Постанова

від 20.06.2024 по справі 910/10566/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10566/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О. М.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

за участю представників:

публічного акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»:Лисий М. С.

публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»: Линник Я. В.

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: Линник Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024

у складі колегії суддів: Агрикова О. В. - головуючий, Козир Т. П., Мальченко А. О.

та на рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2023

суддя: Курдельчук І. Д.

у справі № 910/10566/23

за позовом публічного акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»

до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 17 000 грн та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (ПАТ АБ «Укргазбанк», позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь», Банк, відповідач-1) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, відповідач-2), з урахуванням заяви про зміну предмету позову, про стягнення 17 000, 00 грн та зобов`язання Фонду скласти та позачергово включити в кошторис витрат ПАТ «Банк «Київська Русь» суму позачергової заборгованості та позачергово затвердити кошторис витрат ПАТ «Банк «Київська Русь» з урахуванням суми позачергової заборгованості у розмірі 17 000, 00 грн.

2. Позовні вимоги мотивовані невиконанням ПАТ «Банк «Київська Русь» договірних зобов`язань, в частині оплати за надані послуги, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість з комісійної винагороди депозитарній установі у розмірі 17 000,00 грн, з яких: заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі строкова - 500,00 грн, заборгованість по сплаті комісії депозитарній установі прострочена - 16 500,00 грн.

3. Також позивач вказує на те, що станом на дату подання позову договір про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони АБ «Укргазбанк» продовжує здійснюватися.

4. Крім того, позивач зазначає, що оскільки заборгованість перед АБ «Укргазбанк» на підставі договорів виникла в процесі ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь», пов`язана зі здійсненням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку та, не виключно, повинна оплачуватися позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат ПАТ «Банк «Київська Русь», затвердженого Фондом, відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

5. Рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/10566/2, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ПАТ «Банк «Київська Русь» на користь ПАТ Акціонерного банку «Укргазбанк» 17 000, 00 грн заборгованості за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 №30004298/16.

Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та позачергово включити в кошторис витрат публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» суму позачергової заборгованості на користь публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 №30004298/16 у розмірі 17 000,00 грн, з яких: 500,00 грн заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі строкової; 16 500, 00 грн заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі простроченої.

Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб позачергово затвердити кошторис витрат публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 №30004298/16 у розмірі 17 000, 00 грн, з яких: 500,00 грн заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі строкової; 16 500 грн заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі простроченої. Присуджено до стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» 8 052, 00 грн судового збору.

6. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки заборгованість перед позивачем на підставі договорів виникла в процесі ліквідації відповідача-1, пов`язана із здійсненням Фондом ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку, повинна оплачуватися позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат ПАТ «Банк «Київська Русь», затвердженого Фондом, відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

7. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/10566/23, в якій просить Суд скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

8. Підставою касаційного оскарження Фонд зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

9. Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у подібних правовідносинах про позачергове стягнення коштів з неплатоспроможного банку, по якому затверджено ліквідаційний баланс; щодо положень ст. 36, 53 зазначеного Закону.

10. Фонд зазначає, що за результатами аукціону 27.04.2020 ПАТ «Банк «Київська Русь» відступив свої майнові права, які випливають з цінних паперів на користь нових кредиторів, що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу майнових прав.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 427 від 29.04.2021 затверджено ліквідаційний баланс ПАТ «Банк «Київська Русь» станом на 26.03.2021 та звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «Банк «Київська Русь», а тому відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідаційна процедура Банку вважається завершеною.

Тому, складення та затвердження кошторису витрат Банку після прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду від 29.04.2021 № 427, яким затверджено ліквідаційний баланс Банку станом на 26.03.2021 та закриття накопичувального рахунку ПАТ «Банк «Київська Русь», не є можливим, оскільки вчинені дії були направлені на завершення ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку.

11. Фонд наголошує на тому, що наразі ліквідаційний баланс затверджено, накопичувальний рахунок закрито, активи реалізовано, всі кошти спрямовано на погашення вимог кредиторів, ліквідаційна процедура ПАТ «Банк «Київська Русь» завершена. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» всі вимоги до банку, незадоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 зазначеного Закону ліквідаційна процедура банку вважається завершеною, що унеможливлює стягнення коштів з неплатоспроможного банку.

12. Також скаржник зазначає, що вимоги про зобов`язання позачергово включити в кошторис витрат суму позачергової заборгованості є незаконними, адже передбачають складання кошторису та направлення його на затвердження виконавчій дирекції Фонду відносно неплатоспроможного банку, по якому зведено ліквідаційний баланс та завершено ліквідаційну процедуру.

13. Крім того, Фонд наголошує на тому, що кошти, які суди попередніх інстанцій стягнули з ПАТ «Банк «Київська Русь» не є витратами, що пов`язані з процедурою ліквідації банку (в розумінні ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), враховуючи реалізацію банком майнових прав, які випливають з цінних паперів та дебіторської заборгованості по облігаціям, тому не підлягають включенню до кошторису витрат банку.

14. Фонд вказує на не підписання актів-рахунків зі сторони ПАТ «Банк «Київська Русь» та на відсутність доказів направлення цих актів банку «Київська Русь».

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

15. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та залишити в силі судові рішення судів попередніх інстанцій.

16. Акціонерний банк «Укргазбанк» зазначає, що ПАТ «Банк «Київська Русь» не вважається ліквідованим і, відповідно, відсутні підстави вважати припиненими зобов`язання цього банку за договорами згідно зі ст. 609 Цивільного кодексу України.

Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони АБ «Укргазбанк» продовжує здійснюватись.

17. Позивач наголошує на тому, що нормами ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

18. Крім того, ПАТ «Банк «Київська Русь» відступив свої майнові права, які випливають з цінних паперів в порушення вимог передбачених Положенням про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ «Укргазбанк» та Закону України «Про депозитарну систему України», а оскільки заборгованість перед АБ «Укргазбанк» на підставі договору виникла в процесі ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» пов`язана із здійсненням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку та, не виключно, повинна оплачуватися позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат ПАТ «Банк «Київська Русь», затвердженого Фондом, відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

19. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2015 № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015 № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку «Київська Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію відповідача-1 провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

20. У газеті Голос України від 23.07.2015 №131 (6135) опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації відповідача-1 та призначення уповноваженої особи Фонду на таку ліквідацію.

21. Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 № 1706 ліквідатором Банку «Київська Русь» призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Білу Ірину Володимирівну.

22. 16 грудня 2016 року ПАТ Акціонерним банком «Укргазбанк» (депозитарна установа) та ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» (депонент) укладено договір про обслуговування рахунку в цінних паперах.

23. 22 січня 2019 року ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до позивача із заявою про приєднання до умов договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, в якій ПАТ «Банк «Київська Русь» приєднуючись до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах засвідчив, що він ознайомився з умовами та тарифами, які розміщені на сайті в мережі інтернет за адресою: https://www.ukrgasbank.com.

Підписуючи заяву на приєднання до договору, ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію погоджується з розміром тарифів, встановлених ПАТ Акціонерним банком «Укргазбанк» на дату укладення договору та порядком внесення змін до них.

24. На підставі договору було відкрито рахунок у цінних паперах.

25. Відповідно до п. 2.1 договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, договір укладається виключно шляхом приєднання до нього в цілому особи, що виявила бажання укласти договір.

26. Договір вважається укладеним після отримання депозитарною установою від депонента заповненої та підписаної заяви про приєднання та її реєстрації. У разі, якщо депонент вже має відкритий рахунок у цінних паперах, з моменту набрання чинності договору, втрачає чинність за взаємною згодою сторін договір про відкриття рахунку в (у) цінних паперах або договір про обслуговування рахунка в цінних паперах, який був раніше укладений між депозитарною установою та депонентом та правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з відкриттям рахунку продовжуються на умовах договору. Умови договору застосовуються сторонами з урахуванням того, що депоненту вже відкритий рахунок у цінних паперах (п. 2.5 договору).

27. Пунктом 2.6 договору передбачено, що з моменту реєстрації депозитарною установою заяви про приєднання, їй присвоюється індивідуальний номер, що є також індивідуальним номером договору, і акцепт вважається закінченим, після чого один екземпляр заяви про приєднання повертається депоненту.

28. Відповідно до пп. 5.1.11 п. 5.1 договору депонент зобов`язаний відслідковувати зміни договору, тарифів, внутрішніх документів депозитарної установи, які змінюються, шляхом відвідування сайту депозитарної установи.

29. Пунктом 8.1 договору встановлено, що він набирає чинності з моменту підписання депонентом заяви про приєднання згідно з формою, що наведена у додатку №4 до договору, яка є невід`ємною частиною договору. Договір укладений строком на 5 (п`ять) років і набуває чинності з дати акцептування публічної пропозиції. У разі відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання цього договору не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору, договір вважається кожного разу продовженим на 5 (п`ять) років на тих самих умовах.

30. Згідно з п. 3.1 договору депозитарна установа зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством України, внутрішніми документами депозитарної установи та цим договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством України, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності.

31. Підпунктом 4.2.1 п. 4.2 договору депозитарна установа має право отримувати від депонента своєчасно та в повному обсязі плату за надання послуг депозитарною установою згідно умов договору та тарифів (Додаток №1 до Договору).

32. Відповідно до пп. 5.1.4 п. 5.1 договору депонент зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими договором та тарифами, встановленими депозитарною установою.

33. Суди встановили, що розділом 6 публічної частини (далі - Публічна частина) зазначених договорів, яка розміщена на веб-сайті позивача за посиланням https://www.ukrgasbank.com/securities/custodian/ врегульовані правовідносини щодо вартості послуг та порядку розрахунків.

34. Відповідно до п. 6.1, 6.5, 6.8 та 6.14 Публічної частини депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з договором та відповідно до тарифів (Додаток №1 до Договору), встановлених Депозитарною установою. Тарифи депозитарної установи є обов`язковими для депонента. Оплата. Депонентом послуг депозитарної установи здійснюється щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи з урахуванням попередньої оплати відповідно до п. 6.7 договору згідно з актом-рахунку (Додаток №2 до договору), який надається особисто або надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв`язку або в інший спосіб за домовленістю сторін не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи. Депозитарна установа має право відмовити депоненту у взятті до виконання розпорядження на закриття рахунку в цінних паперах депонента, у разі наявності у нього заборгованості за надані послуги депозитарної установи.

35. Пунктами 7.7, 7.8 Публічної частини усі спори, що виникають з договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він підлягає вирішенню в судах України або у порядку встановленому чинним законодавством України.

36. Розділом 8 Публічної частини врегульовані правовідносини щодо строку дії договору, порядку внесення змін до нього та припинення дії.

37. Відповідно до пунктів 8.2, 8.2.1, 8.2.2 Публічної частини сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, направляє пропозиції про це іншій стороні договору. Депозитарна установа розміщує пропозиції (односторонній письмовий правочин) на сайті депозитарної установи та повідомляє депонента про це одним або декількома з наступних способів, за вибором депозитарної установи:

- направлення інформації поштою за адресою місцезнаходження депонента, що зазначена в анкеті рахунку в цінних паперах;

- надсилання SMS-повідомлення на номер мобільного телефону депонента, вказаний депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах;

- надсилання електронного повідомлення на адресу електронної пошти, вказану депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах;

- надсилання електронного повідомлення через будь-які канали передачі повідомлень, що відправляються через програмний додаток типу Viber, Telegram, WhatsApp тощо, який може бути встановлений на мобільних, планшетних пристроях та персональному комп`ютері депонента.

Депонент - шляхом направлення відповідного письмового повідомлення.

38. Пунктами 8.3 - 8.5 Публічної частини визначена можливість розірвання договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, процедура та умови такого розірвання, зокрема, кожною із сторін в односторонньому порядку, за згодою сторін, за відповідним рішенням суду.

39. Відповідно до пп. 8.4.1 - 8.4.3 п. 8.4 договору він може бути розірваний тільки за умови відсутності на рахунку в цінних паперах депонента цінних паперів, у наступних випадках:

- в односторонньому порядку передбаченому підпунктом 8.3.1 договору, за умови закриття рахунка в цінних паперах депонента депозитарною установою відповідно до підпункту 4.2.8 Договору;

- в односторонньому порядку за умови закриття рахунка в цінних паперах депонента депозитарною установою відповідно до підпункту 4.2.9 договору;

- у разі закриття рахунку в цінних паперах на підставі відповідного розпорядження депонента.

40. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.07.2020 № 1335 з 16.07.2020 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Київська Русь», делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.12.2018 № 3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «Банк «Київська Русь».

Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» здійснювалася безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» та відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

41. Суди встановили, що відповідно до даних з ЄДР ПАТ «Банк «Київська Русь» перебуває в стані припинення, відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті НБУ, ПАТ «Банк «Київська Русь», перебуває в режимі ліквідації.

42. Позивач направляв на адресу відповідача-1 лист-вимогу від 21.12.2020 №12803 щодо сплати заборгованості за договором та акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з договором про обслуговування рахунку в цінних паперах за період 01.07.2020 по 30.04.2023.

43. Зазначена вимога була залишена без відповіді, заборгованість за договором не сплачена.

44. Рішенням Оперативного штабу від 27.12.2022, протокол № 226, затверджено Положення про депозитарну діяльність депозитарної установи ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - Положення).

45. Відповідно до п. 7.2 Положення рахунок у цінних паперах не може бути закритий, якщо на ньому обліковуються права на цінні папери та/або існує заборгованість депонента перед депозитарною установою по оплаті за послуги депозитарної установи.

46. Суди встановили, що станом на дату подання позовної заяви договір про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 № 30004298/16 не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони позивача продовжує здійснюватися, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Позиція Верховного Суду

47. За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему» власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

48. Частиною 1 ст. 6 зазначеного Закону депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік).

Депозитарний облік у системі депозитарного обліку цінних паперів ведеться у кількісному виразі.

При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

49. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

50. Відповідно до ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

51. Процедура ліквідації банку, наслідки початку процедури ліквідації банку, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ліквідації, заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів та інші питання ліквідації банку викладені в розділі VІІІ Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).

52. Як зазначалося вище, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2015 № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015 № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку «Київська Русь».

53. Пунктом 1 ч. 5 ст. 36 Закону передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

54. Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо витрат, пов`язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті.

55. Відповідно до абз. 9 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зобов`язання банку, передбачені пунктами 2, 6 частини шостої цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

56. Аналогічні положення містить також ч. 1 п. 1.15, ч. 3 п. 1.16 розд. ІІІ Положення «Про виведення неплатоспроможного банку з ринку», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (далі - Положення).

57. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону початок тимчасової адміністрації або будь-які дії, що вживаються Фондом на виконання плану врегулювання, не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують операційну та господарську діяльність банку, зокрема договорів з платіжними організаціями платіжних систем, про надання клірингових, розрахункових послуг, про оренду рухомого та нерухомого майна, про надання комунальних послуг, послуг зв`язку, охорони тощо.

58. Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

59. Статтею 52 Закону регламентовано черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата та здійснення платежів.

60. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, інвестування тимчасово вільних коштів банку в державні цінні папери, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів за умови достатності коштів для забезпечення процедури ліквідації в такій черговості:

1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними;

6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано;

7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними з банком особами, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними з банком особами;

8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку;

10) вимоги за субординованим боргом;

11) вимоги за інструментами з умовами списання/конверсії.

Вимоги до банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними.

61. Частиною 2 ст. 52 Закону встановлено, що оплата витрат банку, пов`язаних із здійсненням процедури ліквідації, у тому числі витрат Фонду, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку (управлінням майном (активами), продажем майна (активів) та іншими витратами), проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого Фондом. До таких витрат, зокрема, належать:

1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії та інформації про продаж майна (активів) банку;

2) витрати, пов`язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку;

3) витрати на проведення оцінки та продажу майна (активів) банку;

4) витрати на проведення аудиту;

5) витрати на оплату послуг осіб, залучених Фондом для забезпечення здійснення покладених на Фонд повноважень;

6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку;

7) витрати Фонду, пов`язані з здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку.

62. Пунктами 3.5 - 3.8, 3.10 розд. V Положення Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) здійснює витрати на ліквідацію неплатоспроможного банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат банку на здійснення ліквідації (далі - кошторис), затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) забезпечує правильність складання проекту кошторису і виконання затвердженого виконавчою дирекцією Фонду кошторису.

Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) зобов`язаний (зобов`язана):

- включати до кошторису окремими статтями всі витрати, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку, у тому числі витрати Фонду, пов`язані із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації неплатоспроможного банку, здійснені в межах кошторису витрат Фонду на виведення банку з ринку.

Витрати Фонду, пов`язані із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації неплатоспроможного банку, включаються до кошторису на підставі вимоги Фонду про відшкодування витрат Фонду, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації неплатоспроможного банку, яка надсилається банку. Зобов`язання банку перед Фондом обліковуються на окремих аналітичних рахунках банку з деталізацією по видах витрат;

- складати кошторис щокварталу з розподілом за місяцями і подавати до 15 числа місяця, що передує наступному кварталу, до Фонду для затвердження виконавчою дирекцією. На початку ліквідації банку кошторис уключає період із дня, в якому Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) приступила до виконання своїх обов`язків, до кінця поточного кварталу і подається до Фонду не пізніше 3 робочих днів після призначення Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень). Не використана у звітному кварталі сума коштів за кошторисом не переноситься на наступний квартал.

У разі необхідності Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) має право запропонувати внесення змін до кошторису. Зміни до кошторису вносяться не пізніше дати закінчення кварталу, на який затверджено кошторис, за наявності обґрунтованого клопотання Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень).

Зміни до кошторису затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

63. Відповідно до п. 6.8 розд. V Положення оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

До цих витрат, зокрема, належать:

витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії, призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку та інформації про реалізацію майна банку;

витрати, пов`язані з утриманням і збереженням майна банку;

витрати на проведення оцінки та продажу майна (активів) банку;

витрати на проведення аудиту;

витрати на оплату послуг осіб, залучених Фондом (уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку у разі делегування їй відповідних повноважень) для забезпечення здійснення покладених на нього (неї) повноважень;

витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку;

витрати щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

витрати на сплату судового збору;

витрати Фонду, пов`язані із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації неплатоспроможного банку.

64. Аналіз наведених положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також Положення дають підстави для висновку про те, що обмеження щодо задоволення вимог кредиторів банку, встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 цього Закону не поширюються на витрати, пов`язані із забезпеченням господарської діяльності неплатоспроможного банку, тобто витрати, здійснені банком щодо забезпечення господарської діяльності, з моменту запровадження у такому банку тимчасової адміністрації. Оплата таких витрат здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку.

65. Відповідно до ч. 2 - 5 ст. 53 Закону за результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.

Ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Фонд надсилає Національному банку України звіт про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс.

Не пізніше наступного робочого дня після затвердження ліквідаційного балансу банку та/або внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення банку Фонд оприлюднює на офіційному веб-сайті Фонду інформацію про завершення ліквідаційної процедури банку та затвердження ліквідаційного балансу банку та/або припинення банку як юридичної особи.

66. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22 січня 2019 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» та ПАТ Акціонерним банком «Укргазбанк», укладено договір про обслуговування рахунку, шляхом приєднання ПАТ «Банк «Київська Русь» до умов договору про обслуговування рахунку.

67. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги вказав на те, що заборгованість перед позивачем виникла в процесі ліквідації відповідача-1, пов`язана із здійсненням Фондом ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку та, не виключно повинна оплачуватися позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат Банку «Київська Русь», затвердженого Фондом, відповідно до ст. 52 Закону.

68. Однак, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги та не надали оцінки, наданим Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 337 від 13.02.2020, № 786 від 14.04.2020 щодо визначення пул активів ПАТ «Банк «Київська Русь», що підлягали продажу на відкритих торгах, та договору № UA-EA-2020-04-16-000003-b/42/2 купівлі-продажу майнових прав від 15.06.2020, договору № UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/1 купівлі-продажу майнових прав від 22.04.2020, з урахуванням виписок про операції з цінними паперами з 16.12.2016 по 05.06.2023, про стан рахунку в цінних паперах на 05.05.2023.

69. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що прийняття вищевказаних рішень та здійснення подальшого продажу є реалізацією Фондом гарантування вкладів фізичних осіб своїх повноважень (обов`язку) на підставі та у спосіб, що передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Майнові права, які випливають з цінних паперів, що обліковувались на рахунку, виставлялися на продаж в складі пул активів.

70. Судами не встановлено обставин, про які стверджує Фонд, щодо відступлення ПАТ «Банк «Київська Русь» своїх майнових прав, які випливають з цінних паперів на користь нових кредиторів, зокрема ТОВ «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА», ТОВ «Фінансова компанія «Ю-БЕЙС», що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу майнових прав, з урахуванням інформації з виписки про операції з цінними паперами з 16.12.2016 по 05.06.2023 та виписки про стан рахунку в цінних паперах на 05.05.2023, наданих депозитарною установою ПАТ АБ «Укргазбанк».

71. Не врахувавши вищезазначене, суди попередніх інстанцій не надали оцінки підставам виникнення та правовій природи заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача-1, в контексті приписів ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є визначальним при прийнятті рішення про стягнення такої заборгованості, з огляду на ч. 1 ст. 52 Закону, якою встановлена черговість та порядок задоволення вимог кредиторів до банку, та на ч. 2 ст. 52 Закону, якою встановлена позачергова оплата витрат банку, пов`язаних із здійсненням процедури ліквідації, в межах кошторису витрат банку, затвердженого Фондом.

72. Без встановлення зазначених обставин, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з ПАТ «Банк «Київська Русь» 17 000,00 грн заборгованості за обслуговування рахунку та зобов`язання Фонду скласти та позачергово включити в кошторис витрат ПАТ «Банк «Київська Русь» суму позачергової заборгованості та позачергово затвердити кошторис витрат ПАТ «Банк «Київська Русь», з урахуванням суми позачергової заборгованості у розмірі 17 000,00 грн є передчасними.

73. З огляду на зазначене, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, у зв`язку з чим суди дійшли передчасних висновків при ухваленні судових рішень зі справи.

74. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

75. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

76. Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи щодо встановлення правової природи заборгованості, а також враховуючи передбачені ч. 2 ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

77. Оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено правову природу заборгованості, яку просить стягнути позивач, зокрема чи є така заборгованість витратами банку, пов`язаними із здійсненням процедури ліквідації, наразі у Верховного Суду відсутні підстави для надання висновку щодо можливості позачергового стягнення коштів з неплатоспроможного банку, по якому затверджено ліквідаційний баланс.

78. Доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викладені в касаційній скарзі, про те, що судами порушено ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із неврахуванням вказівок, викладених у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 910/20125/16, від 03.10.2018 у справі № 910/19923/16 та у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 333/4924/15-ц, відхиляються Судом, оскільки ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, в той час як дана справа судом касаційної інстанції на новий розгляд не направлялась.

79. Аргументи скаржника про незастосування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.06.2018 у справі № 910/20125/16, від 03.10.2018 у справі № 910/19923/16, Верховний Суд вважає безпідставними, з огляду на те, що у справах № 910/20125/16, № 910/19923/16 позовні вимоги обґрунтовувались порушенням прав та інтересів Національного банку України як кредитора, регулятора та заставодержателя.

80. Посилання скаржника в касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 308/3282/15-ц, від 14.02.2018 у справі № 761/20903/15-ц, від 14.02.2018 у справі № 553/2630/15-ц, від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16 відхиляються Верховним Судом, з огляду на те, що в зазначених справах позивачі звертались до банку із вимогою про повернення банківського вкладу, проте суди відмовляли в позові з підстав того, що вказані вимоги підлягають захисту відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

82. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

83. Частиною 4 ст. 310 ГПК України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

84. З огляду на те, що ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановили обставин, що є визначальними у цій справі, а саме: не надали оцінки підставам виникнення та правовій природи заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача-1, в контексті приписів ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є вагомими при прийнятті рішення про стягнення такої заборгованості, та враховуючи доводи касаційної скарги, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені ст. 300 ГПК України, які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення оцінки доказів та встановлення обставин у справі, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

85. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене в цій постанові, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами ст. 86 ГПК України, враховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Розподіл судових витрат

86. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Розподіл судових витрат

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 та рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/10566/23 скасувати.

3. Справу № 910/10566/23 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді С. В. Бакуліна

О. М. Баранець