Рішення

від 28.06.2024 по справі 140/1943/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1943/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум Авто» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міленіум Авто» (далі позивач, ТОВ «Міленіум Авто») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205170/2023/000045/2, №UA205170/2023/000046/2 від 22 грудня 2023 року, №UA205170/2024/000001/1 від 23 січня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митним органом 22 грудня 2023 року сформовані рішення про коригування за №UA205170/2023/000045/2 в сторону збільшення митної вартості легкового автомобіля (броньованого) марки Mitsubishi, моделі L 200 з номером кузова MMBJNKB409F004562 з 15 800,00 EUR до 48 046,33 EUR та №UA205170/2023/000046/2 в сторону збільшення митної вартості легкового автомобіля (броньованого) марки Mitsubishi, моделі L 200 з номером кузова MMBJNKB409F004701 з 15 800,00 EUR до 48 046,33 EUR.

Зі змісту пункту 33 вказаних рішень відповідач відмовив у визначеної позивачем митної вартості за основним методом, оскільки: числове значення, вказане у декларації країни відправлення не відповідає ціні товару у рахунку-фактурі; згідно платіжного документу від 02 листопада 2023 року за № CEN2311021054167 сума в 30 000 EUR не відповідає сумі в інвойсах від 19 грудня 2023 року за № 57-12К та №56-12К - по 15800 EUR; відповідно до вказаних в інвойсів продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z о.о. ul. Lubartowska 71а, 123 Lublin, Polska, однак у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів зазначений власник транспортного засобу - EUROPEAN CARS M0RE SRL, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

Відтак 23 січня 2024 року сформоване рішення про коригування за №UA205170/2024/000001/1 в сторону збільшення митної вартості автомобіля марки DAF, моделі XF460 з номером шасі НОМЕР_1 з 9 700,00 EUR до 22 000,00 EUR.

Зі змісту пункту 33 вказаних рішень відповідач відмовив у визначеної позивачем митної вартості за основним методом, оскільки: супровідний документ Т1 № 24GB00006015B40EA6 від 14 січня 2024 року містить інформацію щодо транзитної операції товару 1, декларація країни відправлення не подана до митного оформлення; в платіжному документі №CEN2312181339901 від 18 грудня 2023 року зазначена сума 7000 GBP не відповідає сумі в інвойсі N9 112-12К від 29 грудня 2023 року - 9700 євро; відповідно до вказаного в інвойсі №112-12К від 29 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO $р. Z о.о. ul. Lubartowska 71а, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначений власник транспортного засобу - FRAIK1N LTD 02921 2М M1DDLEMARCH BUSINESS PARK SISKIN DRIVE COVENTRY- інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

Зазначає, що митний орган у рішеннях про коригування, не вказав, які саме конкретно документи він не отримав, а хотів би отримати, після чого застосував резервний (шостий) метод, при визначені митної вартості.

Вказує, що відповідач не взяв до уваги платіжні інструкції в іноземній валюті, відповідно до яких проводилась оплата за транспортні засоби. Щодо платіжного доручення від 02 листопада 2023 року за №CEN2311021054167 повідомляє, що на вказану суму, а саме 30000,00 EUR, KANETO Sp. Z о.о. ul. Lubartowska 71а, 20-123 Lublin, Polska купував вищевказані транспортні засоби у іншого нерезидента FRAIKIN LTD 02921 2М MIDDLEMARCH BUSINESS PARK SISKIN DRIVE COVENTRY, що не було враховано відповідачем.

Звертає увагу суду, що сам факт знаходження митної декларації країни відправлення від 14 січня 2024 року №24GB00006015B40EA6 у відповідному електронному реєстрі, беззаперечно свідчить про факт митного оформлення за кордоном купленого транспортного засобу по тій ціні, яка там зазначена.

Повідомляє, що транспортні засоби на облік в ЄС не ставилися, оскільки відразу експортувались в Україну, через що у свідоцтві про їх реєстрацію залишався первинний власник. На думку позивача, відсутність реєстрації на нового користувача не суперечить чинному законодавству ЄС і не свідчить про його порушення.

Позивач уважає, що наведені відповідачем обґрунтування, для застосування резервного методу визначення митної вартості, замість основного, стосовно вказаних транспортних засобів є надуманими і не відповідають об`єктивності, адже такі рішення прийняті митним органом без врахування ряду поданих документів, які підтверджують ціну транспортного засобу однак не були взяти до уваги відповідачем серед документів, які йому скеровувались.

На переконання ТОВ «Міленіум Авто», рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також просить врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Таким чином, товариство переконано, що винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2023/000045/2, №UA205170/2023/000046/2 від 22 грудня 2023 року, №UA205170/2024/000001/1 від 23 січня 2024 року є безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю (арк. спр. 1-10).

У відзиві на позовну заяву від 28 березня 2024 року представник відповідача заперечує проти позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що його митна вартість, не може бути визнана у зв`язку із тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

по МД №23UA205170041303U4 від 21 грудня 2023 року (рішення про коригування митної вартості №UA205170/2023/000045/2 від 22 грудня 2023 року):

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E1810738 від 19 грудня 2023 року 69210 PLN не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку фактурі № 57-12K від 19 грудня 2023 року 15800 євро;

- згідно платіжного документу № CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року сума 30000 євро не відповідає сумі в інвойсі № 57-12K від 19 грудня 2023 року 15800 євро;

- відповідно до вказаного в інвойсі № 57-12K від 19 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 зазначений власник транспортного засобу EUROPEAN CARS MORE SRL, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

по МД №23UA205170041304U3 від 21 грудня 2023 року (рішення №UA205170/2023/000046/2 від 22 грудня 2023 року):

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення № 23PL301010E1810572 від 19 грудня 2023 року 69210 PLN не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку фактурі № 56-12K від 19 грудня 2023 року 15800 євро;

- згідно платіжного документу № CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року сума 30000 євро не відповідає сумі в інвойсі № 56-12K від 19 листопада 2023 року 15800 євро;

- відповідно до вказаного в інвойсі № 56-12K від 19 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 зазначений власник транспортного засобу EUROPEAN CARS MORE SRL, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

по МД №24UA205170001469U8 від 22 січня 2024 року (рішення №UA205170/2024/000001/1 від 23 січня 2024 року):

- супровідний документ Т1 № 24GB00006015B40EA6 від 14 січня 2024 року містить інформацію щодо транзитної операції товару 1, декларація країни відправлення не подана до митного оформлення;

- в платіжному документі № CEN2312181339901 від 18 грудня 2023 року зазначена сума 7000 GBP не відповідає сумі в інвойсі № 112-12K від 29.12.2023-9700 євро;

- відповідно до вказаного в інвойсі № 112-12K від 29 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 зазначений власник транспортного засобу FRAIKIN LTD 02921 2M MIDDLEMARCH BUSINESS PARK SISKIN DRIVE COVENTRY - інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

Декларантом на вимогу митниці надано лист від 22 грудня 2023 року ТОВ "Міленіум Авто" щодо поданих до митного оформлення документів, платіжну інструкцію №137 від 22 грудня 2023; лист ТОВ "Міленіум Авто" щодо поданих до митного оформлення документів від 23 січня 2024 року

На пропозицію митного органу про надання додаткових документів декларант повідомив листом № б/н від 22 грудня 2023 року про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статті 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено на рівні:

по МД №23UA205170041303U4 та МД №23UA205170041304U3 від 21 грудня 2023 року року на підставі цінової інформації, згідно інтернет ресурсу (theparking-cars.co.uk.) на рівні 41579 GBP;

по МД №24UA205170001469U8 від 22 січня 2024 року на підставі цінової інформації, наявної в митного органу за митною декларацією МД №UA305160/2023/37961 від 16 листопада 2023 року на рівні - 22000 євро.

З урахуванням наведеного уважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є такими, що відповідають вимогам митного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими (арк. спр. 86-94).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 82).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за участі сторін за позовом ТОВ «Вікторія Лідер Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів (арк. спр. 148).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що між компанією KANETO Sp. Z o. o. (продавець) та ТОВ «Міленіум Авто» (покупець) 20 лютого 2023 року укладено контракт №02-23, за умовами якого продавець зобов`язався передати майно у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Пунктом 3.1. цього Контракту передбачено, що ціна кожного окремого товару визначається в інвойсі чи інших товаросупровідних документах, які не заборонені законодавством, а саме Євро (EURO) або Долар США (USD).

Відповідно до пункту 3.3. оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів як передоплата та/або по факту.

До вказаного контракту сторонами укладено Додаткову угоду №02-23-1 від 01 серпня 2023 року, якою пункт 3.3. контракту викладено у новій редакції, а саме «Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів як оплата по факту постачання товару. Термін оплати заборгованості 1 рік».

На виконання умов вказаного контракту компанією KANETO Sp. z o.o. складено рахунки-фактури (інвойси) від 19 грудня 2023 року №56-12К та №57-12К на продаж транспортних засобів марки MITSUBISHI L200, номер кузова НОМЕР_5 та MMBJNKB409F004562, за ціною 15800,00 Євро кожен (арк. спр. 63-64, 71-72).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортних засобів марки MITSUBISHI L200 позивач 21 грудня 2023 року подав до Волинської митниці МД №23UA205170041303U4 та №23UA205170041304U3.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу по МД №23UA205170041303U4 позивачем додано: рахунок-фактура (інвойс) від 19 грудня 2023 року №57-12К, декларацію про походження товару від 19 грудня 2023 року №57-12К; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2023 року серії НОМЕР_6 (арк. спр. 26); банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2311021054167 (арк. спр. 29); висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 21 грудня 2023 року №19403/23 (зворот арк. спр. 110); контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 25 жовтня 2023 року №23-104 (арк. спр. 28); копія МД №23PL301010Е1810738 від 19 грудня 2023 року (арк. спр. 27); МД від 21 грудня 2023 року №23UA205170041303U4.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу по МД №23UA205170041304U3 позивачем додано: рахунок-фактура (інвойс) від 19 грудня 2023 року №56-12К, декларацію про походження товару від 19 грудня 2023 року №56-12К; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2023 року серії НОМЕР_7 (арк. спр. 16); банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2311021054167; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 21 грудня 2023 року №19404/23 (зворот арк. спр. 121); контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 02 жовтня 2023 року №23-103 (арк. спр. 18); копія МД №23PL301010Е1810572 від 19 грудня 2023 року (арк. спр. 17); МД від 21 грудня 2023 року №23UA205170041304U4.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E1810738 та №23PL301010E1810572 від 19 грудня 2023 року 69210 PLN не відповідає ціні товару, зазначеній в рахункам фактури №57-12K та №56-12K від 19 грудня 2023 року 15800 євро;

згідно платіжного документу № CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року сума 30000 євро не відповідає сумі в інвойсах №57-12K №56-12K від 19 грудня 2023 року по 15800 євро;

відповідно до вказаних в інвойсах №57-12K №56-12K від 19 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 зазначений власник транспортного засобу EUROPEAN CARS MORE SRL, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; платіжні документи згідно даної поставки; згідно із пунктом 6 статті 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Декларантом на вимогу митниці надано: листи від 22 грудня 2023 року ТзОВ "Міленіум Авто" (зворот арк. спр. 107-108, 118) щодо поданих до митного оформлення документів, платіжну інструкцію №137 від 22 грудня 2023 року (арк. спр. 24) та повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та проханням прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи надано не в повному обсязі, тому відповідач прийняв картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/00987 та №UA205140/2023/00988 (арк. спр. 104, 115) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2023/000045/2 та №UA205170/2023/000046/2 (арк. спр. 103, 114), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме на підставі цінової інформації, згідно інтернет ресурсу (theparking-cars.co.uk.) на рівні 41579 GBP (арк. спр. 117).

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за по МД №23UA205170041303U4 та МД №23UA205170041304U3 від 21 грудня 2023 року визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу Державної митної служби України № 476 від 01 липня 2021 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби (арк. спр. 105, 113).

Також, на виконання умов вказаного контракту компанією KANETO Sp. Z o. o. складено рахунок-фактуру (інвойс) від 29 грудня 2023 року №112-12К на продаж транспортного засобу марки Daf XF460, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 9700,00 Євро (арк. спр. 53-54).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки Daf XF460 позивач 22 грудня 2023 року подав до Волинської митниці МД №24UA205170001469U8.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: рахунок-проформа від 15 грудня 2023 року №0030326728; рахунок-фактура (інвойс) від 29 грудня 2023 року №112-12К; декларацію про походження товару від 29 грудня 2023 року №112-12К; супровідний документ Т1 від 14 січня 2024 року №26GB00006015B40EA6 (арк. спр. 34-35); банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2312181339901 (арк. спр. 37); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10 серпня 2023 року серії 3222 926 0305 (арк. спр. 33); висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 22 січня 2024 року №832/24; контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 20 грудня 2023 року №015059496 (арк. спр. 36); МД від 22 січня 2024 року №24UA205170001469U8 (арк. спр. 127).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

супровідний документ Т1 № 24GB00006015B40EA6 від 14 січня 2024 року містить інформацію щодо транзитної операції товару 1, декларація країни відправлення не подана до митного оформлення;

в платіжному документі № CEN2312181339901 від 18 грудня 2023 року зазначена сума 7000 GBP не відповідає сумі в інвойсі №112-12K від 29 грудня 2023 року - 9700 євро;

відповідно до вказаного в інвойсі №112-12K від 29 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska,однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 зазначений власник транспортного засобу FRAIKIN LTD 02921 2M MIDDLEMARCH BUSINESS PARK SISKIN DRIVE COVENTRY - інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; платіжні документи згідно даної операції; декларацію країни відправлення Великобританія; згідно із пунктом 6 статті 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Декларантом на вимогу митниці надано: Лист ТзОВ "МІЛЕНІУМ АВТО" щодо поданих до митного оформлення документів від 23 січня 2024 року (зворот арк. спр. 133-134).

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205170/2024/000025 (арк. спр. 40) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000001/1 (арк. спр. 39), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 22000 Євро за митною декларацією МД №UA305160/2023/37961 від 16 листопада 2023 року.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205170001760U8 від 24 січня 2024 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (арк. спр. 30-31).

Уважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема:

по МД №23UA205170041303U4 позивачем додано: рахунок-фактура (інвойс) від 19 грудня 2023 року №57-12К, декларацію про походження товару від 19 грудня 2023 року №57-12К; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2023 року серії НОМЕР_6 ; банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2311021054167; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 21 грудня 2023 року №19403/23; контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 25 жовтня 2023 року №23-104; копія МД №23PL301010Е1810738 від 19 грудня 2023 року; МД від 21 грудня 2023 року №23UA205170041303U4.

по МД №23UA205170041304U3 позивачем додано: рахунок-фактура (інвойс) від 19 грудня 2023 року №56-12К, декларацію про походження товару від 19 грудня 2023 року №56-12К; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2023 року серії НОМЕР_7 ; банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2311021054167; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 21 грудня 2023 року №19404/23; контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 02 жовтня 2023 року №23-103; копія МД №23PL301010Е1810572 від 19 грудня 2023 року; МД від 21 грудня 2023 року №23UA205170041304U4.

по МД №24UA205170001469U8 додано: рахунок-проформа від 15 грудня 2023 року №0030326728; рахунок-фактура (інвойс) від 29 грудня 2023 року №112-12К; декларацію про походження товару від 29 грудня 2023 року №112-12К; супровідний документ Т1 від 14 січня 2024 року №26GB00006015B40EA6; банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2312181339901; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10 серпня 2023 року серії 3222 926 0305; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 22 січня 2024 року №832/24; контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 20 грудня 2023 року №015059496; МД від 22 січня 2024 року №24UA205170001469U8.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

При цьому, суд вважає безпідставними твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях від 22 грудня 2023 року №23UA205170/2023/000046/2 та №23UA205170/2023/000045/2 року про те, що числове значення, зазначене в деклараціях країни відправлення не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунках-фактурах, з наступних підстав.

Так, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Звертаємо увагу, що декларантом до митної декларації був наданий інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. У свою чергу, інвойс є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Твердження митного органу про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі) та у декларації країни відправлення, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до контракту від 20 лютого 2023 року №02-23 вартість товару визначається в Євро або Доларах. Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість партії товару визначалась в Євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контрактів взагалі не визначалась.

Крім того, експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість гартованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Щодо посилання на те, що в згідно платіжного документу №CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року сума 30000 євро не відповідає сумі в інвойсах №56-12К та № 57-12K від 19 грудня 2023 року суд зазначає наступне.

Декларантом позивача разом з МД №23UA205170041303U4 та №23UA205170041304U3 від 21 грудня 2023 року був поданий платіжний документ №CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року сума 30000 євро, який здійснено відповідно до рахунків-фактури №23-103 та №23-104.

Відтак, вказані рахунки-фактури №23-103 та №23-104 виписані Autopark Export GmbH для здійснення оплати KANETO Sp. Zo. o. при купівлі транспортних засобів, що підтверджують на цю ж суму, тобто по 15000,00 Євро кожен.

Позивачем, для підтвердження факту оплати, листами від 12 грудня 2023 року подана платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №137 від 22 грудня 2023 року, відповідно якої оплату здійснено в сумі 31600,00 Євро на підставі рахунків-фактури №56-12К та № 57-12K від 19 грудня 2023 року.

Отже, платіжний документ №CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року підтверджує оплату відповідно до рахунків-фактури №23-103 та №23-104 на загальну суму 30000,00 Євро, який підтверджує факт купівлі транспортних засобів KANETO Sp. Zo. o. у Autopark Export GmbH, в свою чергу платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №137 від 22 грудня 2023 року підтверджує оплату відповідно до рахунків-фактури №56-12К та № 57-12K від 19 грудня 2023 року на загальну суму 31600,00 Євро, який підтверджує факт купівлі транспортних засобів ТОВ «Міленіум Авто» у KANETO Sp. Zo. o.

Аналогічна ситуація, щодо платіжного документа №CEN2312181339901 від 18 грудня 2023 року на суму 7000 GBP, який здійснено на підставі рахунка-фактури від 20 грудня 2023 №015059496 на купівлю KANETO Sp. Zo. o. у FRAIKIN ASSETS UK транспортного засобу марки DAF.

Так, відповідно, надана до суду платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №152 від 05 лютого 2024 року підтверджує факт купівлі транспортного засобу ТОВ «Міленіум Авто» у KANETO Sp. Z. o. o., про що вказує і відповідне посилання на у призначенні платежу на рахунок-фактури №112-12К.

Відтак, у даному випадку жодних розбіжностей в оплаті товару не має. Придбаний товар був оплачений у повному обсязі та відповідачу надано достатньо документів на підтвердження даного факту,

Також, суд вважає безпідставними твердження митного органу про наявність розбіжностей щодо продавця товару, вказаних в інвойсі та в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, з огляду на таке.

Так, на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що згідно рахунків-фактури №56-12К та № 57-12K від 19 грудня 2023 року продавцем товару (власником) є KANETO Sp. Z. o. o., а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2023 року серії НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 виступає EUROPEAN CARS MORE SRL, згідно рахунка-фактури №112-12К від 29 грудня 2023 року продавцем товару (власником) є KANETO Sp. Z. o. o., а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 виступає FRAIKIN LTD 02921 2M MIDDLEMARCH BUSINESS PARK SISKIN DRIVE COVENTRY, адже продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою.

В оскаржуваному рішенні №UA205170/2024/000001/1 від 23 січня 2024 також зазначено, що супровідний документ Т1 № 24GB00006015B40EA6 від 14 січня 2024 року містить інформацію щодо транзитної операції товару 1, декларація країни відправлення не подана до митного оформлення.

Разом з тим, суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Отже, на думку суду, декларант надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Суд наголошує, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.

Суд зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не було доведено, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, суд уважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

У свою чергу, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Зокрема, відповідач зазначив про необхідність подання висновків про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З даного приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо витребуваної виписки з бухгалтерської документації, то відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

На думку суду, сама по собі виписка з бухгалтерської документації, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунки-фактури (інвойси). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості від 23 січня 2024 року №205170/2024/000001/1, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим.

У свою чергу, оскаржувані рішення від 22 грудня 2023 року №UA205170/2023/000045/2 та №UA205170/2023/000046/2 містить лише загальне посилання на наявність цінової інформації з інтернет ресурсу. Разом з тим, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено. На думку суду, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися на інформації сайту інтернет ресурсу, порядок використання якого суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Фактично відповідач протиставив відомості документів, виданих у встановленому порядку у зв`язку із виконанням сторонами договірних умов тим, які не мають офіційного характеру.

Вказана позиція підтримується в постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 140/6689/20 (адміністративне провадження № К/9901/3767/21), де зазначено, що посилання на мережу Інтернет, яка покладена в обґрунтування оскаржуваного рішення стосовно вартості товару, не може бути взята до уваги, оскільки її застосування МК України не передбачено, вона не містять ідентифікаційних відомостей про покупця та дійсну ціну продажу, за своїм правовим статусом не є офіційними документам та не спростовує відомості, вказані у документах, поданих до митного оформлення.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі № 815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На переконання суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Крім того, суд акцентує увагу на те, що відповідач не довів неможливість застосування ним другого-п`ятого методів визначення митної вартості товару у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим, доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, Волинською митницею не надано, а судом таких не здобуто.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів, не встановлено, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, аст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При вирішенні даної справи суд враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Частиною 2статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб`єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205170/2023/000045/2, №UA205170/2023/000046/2 від 22 грудня 2023 року, №UA205170/2024/000001/1 від 23 січня 2024 року не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), який сплачений згідно із платіжними інструкціями від 15 лютого 2024 року №623 та від 14 березня 2024 року №98 (арк. спр. 11, 80) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідними виписками (арк. спр. 151-152).

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат по здійсненню перекладу в розмірі 4 800,00 грн (чотири тисячі вісімсот гривень) суд зазначає наступне.

За приписами частин п`ятої восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, представник позивача на понесення витрат на послуги з перекладу надав лише товарний чек від 12 березня 2024 року (арк. спр. 79).

Позивачем до заяви про усунення недоліків додано переклад із засвідченим підписом перекладача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документів, які досліджувались судом при ухваленні рішення по справі у кількості дванадцять штук.

Суд зауважує, що матеріали справим не містять доказів, які б підтвердили розрахунок витрат на здійснення такого перекладу, в свою чергу, наявність одного лише товарного чеку не є підставою для відшкодування такого виду витрат.

Враховуючи наведене, на переконання суду, представником позивача не доведено понесення витрат на щодо здійснення перекладу з польської, німецької та англійської мови на українську, у зв`язку із чим стягнення витрат, пов`язаних із залученням перекладача, з бюджетних асигнувань відповідача задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛЕНІУМ АВТО» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Вахтангова, будинок 10, ЄДРПОУ 44472092) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205170/2023/000045/2, №UA205170/2023/000046/2 від 22 грудня 2023 року, №UA205170/2024/000001/1 від 23 січня 2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛЕНІУМ АВТО» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович