Ухвала

від 01.07.2024 по справі 917/784/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/784/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С. В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Троїцька 1"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 (головуючий суддя - Шутенко І.А., судді: Гребенюк Н.В., Слободін М.М.)

у справі №917/784/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Троїцька 1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради,

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Троїцька-1" (далі також ОСББ "Троїцька-1") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс"</a> (далі ТОВ "Житлорембудсервіс") про визнання договору №1/635 від 18.07.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, розташованого за адресою: 39631, Полтавська область, м.Кременчук, вул. Троїцька,1, укладеного між Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс", розірваним з дати винесення судового рішення (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).

Господарський суд Полтавської області рішенням від 08.02.2024 у справі №917/784/23 позов задовольнив. Розірвав договір №1/635 від 18.07.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, розташованим за адресою: 39631, Полтавська область, м.Кременчук, вул. Троїцька, 1, що укладений між ТОВ "Житлорембудсервіс" та Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м.Кременчук, вул. Троїцька, буд. 1 в особі міського голови Малецького В.О Кременчуцької міської ради Полтавської області. Стягнув з ТОВ "Житлорембудсервіс" на користь ОСББ "Троїцька-1" 2 684 грн витрат по сплаті судового збору.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 08.02.2024 у справі №917/784/23 скасував. Прийняв нове рішення, в позові відмовив. Стягнув з ОСББ "Троїцька-1" на користь ТОВ "Житлорембудсервіс" 3 220,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

ОСББ "Троїцька-1" звернулось 11.06.2024 (згідно з даними на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі №917/784/23 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 08.02.2024.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Згідно частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.

1. Щодо підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

В тексті касаційної скарги ОСББ "Троїцька-1" зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 46 ГПК, неправильне застосування норм матеріального права та посилається на висновки Верховного Суду, викладені в наведених у скарзі постановах. Втім, таке зазначення саме по собі не підтверджує дотримання скаржником вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК щодо зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.

ОСББ "Троїцька-1" не вказало правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК, не зазначило в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, і яких саме норм матеріального права, та чи є таке неправильне застосування чи порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК.

З урахуванням викладеного касаційну скаргу ОСББ "Троїцька-1" слід залишити без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Способом усунення недоліків касаційної скарги ОСББ "Троїцька-1" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі №917/784/23 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

2. Щодо обов`язку реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС)

Згідно із абзацом першим частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац другий частини шостої статті 6 ГПК).

Частиною другою статті 292 ГПК унормовано, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абзац другий частини першої статті 174 ГПК).

ОСББ "Троїцька-1" є юридичною особою, а тому повинно зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

У касаційній скарзі зазначено, що у ОСББ "Троїцька-1" електронний кабінет відсутній, проте скаржник не наводить обґрунтувань та не надає жодних доказів про неможливість реєстрації його електронного кабінету в ЄСІТС.

Як з`ясовано Верховним Судом, станом на день надходження до суду касаційної скарги (14.06.2024) у ОСББ "Троїцька-1" відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, що підтверджується відповіддю №43571571, яка сформована засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСББ "Троїцька-1" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі №917/784/23 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, а саме: (1) ОСББ "Троїцька-1" необхідно зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 ГПК; (2) подати Суду касаційну скаргу у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

При цьому звертається увага скаржника на те, що заяву про усунення недоліків (касаційної скарги у новій редакції), подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 6, 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Троїцька 1" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі №917/784/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Троїцька 1", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Бакуліна