Постанова

від 13.01.2025 по справі 140/1943/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/1943/24 пров. № А/857/22377/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року (головуючий суддя Смокович В.І., м. Луцьк) у справі № 140/1943/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум Авто" до Волинської митниці про визнання дій та бездіяльності протиправними,

в с т а н о в и в :

ТОВ "Міленіум Авто" звернулося в суд з позовом до Волинської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2023/000045/2, №UA205170/2023/000046/2 від 22 грудня 2023 року, №UA205170/2024/000001/1 від 23 січня 2024 року.

Обґрунтовує позов тим, що контролюючому органу надані усі необхідні документи на підтвердження митної вартості задекларованих товарів, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містять розбіжностей та відображають відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товари, а тому аргументи митного органу про наявність розбіжностей у поданих для митного оформлення разом із митною декларацією документах та непідтвердження всіх складових митної вартості є безпідставними.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що по даних МД відбулось спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність посилення контролю правильності визначення митної вартості. Стосовно МД №23UA205170041303U4 від 21 грудня 2023 року зазначає, що числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E1810738 від 19 грудня 2023 року 69210 PLN не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку фактурі № 57-12K від 19 грудня 2023 року 15800 євро; згідно платіжного документу № CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року сума 30000 євро не відповідає сумі в інвойсі № 57-12K від 19 грудня 2023 року 15800 євро; відповідно до вказаного в інвойсі № 57-12K від 19 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 зазначений власник транспортного засобу EUROPEAN CARS MORE SRL, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

Щодо МД №23UA205170041304U3 від 21 грудня 2023 року вказує, що числове значення, зазначене в декларації країни відправлення № 23PL301010E1810572 від 19 грудня 2023 року 69210 PLN не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку фактурі № 56-12K від 19 грудня 2023 року 15800 євро; згідно платіжного документу № CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року сума 30000 євро не відповідає сумі в інвойсі № 56-12K від 19 листопада 2023 року 15800 євро; відповідно до вказаного в інвойсі № 56-12K від 19 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 зазначений власник транспортного засобу EUROPEAN CARS MORE SRL, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

Щодо МД №24UA205170001469U8 від 22 січня 2024 року зазначає, що супровідний документ Т1 № 24GB00006015B40EA6 від 14 січня 2024 року містить інформацію щодо транзитної операції товару 1, декларація країни відправлення не подана до митного оформлення; в платіжному документі № CEN2312181339901 від 18 грудня 2023 року зазначена сума 7000 GBP не відповідає сумі в інвойсі № 112-12K від 29.12.2023-9700 євро; відповідно до вказаного в інвойсі № 112-12K від 29 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 зазначений власник транспортного засобу FRAIKIN LTD 02921 2M MIDDLEMARCH BUSINESS PARK SISKIN DRIVE COVENTRY - інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

Звертає увагу, що судом першої інстанції надано неправильну оцінку зазначеним обставинам, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що між компанією KANETO Sp. Z o. o. (продавець) та ТОВ Міленіум Авто (покупець) 20 лютого 2023 року укладено контракт №02-23, за умовами якого продавець зобов`язався передати майно у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Пунктом 3.1. цього Контракту передбачено, що ціна кожного окремого товару визначається в інвойсі чи інших товаросупровідних документах, які не заборонені законодавством, а саме Євро (EURO) або Долар США (USD).

Відповідно до пункту 3.3. оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів як передоплата та/або по факту.

До вказаного контракту сторонами укладено Додаткову угоду №02-23-1 від 01 серпня 2023 року, якою пункт 3.3. контракту викладено у новій редакції, а саме Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів як оплата по факту постачання товару. Термін оплати заборгованості 1 рік.

На виконання умов вказаного контракту компанією KANETO Sp. z o.o. складено рахунки-фактури (інвойси) від 19 грудня 2023 року №56-12К та №57-12К на продаж транспортних засобів марки MITSUBISHI L200, номер кузова НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , за ціною 15800,00 Євро кожен (арк. спр. 63-64, 71-72).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортних засобів марки MITSUBISHI L200 позивач 21 грудня 2023 року подав до Волинської митниці МД №23UA205170041303U4 та №23UA205170041304U3.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу по МД №23UA205170041303U4 позивачем додано: рахунок-фактура (інвойс) від 19 грудня 2023 року №57-12К, декларацію про походження товару від 19 грудня 2023 року №57-12К; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2023 року серії НОМЕР_6 (арк. спр. 26); банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2311021054167 (арк. спр. 29); висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 21 грудня 2023 року №19403/23 (зворот арк. спр. 110); контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 25 жовтня 2023 року №23-104 (арк. спр. 28); копія МД №23PL301010Е1810738 від 19 грудня 2023 року (арк. спр. 27); МД від 21 грудня 2023 року №23UA205170041303U4.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу по МД №23UA205170041304U3 позивачем додано: рахунок-фактура (інвойс) від 19 грудня 2023 року №56-12К, декларацію про походження товару від 19 грудня 2023 року №56-12К; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2023 року серії НОМЕР_7 (арк. спр. 16); банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2311021054167; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 21 грудня 2023 року №19404/23 (зворот арк. спр. 121); контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 02 жовтня 2023 року №23-103 (арк. спр. 18); копія МД №23PL301010Е1810572 від 19 грудня 2023 року (арк. спр. 17); МД від 21 грудня 2023 року №23UA205170041304U4.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E1810738 та №23PL301010E1810572 від 19 грудня 2023 року 69210 PLN не відповідає ціні товару, зазначеній в рахункам фактури №57-12K та №56-12K від 19 грудня 2023 року 15800 євро;

згідно платіжного документу № CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року сума 30000 євро не відповідає сумі в інвойсах №57-12K №56-12K від 19 грудня 2023 року по 15800 євро;

відповідно до вказаних в інвойсах №57-12K №56-12K від 19 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska, однак у свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 зазначений власник транспортного засобу EUROPEAN CARS MORE SRL, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; платіжні документи згідно даної поставки; згідно із пунктом 6 статті 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Декларантом на вимогу митниці надано: листи від 22 грудня 2023 року ТзОВ "Міленіум Авто" (зворот арк. спр. 107-108, 118) щодо поданих до митного оформлення документів, платіжну інструкцію №137 від 22 грудня 2023 року (арк. спр. 24) та повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та проханням прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідач прийняв картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/00987 та №UA205140/2023/00988 (арк. спр. 104, 115) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2023/000045/2 та №UA205170/2023/000046/2 (арк. спр. 103, 114), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме на підставі цінової інформації, згідно інтернет ресурсу (theparking-cars.co.uk.) на рівні 41579 GBP (арк. спр. 117).

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за по МД №23UA205170041303U4 та МД №23UA205170041304U3 від 21 грудня 2023 року визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу Державної митної служби України № 476 від 01 липня 2021 року Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби (арк. спр. 105, 113).

Також, на виконання умов вказаного контракту компанією KANETO Sp. Z o. o. складено рахунок-фактуру (інвойс) від 29 грудня 2023 року №112-12К на продаж транспортного засобу марки Daf XF460, номер кузова НОМЕР_8 , за ціною 9700,00 Євро (арк. спр. 53-54).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки Daf XF460 позивач 22 грудня 2023 року подав до Волинської митниці МД №24UA205170001469U8.

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: рахунок-проформа від 15 грудня 2023 року №0030326728; рахунок-фактура (інвойс) від 29 грудня 2023 року №112-12К; декларацію про походження товару від 29 грудня 2023 року №112-12К; супровідний документ Т1 від 14 січня 2024 року №26GB00006015B40EA6 (арк. спр. 34-35); банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2312181339901 (арк. спр. 37); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10 серпня 2023 року серії НОМЕР_3 (арк. спр. 33); висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 22 січня 2024 року №832/24; контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 20 грудня 2023 року №015059496 (арк. спр. 36); МД від 22 січня 2024 року №24UA205170001469U8 (арк. спр. 127).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

супровідний документ Т1 № 24GB00006015B40EA6 від 14 січня 2024 року містить інформацію щодо транзитної операції товару 1, декларація країни відправлення не подана до митного оформлення;

в платіжному документі № CEN2312181339901 від 18 грудня 2023 року зазначена сума 7000 GBP не відповідає сумі в інвойсі №112-12K від 29 грудня 2023 року - 9700 євро;

відповідно до вказаного в інвойсі №112-12K від 29 грудня 2023 року продавцем (власником) транспортного засобу є KANETO Sp. z o.o. ul. Lubartowska 71a, 20-123 Lublin, Polska,однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 зазначений власник транспортного засобу FRAIKIN LTD 02921 2M MIDDLEMARCH BUSINESS PARK SISKIN DRIVE COVENTRY - інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті.

Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; платіжні документи згідно даної операції; декларацію країни відправлення Великобританія; згідно із пунктом 6 статті 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Декларантом на вимогу митниці надано: Лист ТзОВ "МІЛЕНІУМ АВТО" щодо поданих до митного оформлення документів від 23 січня 2024 року (зворот арк. спр. 133-134).

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205170/2024/000025 (арк. спр. 40) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000001/1 (арк. спр. 39), в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу Державної міграційної служби України від 01 липня 2021 року №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 22000 Євро за митною декларацією МД №UA305160/2023/37961 від 16 листопада 2023 року.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205170001760U8 від 24 січня 2024 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (арк. спр. 30-31).

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні у нього документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містили повну інформацію про ціну та складові митної вартості, а відповідачем не доведено, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації про митну вартість товару, відтак оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.1,2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 3 ст.53 МК України передбачає обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті ( ч.5 ст.53 МК України ).

Згідно із ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ( ч.3 ст.54 МК України ).

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (стаття 64 МК України).

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Виходячи з аналізу наведених норм, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, колегія суддів звертає увагу, що рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З вищенаведеного висновується, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Колегія суддів наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, митна вартість ввезених товарів визначена позивачем за першим методом - ціною контракту №02-23 від 20 лютого 2023 року.

Пунктом 3.1. даного Контракту передбачено, що ціна кожного окремого товару визначається в інвойсі чи інших товаросупровідних документах, які не заборонені законодавством, а саме Євро (EURO) або Долар США (USD).

Компанією KANETO Sp. z o.o. складено рахунки-фактури (інвойси) від 19 грудня 2023 року №56-12К та №57-12К на продаж транспортних засобів марки MITSUBISHI L200, номер кузова НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , за ціною 15800,00 Євро кожен (арк. спр. 63-64, 71-72).

Також складено рахунок-фактуру (інвойс) від 29 грудня 2023 року №112-12К на продаж транспортного засобу марки Daf XF460, номер кузова НОМЕР_8 , за ціною 9700,00 Євро (арк. спр. 53-54).

Для підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема:

по МД №23UA205170041303U4 позивачем додано: рахунок-фактура (інвойс) від 19 грудня 2023 року №57-12К, декларацію про походження товару від 19 грудня 2023 року №57-12К; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2023 року серії НОМЕР_6 ; банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2311021054167; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 21 грудня 2023 року №19403/23; контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 25 жовтня 2023 року №23-104; копія МД №23PL301010Е1810738 від 19 грудня 2023 року; МД від 21 грудня 2023 року №23UA205170041303U4;

по МД №23UA205170041304U3 позивачем додано: рахунок-фактура (інвойс) від 19 грудня 2023 року №56-12К, декларацію про походження товару від 19 грудня 2023 року №56-12К; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2023 року серії НОМЕР_7 ; банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2311021054167; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 21 грудня 2023 року №19404/23; контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 02 жовтня 2023 року №23-103; копія МД №23PL301010Е1810572 від 19 грудня 2023 року; МД від 21 грудня 2023 року №23UA205170041304U4;

по МД №24UA205170001469U8 додано: рахунок-проформа від 15 грудня 2023 року №0030326728; рахунок-фактура (інвойс) від 29 грудня 2023 року №112-12К; декларацію про походження товару від 29 грудня 2023 року №112-12К; супровідний документ Т1 від 14 січня 2024 року №26GB00006015B40EA6; банківський платіжний документ від 02 листопада 2023 року №СЕN2312181339901; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10 серпня 2023 року серії НОМЕР_3 ; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 22 січня 2024 року №832/24; контракт від 20 лютого 2023 року №02-23; додаткова угода від 01 серпня 2023 року №02-23-1; рахунок-фактура від 20 грудня 2023 року №015059496; МД від 22 січня 2024 року №24UA205170001469U8.

Колегія суддів апеляційного суду вважає недоведеними відповідачем сумніви в обгрунтованості визначення декларантом митної вартості товару, виходячи з наступного.

Як вже було встановлено, згідно контракту №02-23 від 20 лютого 2023 року ціна кожного окремого товару визначається в інвойсі чи інших товаросупровідних документах, які не заборонені законодавством, а саме Євро (EURO) або Долар США (USD).

Відповідно до рахунків-фактури (інвойсу) від 19 грудня 2023 року №56-12К та №57-12К вартість транспортних засобів марки MITSUBISHI L200, номер кузова НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , становить 15800,00 Євро кожен.

Також згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 29 грудня 2023 року №112-12К вартість транспортного засобу марки Daf XF460, номер кузова НОМЕР_8 , становить 9700,00 Євро.

Наведені нвойси містять посилання на контракт №02-23 від 20 лютого 2023 року.

Тобто, вказаними документами визначено ідентифікаційні ознаки товару та його ціну.

Стосовно доводів апелянта про те, що згідно платіжного документу №CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року сума 30000 євро не відповідає сумі в інвойсах №56-12К та № 57-12K від 19 грудня 2023 року, то колегія суддів зазначає, що позивачем разом з МД №23UA205170041303U4 та №23UA205170041304U3 від 21 грудня 2023 року був поданий платіжний документ №CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року на суму 30000 євро, який здійснено відповідно до рахунків-фактури №23-103 та №23-104.

Вказані рахунки-фактури №23-103 та №23-104 виписані Autopark Export GmbH для здійснення оплати KANETO Sp. Zo. o. при купівлі транспортних засобів, що підтверджують на цю ж суму, тобто по 15 000,00 Євро кожен.

Позивачем, для підтвердження факту оплати, листами від 12 грудня 2023 року подана платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №137 від 22 грудня 2023 року, відповідно якої оплату здійснено в загальному розмірі 31600,00 Євро на підставі рахунків-фактури №56-12К та № 57-12K від 19 грудня 2023 року.

Таким чином, платіжний документ №CEN2311021054167 від 02 листопада 2023 року підтверджує оплату відповідно до рахунків-фактури №23-103 та №23-104 на загальну суму 30000,00 Євро, який підтверджує факт купівлі транспортних засобів KANETO Sp. Zo. o. у Autopark Export GmbH, в свою чергу платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №137 від 22 грудня 2023 року підтверджує оплату відповідно до рахунків-фактури №56-12К та № 57-12K від 19 грудня 2023 року на загальну суму 31 600,00 Євро, який підтверджує факт купівлі транспортних засобів ТОВ Міленіум Авто у KANETO Sp. Zo. o.

Аналогічна ситуація щодо платіжного документа №CEN2312181339901 від 18 грудня 2023 року на суму 7000 GBP, який здійснено на підставі рахунка-фактури від 20 грудня 2023 №015059496 на купівлю KANETO Sp. Zo. o. у FRAIKIN ASSETS UK транспортного засобу марки DAF.

Надана платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №152 від 05 лютого 2024 року підтверджує факт купівлі транспортного засобу ТОВ Міленіум Авто у KANETO Sp. Z. o. o., про що вказує і відповідне посилання на у призначенні платежу на рахунок-фактури №112-12К.

Таким чином, ціна товару в інвойсах відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД, відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Стосовно доводів апелянта про те, що згідно рахунків-фактури №56-12К та № 57-12K від 19 грудня 2023 року продавцем товару (власником) є KANETO Sp. Z. o. o., а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2023 року серії НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 виступає EUROPEAN CARS MORE SRL, згідно рахунка-фактури №112-12К від 29 грудня 2023 року продавцем товару (власником) є KANETO Sp. Z. o. o., а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 виступає FRAIKIN LTD 02921 2M MIDDLEMARCH BUSINESS PARK SISKIN DRIVE COVENTRY.

Насамперед колегія суддів наголошує, що в розумінні статті 53 МК України свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що згідно з свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів власником виступає інша особа, оскільки свідоцтво не є підтвердженням права власності, а є дозволом на експлуатацію транспортного засобу.

Стосовно твердження апелянта про те, що декларація країни відправлення не подана до митного оформлення, то колегія суддів зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

Окрім того, митні декларації країни відправлення не є документами, які підтверджують митну вартість товару, відсутність митної декларації не бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Також відповідач зазначив про необхідність подання висновків про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, відсутність висновків про вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо витребуваної виписки з бухгалтерської документації, то відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально. Сама по собі виписка з бухгалтерської документації, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунки-фактури (інвойси).

Колегія суддів звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості, а відтак суперечності між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребовування додаткових документів.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 виснував, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розбіжності, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення від 23 січня 2024 року №205170/2024/000001/1 вбачається, що відповідачем обрано резервний метод для коригування митної вартості та зазначено номер та дату митної декларації, яка стали джерелом інформації для коригування митної вартості.

Апеляційний суд зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару за такою декларацією дійсно було імпортовано до України.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та не скасоване судом.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

У свою чергу, оскаржувані рішення від 22 грудня 2023 року №UA205170/2023/000045/2 та №UA205170/2023/000046/2 містять лише загальне посилання на наявність цінової інформації з інтернет ресурсу. Разом з тим, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися на інформації сайту інтернет ресурсу, порядок використання якого суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Фактично відповідач протиставив відомості документів, виданих у встановленому порядку у зв`язку із виконанням сторонами договірних умов тим, які не мають офіційного характеру.

Вказана позиція підтримується в постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 140/6689/20, де зазначено, що посилання на мережу Інтернет, яка покладена в обґрунтування оскаржуваного рішення стосовно вартості товару, не може бути взята до уваги, оскільки її застосування МК України не передбачено, вона не містять ідентифікаційних відомостей про покупця та дійсну ціну продажу, за своїм правовим статусом не є офіційними документам та не спростовує відомості, вказані у документах, поданих до митного оформлення.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували митну вартість, тобто підтверджували правомірність декларування товарів за основним методом.

Водночас, митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують ціну товару чи числові значення складових митної вартості товарів, відтак оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2023/000045/2, №UA205170/2023/000046/2 від 22 грудня 2023 року, №UA205170/2024/000001/1 від 23 січня 2024 року є протиправними і підлягають скасуванню.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 140/1943/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар