Постанова

від 17.04.2024 по справі 357/11524/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/11524/23

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/4231/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Ящуку Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни на ухвалу судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2023 року (суддя Ярмола О.Я.) про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,

встановив:

у вересні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:01:024:0054; визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 160 від 28 жовтня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Білоцерківська», у наведеній редакції; визнання відсутнім у ТОВ «Агротрейд 2000» право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером3220489500:01:024:0054.

Мотивуючи позовну заяву, позивач зазначав, що 28 жовтня 2015 року уклав з ОСОБА_1 договір оренди землі № 160 строком на 7 років, у зв`язку із чим 22 листопада 2015 року було зареєстровано його право оренди на земельну ділянку.

Позивач посилався на те, що договір оренди був автоматично продовженим на один рік до 28 жовтня 2023 року. При цьому 24 вересня 2022 року на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було направлено лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, в якому пропонувалося поновити його ще на 7 років, однак відповідачка відповіді на нього не надала, а 19 грудня 2022 року звернулася до держаного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.О. із заявою про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на земельну ділянку у зв`язку з нібито припиненням договору оренди, на підставі якої 21 грудня 2022 року державний реєстратор Майорко Т.О. здійснила державну реєстрацію припинення права оренди товариства.

Позивач зазначав, що цього ж дня між ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейдт - 2000» був укладений договір оренди земельної ділянки № 75, за яким вона передала земельну ділянку в оренду на 7 років та подала державному реєстратору документи для державної

реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Агротрейдт - 2000», яку було проведено 26 грудня 2022 року.

Позивач вважав вказані дії ОСОБА_1 неправомірними та такими, що порушують його право на оренду земельної ділянки.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:01:024:0054; заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:01:024:0054; заборони ТОВ «Агротрейдт - 2000»користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:01:024:0054; заборони ОСОБА_1 і ТОВ «Агротрейдт - 2000» вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:01:024:0054 до закінчення строку дії договору оренди землі № 160 від 28 жовтня 2015 року.

Подану заяву, позивач мотивував тим, що на момент проведення державної реєстрації припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на земельну ділянку і її передачі в оренду іншому орендарю, на ній були наявні здійснені раніше посіви озимої пшениці, однак в липні цього року врожай було зібрано. Збирання врожаю дозволить у подальшому ТОВ «Агротрейдт - 2000» приступити до користування земельною ділянкою і в майбутньому, у разі задоволення позову ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» та набрання законної сили відповідним судовим рішенням, перешкоджатиме останньому у використанні цієї ділянки згідно з договором оренди землі і, відповідно, поновленні його порушеного права оренди на підставі судового рішення у цій справі.

Позивач стверджував, що поведінка відповідачів свідчить про те, що до набрання законної сили судовим рішенням у справі, ними можуть бути вчинені дії, спрямовані на подальше ускладнення поновлення порушеного права оренди ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» і унеможливлення виконання рішення суду у цій справі, у разі задоволення позову шляхом проведення вищевказаних реєстраційних дій у ДРРПНМ.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2023 року заяву задоволено частково, накладено арешт на земельну ділянку, площею 1,4623 га із кадастровим номером: 3220489500:01:024:0054 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 783083032204), в іншій частині вимог по забезпеченню позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Л.А. просить ухвалу суду скасувати в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідачки зазначає, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, при цьому вимог, у тому числі щодо звернення стягнення на зазначену земельну ділянку, позовна заява не містить, відтак відсутні обставини, які можуть свідчити про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову виникнуть перешкоди у виконанні рішення суду, а саме лише посилання на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення цієї заяви.

Представник відповідачки вважає, що доводи заяви про забезпечення позову ґрунтуються лише на припущеннях, що відповідачі можуть припинити договір оренди земельної ділянки, жодних доказів, які б доводили таке твердження позивачем не надано.

Також представник відповідачки зазначає, що позивач вже звертався із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку в рамках цивільної справи № 357/3350/23, позовну заяву у якій залишено без розгляду.

Крім цього представник відповідачки заявляє про неспівмірність та протиправність рішення про накладення арешту, оскільки відсутній зв`язок між таким заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а також позивачем не вказано реальних обставин та не надано жодних доказів щодо ускладнення виконання рішення по суті без застосування арешту вказаної земельної ділянки.

Також представник відповідачки просить стягнути з позивача судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги у розмірі 536,80грн, та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 000грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» - адвокат Тетеря С.І. просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, оскільки накладення арешту на спірну земельну ділянку унеможливить вчинення відповідачами дій, спрямованих на розпорядження нею, та будь-яких подальших реєстраційних дій щодо неї в ДРРПНМ, які можуть унеможливити у разі задоволення позову ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» проведення відповідних реєстраційних дій, спрямованих на поновлення запису про його право оренди у ДРРПНМ.

Також представник позивача зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» у справі № 357/3550/23 не виключає можливості їх вжиття в рамках даної цивільної справи, оскільки заходи забезпечення позову, накладені у справі № 357/3550/23, припинили свою дію.

Відповідачка ОСОБА_1 , її представник - адвокат Марценюк Л.А. та відповідач ТОВ «Агротрейд-2000», будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги, (с.с.148, 149, 152), у судове засідання не з`явилися, клопотання про його перенесення не подали, тому відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» - адвоката Тетері С.І., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши копії матеріалів справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що такий захід забезпечення позову є співмірним та відповідає меті забезпечення позову, оскільки жодним чином не позбавляє власника права володіння земельною ділянкою та не впливає на право користування нею, а лише забезпечує збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають

передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, а також Верховним Судом у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20, від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21, від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідністю «Агротрейд-2000» про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220489500:01:024:0054, розташована в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 та передана нею за договором оренди у користування іншої особи - відповідача ТОВ «Агротрейд-2000».

Таким чином, перевіривши наявні у матеріалах справи докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:01:024:0054, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача за позовом, за захистом яких він звернувся до суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що предметом позову є три немайнові вимоги, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки положеннями ЦПК України не передбачено обмежень щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту в справах немайнового характеру.

Інші доводи апелянта зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального права та незгоди із висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не можуть

бути підставою для скасування обґрунтованого судового рішення суду першої інстанції.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку є співмірним із заявленими позовними вимогами, не порушує балансу інтересів сторін, а спрямоване на створення умов для безперешкодного виконання у майбутньому ймовірного рішення суду та запобігання ускладненню ефективного захисту прав заявника у випадку задоволення його позову.

Застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову не є обтяжливим для відповідачів та не порушує їх прав, а також прав орендаря щодо володіння й користування майном до моменту вирішення спору по суті. Окрім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що ухвала судом постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому відсутні підстави для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни залишити без задоволення, ухвалу судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 1 липня 2024 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук