Ухвала

від 17.07.2024 по справі 420/20172/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20172/24

У Х В А Л А

17 липня 2024 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» (67430, Одеська область, Роздільняньский район, с. Степанівка, вул. Миру, буд. 144, код ЄДРПОУ 44891036) до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 25.06.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення про визначення коду товарів № КТUA500000-0010-2023 від 24.04.2023 та Рішення щодо класифікації товарів №23UA50050000010-КТ від 24.04.2023.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Між ТОВ «ВІТМАРК АГРО» та компанією «Organizzazione orlandelli S.r.l» (Італія) було укладено контракт № 2023/03/02 від 02.03.2023 щодо поставки товару. Для митного оформлення товару Позивачем (через декларанта ОСОБА_1 ) до Одеської митниці Державної митної служби України було подано митну декларацію №23UA500500013678U4 від 21.04.2023. Відповідачем 22.04.2023 було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу на підставі поданої митної декларації №23UA500500013678U4, в якому відповідач орган зазначив: «В результаті проведення митного огляду встановлено, що опис товару відповідає даним, зазначеним в митній декларації.». Однак, 24.04.2023 незважаючи на подані Позивачем документи та наявні висновки в Акті огляду, Митний орган виніс рішення про визначення коду товарів (щодо класифікації товарів) (№ КТ-UA500000-0010-2023 та №23UA50050000010-КТ), якими код УКТЗЕД було змінено на 8716800000 (ставка мита 10%), що призвело до сплати позивачем додаткових митних платежів (різниця складає 132959,17 грн.) Зауважує, що рішення № КТ-UA500000-0010-2023 та №23UA50050000010-КТ при їх винесені не були надіслані позивачу. Позивачу до 26.04.2024 не був відомий зміст Рішення про визначення коду товарів №КТ-UA500000- 0010-2023, а до 17.05.2024 взагалі не було відомо про існування Рішення щодо класифікації товару №23UA50050000010-КТ від 24.04.2023 (щодо до цього детальніше нижче). Позивач не погоджується з висновками викладеними в рішеннях, з порядком їх винесення, вважає їх протиправними.

01.07.2024 ухвалою судді позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою, надання доказів сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн.

12.07.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вхід.№ЕС/28732/24) представника позивача, про часткове усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали від 01.07.2024 надано платіжну інструкцію №996055 від 09.07.2024 про сплату судового збору на суму 1816,00 грн, а також завірену належним чином копію нотаріального перекладу документів по справі.

Отже, позовна заява наразі відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Одночасно із позовною заявою позивач надав клопотання в якому просить поновити йому строк звернення до суду. В обґрунтування позивач зазначає, що оскаржувані рішення при їх винесені не були надіслані позивачу. Позивачу до 26.04.2024 не був відомий зміст Рішення про визначення коду товарів №КТ UA500000 0010 2023, а до 17.05.2024 взагалі не було відомо про існування Рішення щодо класифікації товару №23UA50050000010 КТ від 24.04.2023. Позивач 26.04.2024 отримав від ОСОБА_1 (декларант Позивача) лист №26/04, яким він повідомив, що Одеським апеляційним судом було закрито провадження по справі №521/16307/23 y зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (ст. 485 МКУ) у діях ОСОБА_1 під час митного оформлення товару за митною декларацію №23UA500500013678U4 від 21.04.2023. До листа ОСОБА_1 були додані фото матеріалів справи №521/16307/23, в тому числі фото Рішення про визначення коду товарів від 24.04.2023 № ICT UA500000 0010 2023 та постанова Одеського апеляційного суду від 19.02.2024. 17 травня 2024 року адвокат позивача отримала відповідь на адвокатський запит №7.10-4/28.5-02/8.19/8160 07.05.2024. У відповіді на адвокатський запит відповідач зазначив, що за митною декларацією типу ІМ40ДЕ Ne LUA 500500/2023/013678 посадового особою митного органу 24.04.2023 прийнято рішення щодо класифікації товару №23UA50050000010-КТ. Тобто, в матеріали справи №521/16307/23 Відповідачем було подане Рішення щодо визначення коду товарів від 24.04.2023 № KT-UA500000-0010-2023, а у відповідь на адвокатський запит - Рішення щодо класифікації товарів №23UA50050000010-КТ від 24.04.2023. При цьому обидва рішення стосуються митного оформлення одного і того ж товару, перелічують однакові документи та відображають однакові висновки. Отже, 26.04.2024 позивачем було отримано фото завіреного відповідачем Рішення про визначення коду товарів від 24.04.2025 № КT-UA500000-0010-2023, a 17.05.2024 позивачем було отримано завірену відповідачем копію рішення №23UA50050000010-КТ від 24.04.2023 після чого позивач отримав змогу ознайомитись з їх змістом та сформувати позицію для звернення до суду за захистом своїх прав. З таких підстав просить поновити строк на звернення до суду із позовною заявою.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам щодо поновлення строку на звернення до суду, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до пункту 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Гарантії, пов`язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Відтак суд вважає за доцільне заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити, визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Ознайомившись з отриманими матеріалами, суддя приходить до висновку, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України - відсутні.

Частиною 3 статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень ч.3 ст.257 КАС України дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно визначених ч.2 ст.257 КАС України критеріїв, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суддя дійшов висновку, що дана справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними ст.262 КАС України.

Керуючись ст.ст. 12, 121, 160, 161, 171, 248, 257, 262 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задовольнити.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» пропущений строк на звернення до суду з даною позовною заявою.

Прийняти до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО».

Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

З урахуванням викладеного, у разі своєчасного виконання сторонами своїх прав та обов`язків щодо подання та направлення до суду у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив) з доказами по справі не шляхом здачі вказаних заяв до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв`язку, необхідно про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв`язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені судом в ухвалі суду строки.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОлена СКУПІНСЬКА