Рішення

від 19.06.2024 по справі 160/4965/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року Справа № 160/4965/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняКрасовської А.А. за участі: представника позивача представника відповідача Тішуніна О.А. Орлянської М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МГРУПТЕХНОЛОГІЯ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

В лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МГРУПТЕХНОЛОГІЯ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило суд:

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 року № 0234040714 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8710603,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі у розмірі 2177650,75 грн.

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 року № 0233940714 про сплату податку на прибуток який сплачується іншими підприємствами у розмірі 8232859,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі у розмірі 1212576,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначає, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "БУДІВЕЛЬНА МЕРЕЖА "ФАВОР", ТОВ "БуДСТРОЙ ІНДАСТРІ", ТОВ "ВЕКЛЕС", ТОВ "ВЕСТ РІАЛ ЕСТЕЙТ", ТОВ "ДЕСІКАНТ ТРАСТ", TOB "ЕМ СІ ДЖГ, ТОВ "ІДЕАЛБУД СЕРВІС", ТОВ "ІНЖИНІРІНГОВА КОМПАНІЯ "ГАРАНТ", ТОВ "ЛЕДЖИСК ОП", ТОВ "КЛАРИСС КОС", ТОВ "МЕТЕРЛІНК", ТОВ "СОЛАНТА ІНЖИНІРИНГ ГРУП" , ТОВ "ЕЛІТ МАРКЕТС", ТОВ "ФАГНЕР КОМПАНІ", ТОВ "КОМПАНІЯ НЕФЕЛГуМ", ТОВ "ІМЕТОРГ", TOB "НОТЕН ГРУП", ТОВ "ТРЕЙДЕР-С", ТОВ "ЮАЛАЙН", ТОВ "СМ-СТРОЙ" були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг. Податкові накладні, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Порушень з приводу реєстрації податкових накладних, виписаних підприємствами - постачальниками, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено. На думку позивача, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Не можуть бути включені до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Законодавець не ставить в залежність формування податкового кредиту покупцем товару від несплати податку або не подання звітності продавцем, оскільки за загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги). Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. В акті перевірки відсутні будь-які докази щодо вироків по кримінальним справам відносно директора позивача та його контрагентів в частині підроблення та використання завідомо підроблених документів або докази визнання недійсними договору, видаткових накладних, податкових накладних в установленому законом порядку. Таким чином, факт порушення кримінальних справ, в яких фігурантами кримінальних проваджень фігурують контрагенти позивача, а саме: ТОВ «Десікант Траст», ТОВ «ІДЕАЛБУДСЕРВІС», ТОВ «КОМПАНІЯ «НЕФЕЛІУМ», ТОВ «ЛЕДЖИК ОП», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА МЕРЕЖА «ФАВОР», ТОВ «МЕТЕРЛІНК», ТОВ «ЕЛІТ МАРКЕТС», ТОВ «ВЕКЛЕС» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч.2 ст.28 КК України, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Отже, наявність кримінальних проваджень не може вважатись належним доказом відсутності господарських операцій. Відповідач, в акті перевірки не зазначив докази, відповідно до яких можливо встановити нереальність здійснення господарських операцій з придбання товарів у контрагентів позивача, а ті доводи, що наведені в акті перевірки, не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

06.03.2024 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.04.2024 року.

22.03.2024 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції відповідач вказує на наявну податкову інформацію про не підтвердження операцій ланцюгом постачання та на інші порушення податкової дисципліни допущені контрагентами платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом. Первинні документи, надані позивачем, свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами позивача. Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення придбання робіт (послуг) та не спрямовані на реальне настання наслідків, щодо обумовлені ними. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані бухгалтерського та податкового обліку. На думку податкового органу, метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань позивачем.

У підготовчому судову засіданні, відкритому 03.04.2024 року, оголошувалися перерви за клопотаннями сторін на 15.04.2024 року, 01.05.2024 року, 15.05.2024 року.

09.04.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач посилається на доводи, зміст яких є ідентичним змісту позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Усною ухвалою суду від 15.05.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та розгляд справи призначено до судового розгляду по суті на 12.06.2024 року.

17.05.2024 року, 10.06.2024 року від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги 12.06.2024 року, розгляд справи відкладено на 19.06.2024 року.

У судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, що наведені у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача вимоги позову не визнала та просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи викладені у відзиві на позов та в запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МГРУПТЕХНОЛОГІЯ" (код ЄДРПОУ 40704930) зареєстровано у встановленому законом порядку, станом на час виникнення спірних правовідносин перебуває на податковому обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.07.2021 року № 3564-п та направлень на перевірку №4284, №4283, №4285 від 18.08.2021 року та №6795, №6797, №6796 від 31.12.2021 року, головними державними ревізорами інспекторами, відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п.77.1, п. 77.4 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік та введенням в дію постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення на проведення деяких видів перевірок», проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "МГРУПТЕХНОЛОГІЯ" за період діяльності з 01.01.2017 року по 30.06.2021 року з метою здійснення контролю за дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

Наказом №3991-п від 28.08.2021 року наказано зупинити проведення документальної планової виїзної перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки на строк не більше 120 днів з подальшим поновленням ії проведення на невикористаний строк.

Наказом №3-п від 04.01.2022 року наказано продовжити строк проведення документальної планової виїзної перевірки з 01.01.2022 року терміном на 5 робочих дні.

За результатом перевірки складено акт від 21.02.2022 року №144/04-36-07-20-7/40704930 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "МГРУПТЕХНОЛОГІЯ" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.06.2021 року, валютного за період з 01.01.2017 року по 30.06.2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 30.06.2021 року, яким встановлено порушення:

-п.44.1 ст. 44, п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 "Дохід"; п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 року №88, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у загальній сумі 8 232 859 грн. в т.ч. по періодам:

за 2018 рік у сумі 628226 грн.;

за 2019 рік у сумі 4 222 078грн.;

за 2020 рік у сумі 2 761 787грн.;

за півріччя 2021 року у сумі 620 768грн.

-п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 №88 в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 8 710603 грн., в т.ч. за: червень 2018 року у сумі 172 708 грн., липень 2018 року у сумі 149 840 грн., листопад 2018 року у сумі 264 000грн., грудень 2018 року у сумі 32000 грн., січень 2019 року у сумі 334593 грн., лютий 2019 року у сумі 1 172 532грн., квітень 2019 року у сумі 431395 грн., травень 2019 року у сумі 184458 грн., червень 2019 року у сумі 143476 грн., липень 2019 року у сумі 367539 грн., серпень 2019 року у сумі 583170 грн., вересень 2019 року у сумі 444447 грн., жовтень 2019 року у сумі 274516 грн., листопад 2019 року у сумі 381679 грн., грудень 2019 року у сумі 670633 грн., січень 2020 року у сумі 142645 грн., лютий 2020 року у сумі 210 617 грн., березень 2020 року у сумі 482774 грн., квітень 2020 року у сумі 603425 грн., травень 2020 року у сумі 264250 грн., червень 2020 року у сумі 198 800 грн., вересень 2020 року у сумі 206333 грн., жовтень 2020 року у сумі 156683 грн., листопад 2020 року у сумі 154790 грн., грудень 2020 року у сумі 146777 грн., лютий 2021 року у сумі 75178 грн., травень 2021 року у сумі 249345 грн., червень 2021 року у сумі 212000 грн.

-пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16, п.57.1. ст.57 , п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2 «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у встановлений строк всього у сумі 21 280,00 грн., в т.ч.: із доходів у вигляді заробітної плати в сумі 16 562,25 грн., в т.ч. по періодах: за березень 2017 року в сумі 571,73 грн., квітень 2017 року у сумі 378,53 грн., травень 2017 року у сумі 1 612,80 грн., червень 2017 року у сумі 2 188,80 грн., липень 2017 року в сумі 2 188,80 грн., серпень 2017 року в сумі 2 188,80 грн., вересень 2017 року в сумі 2 094,10 грн., жовтень 2017 року в сумі 1 900,80 грн., листопад 2017 року в сумі 1 895,74 грн., грудень 2017 року в сумі 1 413,76 грн. та за січень 2018 року в сумі 128,39 грн. та із доходів у вигляді орендної плати за транспортні засоби в сумі 4 717,75 грн., в т.ч. по періодах: за жовтень 2018 року у сумі 87,10 грн., за листопад 2018 року в сумі 324 грн., за лютий 2019 року у сумі 810 грн., за квітень 2019 року в сумі 936 грн., за липень 2019 року в сумі 1210,65 грн., за серпень 2019 року в сумі 1350 грн.

-абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку від 13.01.2015 року №4, податкові розрахунки за формою 1-ДФ підприємством надано з недостовірними даними, а саме не в повному обсязі відображено ознака доходу «157 - «Дохід, виплачений самозайнятій особі», а саме: у ІІ кв. 2017р. ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), у III кв. 2017р. ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ), у ІІ кв. 2019р. ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3 ), у III кв. 2019р. ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_5 ) та у податковому розрахунку за ф. І-ДФ підприємством, не в повному обсязі відображено ознака доходу «127 - «Інші доходи», а саме: у І, III, IV кв. 2017 рік ОСОБА_6 ( НОМЕР_6 ), у І, II, III, IV кв. 2018 року, ОСОБА_6 ( НОМЕР_6 ), у III, IV кв. 2018 року ОСОБА_7 ( НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 ( НОМЕР_8 ), ОСОБА_9 ( НОМЕР_9 ), ОСОБА_10 ( НОМЕР_6 ), ОСОБА_11 ( НОМЕР_10 ), у І, II кв. 2019 року. ОСОБА_6 ( НОМЕР_6 ), ОСОБА_10 ( НОМЕР_6 ), у III, IV кв. 2019 року ОСОБА_12 ( НОМЕР_11 ), ОСОБА_13 ( НОМЕР_8 ), ОСОБА_14 ( НОМЕР_12 ), ОСОБА_15 ( НОМЕР_13 ), ОСОБА_7 ( НОМЕР_7 ) та у І, ІІ, III, IV кв. 2020 року ОСОБА_12 ( НОМЕР_11 ), ОСОБА_7 ( НОМЕР_7 ), ОСОБА_15 ( НОМЕР_13 ), ОСОБА_14 ( НОМЕР_12 ), ОСОБА_6 ( НОМЕР_6 ), ОСОБА_10 ( НОМЕР_6 ).

На підставі висновків викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 18.08.2023 року:

- № 0234040714 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8710603 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2177 650,75 грн.

- № 0233940714 про сплату податку на прибуток у розмірі 8232 859 грн. та штрафних санкцій у розмірі у розмірі 1212 576 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України. Цим Кодексом також визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Порядок проведення документальних планових виїзних перевірок визначає стаття 77 ПК України, а строки їх проведення, в тому числі підстави для зупинення, визначено статтею 82 ПК України.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим десятим.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна положень Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно, зміна строків дії мораторію може бути здійсненно виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Зазначені правові висновки здійснені судом з урахуванням застосування норм права Верховним Судом у постановах від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21 та від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21.

Відтак, наведене вище свідчить про те, що податковий орган, незважаючи на прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.

Наведене вище вказує про недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вказане суд доходить висновку щодо відсутності у податкового органу права на проведення документальної планової перевірки позивача під час дії мораторію, встановленого п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

У разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Суд також зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Порушення вимог Податкового кодексу України щодо неможливості проведення перевірки під час дії мораторію має наслідком визнання перевірки незаконною та не може породжувати правових наслідків такої перевірки. Отже, акт перевірки, виходячи з положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними і підлягають скасуванню.

Зазначені висновки судом здійснені з урахуванням застосування зазначених норм права в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18.

Суд, враховуючи вищевикладене доходить висновку, що оскільки у відповідача взагалі не було права на проведення планової перевірки позивача в період дії мораторію на проведення таких перевірок, тому позов підлягає задоволенню саме з цих підстав, які є самостійними і достатніми для прийняття рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 30 280 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задоволнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 року № 0234040714 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8 710 603 грн. та штрафних санкцій у розмірі у розмірі 2 177 650,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 року № 0233940714 про сплату податку на прибуток який сплачується іншими підприємствами у розмірі 8 232 859 грн. та штрафних санкцій у розмірі у розмірі 1 212 576 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Симферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МГРУПТЕХНОЛОГІЯ" (50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, буд. 4, код ЄДРПОУ 40704930) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 30 280 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно.

Повний текст рішення суду складений 01 липня 2024 року.

Суддя О.В. Серьогіна