Рішення

від 01.07.2024 по справі 922/1547/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1547/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Шугар Трейд" (61183, м. Харків, вул. Дружби народів, 243, кв. 114, код ЄДРПОУ 41460021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" (61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 36-А, код ЄДРПОУ 32952077) про стягнення 40 562,48грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 32 449,98грн та 25% штрафу в розмірі 8112,50грн. Судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу в розмірі 56 000,00грн позивач просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № ЄШ-415 від 08.01.2020 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений товар, з посиланням на норми Цивільного кодексу України.

Позивачем подано заяву, що докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані в порядку, визначеному ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 03.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Позивач звернувся до суду з заявою, в якій повідомив про оплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 32 449,98грн з наданням відповідних доказів.

Відповідач у відзиві на позов зазначив про здійснення ним оплати заборгованості в розмірі 32 449,98грн. Стосовно застосування штрафної санкції в сумі 8 112,50грн вважає вказану суму не вірною, посилаючись на те, що при розрахунку заборгованості позивачем не було враховано останній платіж на суму 2 800,00грн, здійснений 30.04.2024, тобто в день подачі позовної заяви, тому фактична заборгованість складала 29 649,98грн, у зв`язку з чим за розрахунком відповідача, штрафна санкція, передбачена п.8.3 договору в розмірі 25% від заборгованості, повинна складати 7 412,50грн замість 8 112,50грн. Позивач досудового врегулювання спору не проводив, про бажання позивача щодо стягнення заборгованості в примусовому порядку, відповідач дізнався після отримання ухвали суду про відкриття провадження по справі та одразу погасив основну заборгованість за договором.

Позивач у відповіді на відзив з доводами відповідача щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 7 412,50грн не погоджується, посилаючись на те, що досудове врегулювання спору не має жодного юридичного значення для розгляду справи, оскільки це не є обов`язком позивача. Як зазначає позивач, штраф нараховано виходячи із суми боргу, яка існувала станом на 31 календарний день порушення зобов`язання, а саме 32 449,98грн, а тому здійснення подальших оплат заборгованості та факт звернення позивача до суду жодним чином не можуть впливати на розмір нарахованого штрафу. Укладаючи договір поставки та беручи на себе зобов`язання оплатити поставлений позивачем товар, відповідач мав усвідомлювати (свідомо допускати) можливість настання відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором.

На підставі зазначеного, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Шугар Трейд" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слава" (відповідач) укладено договір поставки № ЄШ-415 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та по цінам, вказаних в видаткових накладних. Сторони можуть узгодити кількість, асортимент, якість та ціни на товар у специфікаціях або додатках, які є невід`ємними частинами договору.

У п.1.2 договору сторони погодили, що загальна сума договору дорівнює сукупній вартості товарів, поставлених на протязі всього терміну дії договору згідно видаткових накладних.

За умовами розділу 3 договору позивач взяв на себе зобов`язання здійснити поставку товару відповідачу партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка узгоджена у окремій видатковій накладній. Поставка товару здійснюється на умовах доставки або самовивозу за домовленістю сторін. Товар вважається зданим позивачем та прийнятим відповідачем по кількості та якості з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, а датою поставки відповідно вважається дата, зазначена в видатковій накладній.

Порядок оплати вартості товару сторони визначили у розділі 5 договору, а саме: відповідач зобов`язався здійснити оплату товару шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позивача на протязі 1 (одного) календарного дня з моменту поставки товару. У разі, якщо останній день оплати припадає на вихідний день, останнім днем вважається перший робочій день. Можливі інші форми розрахунків (бартер, готівка, чек тощо) за домовленістю сторін, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до п.8.3 договору сторони дійшли згоди, що відповідач у випадку порушення терміну оплати товару на строк більше ніж 30 календарних днів, сплачує на користь позивача штраф в розмірі 25% від вартості неоплаченого товару. При неможливості розрахуватись за поставлений товар, відповідач повинен повернути позивачу цей товар та сплатити на користь позивача штраф в розмірі 35% від вартості неоплаченого товару, який підлягає поверненню.

Договір, за умовами п.11.1 договору, діє з дати підписання до 31.12.2022. Після закінчення дії договору сторони мають на умовах договору виконати всі зобов`язання, які виникли при виконанні договору (п.11.3 договору).

Позивач на виконання умов договору протягом 2020-2022 років передав відповідачу товар на загальну суму 1 146 350,07грн, що підтверджується копіями видаткових накладних, а також товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, за поставлений товар розрахувався частково в розмірі 1 113 900,09грн, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 32449,98грн, яка на час звернення позивача до суду оплачена не була.

З наданих позивачем та відповідачем до суду доказів, а саме: платіжних доручень № 274 від 30.04.2024 на суму 2 800,00грн та № 284 від 10.05.2024 на суму 29 649,98грн, судом вбачається, що відповідач вже після звернення позивача до суду з позовом, сплатив суму основного боргу в розмірі 32 449,98грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідачем суму заборгованості в розмірі 32 449,98грн, стягнення якої є предметом позову, сплачено в повному обсязі після звернення позивача до суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Також позивачем на суму поставленого товару за його несвоєчасну оплату здійснено нарахування 25% штрафу в розмірі 8112,50грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 8.3 договору сторони дійшли згоди, що відповідач у випадку порушення терміну оплати товару на строк більше ніж 30 календарних днів, сплачує на користь позивача штраф в розмірі 25% від вартості неоплаченого товару.

Оскільки остання поставка товару, відповідно до видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, позивачем була здійснена 23.02.2022, оплату товару відповідач, враховуючи умови п.5.1 договору, повинен був провести розрахунок - 24.02.2022, чого останнім зроблено не було.

Таким чином відповідач порушив термін оплати товару на строк більше ніж 30 календарних днів

Суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок штрафу у розмірі 25% від суми заборгованості, встановив, що даний розрахунок позивачем здійснено арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 25% штрафу у розмірі 8112,50грн підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача в цій частині є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Що стосується заперечень відповідача стосовно недотримання позивачем досудового врегулювання спору, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, що також кореспондується з п.5.1 договору.

Оскільки сторони у договорі обумовили строк оплати товару на протязі 1 (одного) календарного дня з моменту поставки товару, суд дійшов висновку, що обов`язок відповідача оплатити вартість переданого товару виник в силу закону (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України) та умов договору з моменту отримання ним відповідного товару, а саме 24.02.2022 та не залежить від факту направлення чи не направлення на адресу відповідача вимоги про здійснення оплати отриманого ним за договором товару, як помилково вважає відповідач.

Враховуючи те, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем здійснено оплату суми основного боргу, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Пунктом 5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

При розподілі сум судового збору суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 422,40грн, оскільки відповідно до Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також судом враховано приписи ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, суд керується наступним.

Позивачем надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи в розмірі 56000,00грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач звернувся до суду з відповідною заявою та зазначив, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду відповідно до вимог ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено судом після надання відповідних доказів згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 237, 238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слава" (61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 36-А, код ЄДРПОУ 32952077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Шугар Трейд" (61183, м. Харків, вул. Дружби народів, 243, кв. 114, код ЄДРПОУ 41460021) - 8 112,50грн 25% штрафу, 2 422,40грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 32449,98грн закрити за відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "01" липня 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк