Рішення
від 19.06.2024 по справі 280/546/22
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 червня 2024 року (10 год. 45 хв.)Справа № 280/546/22 СН/280/14/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Старцевої Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин» до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

за участі представників сторін:

від позивача Волнова Ю.М.

від відповідача ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин» (далі ТОВ «ЗЗЕМ», позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року № 0169040705, яким позивачу зменшено розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 498 099,00 грн

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року № 0169040705 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2021 року на суму 498 099,00 грн., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач діяв добросовісно, розумно та з належною обачністю, всі господарські операції спричинили реальну зміну активів, що свідчить про відсутність складу податкового правопорушення, а також спростовує висновок ГУ ДПС у Запорізькій області про нереальність вчинених угод, а також про порушення ТОВ «ЗЗЕМ» пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Враховуючи вищевикладене, позов просить задовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 26 грудня 2023 року ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області задоволено частково.

Вказаною постановою суду касаційної інстанції рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 280/546/22 скасовано, а справу направлено до Запорізького окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Матеріали адміністративної справи № 280/546/22 повернулись до Запорізького окружного адміністративного суду 12 березня 2024 року.

Справа автоматизованою системою документообігу суду 12 березня 2024 року передана на розгляд судді Татаринова Д.В., про що свідчить протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 18 березня 2024 року адміністративну справу № 280/546/22 прийнято до провадженнята призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08 квітня 2024 рокуо/об 10 год. 30 хв.

21 березня 2024 року до суду від адвоката Волнової Ю.М. у якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин» надійшло клопотання про участь у підготовчому засіданні та подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «vkz.court.gov.ua».

Ухвалою суду 22 березня 2024 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.

24 березня 2024 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин» надійшло клопотання про участь у підготовчому засіданні та подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «vkz.court.gov.ua».

Ухвалою суду від 25 березня 2024 року вищезазначене клопотання задоволено.

27 березня 2024 року представником позивача до суду подано додаткові пояснення в обґрунтування яких вказано, що при здійсненні господарських операцій, які були предметом перевірки, ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН» діяло добросовісно, розумно та з належною обачністю, всі господарські операції спричинили реальну зміну активів та економічний ефект, що свідчить про відсуніть складу податкового правопорушення, а також спростовує висновок ГУ ДПС у Запорізькій області про нереальність вчинених угод, а також про порушення ТОВ «ЗЗЕМ» пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, наслідок чого є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року № 0169040705 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2021 року на суму 498 099,00 грн.

04 квітня 2024 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що висновки акту перевірки від 13 жовтня 2021 року №9709/08-01-07-05/35300261, з урахуванням яких відповідачем винесено оскаржуване в даній справі податкове-повідомлення рішення, є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. У зв`язку з цим, у Головного управління ДПС у Запорізькій області були всі правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року № 0169040705 (за формою «В4»). З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача у справі № 280/546/22 є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Протокольною ухвалою суду від 08 квітня 2024 року підготовче засідання відкладено на 29 квітня 2024 року на 10 год. 00 хв.

12 квітня 2024 року на адресу суду надійшла заява, згідно якої представник позивача просить долучити до матеріалів справи копії наступних документів: відповіді на адвокатський запит вих. № 19 від 18 березня 2024 року; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою № 20-ОПП від 11 січня 2021 року; Договору оренди транспортних засобів № 2812/21/3 від 01 січня 2021 року; Додатку № 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, (Д1) за 2 квартал 2021 року, наказу № 4-0000000041 від 05 серпня 2020 року; наказу № 3-0000000040 від 21 квітня 2020 року; листа вих. № 15/03-02 від 15 березня 2024 року; листа вих. № 20 від 18 березня 2024 року; ТТН № 09/06 від 09 червня 2021 року; ТТН № 16/06 від 16 червня 2021 року, бухгалтерської довідки № 25/03-0 від 25 березня 2024 року.

Протокольною ухвалою суду від 29 квітня 2024 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду по суті на 20 травня 2024 року на 10 год. 00 хв.

20 травня 2024 року судом оголошено перерву у розгляді справи до 19 червня 2024 року 10 год. 00 хв.

19 червня 2024 року представником позивача у судовому засіданні надано пояснення, в яких зазначено, що відповідачем під час проведення перевірки ланцюги постачання товарів не перевірялись, відтак доводи відповідача стосовно ненадання документів на підтвердження факту здійснення господарської діяльності із ТОВ «ДІЗЕЛ» та ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» не відповідають дійсності. Окрім того, вказує, що у разі наявності у відповідача сумнівів щодо контрагентів, він як контролюючий орган був зобов`язаний здійснити їх перевірку, яку останнім проведено не було. З огляду на вказане, з урахуванням позовної заяви та додаткових пояснень позов просить задовольнити.

Представник відповідача проти вищезазначених доводів представника позивача заперечив. Вказав, що перевірка контролюючим органом це право податкового органу, а не обов`язок. Окрім того, без згоди контрагента, який не перебуває на його податковому обліку, податковий орган не має права на проведення його перевірки. Окрім того, вказує, що надана позивачем первинна документація не містила перекладу на українську мову, а тому не може вважатись оформленою належним чином первинною документацією.

Представник позивача з приводу неналежності первинної документації заперечила та вказала, що надані контролюючому органу первинні документи містили переклад на українську мову. Договори, які надавалась контролюючому органу під час проведення перевірки без перекладу на українську мову, не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати оскаржуване податкове повідомлення- рішення.

Під час розгляду справи, представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

19 червня 2024 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, з`ясувавши думку представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин» податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року, позивачем розраховано різницю між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного періоду звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації), позитивне значення яких складає 1 146 834 грн.

Виходячи з того, що граничний термін подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року сплинув 20 серпня 2021 року, відповідачем прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ЗЗЕМ», оформлене наказом № 2880-п від 24 вересня 2021 року.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 ПК України заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області підписано наказ від 24 вересня 2021 року № 2880-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Запорізький завод електричних машин» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення (червень 2021 року) та поданих уточнюючих розрахунків.

Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Запорізький завод електричних машин» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з додатку на додану вартість, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення (червень 2021 року) та поданих уточнюючих розрахунків від 13 жовтня 2021 року № 9709/08-01-07-05/35300261 вказано, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларування за липень 2021 року Декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено порушення ТОВ «ЗЗЕМ» (ЄДРПОУ 35300261) пунктом 198.1, пунктом 198.2, пунктом 198.3, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки ним: завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 498 099 грн.

Позивач подав заперечення на акт перевірки від 29 жовтня 2021 року № 29/10-01ю, проте комісія з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок платників податків ГУ ДПС у Запорізькій області визначила висновки акту перевірки такими, що відповідають вимогам законодавства.

За результатами розгляду акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року № 0169040705, яким зменшено позивачу від`ємне значення суми податку на додану вартість за липень 2021 року на суму 498 099,00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до абзацу А пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю

Приписами пункту 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV).

За приписами статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Усталеною є правова позиція Верховного Суду, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24 січня 2018 року (справа № 2а-19379/11/2670), від 28 жовтня 2019 року (справа № 280/5058/18), від 26 лютого 2020 року (справа № 826/1308/18), від 06 травня 2020 року (справа № 640/4687/19).

Водночас сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Так, судом встановлено, що предметом перевірки, яка слугувала підставою для винесення податковим органом оскаржуваного в адміністративній справі № 280/546/24 податкового повідомлення-рішення, слугували господарські правовідносини ТОВ «Запорізький завод електричних машин» із ТОВ «ДІЗЕЛ» та ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО».

При цьому, скасовуючи рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 280/546/22 Верховний Суд вказав, що з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у даній справі, судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо руху цього товару; яким чином здійснювалася передача товару; де зберігався цей товар; яким чином та за яких умов цей товар транспортувався та наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

Так, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а також висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 лютого 2024 року по справі № 280/546/22, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

З приводу доводів відповідача стосовно відсутності реального характеру господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «ДІЗЕЛ», ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО», судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у травні 2021 року між ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН» (далі - Замовник) та ТОВ «ДІЗЕЛ» (далі - Підрядник) був укладений Договір № 05/05-01 від 05 травня 2021 року про надання послуг, пункт 1.1 якого передбачав, що Підрядник зобов`язується на свій ризик із власних матеріалів за завданням Замовника надати послуги з виготовлення комплектуючих (запчастин) для виконання робіт з комплектації та/або ремонту електричних двигунів відповідно до специфікації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

З метою перевірки контрагентів, у т.ч. ТОВ «ДІЗЕЛ» (код ЄДРПОУ 42662490), ТОВ «ЗЗЕМ» позивачем використані загальнодоступні джерела інформації: Єдиний державний реєстр юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до статей 10, 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»; офіційний сайт ДПС України розділ «ДІЗНАЙСЯ БІЛЬШЕ ПРО СВОГО БІЗНЕС-ПАРТНЕРА»; .

На сайті ДПС України зазначено, що платник податків ТОВ «ДІЗЕЛ» «перебуває на обліку в органах зазначено, що ТОВ «ДІЗЕЛ», індивідуальний податковий номер 426624926577, є дійсним платником ПДВ (дата реєстрації платником податку 01 лютого 2021 року).

З вищевикладеного вбачається, що при використані вибору контрагенту доступні ТОВ «ЗЗЕМ» джерела інформації свідчали про відсутність інформації, яка б підтверджувала не можливість контрагента виконати взяті на себе обов`язки.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що Специфікацією № 1 від 05 травня 2021 року та специфікацією № 2 від 18 травня 2021 року до Договору № 05/05-01 від 05 травня 2021 року між сторонами узгоджено надання послуг ТОВ «ДІЗЕЛ» з виготовлення комплектуючих та запчастин до електричних двигунів, при цьому послуги були надані у повному обсязі, у встановлені строки, зауважень щодо якості наданих послуг ТОВ «ЗЗЕМ» не має.

З урахуванням наданих представником позивача пояснень, потрібність в укладанні цього Договору було передбачено наявними договірними відносинами з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме: специфікацією № 2 від 09 березня 2021 року та специфікацією № 3 від 18 травня 2021 року до контракту № 955 від 11 червня 2020 року.

За Специфікацією № 2 до контракту № 955 від 11 червня 2020 року з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», то ТОВ «ЗЗЕМ» повинно поставити Електродвигун СДМ5-1250-32-6УХЛ4 з ЗІП стандартним (фундаментною плитою і анкерною арматурою, щупами для виміру повітряного зазору) з напівмуфтою (ОФ-МШ-205а).

Однак, відповідно до договору, укладеного з виробником НП ЗАТ «Електромаш», ТОВ «ЗЗЕМ» поставлявся Електродвигун СДМ5-1250-32-6УХЛ4 ІМ7311 ІР21 у розбірному стані, у комплектності згідно паспорта та технічних вимог, копії яких додано до Відповіді на відзив, а саме: Двигун в комплекті з анкерною арматурою, щупи для заміру повітряного зазору, технічна документація (МД UА110080/2021/002004 від 14 червня 2021 року), тобто для виконання договірних вимог перед ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» потрібно було здійснити доукомплектацію предмета поставки фундаментною плитою та напівмуфтою.

Тому, ТОВ «ЗЗЕМ», з урахуванням наданих представником позивача пояснень, замовлено у Підрядника ТОВ «ДІЗЕЛ» фундаменту плиту та напівмуфту для доукомплектування предмету поставки, при цьому факт надання послуг за специфікацією № 1 від 05 травня 2021 року, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09 червня 2021 року № 0085/1 на суму 688 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 114 666,67 грн. та № 0085/2 на суму 710 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 118 333,33 грн.

Специфікацією № 3 від 18 травня 2021 року, укладеною з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», передбачено поставку запасних частин та пристосувань, потрібних для обслуговування Електродвигуна СДМ5-1250-32-6УХЛ4 ІМ7311 ІР21, виробництва НП ЗАТ «Електромаш».

Суд не погоджується із доводами відповідача стосовно того, що за специфікацією № 3 повинні були поставлені ТМЦ виключно виробництва НП ЗАТ «Електромаш» (Молдова), оскільки це відповідає договірним умовам між ТОВ «ЗЗЕМ» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», враховуючи той факт, що «Додаткові домовленості: виробник НВ ЗАТ «Електромаш»» стосувалось виробника електричного двигуна, до якого повинні підходити запчастини та пристосування.

Судом встановлено, що надання послуг за специфікацією № 2 від 18 травня 2021 року підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 червня 2021 року № 0091/1 на суму 700 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 116 666,67 грн., № 0091/2 на суму 642 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 107 133,33 грн., № 0091/3 на суму 185 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 30 833,33 грн., № 0091/4 на суму 40 592,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 765,33 грн.

Окрім того, під час розгляду справи представником не одноразово зверталась увагу суду та відповідача на те, що до комплекту цієї поставки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» входили не тільки запчастини та пристосування, виготовлені ТОВ «ДІЗЕЛ», а ще й поставлені іншими контрагентами: ФОП ОСОБА_2 згідно видаткової накладної № РН-0000004 від 24 травня 2021 року, ТОВ ФІРМА «ПРОМЗБУТ» за видатковою накладною № 29 від 20 травня 2021 року.

При цьому, на підтвердження того, що Замовнику ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за специфікацією № 3 поставлений товар, виготовлений в України, надано податкову накладну № 10 від 23 червня 2021 року, в якій відсутні позначка імпортного товару в графі 3.2.

Згідно видаткової накладної № 23 від 23 червня 2021 року за товарно-транспортною накладною № 23/06 від 23 червня 2021 року товар доставлено ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зауважень від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо комплектності, якості та інших суттєвих умов до ТОВ «ЗЗЕМ» не поступали, поставлений товар оплачений у повному обсязі.

Умовами Договору № 05/05-01 від 05 травня 2021 р. передбачене надання послуг (виконання робіт) на території Підрядника ТОВ «ДІЗЕЛ» (пункт 3.1 договору).

Доставка отриманих в результаті надання послуг комплектуючих (запчастин) здійснювалась за рахунок Замовника вантажним транспортом, при цьому послуга надавалась ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» за відповідними договорами № 09/06-01 від 09 червня 2021 року та № 16/06-01 від 16 червня 2021 року, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 09/06 від 09 червня 2021 року та № 16/06 від 16 червня 2021 року

Оплата за надані послуги ТОВ «ДІЗЕЛ» проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 194 від 23 червня 2021 року та № 267 від 22 липня 2021 року; оплата ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» за надані транспортні послуги здійснена за платіжними дорученнями № 196 від 23 червня 2021 року та № 201 від 24 червня 2021 року

Що стосується зазначення в Договорі № 05/05-01 від 05 травня 2021 року та в інших документах (Актах здачі-приймання робіт, рахунках на оплату) банківського рахунку Підрядника, який відкрито пізніше, представником позивач надано пояснення, згідно яких такі недоліки виникли внаслідок виправлення ТОВ «ДІЗЕЛ» технічних описок, допущених в складених ним первинних документах. Під час виправлення технічної описки в реквізитах Покупця (зазначено ПрАТ замість ТОВ), ТОВ «ДІЗЕЛ» вказано вже поточні банківські реквізити, на які й здійснено оплату за надані послуги. На підтвердження усуненої описки до контролюючого органу разом із Запереченнями до Акту перевірки (вих. № 29/10-01ю від 29 жовтня 2021 року) надано попередню редакцію первинних документів, які замінені після виправлення допущених помилок, та лист ТОВ «ЗЗЕМ» на адресу Підрядника № 20/06/01 від 20 червня 2021 року про виправлення описки.

Щодо зазначення в товарно-транспортними накладними № 09/06 від 09 червня 2021 року пункту розвантаження - Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Збагачувальна, 57, з урахуванням наданих позивачем пояснень та документів, які містяться в матеріалах справи, ТОВ «ЗЗЕМ» не має складських приміщень та виробничих потужностей за цією адресою, оскільки це адреса Покупця ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - кінцевого споживача товару.

При цьому, відповідно до попередніх домовленостей, виготовлені ТОВ «ДІЗЕЛ» запчастини та комплектуючі повинні одночасно з Електродвигуном СДМ5-1250-32-6УХЛ4 ІМ7311 ІР21 поставлені на територію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», де повинно проводитися агрегація фундаментної плити та полумуфти з двигуном.

Проте внаслідок певних обставин, які представник позивач не змогла повідомити у судовому засіданні, Електродвигун СДМ5-1250-32-6УХЛ4 ІМ7311 ІР21 розмитнено тільки 14 червня 2021 року у м. Кривий Ріг, тому поставити Покупцю ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не повний комплект поставки за специфікацією № 2 від 09 березня 2021 року свідчило б про неналежне виконання договірних умов з боку ТОВ «ЗЗЕМ».

Відповідно до пункту 13.11. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерством транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, якщо вантажоодержувач не може прийняти вантаж від Перевізника, інший пункт призначення та умови доставки вантажу визначаються за погодженням з вантажовідправником.

Так, ТОВ «ЗЗЕМ» узгоджено з ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО», що виготовлений ТОВ «ДІЗЕЛ» товар розвантажено за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Урожайна, 3 Б, згідно Договору зберігання № 09/06-01 від 09 червня 2021 року, укладеного між ТОВ «ЗЗЕМ» та ФОП ОСОБА_3 . З урахуванням наданих представником пояснень, товарно-транспортна накладна не переоформлювалась, оскільки розвантаження здійснено в межах одного населеного пункту та ця зміна не впливала на вартість послуг по перевезенню, які були надані ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО».

Товар виготовлений ТОВ «ДІЗЕЛ» та переданий ТОВ «ЗЗЕМ» за Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09 червня 2021 року № 0085/1 та № 0085/2 (рахунок № 0085 від 09 червня 2021 року) передано Замовником ТОВ «ЗЗЕМ на безоплатне зберігання ФОП ОСОБА_3 згідно Акту приймання-передачі від 09 червня 2021 року

14 червня 2021 року було розмитнено Електродвигун СДМ5-1250-32-6УХЛ4 ІМ7311 ІР21 та передано на зберігання ФОП ОСОБА_3 за Актом приймання-передачі від 14 червня 2021 року

Відповідно до п. 2.1.5 Договору зберігання № 09/06-01 від 09 червня 2021 року Зберігач надав можливість здійснити зборку електродвигуна з фундаментною плитою за допомогою автокрану на місці зберігання майна. 15 червня 2021 року майно було повернуто ФОП ОСОБА_3 з відповідального безоплатного зберігання ТОВ «ЗЗЕМ» згідно Акту приймання-передачі від 15 червня 2021 року

Перевезення агрегатованого Електродвигуна СДМ5-1250-32-6УХЛ4 ІМ7311 ІР21 з фундаментною плитою з місця зберігання та збірки товару (м. Кривий Ріг, вул. Урожайна, 3Б) до складу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (м. Кривий Ріг, вул. Збагачувальна, 57) здійснено за товарно-транспортною накладною № 15/06-01 від 15 червня 2021 року (перевізник ФОП ОСОБА_4 ).

Товар прийнято ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі видаткової накладної № 22 від 15 червня 2021 року у повній комплектації, без зауважень, оплату проведено у повному обсязі відповідно до договірних умов. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Вищезазначене спростовує висновок ГУ ДПС у Запорізькій області про нереальність вчинених угод, а також про порушення ТОВ «ЗЗЕМ» пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 ст. 198 ПК України.

З приводу доводів відповідача стосовно ненадання ТОВ «ЗЗЕМ» сертифікатів якості під час позапланової перевірки суд зазначає наступне.

Сертифікати (паспорти) якості, отримані ТОВ «ЗЗЕМ» від виконавця послуг ТОВ «ДІЗЕЛ», були передані кінцевому споживачу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом з поставленим товаром на підтвердження якості поставленого товару.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (документи, які містять відомості про господарські операції).

Стаття 44 ПК України встановлює вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 44.3. статті 44 ПК України визначає, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.

Відповідно до пункту 85.4. статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Таким чином, сертифікати (паспорти) якості не є первинними фінансово-господарськими, бухгалтерськими та іншими документами, які в силу статей 44, 85 ПК України, статті 19 Конституції України платник податків повинен зберігати та надавати контролюючому органу під час перевірки.

У постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 280/1491/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що «паспорти та сертифікати якості не є документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто не є первинними документами, на підставі яких формуються показники податкової звітності, а відтак їх відсутність не може однозначно свідчити про відсутність факту поставки товару.»

Отже, відсутність у ТОВ «ЗЗЕМ» під час податкової перевірки сертифікатів (паспортів) якості виробника товару (комплектуючи в асортименті, заготовки) не свідчить про порушення ТОВ «ЗЗЕМ» вимог податкового законодавства та не є доказами нереальності господарських операцій, які були предметом податкової перевірки.

Що стосується наявності у позивача доказів на підтвердження факту здійснення відповідної господарської діяльності із контрагентом ТОВ «ДІЗЕЛ» суд вважає за необхідне зазначити таке.

Спростовуючи реальність господарських операції з ТОВ «ДІЗЕЛ» відповідач вказує про відсутність у даного контрагента умов для здійснення господарської діяльності.

В той же час, в матеріалах справи міститься повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП від 05 березня 2021 року, та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманих з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за 2 квартал 2021 року.

Так, відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП від 05 березня 2021 року, ТОВ «ДІЗЕЛЬ» повідомлено контролюючі органи про наявність 21 об`єкта оподаткування платника податків, які пов`язані з оподаткуванням та через які проводиться діяльність, при цьому зазначено у графі 9 «Стан об`єкта оподаткування»: 8 - орендується; а в графі 10 «Вид права на об`єкт»: 7 - право довгострокового користування або оренди. ТОВ «ДІЗЕЛ» було повідомлено Головне управління ДПС у м. Києві (ДПІ у Святошинському районі) про використання у власній господарській діяльності таких об`єктів оподаткування як офісні та складські приміщення, транспортні засоби, генератор дизельний, бетономешалки, опалубки, набори інструментів тощо, наявності яких було достатньо для здійснення господарської діяльності, у т.ч. для виконання замовлення ТОВ «ЗЗЕМ» особисто та/або з залученням співвиконавців/ субпідрядників.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманих з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за 2 квартал 2021 року, підтверджує, що ТОВ «ДІЗЕЛ» під час господарських операцій з ТОВ «ЗЗЕМ» мав достатню кількість працівників, яким нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, нараховувався та перераховувався податок з доходів фізичних осіб та єдиний внесок.

Окрім того, на підтвердження реальності господарських взаємовідносин та наявності основних засобів, обладнання, матеріалів та ресурсів, які економічно необхідні для здійснення такої господарської діяльності, є факти реєстрації податковим органом всіх податкових накладних, складених ТОВ «ДІЗЕЛ» за першою подією господарських правовідносин з ТОВ «ЗЗЕМ».

ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН» надіслані електронні запити до Єдиного реєстру податкових накладних, у відповідь на які отримані Витяги з ЄРПН про здійснення реєстрації контрагентом ТОВ «ДІЗЕЛ» (ІПН 426624926577) всіх вищезазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені чинним законодавством, а саме:

1)Витяг № 19 на запит від 22.06.2021 р. № 19 про внесення до Єдиного реєстру продавцем 18 червня 2021 року податкової накладної № 3 від 09 червня 2021 року;

2)Витяг № 24 на запит від 24 червня 2021 року № 24 про внесення до Єдиного реєстру продавцем 23 червня 2021 року податкової накладної № 4 від 19 червня 2021 року;

3)Витяг № 52 на запит від 01.07.2021 р. № 52 про внесення до Єдиного реєстру продавцем 30 червня 2021 року податкових накладних № 8 від 16 червня 2021 року та № 9 від 16 червня 2021 року;

4)Витяг № 2 на запит від 02 липня 2021 року № 2 про внесення до Єдиного реєстру продавцем 02 липня 2021 року податкової накладної № 6 від 16 червня 2021 року;

5)Витяг № 7 на запит від 08.07.2021 р. № 7 про внесення до Єдиного реєстру продавцем 07 липня 2021 року податкової накладної № 7 від 16 червня 2021 року.

Вищезазначене, на думку суду, підтверджує наявність матеріальних та трудових ресурсів, достатніх для здійснення господарської діяльності ТОВ «ДІЗЕЛ» на виконання замовлення ТОВ «ЗЗЕМ» відповідно до укладеного Договору № 05/05-01 від 05 травня 2021 року про надання послуг.

Стосовно податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відповідача відносно ТОВ «ДІЗЕЛ» суд зазначає наступне.

Підставою для сумнівів у реальності господарських операцій для контролюючого органу стало Рішення комісії регіонального рівня № 108634 від 13 вересня 2021 року, прийняте на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165), яким встановлено відповідність ТОВ «ДІЗЕЛ», податковий номер 42662490, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: в ході аналізу податкових баз даних ДПС України отримано інформацію: підприємство реалізує будівельні послуги, за рахунок придбання товару: радіатор талевий, вироби столярні (двері, лиштва, коробка), лампи.

Пункт 6 (абзаци 1-6) Порядку № 1165 (в редакції на 04 серпня 2021 року зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 774 від 28 липня 2021 року) передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Абзац 22 пункту 6 Порядку № 1165 передбачає, що Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для віднесення платника податків до ризикових на підставі пункту 8 Критеріїв є наявна у контролюючих органах податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З аналізу зазначених норм випливає, що у випадку здійснення платником податків господарських операцій, щодо яких у контролюючих органів наявна податкова інформація про її ризиковість, податкові накладні за цими операціями зупиняються до надання платником податків відповідних пояснень та підтверджуючих документів.

Отже, правові наслідки щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості виникають відносно конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, та не можуть впливати на всі господарські операції, що мали місце до прийняття такого рішення, або на будь-які раніше здійснені господарські операції.

Це відповідає принципу індивідуальності юридичної відповідальності, закріпленому статтею 61 Конституції України, тобто до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі №°К/9901/27855/18, від 19 червня 2018 року у справі №°К/9901/3749/18, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17 збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі».

Також, у постанові від 23 травня 2023 року у справі № 360/1283/20 Верховний Суд звертає увагу, «що посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів платника, як критерій оцінки реальності господарських операцій, а також на узагальнюючу податкова інформація із висновками контролюючого органу про можливість чи неможливість суб`єкта господарювання проводити відповідні господарські операції не може бути достатнім доказом неправомірних дій таких осіб, оскільки наявність певної інформації про господарську діяльність контрагентів позивача, одержану від інших територіальних органів доходів і зборів чи з інформаційних систем державної фіскальної служби, що не оформлена рішенням суб1єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов`язань з поставки товарів (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 817/560/17).».

Таким чином, віднесення ТОВ «ДІЗЕЛ» до ризикової категорії на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості за операціями з іншими контрагентами, а не з ТОВ «ЗЗЕМ», інші записи в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу, на думку суду, не можуть бути належним та допустимим доказом нереальності господарських взаємовідносин з ТОВ «ДІЗЕЛ» (код ЄДРПОУ 42662490), що мали місце в червні 2021 року.

Щодо доказів наявності необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності контрагентом ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» на підтвердження реального змісту господарських операцій з перевезення вантажу суд вважає за необхідне зазначити настпне.

Згідно матеріалів справи, між ТОВ «ЗЗЕМ» (далі - Замовник) та ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» (далі - Перевізник) укладено Договір № 09/06-01 від 09 червня 2021 року, відповідно до 1.1. якого Перевізник бере на себе зобов`язання за плату доставити вантаж, визначений Замовником, з пункту відправлення до пункту призначення відповідно до товарно-транспортної накладної, оформленої Замовником, а Замовник зобов`язується сплатити за таке перевезення Перевізникові узгоджену між Сторонами плату.

Пунктом 1.2. Договору № 09/06-01 від 09 червня 2021 року передбачено, що оформлена товарно-транспортна накладна є підставою для одержання водієм Перевізника вантажу для перевезення та покладення відповідальності за схоронність такого вантажу на Перевізника до моменту доставлення його особі, визначеної Замовником.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 09/06-01 від 09 червня 2021 року за перевезення вантажу Замовник сплачує Перевізникові плату у розмірі 12 600,00 грн. (Дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.), згідно рахунку, виданому Перевізником, протягом 2-х календарних днів з моменту отримання рахунку шляхом перерахування цих коштів на поточний рахунок Перевізника.

Факт надання послуг по перевезенню вантажу підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг, підписаному представниками Сторін (пункт 3.3. Договору № 09/06-01 від 09 червня 2021 року).

Аналогічні умови щодо предмету договору, оформлення передачі вантажу та документів, що підтверджують факт надання послуг, містить Договір № 16/06-01 від 16 червня 2021 року, укладений між ТОВ «ЗЗЕМ» та ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО».

Згідно п. 3.1. Договору № 16/06-01 від 16 червня 2021 року за перевезення вантажу Замовник сплачує Перевізникові плату у розмірі 9 600,00 грн. (Дев`ять тисяч шістсот гривень 00 коп.), згідно рахунку, виданому Перевізником, протягом 2-х календарних днів з моменту отримання рахунку шляхом перерахування цих коштів на поточний рахунок Перевізника.

На підтвердження факту надання послуг з перевезення ТМЦ Позивачем надані Акт надання послуг № 1051 від 09 червня 2021 року та Акт надання послуг № 1064 від 16 червня 2021 року, підписані між Виконавцем ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» (Перевізником) та ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН» (Замовником), які є підставою для включення понесених витрат із транспортування товару до витрат господарської діяльності підприємства.

Оплата ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» за надані транспортні послуги здійснена за платіжними дорученнями № 196 від 23 червня 2021 року та № 201 від 24 червня 2021 року

Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

З вищевикладеного вбачається, що доводи відповідача з приводу того, що договір перевезення повинен мати обов`язкові реквізити - ціна, кілометраж, місцезнаходження товару та адресу постачання не ґрунтується на законі та порушує право свободи договору, закріплене у статті 3 ЦК України.

В якості доказу неможливості надання ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» послуг з перевезення, відповідач вказує, що «транспортні засоби, які вказані ТТН з державними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 належать ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ). Згідно аналізу Єдиного реєстру податкових накладних та форми 4ДФ за 2 квартал 2021 р. не встановлено придбання ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» у червні 2021 р. послуг оренд транспортнихзасобів або транспортнихпослугуцього суб`єкта господарювання».

Однак така інформація не відповідає фактичним даним та наявним у позивача доказам, оскільки у відповідь на адвокатський запит, ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» (вих. № 19 від 18 березня 2024 року), копія якого міститься в матеріалах справи, надало копії документів, що підтверджують необхідні умови для здійснення господарської діяльності контрагентом ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» на підтвердження реального змісту господарських операцій з перевезення вантажу.

Так, ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» подано до ГУ ДПС у Запорізькій області Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою № 20-ОПП від 11 січня 2021 року, в якій зазначено, що платник податків використовує в господарській діяльності орендовані вантажні автомобілі та автопричепи, у т.ч. з державними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Право володіння та використання в господарській діяльності зазначеними транспортними засобами виникло у ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» на підставі укладеного з ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) Договору оренди транспортних засобів № 2812/21/3 від 01 січня 2021 року.

Що стосується найманих працівників, то з урахуванням наявних в матеріалах справи документів, у 2 кварталі 2021 року ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» здійснило нарахування та виплату заробітної плати 18 працівникам, що підтверджується Додатком № 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, (Д1) за 2 квартал 2021 року.

Що стосується безпосередньо господарських операцій з ТОВ «ЗЗЕМ», то перевезення вантажу за ТТН № 09/06 від 09 червня 2021 року здійснював водій ОСОБА_6 , прийнятий на роботу в ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» в якості водія на підставі наказу № 40000000041 від 05 серпня 2020 року. Вантажоперевезення за ТТН № 16/06 від 16 червня 2021 року здійснював водій ОСОБА_7 , прийнятий на роботу в ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» в якості водія на підставі наказу № 3-0000000040 від 21 квітня 2020 року.

Отже, враховуючи, що ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» своєчасно та в повному обсязі подавались до Головного управління ДПС у Запорізькій області податкові звіти щодо використання об`єктів оподаткування та нарахування й виплати заробітної плати працівникам-водіям, доводи відповідача з приводу відсутності на момент податкової перевірки ТОВ «ЗЗЕМ» достатнього обсягу матеріальних та трудових ресурсів у ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» для надання ТОВ «ЗЗЕМ» послуг з перевезення вантажів не відповідають дійсним обставинам справи.

З приводу доводів відповідача відносно того, що у товарно-транспортних накладних, наданих у підтвердження перевезення ТМЦ, вказано авто перевізника ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО», однак відсутні підписи та печатка перевізника, а також підпис водія/експедитора, який перевозив вантаж, крім того відсутній також і підпис та прізвище бухгалтера (матеріально-відповідальної особи, яка веде облік товарних запасів на складі підприємства) суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТТН № 09/06 від 09 червня 2021 року та ТТН № 16/06 від 16 червня 2021 року, які надавались відповідачу під час перевірки та залучені до матеріалів справи № 280/546/22, не містять підпису та печатки перевізника, а також підпису та прізвища бухгалтера (матеріально-відповідальної особи, яка веде облік товарних запасів на складі підприємства).

В той же час, такі реквізити не передбачені формою товарно-транспортної накладної, яка використовувалась платником податків при здійсненні вантажних перевезень.

Відповідно до пункту 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерством транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З вищевикладеного вбачається, що до обов`язкових реквізитів товарно-транспортної накладної не відносяться підпис та печатка перевізника, а також підпис та прізвище бухгалтера (матеріально-відповідальної особи, яка веде облік товарних запасів на складі підприємства), тому такі зауваження до ТТН є безпідставними. ТТН № 09/06 від 09 червня 2021 року та ТТН № 16/06 від 16 червня 2021 року містять всі обов`язкові реквізити такі як: назву документу, дату складання, найменування Перевізника, Замовника, Вантажовідправника, Вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

Щодо відсутності підписів водіїв на товарно-транспортних накладних, з урахуванням наданих представником позивача пояснень, ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» повернуло ТОВ «ЗЗЕМ» примірники товарно-транспортних накладних ТТН № 09/06 від 09 червня 2021 року та ТТН № 16/06 від 16 червня 2021 року з підписами водіїв, які безпосередньо здійснювали перевезення вантажу, копії яких долучені до матеріалів справи, та повідомило, що наявні у перевізника примірники товарно-транспортних накладних підписані водіями належним чином (лист вих. № 20 від 18 березня 2024 року).

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

На підставі вищевикладеного, враховуючи надання представником позивача товарно-транспортних накладних оформлених належним чином, а також усунення цього недоліку, можливість ідентифікувати всіх осіб, які брали участь в господарських операціях з перевезення вантажу та наявність всіх суттєвих реквізитів, суд приходить до висновку, що ТТН № 09/06 від 09 червня 2021 року та ТТН № 16/06 від 16 червня 2021 року є належними доказами здійснення транспортування продукції, отриманої позивачем.

З приводу з`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарських операцій суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Верховний Суд у постанові від 17 березня 2020 року по справі № 812/9439/13-а вказав, що «мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Отже, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (діловоїмети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створенняумов для такого приросту (збереження) в майбутньому.»

На підтвердження отриманого економічного ефекту ТОВ «ЗЗЕМ» надано Бухгалтерську довідку від 25 березня 2024 року, відповідно до якої прибуток від реалізації товару, за участю придбаних у контрагентів ТОВ «ДІЗЕЛ» та ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» послуг, становить сумарно 1 887 888,55 грн.

Таким чином, отримані від ТОВ «ДІЗЕЛ» та ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» послуги використані в звичайній господарській діяльності ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН», мали позитивний економічний ефект, що спричинило реальну зміну майнового стану суб`єкта господарювання.

З вищевикладеного вбачається, що господарські операції із вищезазначеними контрагентами спричинили реальну зміну активів та економічний ефект, що на думку суду, свідчить про відсуніть складу податкового правопорушення, а також спростовує висновки ГУ ДПС у Запорізькій області про нереальність вчинених угод, а також про порушення ТОВ «ЗЗЕМ» пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем проведено позапланову перевірку з порушенням строку, встановленого ПК України з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27 вересня 2021 року ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН» вручено копію наказу від 24 вересня 2021 року № 2880-п про початок проведення з 28 вересня 2021 року документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення (червень 2021 року) та подання уточнюючих розрахунків. Наказом від 01 жовтня 2021 року № 2944-п термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗЗЕМ» продовжено на 2 робочих дня, починаючи з 05 жовтня 2021 року.

18 жовтня 2021 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН» засобами поштового зв`язку отримало Акт від 13 жовтня 2021 року № 9709/08-01-07-05/35300261 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки «ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН» (код ЄДРПОУ 35300261) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення (червень 2021 року) та поданих уточнюючих розрахунків» (далі по тексту - Акт перевірки), у п. 3.3.1. якого зазначено, що «перевіркою достовірності та правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2021 року (показник рядка 19 Декларації) встановлено її завищення на суму 498099 грн. внаслідок завищення показника рядку 17 (колонка Б) Декларації (детально описано уп. 3.2 розділу ІІІ цього акту)».

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.

Статтею 200 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК Україна сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В пункті 200.4. статті 200 ПК Україна зазначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до поданої ТОВ «ЗЗЕМ» Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року, Позивачем розраховано різницю між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного періоду звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації), позитивне значення яких складає 1 146 834 грн.

За правилами, установленими частини 1 пункту 200.10. статті 200 ПК України (в редакції Закону України № 1797 від 21 грудня 2016 року, що діяла на момент проведення перевірки), у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Абзацом першим пункту 76.3 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Пункт 200.11. статті 200 ПК України передбачає, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Таким чином, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, провести документальну перевірку платника податку, підстави проведення якої передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, а рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, тобто протягом 30 календарних днів з дня граничного терміну подання податкової декларації (п. 200.11. ст. 200 ПК України).

Виходячи з того, що граничний термін подання Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року сплинув 20 серпня 2021 року, рішення про проведення перевірки повинно бути прийнято не пізніше 20 вересня 2021 року.

Таким чином, відповідачем прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ЗЗЕМ», оформлене наказом № 2880-п від 24 вересня 2021 року, з порушення строку, встановленого нормами ПК України.

З приводу доводів відповідача відносно наявності одного із контрагентів кримінального провадження, суд зазначає, що станом на дату ухвалення судового рішення в даній справі в матеріалах справи відсутні докази притягнення керівників контрагентом ТОВ «ДІЗЕЛ» та ТОВ «ІНТЕРБУД-АВТО» до кримінальної відповідальності, тим паче за порушення податкового законодавства. Відтак, у суду відсутні підстави сумніватись в реальності здійснення господарських операцій позивача із вищезазначеними контрагентами або відсутності у них можливості здійснювати господарські операції взагалі.

При цьому, судом враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду фактично зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Що стосується здійснення перевірки достовірності показників податкового кредиту Податкової декларації з ПДВ за червень 2021 року, то рішення про проведення такої перевірки також прийнято з порушенням 30-денного строку, передбаченого підпунктами 200.10, 200.11. статті 200, пункту 76.3. статті 70 ПК України, та перевірку проведено поза межами 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації.

Нормативних обґрунтувань щодо дотримання строків призначення та проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідач до суду не надав.

З огляду на вказане, відповідачем прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ЗЗЕМ», оформлене наказом № 2880-п від 24 вересня 2021 року, з підстав, передбачених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, з порушенням строку, встановленого пунктом 200.11. статті 200 ПК України, статті 19 Конституції України.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7471,48 грн, що підтверджується наявною у справі квитанцією.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 7471,48 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 90, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року № 0169040705, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 498 099,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7471,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01 липня 2024 року.

Суддя Д.В. Татаринов

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.06.2024
Оприлюднено03.07.2024
Номер документу120090525
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —280/546/22

Ухвала від 25.11.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 05.11.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 15.10.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 27.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 20.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 20.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 05.08.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Рішення від 19.06.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Татаринов Дмитро Вікторович

Рішення від 19.06.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Татаринов Дмитро Вікторович

Ухвала від 25.03.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Татаринов Дмитро Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні