменту його укладання і діє протягом 1 року з дати укладання. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 12.2. договору, замовник має право розірвати цей договір у разі невиконання своїх зобов`язань підрядником, повідомивши в письмовій формі про це у строк 20 календарних днів до дати дострокового розірвання договору.

Додатком № 3 до договору сторонами погоджено календарний графік виконання робіт за договором, з якого вбачається, що роботи підлягали виконанню в два етапи, всього за 300 календарних днів та вартістю 930 111, 22 грн.

Так, І етап робіт вартістю 61 734, 97 грн мав початися з дати укладання договору та закінчитися протягом 90 календарних днів.

ІІ етап робіт вартістю 713 357, 71 грн мав початися з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 210 календарних днів.

19.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою викладено в іншій редакції додаток № 3 до договору. Календарний графік в редакції додаткової угоди № 1 закріплено наступну строки:

І етап робіт вартістю 61 734, 97 грн починається з дати укладання договору та закінчується протягом 90 календарних днів.

ІІ етап робіт вартістю 364 667, 84 грн починається з дати завершення І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчується протягом 110 календарних днів.

ІІІ етап робіт вартістю 348 689, 87 грн мав початися з дати завершення ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 100 календарних днів.

Крім цього, 30.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору про електронний документообіг, згідно умов якої обмін електронними документами здійснюється між сторонами в системі DEALS.

20.06.2022 додатковою угодою № 3 до договору сторонами викладено в іншій редакції пункту 1.3 договору та додаток № 3 до договору в частині строку виконання робіт - впродовж 480 календарних днів з дати укладання договору.

Також даною додатковою угодою встановлено, що згідно пункту 12.1 договору останній діє до 14.12.2022.

Календарний графік в редакції додаткової угоди № 3 закріплено наступну строки:

І етап робіт вартістю 61 734, 97 грн починається з дати укладання договору та закінчується протягом 90 календарних днів.

ІІ етап робіт вартістю 364 667, 84 грн починається з дати завершення І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчується протягом 330 календарних днів.

ІІІ етап робіт вартістю 348 689, 87 грн мав початися з дати завершення ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 60 календарних днів.

19.10.2021 сторони склали акт № 1 здачі-приймання виконаних проєктно-вишукувальних робіт за договором про те, що підрядник відповідно до умов договору виконав роботи по І етапу календарного плану - «Інженерно-геодологічні та інженерно-геодезичні вишукування» на загальну суму 74 081, 96 грн (61 734, 97 грн (вартість виконаних робіт) + 12 346, 99 (ПДВ). Крім цього, в акті вказано, що замовник зауважень до виконаних робіт немає.

Вказаний акт підписаний кваліфікованим електронним підписом представників сторін без зауважень та заперечень.

05.01.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію № ТОВВИХ-24-138 від 04.01.2024, в якій вимагав перерахувати грошові кошти в загальній сумі 109 837, 95 грн (79 205, 85 грн (пеня) + 30 632, 10 грн (штраф) за порушення умов договору та невиконання роботи в строки, встановлені календарним графіком виконання робіт, що підтверджується накладною АТ «Укрпошта» та описом вкладення до поштового відправлення від 05.01.2024 № 0306507602098.

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача 154 941, 30 грн пені та 59 922, 05 грн штрафу.

Підставами позову є порушення відповідачем умов договору в частині повного та своєчасного виконання робіт за договором.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд зазначає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду, до якого, крім положень Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, застосовуються також положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 890 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Статтею 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до пункту 1.3. договору та календарного графіку, в редакції додаткової угоди № 3 від 20.06.2022, відповідач повинен був закінчити ІІ етап робіт протягом 330 календарних днів з дати завершення І етапу (підписання акта здачі-приймання), тобто до 14.09.2022 та ІІІ етап робіт протягом 60 календарних днів з дати завершення ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) - до 14.11.2022 відповідно (за умови, що акт здачі-приймання робіт ІІ етапу було б підписано 14.09.2022 та з урахуванням того, що 60-тий день припадає на 13.11.2022 - неділя).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, відповідач виконав підрядні роботи по І етапу календарного графіку - «Інженерно-геодологічні та інженерно-геодезичні вишукування» загальною вартістю 74 081, 96 грн, а позивач у свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних проєктно-вишукувальних робіт № 1 від 19.10.2021, який підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Тобто, І етап робіт виконаний відповідачем без порушень строку їх виконання, проте доказів виконання робіт по ІІ та ІІІ етапу календарного графіку на загальну суму 856 029, 26 грн матеріали справи не містять. Факт невиконання робіт відповідачем не заперечуються.

За змістом ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості робіт, з яких допущено порушення (п. 8.3. договору).

Так, за умовами договору відповідач взяв на себе зобов`язання виконати роботи на загальну суму 930 111, 22 грн, у строк до 14.11.2022.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідачем не виконано роботи на суму 856 029, 26 грн, оскільки відповідно до ІІ та ІІІ етапів календарного плану дані роботи повинні були бути виконані до 14.11.2022. У зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 154 941, 30 грн 0,1 % пені за загальний період з 15.11.2022 по 14.05.2023 та 59 922, 05 грн штрафу (7 % х 856 029, 26 грн).

Враховуючи дату закінчення І етапу робіт (19.10.2021), згідно із умовами договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 20.06.2022), у позивача виникло право на нарахування пені та штрафу передбачених п. 8.3. договору з 15.11.2022.

Перевіривши розрахунок пені в сумі 154 941, 30 грн за загальний період з 15.11.2022 по 14.05.2023, судом встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає умовам договору та законодавству, а тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 154 941, 30 грн підлягають задоволенню.

Також перевіривши розрахунок штрафу в сумі 59 922, 05 грн (7 % х 856 029, 26 грн (вартість незакінчених робіт), судом встановлено, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 59 922, 05 грн підлягають задоволенню.

Одночасно, суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що позивач не отримав та не надав відповідачу рішення уповноваженого органу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому відповідач не міг приступити до розроблення відповідної землевпорядної документації, оскільки, по-перше, умовами договору не передбачено таке рішення, а по-друге, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач звертався до позивача з листом відносно надання такого рішення.

Так, згідно з п. 4.6 договору сторонами передбачено, що підрядник завчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежним від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

Доказів того, що відповідач, у порядку п. 4.6. договору, повідомляв позивача про зупинення робіт матеріали справи не містять.

При цьому, суд зазначає, що додатковою угодою № 3 від 20.06.2022, за погодженням сторін, відповідачу вже було збільшено строки виконання робіт, однак останній все одно повністю їх не виконав.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що наведені відповідачем доводи жодним чином не спростовують його обов`язку своєчасно виконувати роботу у відповідності до завдання та строків. Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме поведінка позивача спричиняла сповільненню та неможливості виконання робіт відповідачем.

Окрім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача стосовно того, що позивач не скористався своїм правом на розірвання договору і такі його дії свідчать про зловживання своїми правами, оскільки, як зазначив сам відповідач та відповідно до п. 12.2. договору, це є правом замовника (позивача), а не обов`язком, а тому в діях останнього відсутні ознаки зловживання правами.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення більш вірогідних доказів, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 154 941, 30 грн пені та 59 922, 05 грн штрафу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНИЙ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ, ТЕПЛОПОСТАЧАННЮ ТА КОМПЛЕКСНОМУ БЛАГОУСТРОЮ МІСТ І СЕЛИЩ УКРАЇНИ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» (01054, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 38, ідентифікаційний код 34694548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) 154 941 (сто п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок одну) грн 30 коп. пені, 59 922 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн 05 коп штрафу та 3 222 (три тисячі двісті двадцять дві) грн 95 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А. Карабань