Ухвала

від 01.07.2024 по справі 2-2456/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року

м. Київ

справа № 2-2456/11

провадження № 61-22360ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Лугпромсервіс», Приватне підприємство «Укрінвестпром»,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Літвінов Євген Володимирович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2024 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., Красвітної Т. П.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває справа № 2-2456/11 за ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2022 року у цивільній справі № 2-2456/11 касаційне провадження № 61-22360ск18 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-2456/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Лугпромсервіс», Приватного підприємства «Укрінвестпром» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 2-2456/11 про відновлення втраченого судового провадження відмовлено.

Не погодившись із вказаною вище ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на неї.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 року повернуто.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 року не підлягає апеляційному оскарженню, тому апеляційна скарга, в силу пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.

У червні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Літвінов Є. В., через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу. Зазначає, що оскаржуваною ухвалою апеляційного суду порушено його конституційне право на судовий захист, зокрема, права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , зміст ухвали Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не зазначені у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Законодавством України передбачено безумовне повернення апеляційної скарги у разі, якщо така подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).

Верховний Суд наголошує, що винятків, за наявності яких особа може звернутися до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на зазначене рішення (ухвалу суду першої інстанції), процесуальне законодавство не передбачає.

Визначення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду по суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду по суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не згаданих у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, яка за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17).

Встановивши, що ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадженняу справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Лугпромсервіс», Приватного підприємства «Укрінвестпром» про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Літвінов Євген Володимирович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2024 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник