Постанова

від 09.12.2024 по справі 910/4339/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Справа № 910/4339/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "Укрндіінжпроект"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 (суддя Карабань Я.А.)

у справі № 910/4339/24 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "Укрндіінжпроект"

про стягнення 214 863,35 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "Укрндіінжпроект" (далі - ТОВ "Укрндіінжпроект", відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 214 863,35 грн, з яких: 154 941, 30 грн - пеня, 59 922,05 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором № 2107000106 на виконання проєктно-вишукувальних робіт від 22.07.2021 (далі - Договір) в частині своєчасного виконання робіт.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/4339/24 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Укрндіінжпроект" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 154 941,30 грн пені, 59 922,05 грн штрафу та 3 222,95 грн судового збору.

Місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем доведено свої позовні вимоги, тоді як відповідачем не представлено більш вірогідних доказів на їх спростування.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/4339/24, ТОВ "Укрндіінжпроект" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю вказане рішення та ухвалити нове, яким позовну заяву ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення неустойки залишити без задоволення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, зокрема, на те, що:

- у разі порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором, у позивача виникало право на розірвання Договору в односторонньому порядку. Перший етап робіт був завершений 19.10.2021. Строк для виконання другого етапу робіт сплив 14.09.2022. Із цього моменту у позивача виникло право на розірвання Договору в односторонньому порядку. Проте, позивач не скористався ним та взагалі не вчинив жодних дій у рамках Договору аж до моменту подання позову, що відбулося лише 03.04.2024. Такі дії позивача мають ознаки зловживання своїм правом на розірвання або нерозірвання Договору з метою штучного накопичення штрафних санкцій та подальше їх стягнення для безпідставного збагачення;

- позивач не вчинив необхідних дій, що перебували в його сфері відповідальності та які були необхідними для належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, а саме не отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, а отже, допустив прострочення кредитора.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 (колегія суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючого, Сибіги О.М., Кравчука Г.А.), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрндіінжпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/4339/24 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 19.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 № 09.1-07/513/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4339/24.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Укрндіінжпроект" у справі № 910/4339/24 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В., прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Укрндіінжпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/4339/24; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги по місту Києву, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

22.07.2021 між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (замовник) та ТОВ "Укрндіінжпроект" (підрядник) укладено договір № 2107000106 на виконання проєктно-вишукувальних робіт (Договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати "Проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: "Реконструкція газорозподільної станції "Угринів" (коригування ПД) (Будівельні роботи та поточний ремонт)" (стадія/ї "Проект" та "Робоча документація") (далі - роботи), зазначені в завданні на проектування № 20.74.10 від 04.09.2020 (далі - завдання на проєктування) (додаток № 1), що є невід`ємною частиною Договору, проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проєктну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

Склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені завданням на проєктувания (додаток № 1) та кошторисом на проєктні роботи (додаток № 2), які є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору строк виконання робіт: підрядник у відповідності до календарного графіка виконання робіт (далі - календарний графік), який є невід`ємною частиною Договору (додаток № 3), зобов`язується виконати роботи впродовж 300 календарних днів з дати укладання Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна Договору становить 775 092,68 грн, крім того ПДВ (20 %) - 155 018,54 грн. Ціна Договору з урахуванням ПДВ (20 %) становить 910 111,22 грн (п. 2.1 Договору).

Підрядник відповідає перед замовником за якість і відповідність робіт вимогам, установленим державними стандартами, завданню на проєктування (додаток № 1), кошторису на проєктно-вишукувальні роботи (додаток № 2) та умовам Договору (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору замовник зобов`язаний вчасно надати всі необхідні вихідні дані для розробки проєктної документації, надати доступ до існуючого об`єкта (п. 4.3 Договору), своєчасно розглянути проєктну документацію та надати зауваження.

Місце виконання робіт: за місцезнаходженням підрядника та на об`єкті проєктування (надалі - об`єкт) (п. 4.3 Договору).

Місцезнаходження об`єкта: в околицях с. Угринів Івано-Франківського району Івано-Франківської області (п. 4.4 Договору).

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що підрядник завчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

Відповідно до п. 4.8 Договору підрядник зобов`язаний отримати попереднє письмове погодження замовника основних технічних рішень, а згідно з п. 4.9 Договору на підрядника покладається супровід проходження експертизи в експертній організації.

Пунктом 4.11 Договору передбачено, що підрядник відповідає за неналежне виконання умов Договору, а також за недоліки (недоробки) проєктної документації, включаючи недоліки (недоробки) в частині інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних робіт, які можуть бути виявлені згодом у ході будівництва.

Згідно з п. 4.12 Договору після усунення всіх зауважень замовника щодо виконаної проєктної документації та отримання підрядником листа-повідомлення замовника про завершення відомчої експертизи проєктної документації, підрядник ініціює та супроводжує проходження експертизи проєктної документації в експертній організації на підставі договору з експертною організацією, укладеного підрядником.

Пунктом 4.13 Договору визначено, що в разі об`єктивних, документально підтверджених, обставин сторони мають право ініціювати продовження терміну виконання робіт, про що сторонами оформляється відповідна додаткова угода.

Розділом 5 Договору закріплено порядок здачі та приймання робіт, а саме:

- підрядник після виконання робіт згідно із календарним графіком (додаток № 3) передає замовнику в електронному вигляді з дотриманням вимог завдання на проєктування (додаток № 1) проєктну документацію для проведення відомчої експертизи замовника, разом із супровідним листом (п. 5.1 Договору);

- замовник після отримання електронної версії проєктної документації зобов`язаний прийняти її та провести відомчу експертизу, за результатами якої надати підряднику лист- повідомлення замовника про завершення відомчої експертизи проєктної документації або лист з переліком зауважень, які повинен усунути підрядник, та надати замовнику скориговану проєктну документацію (п. 5.2 Договору);

- підрядник після отримання листа-повідомлення від замовника про завершення відомчої експертизи ініціює подання проєктної документації на експертизу в експертну організацію, про що укладає відповідний договір (п. 5.3 Договору);

- після отримання позитивного експертного звіту експертної організації, підрядник передає замовнику оригінал та копію експертного звіту, видану експертною організацією, паперові примірники проєктної документації, акт здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.4 Договору);

- замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та протягом 5 днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання (п. 5.5 Договору);

- замовник протягом 5-ти днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт зобов`язується повернути підряднику один примірник оформленого акта (п. 5.6 Договору).

Пунктом 6.2 Договору закріплено право замовника вносити пропозиції щодо змін і доповнень до проєктної документації, щодо складу, обсягів і вартості робіт шляхом письмового оформлення змін до завдання на проєктування (додаток № 1) з укладанням відповідної додаткової угоди до Договору.

За порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення (п. 8.3 Договору).

Згідно з п. 12.1 Договору, він набирає чинності з моменту його укладання і діє протягом 1 року з дати укладання. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Відповідно до п. 12.2 Договору замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання своїх зобов`язань підрядником, повідомивши в письмовій формі про це у строк 20 календарних днів до дати дострокового розірвання Договору.

Додатком № 3 до Договору сторонами погоджено календарний графік, з якого вбачається, що роботи підлягали виконанню в два етапи, всього за 300 календарних днів та вартістю 930 111,22 грн.

Так, І етап робіт вартістю 61 734,97 грн мав початися з дати укладання Договору та закінчитися протягом 90 календарних днів.

ІІ етап робіт вартістю 713 357,71 грн мав початися з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 210 календарних днів.

19.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою викладено в іншій редакції додаток № 3 до Договору.

Так, календарним графіком виконання робіт у редакції додаткової угоди № 1 від 19.08.2021 до Договору закріплено такі строки:

І етап робіт вартістю 61 734,97 грн починається з дати укладання Договору і завершується протягом 90 календарних днів;

ІІ етап робіт вартістю 364 667,84 грн починається з дати завершення І етапу (підписання акта здачі-приймання) і завершується протягом 110 календарних днів;

ІІІ етап робіт вартістю 348 689,87 грн мав початися з дати завершення ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та завершитися протягом 100 календарних днів.

Крім цього, 30.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 про електронний документообіг до Договору, згідно з умовами якої обмін електронними документами здійснюється між сторонами в системі DEALS.

20.06.2022 додатковою угодою № 3 до Договору сторони виклали в іншій редакції пункт 1.3 Договору та додаток № 3 до Договору в частині строку виконання робіт - впродовж 480 календарних днів з дати укладання Договору.

Також вищезазначеною додатковою угодою встановлено, що згідно з п. 12.1 Договору останній діє до 14.12.2022.

Календарним графіком у редакції додаткової угоди № 3 від 20.06.2022 закріплено такі строки:

І етап робіт вартістю 61 734,97 грн починається з дати укладання Договору і завершується протягом 90 календарних днів;

ІІ етап робіт вартістю 364 667,84 грн починається з дати завершення І етапу (підписання акта здачі-приймання) і завершується протягом 330 календарних днів;

ІІІ етап робіт вартістю 348 689,87 грн починається з дати завершення ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) і завершується протягом 60 календарних днів.

19.10.2021 сторони склали акт № 1 здачі-приймання виконаних проєктно-вишукувальних робіт за Договором про те, що підрядник відповідно до умов Договору виконав роботи по І етапу календарного плану - "Інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування" на загальну суму 74 081,96 грн (61 734,97 грн (вартість виконаних робіт) + 12 346, 99 (ПДВ). Крім цього, в акті вказано, що замовник зауважень до виконаних робіт не має.

Вказаний акт підписаний кваліфікованими електронними підписами представників сторін без зауважень та заперечень.

05.01.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № ТОВВИХ-24-138 від 04.01.2024, в якій вимагав перерахувати грошові кошти в загальній сумі 109 837,95 грн (79 205,85 грн (пеня) + 30 632,10 грн (штраф) за порушення умов Договору та невиконання робіт у строки, встановлені календарним графіком, що підтверджується накладною АТ "Укрпошта" та описом вкладення у цінний лист від 05.01.2024 № 0306507602098.

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, до якого, крім положень ЦК України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, застосовуються також положення глави 61 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 890 ЦК України підрядник зобов`язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Згідно зі ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно із ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525, 526 ЦК України).

Згідно із ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)). Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог (частина третя статті 13 ГПК України).

При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ст. 79 ГПК України, а саме: змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені в експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, за умовами п. 1.3 Договору та календарного графіка в редакції додаткової угоди № 3 від 20.06.2022 відповідач повинен був закінчити ІІ етап робіт протягом 330 календарних днів із дати завершення І етапу (підписання акта здачі-приймання), тобто до 14.09.2022, а ІІІ етап робіт - протягом 60 календарних днів з дати завершення ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) - до 14.11.2022 відповідно (за умови, що акт здачі-приймання робіт ІІ етапу було б підписано 14.09.2022 та з урахуванням того, що 60-тий день припадає на 13.11.2022 - неділя).

На виконання умов Договору відповідач виконав підрядні роботи по І етапу календарного графіка - "Інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування" загальною вартістю 74 081,96 грн, а позивач, у свою чергу, прийняв вказані роботи, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних проєктно-вишукувальних робіт № 1 від 19.10.2021, який підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Тобто, І етап робіт виконаний відповідачем без порушень строку їх виконання, разом із тим, як встановлено місцевим господарським судом і перевірено судом апеляційної інстанції, доказів виконання робіт по ІІ та ІІІ етапу календарного графіка на загальну суму 856 029,26 грн матеріали справи не містять. Факт невиконання робіт відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено в ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. 216-218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, пунктом 7 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями), з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

У п. 8.3 Договору сторони погодили, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості робіт, з яких допущено порушення.

Виходячи з умов Договору, відповідач взяв на себе зобов`язання виконати роботи на загальну суму 930 111,22 грн у строк до 14.11.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем не виконано роботи на суму 856 029,26 грн, оскільки відповідно до ІІ та ІІІ етапів календарного графіка ці роботи повинні були бути виконані до 14.11.2022. У зв`язку із цим, позивачем заявлено до стягнення 154 941,30 грн 0,1 % пені за загальний період з 15.11.2022 по 14.05.2023 та 59 922,05 грн штрафу (7 % х 856 029,26 грн).

Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунки пені в сумі 154 941,30 грн за загальний період з 15.11.2022 по 14.05.2023 та штрафу в сумі 59 922,05 грн (7 % х 856 029,26 грн (вартість невиконаних робіт)), погоджується з висновками місцевого господарського суду, що вони є арифметично правильними і відповідають умовам Договору та законодавству.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи відповідача відносно того, що позивач не отримав та не надав відповідачу рішення уповноваженого органу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому відповідач не міг приступити до розроблення відповідної землевпорядної документації, оскільки, по-перше, умовами Договору не передбачено таке рішення, а по-друге, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач звертався до позивача з листом про надання такого рішення.

Згідно з п. 4.6 Договору підрядник завчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

Утім, як встановлено місцевим господарським судом і перевірено судом апеляційної інстанції, доказів того, що відповідач, у порядку п. 4.6 Договору, повідомляв позивача про призупинення виконання робіт, матеріали справи не містять.

Крім того, як слушно зауважив суд першої інстанції, додатковою угодою № 3 від 20.06.2022 до Договору, за погодженням сторін, відповідачу вже було збільшено строки виконання робіт, однак останній все одно повністю їх не виконав.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що наведені відповідачем доводи жодним чином не спростовують його обов`язку своєчасно виконувати роботу відповідно до завдання та строків, при тому, що в матеріалах справи відсутні докази, що саме поведінка позивача спричинила сповільнення та неможливість виконання робіт відповідачем.

Посилання відповідача на те, що позивач не скористався своїм правом на розірвання Договору, і такі його дії свідчать про зловживання своїми правами, також обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки, як зазначив сам відповідач, та відповідно до п. 12.2 Договору, це є правом замовника (позивача), а не обов`язком, а тому в діях останнього відсутні ознаки зловживання правами.

З огляду на наведене, зважаючи на те, що позивачем доведено свої позовні вимоги, а відповідачем не представлено більш вірогідних доказів, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 154 941,30 грн пені та 59 922,05 грн штрафу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/4339/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "Укрндіінжпроект" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/4339/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко