Рішення

від 19.06.2024 по справі 320/47680/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 року №320/47680/23

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіПарненко В.С.,

суддіДіски А.Б.,

суддіБілоноженко М.А.,

при секретаріЗанкович А.І.,

за участю

представника відповідачаЛемешева Р.О.,

представника третьої особи-1Сироти Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство у справах ветеранів України та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280 в частині внесення змін в п. 1 та п.2,

в с т а н о в и л а:

16.12.2023 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та нечинними абзаци перші підпунктів першого та другого пункту другого Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 р. № 263 «Деякі питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», а саме до Порядку виплат грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, у період з 15.08.2014 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. 3 24.03.2022 має статус внутрішньо переміщеної особи, оскільки у зв?язку зі збройною агресією рф та широмасштабним військовим вторгненням на територію України, 24.02.2022 позивач спільно зі своєю дружиною ОСОБА_2 , вимушено залишили місце свого проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 3 25.02.2022 проживають на території м. Черкаси. На початку березня 2022 року територію смт. Новопсков повністю окуповано представниками незаконних збройних формувань так званої лнр та військовими збройних сил рф. Статус внутрішньо переміщеної особи дружина позивача отримала ще 27.02.2015 після вимушеного переміщення до АДРЕСА_1 . Тобто 24.02.2022 вона вдруге вимушено залишила місце свого проживання. Правом власності на житлові приміщення, що розташовані в населених пунктах на підконтрольній Україні території, ні позивач, ні його дружина, станом на день звернення до суду, не наділені та потребують покращення житлових умов. 3 25.05.2023 позивач перебуває на квартирному обліку як учасник бойових дій з числа внутрішньо переміщених осіб. Позивач зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» затверджено: Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Постановою КМУ від 24 березня 2023 № 263 внесено зміни до постанови КМУ від 18 квітня 2018 р. №280, зокрема: - у пункті 1 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, в абзаці першому слова "і перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб" замінено словами і цифрами "які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) до 24 лютого 2022 року і перебувають не менш як один рік на обліку в базі даних"; - у пункті 2 Порядку внесені зміни - в абзаці першому слова "і які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних)" замінено словами і цифрами, які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в базі даних та які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в базі даних до 24 лютого 2022 року". Листом Міністерством у справах ветеранів України №4322/1.2/4.3-23 від 16.05.2023 позивачу надано відповідь, згідно якої учасникам бойових дій, яким встановлено статус відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які вперше обліковані у базі даних після 24.02.2022 не передбачено право на отримання грошової компенсації відповідно до Порядку. Позивач вважає, що абзаци перші підпунктів 1, 2 пункту 2 Постанови КМУ від 24 березня 2023 року №263 «Деякі питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», якими внесено зміни до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. №280, не відповідають вимогам чинного законодавства України, суперечать Конституції України, є дискримінаційними, порушують єдиний статус учасників бойових дій, які є внутрішньо переміщеними особами, а тому підлягають визнанню протиправними та нечинними. Вказує, що відповідно до п. 1 Порядку та Умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. №280 (в редакції Постанови КМУ від 24.03.2023 №263), передбачено, що ці Порядок та умови визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерориетичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція), включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими цим пунктом (далі - квартирний облік), і перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до п. 4 цих Порядку та У мов субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, що відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у прийнятих в експлуатацію житлових будинках шляхом призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. У той же час, пункт 1 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. №280 (в редакції Постанови КМУ від 24.03.2023 №263), передбачає виплату грошової компенсації для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність. суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку (далі - квартирний облік), які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) до 24 лютого 2022 р. і перебувають не менш як один рік на обліку в базі даних. А пункт 2 Порядку передбачає, що право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - внутрішньо переміщені особи), які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в базі даних та які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в базі даних до 24 лютого 2022 року. Отже, умови одного нормативно-правового акту протирічать одне одному та містять суперечності смислового плану. Тобто Порядок та Умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України передбачають надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції та є учасниками бойових дій, в не залежності від дати набуття статусу ВПО, у той час цей же нормативний акт, а саме Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України передбачає виплату грошової компенсації для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та які визнані учасниками бойових дій та які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24 лютого 2022 р. і перебувають не менш як один рік на обліку в базі даних. Згідно із п.п. 1, 2 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. №870, ці Правила визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки. Під час підготовки тексту проекту акта Кабінету Міністрів України слід дотримуватися таких принципів, зокрема, свобода від суперечностей. Виявляється, зокрема, у тому, що обрані слова (словосполучення) належать до різних сфер мовлення. Неприпустима в актах суперечність смислового плану, коли наведені в тексті норми не узгоджуються одна з однією або взаємно виключаються, а також використання розмовної лексики, русизмів. Слід уникати вузькогалузевих професіоналізмів.

На думку позивача, зміни, внесені до пунктів 1, 2 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, мають дискримінаційний характер для осіб, які мають одночасно два статуси - учасники бойових дій та внутрішньо переміщеної особи. За вказаними змінами грошову компенсацію можуть отримати лише учасники бойових дій, які мали статус внутрішньо переміщених осіб до 24.02.2022, у той час, як учасники бойових дій, які отримали статус ВПО після 24.02.2022, відповідно до постанови КМУ від 24 березня 2023 р. №263 позбавлені права отримати грошову компенсацію. Таким чином, постанова КМУ від 24 березня 2023 р. №263 має дискримінаційний характер для учасників бойових дій, які є внутрішньо переміщеними особами. Зазначеною постановою КМУ звужуються права позивача як учасника бойових дій внутрішньо переміщеної особи, порушується право на належне забезпечення житлом. Також, позивач зазначає, що проєкт Постанови КМУ №263 з питань звуження прав учасників бойових дій, які є внутрішньо переміщеними особами, з громадськістю не обговорювався.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/47680/23 передана 21.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/47680/23 визначено склад колегії суддів (за наявності): Парненко В.С. - головуючий суддя та суддів: Білоноженко М.А., Діски А.Б.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено колегіальний розгляд справи. Підготовче засідання призначено на 06.03.2024.

05.03.2024 позивачем подано клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності.

У зв`язку з поданням клопотання позивачем про проведення підготовчого засідання за його відсутності та відсутності заперечень представника відповідача, судом відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні до 10.04.2024.

11.03.2024 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що статтею 48-1 ЖК України визначено, що порядок та розміру надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України. Відтак у відповідності до вищенаведеної статті ЖК України саме на Кабінет Міністрів України покладено обов?язок визначення порядку та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення. Враховуючи викладене, нормами чинного законодавства України прямо передбачено право Кабінету Міністрів України формувати, встановлювати та затверджувати порядок щодо отримання грошової компенсації. 3 урахуванням наведеного, на виконання частини другої статті 97 БК України та статті 48-1 ЖК України, постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» було затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Водночас, в подальшому Кабінетом Міністрів України, на підставі статей БК України та ЖК України оскаржуваною у цій справі постановою від 24.03.2023 № 263 «Деякі питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» було внесено зміни до постанови від 18.04.2018 № 280. Як вбачається з матеріалів доданих до відзиву на вказаний адміністративний позов, а саме з матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржувані положення спірних постанов, Кабінет Міністрів України дотримав відповідні процедури прийняття нормативно-правового акта визначені, зокрема, Регламентом Кабінету Міністрів України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950. Відтак, Кабінет Міністрів України приймаючи спірні положення оскаржуваної постанови від 24.03.2023 №263 діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, якими останній було наділено положеннями частини другої статті 97 БК України та положеннями статті 48-1 ЖК України. Відповідач вказує, що в умовах воєнного стану держава зобов?язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Відтак, при прийняті оскаржуваних положень спірної постанови Кабінет Міністрів України також враховував наведені вище положення законодавчих актів у частині першочергового забезпечення видатків на обороноздатність країни, та затвердження інших цільових програм, які встановлюють додаткові права громадян, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

Відповідач зазначає, що оскаржуваними положеннями спірної постанови, зокрема, спрямовані на реалізацію внутрішньо переміщеними особами, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність у країни і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або у здійсненні до 01.06.2018 заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, права на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, яким її було призначено до 24.02.2022 та не виплачено і які після цієї дати перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні), за новим місцем перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Так, проєктом спірних положень оскаржуваного акту, пропонується, зокрема: - надати Мінветеранів можливість здійснити у 2023 році розподіл субвенції на підставі інформації про потребу в наданні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (щодо внутрішньо переміщених осіб, яким її було призначено до 24.02.2022 на території, на якій ведуться бойові дії, та не виплаченої і які після цієї дати перемістилися з цих територій), поданої структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської держадміністрацій відповідно з метою ефективного і цільового використання бюджетних коштів за бюджетною програмою 1511050; передбачити право на виплату раніше призначеної грошової компенсації внутрішньо переміщеним особам у зв?язку з їх переміщенням з територій, на якій ведуться бойові дії, за місцем перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за новим місцем проживання із збереженням черговості виплати грошової компенсації. З урахуванням наведеного варто наголосити, що Кабінетом Міністрів України Жодним чином не було обмежено Позивача в правах, оскільки оскаржуваними положеннями спірної постанови були виключно доповнено перелік осіб, які мають право на отримання грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення, особами, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24.02.2022.

Відповідач наголошує, що пункт 13 Порядку, яким і визначено вичерпний перелік підстав за наявності котрих Комісія може відмовити особі у призначені грошової компенсації не передбачає такої підстави, як «внутрішньо переміщена особа не перебувала на обліку в базі даних до 24.02.2022». Отже, позивачу необхідно, у відповідності до пункту 4 Порядку, звернутися з поданням до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення держадміністрацій, виконавчих органів рад, виконавчих комітетів рад або за розпорядженням голови держадміністрації для утворення комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб про призначення грошової компенсації. З урахуванням наведеного відповідач вказує на відсутність у Комісії повноважень, як на перевірку фактів обліку особи у базі даних до 24.02.2022 так і на відмову у призначенні грошової компенсації на підставі «внутрішньо переміщена особа не перебувала на обліку в базі даних до 24.02.2022». Враховуючи наведене, Кабінет Міністрів України зазначає про відсутність порушень прав позивача оскаржуваними положеннями спірної постанови, оскільки остання не передбачає відмови у призначенні грошової компенсації у зв?язку з не перебуванням на обліку в базі даних до 24.02.2022. Отже, відсутнє порушене право позивача оскаржуваними положеннями спірної постанови за вказаною справою, оскільки як убачається в сукупності з вищенаведеного оскаржувана постанова жодним чином не впливає та не порушує права позивача на отримання відповідної грошової компенсації. Зазначає на неефективному способі захисту, який обрано позивачем, оскільки скасування спірних положень оскаржуваної постанови, які в свою чергу не впливають на права позивача по отриманню грошової компенсації, жодним чином не відновить права заявника, який останній вважає порушеними оскаржуваними за цією справою положеннями.

01.04.2024 за допомогою автоматизованої системи «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що якщо уважно почитати та порівняти дві редакції оскаржуваної постанови КМУ та її попередньої редакції, то чітко вбачається, що КМУ вніс зміни до постанови КМУ, виключивши із неї положення про учасників бойових дій, які отримали статус ВПО після 24.02.2022. При цьому у самому відзиві відповідач зазначає, що усі державні кошти повинні йти на обороноздатність держави і соціальні права громадян України під час воєнного стану можуть обмежуватися державою. Натомість, КМУ забуває про положення ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі за текстом Закон № 3551), якою визначено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Згідно із ст. 2 Закону № 3551 законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. З цього приводу на ці доводи позову відповідач заперечень не надав, при цьому допустив порушення вимог Закону України № 3551. Посилання відповідача на те, що оскаржуваною постановою КМУ не порушуються права позивача, спростовуються як самим змістом постанови КМУ, де чітко зазначено, що позивач не підпадає під умови отримання виплати, так із листа Міністерства ветеранів України, з яким відповідач проводив обговорення проєкту змін, які внесені до оскаржуваної постанови КМУ. А тому незвернення позивача до органів соціального захисту населення не свідчить про передчасність позовних вимог і є необов`язковим для підтвердження факту звуження прав позивача оскаржуваною постановою.

В підготовче засідання, призначене на 10.04.2024, прибув представник відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 клопотання ОСОБА_1 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - задоволено.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство у справах ветеранів України (провулок Музейний, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144) та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Чоколівський бульвар, 13, м. Київ, 03186, код ЄДРПОУ 40446210).

12.04.2024 представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав про неефективний спосіб захисту, який обрано позивачем, оскільки спочатку потрібно звернутись із заявою до органів соціального захисту, щоб отримати позитивний чи негативний результат. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

24.04.2024 до суду надійшли пояснення третьої особи Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, в яких зазначено, що виходячи зі змісту частини першої пунктів 1 та 2 постанови переглядається чітке визначення осіб, періоду та повноважень органів влади щодо державних субвенцій, а не дискримінаційні умови, як про це зазначає позивач. Постанову Кабінету Міністрів України №263, якою внесено оскаржувані зміни прийнято 24.03.2024, а позивач став на квартирний облік 25.05.2023, тобто при прийнятті Постанови №263 права та інтереси позивача не були порушені. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. №980 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об?єднаних сил (ООС) на придбання житла. За таких обставин, позивач має право скористатися іншими програмами, що реалізуються Урядом України задля підтримання громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації. Враховуючи вищевикладене, Мінреінтеграції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 р. №263 «Деякі питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» на момент її прийняття не порушувалися права, свободи чи законні інтересів позивача, що і не знайшло свого підтвердження в обґрунтуваннях підстав позову.

25.04.2024 за допомогою автоматизованої системи «Електронний суд» третьою особою Міністерством у справах ветеранів подані пояснення, в яких вказано, що захист незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України внаслідок військової агресії російської федерації проти України з 2014 року відповідно до Указів Президента України 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України, від 30 квітня 2018 року № 116/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях, від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні умовно ділиться на три періоди: 1) з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року антитерористична операція (далі АТО); 2) з 30 квітня 2018 року до 24 лютого 2022 року заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (далі операція Об`єднаних сил); 3) з 24 лютого 2022 року заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Вказаний поділ знайшов своє відображення у законах та інших підзаконних нормативно-правових актах. Таким чином, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік було визначено, що право на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за рахунок бюджетної програми 1511050 мають лише внутрішньо переміщені особи, які потребують поліпшення житлових умов, з числа: осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11 14 частини другої статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, які отримали цей статус внаслідок участі в АТО або операції Об`єднаних сил; учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, які отримали цей статус внаслідок участі в АТО або операції Об`єднаних сил. Таким чином, особи, які після 24.02.2022 брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, не визнавались законом як особи, які мали право на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за рахунок бюджетної програми 1511050. Починаючи з 2018 року Порядок виплати № 280 неодноразово переглядався Урядом враховуючи реалії і соціальні потреби, які склалися в Україні, зокрема, економічну ситуацію. Мінветеранів з 2020 року є головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми 1511050. Протягом 2020 2021 років передбачений у державному бюджеті обсяг видатків (2020 рік 248,4 млн грн, 2021 рік 531,3 млн грн) на реалізацію бюджетної програми 1511050 був недостатнім, щоб забезпечити виплату грошової компенсації для придбання житла в повній потребі і покривав лише 8,1 % від потреби у 2020 році, 13 % від потреби у 2021 році. Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік за бюджетною програмою 1511050 були передбачені видатки в обсязі 3,2 млрд гривень. За рахунок цих коштів передбачалося, що грошову компенсацію отримають орієнтовно 2 315 одержувачів або майже 80 % від потреби. Станом на 01.04.2022 в черзі на виплату перебували 2 931 внутрішньо переміщених осіб які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа учасників АТО та операції Об`єднаних сил. Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 401 Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету видатки за бюджетною програмою 1511050 були скорочені у повному обсязі та спрямовані до резервного фонду державного бюджету і 2 315 осіб не отримали грошову компенсацію. З огляду на таку ситуацію реалізація бюджетної програми 1511050, яка започаткована з 2018 року, протягом чотирьох років не давала очікуваних результатів у вирішенні внутрішньо переміщеними особами, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, питань забезпечення їх житлом. у разі поширення положень постанови № 280 на внутрішньо переміщених осіб, які перебувають в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб після 24 лютого 2022 р., претендувати на призначення грошової компенсації зможуть декілька десятків тисяч осіб, яких, навіть за сучасних обсягів фінансування (понад 2 3 млрд грн в рік) буде забезпечено виплатою впродовж декількох десятирічь. І фактично норма щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України буде декларативною і створить напруження та соціальне невдоволення в державі. Слід зазначити, що у 2023 році на квартирному обліку в органах місцевого самоврядування перебуває близько 38 тис. ветеранів війни та родин загиблих (померлих) ветеранів війни. З них на квартирному обліку перебувають 4 572 учасників бойових дій з числа учасників антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил, які є внутрішньо переміщеними особами, і 186 осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи з числа таких осіб і можуть претендувати на призначення грошової компенсації. ак станом на 01.03/06.2023 за бюджетною програмою 1511050 в черзі на виплату грошової компенсації перебувають 2 950 осіб. За рахунок коштів в обсязі 3,6 млрд грн у 2023 році за програмою 1511050 грошову компенсацію отримали 1 587 внутрішньо переміщених осіб, 1 363 осіб не отримали. Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік за програмою 1511050 передбачені видатки в обсязі 2,3 млрд грн для виплати грошової компенсації орієнтовно 847 одержувачам. Тобто у 2024 році потреба у виплаті грошової компенсації також не буде забезпечена повністю. Такий темп забезпечення внутрішньо переміщених осіб ветеранів війни власним житлом не сприяє зменшенню квартирної черги та не може стримати ріст кількості осіб, які перебувають на квартирному обліку. Наприклад, тільки для виплати грошової компенсації 32 361 учасникам бойовий дій з числа внутрішньо переміщених осіб, які проживають в Луганській, Донецькій та Херсонській областях, і з урахуванням середнього розміру виплати у 2023 році грошової компенсації на одного одержувача в сумі 2 294,2 тис. грн, у 2024 році необхідні додаткові видатки в обсязі 74,242 млрд грн для цих осіб. Вирішення проблем у сфері забезпечення житлом ветеранів війни та членів їх сімей потребує комплексного підходу, а також повного перегляду застарілого законодавства, врахування міжнародного досвіду, прийняття та реалізація Державної цільової програми політики забезпечення житлом ветеранів та членів їх сімей, а також фінансового забезпечення існуючих програм. Підсумовуючи зазначене дії Уряду щодо прийняття оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 263 були обґрунтованими. Після дотримання усіх вимог та процедур, передбачених Регламентом, Мінветеранів подало проект оскаржуваної постанови Уряду на розгляд Кабінету Міністрів України. Таким чином, Мінветеранів під час опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів було в повній мірі дотримано Регламент щодо процедури підготовки та затвердження актів у формі постанов, було вжито вичерпні заходи для врегулювання усіх наявних розбіжностей (проведені узгоджувальні процедури, консультації, наради, робочі зустрічі тощо), з дотримання усіх вимог чинного законодавства до проведення відповідної процедури.

16.04.2024 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 уточнену позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство у справах ветеранів України та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, про визнання протиправною та скасування постанови повернуто без розгляду.

08.05.2024 позивачем подано до суду рішення №242 від 01.05.2024 про відмову у призначенні грошової компенсації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 05.06.2024.

10.05.2024 позивачем подані до суду додаткові пояснення, в якому просив врахувати при прийнятті рішення відмову у призначенні грошової компенсації.

В подальшому розгляд справи по суті відкладено на 19.06.2024.

В судове засідання, призначене на 19.06.2024, з`явились представник відповідача та представник третьої особи-1. Позивач та представник третьої особи-2 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника відповідача та представника третьої особи-1, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач у справі ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , дата видачі 06.11.2015.

Відповідно до довідки від 24.03.2022 №7102-5000477562 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради від 06.06.2023 №03-06/17459 ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку за місцем проживання складом сім`ї 2 особи: він та дружина, 1980 року народження. В списку загальної черги з 23.05.2023.

01.05.2024 Комісією з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб прийнято рішення №242 про відмову у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 .

Відмову обґрунтовано п. 2 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280.

Кабінетом Міністрів України 18.04.2018 прийнято Постанову «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» №280.

Вказаною Постановою затверджено:

- Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

- Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Відповідно до п.1 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Постанови №280 в редакції, яка діяла станом на 02.08.2022, ці Порядок та умови визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція), включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими цим пунктом (далі - квартирний облік), і перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до п.1 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, Постанови №280 в редакції, яка діяла станом на 02.08.2022, цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація) для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку (далі - квартирний облік), і перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з п.2 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, Постанови №280 в редакції, яка діяла станом на 02.08.2022, Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - внутрішньо переміщені особи) і які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних).

24.03.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №263 «Деякі питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», якою Кабінет Міністрів України постановив:

1. З метою забезпечення житлом в умовах воєнного стану внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - внутрішньо переміщені особи), установити, що у 2023 році:

1) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій (військових адміністрацій) подають Міністерству у справах ветеранів за формою згідно з додатком до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 35, ст. 1231; 2021 р., № 66, ст. 4187), інформацію про потребу в наданні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення:

станом на 1 березня 2023 р. щодо внутрішньо переміщених осіб - до 25 березня 2023 р.;

станом на 1 червня 2023 р. щодо внутрішньо переміщених осіб, яким було призначено грошову компенсацію до 24 лютого 2022 р. на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та не виплачено і які після цієї дати перемістилися із зазначених територій, за місцем їх перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб - до 15 червня 2023 р.;

2) Міністерство у справах ветеранів у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених на 2023 рік за бюджетною програмою 1511050 Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та які потребують поліпшення житлових умов, здійснює розподіл субвенції на підставі інформації, поданої згідно з абзацами другим і третім підпункту 1 цього пункту.

2. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280 Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (Офіційний вісник України, 2018 р., № 35, ст. 1231; 2021 р., № 66, ст. 4187; 2022 р., № 33, ст. 1763, № 62, ст. 3738) зміни, що додаються.

У Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженому зазначеною постановою, внесені наступні зміни:

1) у пункті 1:

в абзаці першому слова і перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб замінити словами і цифрами які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) до 24 лютого 2022 р. і перебувають не менш як один рік на обліку в базі даних;

2) у пункті 2:

в абзаці першому слова і які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) замінити словами і цифрами , які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в базі даних та які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в базі даних до 24 лютого 2022 року.

Не погоджуючись з прийнятими змінами в п.1 та п.2 постанови №280, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 113 Конституції України норми якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Частиною третьою статті 113 Конституції України, норми якої узгоджуються із частиною першою статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Статтею 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України: забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України, якій кореспондує частина перша статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов?язковими до виконання.

Відтак, Уряд України наділений повноваженнями на прийняття постанов та розпоряджень на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

Діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров?я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишного природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв?язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності (частина перша статті 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України, у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці, зокрема, забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України.

Згідно з ч.2 ст. 97 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відтак, саме на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок визначення порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Статтею 48-1 ЖК України визначено, що порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відтак у відповідності до вищенаведеної статті ЖК України саме на Кабінет Міністрів України покладено обов?язок визначення порядку та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення.

Враховуючи викладене, нормами чинного законодавства України прямо передбачено право Кабінету Міністрів України формувати, встановлювати та затверджувати порядок щодо отримання грошової компенсації.

З урахуванням наведеного, на виконання частини другої статті 97 БК України та статті 48-1 ЖК України постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» було затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Водночас, в подальшому Кабінетом Міністрів України, на підставі статей БК України та ЖК України оскаржуваною у цій справі постановою від 24.03.2023 № 263 «Деякі питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» було внесено зміни до постанови від 18.04.2018 № 280.

Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

З наведеного встановлено, що право оскарження має особа, щодо якої певний нормативно-правовий акт безпосередньо застосований або буде застосований, а не лише з власного розуміння особи щодо незгоди з положеннями певного нормативно-правового акта.

При цьому завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів рішенням суб`єкта владних повноважень.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає , що спірний пункт рішення начебто впливає на його правове становище. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі № 826/9779/17 міститься висновок, що перебування позивача у відносинах, які регулюються оскаржуваним нормативно-правовим актом є ключовим критерієм у визначенні права його оскаржити.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2020 року у справі 826/13664/18 міститься висновок, що відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб, в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Водночас, з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства (постанова Верховного Суду КАС від 31.03.2021 № 640/21611/19, К/9901/13123/20).

При прийнятті рішення колегія суддів враховує, що 01.05.2024 Комісією з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб прийнято рішення №242 про відмову у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 .

Відмову обґрунтовано пунктом 2 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280.

Як було встановлено колегією суддів, відповідно до довідки Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради від 06.06.2023 №03-06/17459 ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку за місцем проживання складом сім`ї 2 особи: він та дружина, 1980 року народження. В списку загальної черги з 23.05.2023.

Тобто позивач перебуває на квартирному обліку з 23.05.2023.

Оскаржувані зміни Постановою №263 були прийняті Кабінетом Міністрів України 24.03.2023 та набули чинності 28.03.2023.

Отже, станом на день звернення із заявою про постановлення на квартирний облік 20.04.2023, та постановлення позивача на квартирний облік 23.05.2023, вже діяла Постанова Кабінету Міністрів України №280 в редакції змін, внесених Постановою №263.

Колегія суддів зазначає, що на момент постановлення позивача на квартирний облік вже були чинними норми Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в редакції Постанови №263.

Отже, судом не встановлено звуження чи зменшення прав позивача, оскільки до постановлення на квартирний облік за нормами Постанови №280, в редакції станом на 02.08.2022, позивач не набув права на отримання відповідної грошової компенсації.

Таким чином, колегією суддів не підтверджено під час розгляду справи звуження прав позивача прийнятими Кабінетом Міністрів України змінами, що внесені Постановою №263.

Відповідно до пункту 10 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, обов`язково має бути зазначено: відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Оскільки норми Постанови №280, в редакції 02.08.2022, не розповсюджувались на правовідносини позивача з державою, відсутнє порушене право позивача щодо подальшого внесення змін у Постанову №280.

У постанові від 16.07.2020 у справі № 826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Також, виходячи із змісту позовної заяви, позивачем вбачається порушення правил підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів України № 263, яка на думку позивача звужує права учасників бойових дій, які є внутрішньо переміщеними особами, адже його не було винесено на обговорення з громадськістю.

З цього приводу колегія суддів, вказує на наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 параграфу 33 Регламенту проект акта Кабінету Міністрів України підлягає обов`язковому погодженню всіма заінтересованими органами, а також Мінфіном, Мінекономіки та Мінцифри.

Проєкт оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України на етапі підготовки його проєкту був погоджений без зауважень Мінцифри, Мінсоцполітики, Мінекономіки, Урядовим уповноваженим з прав осіб з інвалідністю, а також Генеральним секретарем Громадської спілки Всеукраїнського об`єднання Національна Асамблея людей з інвалідністю України.

До проєкту оскаржуваної постанови Уряду Мінреінтеграції, Мін`юстом, Мінфіном та Мінрегіоном були висловлені ряд зауважень (пропозицій), які Мінветеранів як розробник проекту акта було враховано та допрацьовано.

Окрім цього, під час підготовки проєкту оскаржуваної постанови Уряду, такий проект акта в обов`язковому порядку надсилався Урядовому уповноваженому з прав осіб з інвалідністю, всеукраїнським громадським організаціям, їх спілкам відповідно до статутної діяльності.

Відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996, Мінветеранів як розробником проекту акта проведено консультації з громадськістю у формі електронних консультацій на офіційному вебсайті Мінветеранів за посиланням: https://bit.ly/4833ojx.

До обговорення проєкту акта долучились Маріупольська міська рада, учасники АТО/ООС з числа внутрішньо переміщених осіб (16 осіб).

Всього до проєкту постанови надано 16 пропозицій, з яких 12 враховано (зокрема, в частині унормування питання здійснення перерахування розміру грошової компенсації особам, яким її виплачено не в повному обсязі у 2021 році на території, на якій ведуться бойові дії) та 4 не враховано.

Мінветеранів внесено відповідні зміни до проєкту постанови з метою врахування пропозиції щодо здійснення перерахування розміру грошової компенсації заявникам з числа внутрішньо переміщених осіб, яким її виплачено не в повному обсязі у 2021 році на території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Після дотримання усіх вимог та процедур, передбачених Регламентом, Мінветеранів подало проект оскаржуваної постанови Уряду на розгляд Кабінету Міністрів України.

Таким чином, під час розгляду справи не підтверджені доводи позивача про невинесення на обговорення з громадськістю змін, передбачених Постановою №263 до Постанови №280.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова Уряду є розробленою та затвердженою в межах чинного законодавства, що підтверджує її правомірність, а результати її публічного обговорення, у повній мірі підтверджують її доцільність. Окрім цього, дана постанова ніяким чином не порушує права внутрішньо переміщених осіб, а лише спрямована на унормування відповідної сфери соціальних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Парненко В.С. у щорічній відпустці, повний текст рішення виготовлено в перший робочий день головуючої судді.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

в и р і ш и л а:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Кабінету Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, 12/2, м.Київ, 01008, код ЄДРПОУ 00031101), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство у справах ветеранів України (провулок Музейний, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144) та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Чоколівський бульвар, 13, м. Київ, 03186, код ЄДРПОУ 40446210), про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280 в частині внесення змін в п. 1 та п.2 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01 липня 2024 року.

Головуюча суддя Парненко В.С.

СуддяДіска А.Б.

СуддяБілоноженко М.А.