Ухвала

від 01.07.2024 по справі 420/20172/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20172/24

УХВАЛА

01 липня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» (67430, Одеська область, Роздільняньский район, с. Степанівка, вул. Миру, буд. 144, код ЄДРПОУ 44891036) до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 25.06.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення про визначення коду товарів № КТUA500000-0010-2023 від 24.04.2023 та Рішення щодо класифікації товарів №23UA50050000010-КТ від 24.04.2023.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно з частинами 1-2, 4 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спірні рішення Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України прийняті 24.04.2023.

Отже, шестимісячний строк на звернення позивача до суду з вимогами щодо оскарження рішень сплив 25.10.2024.

Враховуючи викладене, позивачем пропущено строк на оскарження до суду спірних рішень. Проте, представником позивача надано до суду заяву про поновлення строку на судове оскарження, яке обґрунтоване тим, що оскаржувані рішення при їх винесені не були надіслані позивачу. До 26.04.2024 не був відомий зміст Рішення про визначення коду товарів №КТ UA500000 0010 2023, а до 17.05.2024 взагалі не було відомо про існування Рішення щодо класифікації товару 26.04.2024. Отже, на думку представник позивача, отримання позивачем копій оскаржуваних рішень лише 26.04.2024 та 17.05.2024, є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Крім зазначеного, частиною 2 статті 79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, якщо оригінал доказу знаходиться у нього.

Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно із ст.10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Проте, позивачем до матеріалів справи не долучено нотаріально засвідчений переклад документів, що складені іноземною мовою.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач сплатив судовий збір за звернення до суду з даним позовом, який подано через підсистему «Електронний суд», сплатив у сумі 3028,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених положень Закону України «Про судовий збір» вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Отже, як вбачається із позовної заяви, позивачем оскаржується два рішення відповідача, тобто судовий збір має бути сплачено за кожну вимогу у розмірі 2422,40 грн, з урахуванням коефіцієнту 0,8, за подання позову через Електронний суд, тобто 2422,40 х 2 = 4844,80 грн. З урахуванням сплаченого судового збору позивачем у розмірі 3028,00 грн, сума недоплаченого судового 1816,80 грн.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою, надання доказів сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 160, 161, 169, 172 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» до Одеської митниці Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА