Ухвала

від 01.07.2024 по справі 916/2886/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"01" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2886/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши заяву (вх. № 2-1078/24 від 27.06.2024) Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову

у справі № 916/2886/24

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідачів:

1) Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГТАРА» «Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна» (74987, Херсонська обл., м. Нова Каховка, смт Дніпряни, вул. 1 Травня, буд. 17; код ЄДРПОУ 24951177),

2) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 1 594 532,05 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГТАРА» «Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна» (відповідач-1), ОСОБА_1 (відповідач-2) про стягнення 1 594 532,05 грн, з яких: 1 177 822,40 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 416 709,65 грн загального залишку заборгованості за процентами.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором № HEVKLON100763 від 15.09.2020, а також на укладення з відповідачем-2 договору поруки № KLON100763/DP від 15.09.2020 на забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором.

Разом із позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що належить позичальнику Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГТАРА» «Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна», а саме транспортний засіб марки RENAULT, модель ARKANA, колір синій, Об`єм двигуна: 1598, Тип транспортного засобу: ЛЕГКОВИЙ, Тип кузову транспортного засобу: ХЕТЧБЕК, VIN: НОМЕР_2 , рік виготовлення 2021, номер державної реєстрації НОМЕР_3 .

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач звертає увагу суду на неповернення відповідачем-1 коштів за кредитним договором, що, на переконання позивача, свідчить про недобросовісність відповідача та умисне ухилення останнього від виконання зобов`язань.

Як стверджує позивач, відповідач-1 тривалий час не виконує взяті на себе зобов`язання, не здійснює щомісячних погашень заборгованості по кредиту, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість. Також, позичальник (відповідач-1) та поручитель (відповідач-2) не вживають жодних заходів на погашення заборгованості та не мають наміру цього робити, хоча й мають майнові ресурси.

Позивач вважає, що незастосування заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Предметом позову у справі, що розглядається, є солідарне стягнення з відповідачів 1 594 532,05 грн заборгованості за кредитним договором, а отже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матимуть відповідачі, до яких заявлено вимогу майнового характеру, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення, у разі задоволення позову.

Слід зазначити, що Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала такі висновки:

- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23);

- можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Необхідно відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів (пункт 24).

Отже, арешт майна відповідача в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Водночас, для вжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, суд має встановити належність вказаного майна саме відповідачу.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у відповідності з ч. 1 ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

У якості доказів належності транспортного засобу, на який позивач просить накласти арешт, відповідачу-1 позивач надав суду інформаційну довідку Українського бюро кредитних історій № req2#000950447820 від 27.06.2024.

Також позивачем до суду надано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (серійний номер майна: Y9ZRJC2C067826301).

Між тим, вказані документи не є належними та допустимими у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказами, які б свідчили, що транспортний засіб дійсно належить на праві власності відповідачу-1.

За таких обставин, у зв`язку з тим, що позивачем не доведено належність відповідачу транспортного засобу, на який позивач просить накласти арешт, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

За приписами ч.ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви (вх. № 2-1078/24 від 27.06.2024) Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили 01 липня 2024 р. та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Волков