Рішення

від 01.07.2024 по справі 240/10508/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/10508/24

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житомирської обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Житомирська обласна державна адміністрація із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. від 21.05.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження по виконавчому провадженню №75065133;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. від 21.05.2024 про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню №75065133.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.05.2024 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. відкрито виконавче провадження №75065133 з примусового виконання виконавчого листа №240/12535/23 виданого Житомирським окружним адміністративним судом 16.02.2024. Також, 21.05.2024 старшим державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 401,85 грн. Вважає вказані постанови протиправними, оскільки позивачем виконано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 в повному обсязі ще до прийняття виконавчого листа до виконання.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

27.06.2024 через ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що 21.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно вимог статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Таким чином, з боржника підлягав стягненню виконавчий збір у сумі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати - 32 000,00 грн. Також зауважено, що виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Таким чином, державним виконавцем правомірно та у відповідності до вимог Закону вчинено дії та винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.05.2024 ВП №75065133.

27.06.2024 через ЄСІТС "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що оскаржувані постанови не відповідають принципам обґрунтованості та розсудливості, оскільки не враховано ту обставину, що рішення суду виконано у добровільному порядку до винесення оскаржуваних постанов.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі №240/12535/23 адміністративний позов задоволено частково, зокрема, зобов`язано Житомирську обласну військову адміністрацію повторно розглянути клопотання військової частини НОМЕР_1 про письмове погодження наказу від 16.01.2023 №10 "Про примусове відчуження майна" та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення суду у справі №240/12535/23, відповідно до вимог ст.255 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили, а тому Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду виготовлено виконавчий лист по справі, який 16.02.2024 було надіслано на адресу позивача.

На виконання вказаного рішення суду 20.05.2024 Житомирською обласною військовою адміністрацією добровільно виконано рішення суду, зокрема, видано розпорядження начальника Житомирської обласної військової адміністрації №216 від 20.05.2024, яким відмовлено у погодженні наказу командира військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, 21.05.2024 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75065133 з виконання виконавчого листа №240/12535/23, виданого Житомирським окружним адміністративним судом.

Цього ж дня заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. в межах виконавчого провадження №75065133 винесено постанову про стягнення з Житомирської обласної державної адміністрації 401,85 грн мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. Вказані постанови були направленні сторонам виконавчого провадження до виконання та до відома.

Вважаючи вказані постанови протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт перший частини другої статті 18 Закону №1404-VIII).

Пунктом першим частини першої статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частин 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною 3, 4 статті 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову і про стягнення з боржника виконавчого збору, державний виконавець діє правомірно відповідно до норм чинного законодавства.

Випадки, коли виконавчий збір не стягується визначені ч.5 ст. 27 Закону №1404-VIII.

Разом з тим, обов`язок щодо стягнення виконавчого збору виникає у разі закінчення виконавчого провадження, у якому не сплачений виконавчий збір, з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.

Відповідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так, Законом № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі добровільного виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження починається примусове виконання рішення суду, за яке передбачено стягнення виконавчого збору у визначеному законом розмірі.

Положенням частини 3 статті 40 Закону №1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, у разі закінчення виконавчого провадження, у якому не сплачений виконавчий збір, з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження.

Тобто, якщо державний виконавець не встановить факту того, що виконання рішення відбулось до відкриття виконавчого провадження, то він не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому Законом № 1404-VІІІ (якщо виконавчий збір не було стягнуто) або виконує в примусовому порядку раніше прийняту постанову про стягнення виконавчого збору.

За визначенням частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Обов`язковою передумовою стягнення виконавчого збору є вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (ч. 4 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ)

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому, виконавець одночасно із відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

Так, відповідно до пункту 8 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону (далі Інструкція №512/5).

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9 - 15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Аналізуючи зазначені положення Закону № 1404-VIII та Інструкції № 512/5, в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження, виконавець зобов`язаний зазначити про стягнення з боржника суми виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, яка підлягає стягненню, та витрати виконавчого провадження у тому числі мінімальні. Тобто, стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем з метою виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі №240/12535/23, яким зобов`язано Житомирську обласну військову адміністрацію повторно розглянути клопотання військової частини НОМЕР_1 про письмове погодження наказу від 16.01.2023 №10 "Про примусове відчуження майна" та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, на момент відкриття виконавчого провадження, 20.05.2024 Житомирською обласною військовою адміністрацією видано розпорядження начальника Житомирської обласної військової адміністрації №216 від 20.05.2024, яким відмовлено у погодженні наказу командира військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином в процесі судового розгляду справи судом встановлено, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі №240/12535/23 Житомирською обласною військовою адміністрацією виконано та розглянуто клопотання військової частини НОМЕР_1 про письмове погодження наказу від 16.01.2023 №10 "Про примусове відчуження майна" та прийнято 20.05.2024 відповідне рішення.

При цьому, як вже зазначалося, на момент відкриття провадження у справі, Житомирською обласною військовою адміністрацією здійснювалися дії спрямовані на добровільне виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду прийняте у справі №240/12535/23, що підтверджуються матеріалами доданими позивачем до позовної заяви.

Одночасно суд враховує, що в розумінні вимог ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, а відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Вказаними правовими нормами було зумовлено винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 21.05.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн.

Водночас у постанові, Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18 зазначено, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Як вже зазначалося судом, мало місце добровільне та фактичне виконання позивачем рішення суду як боржником судового рішення.

Відповідачем не надано суду жодних належних доказів про вжиття заходів примусового виконання рішень, передбачених ст.10 Закону №1404-VIII, за спірним виконавчим провадженням.

Вказане свідчить про відсутність підстав для стягнення з позивача як боржника за виконавчим провадженням №75065133 виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. та 401,85 витрат виконавчого провадження, а тому спірні постанови від 21.05.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 401,85 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Житомирської обласної державної адміністрації (майдан С.П.Корольова, 1, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00022489) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ, 01001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00015622), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. від 21.05.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження по виконавчому провадженню №75065133;

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. від 21.05.2024 про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню №75065133.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Житомирської обласної державної адміністрації документально підтверджені судові витрати у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

01 липня 2024 р.