Рішення

від 01.07.2024 по справі 440/5394/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/5394/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавариба" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавариба" (надалі ТОВ "Полтавариба", позивач) звернулось до суду з позовом до Полтавської митниці (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.03.2024 № UА806030/2024/000027/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2024 № UА 806030/2024/000010;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.03.2024 № UА 806030/2024/000024/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.03.2024 № UА 806030/2024/000009;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2024 № UА 806030/2024/000018/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2024 № UА 806030/2024/000003;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01.02.2024 № UА 806030/2024/000016/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.02.2024 № UА 806030/2024/000002;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2024 № UА 806030/2024/000020/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2024 № UА 806030/2024/000005;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.03.2024 № UА 806030/2024/000022/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.03.2024 № UА 806030/2024/000006.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /т. 1, а.с. 230-262/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Звертав увагу на те, що у ході проведення консультацій декларант на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджували б числове значення визначеної ним митної вартості товарів, а тому митним органом самостійно визначена митна вартість товарів за резервним методом.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) представника Полтавської митниці.

Представник позивача у відповіді на відзив наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у позовній заяві /т. 3, а.с. 1-7/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

08.07.2022 міжТОВ "Полтавариба", як покупцем, та Компанією "PESQUERA AZIMUT S.L." (Іспанія), як продавцем, укладено контракт №1, за умовами якого продавець продає, а ТОВ "Полтавариба" купує рибу свіжоморожену і морепродукти відповідно з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у цьому Контракті та в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту /т. 1, а.с. 12-13/.

Згідно пункту 3.2 Контракту загальна вартість поставленого товару складає 5 000 000 євро.

За умовами пункту 4.2 Контракту оплата за товар здійснюється шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця: до відвантаження товару - згідно проформ-інвойсів, після відвантаження товару і до моменту отримання товару покупцем - згідно інвойсів, які є основним документом, що підтверджує кількість і суму відправленого товару покупцеві. Оплата за товар також може здійснюватись протягом 90 днів після отримання його покупцем, згідно інвойсів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У силу пункту 6.1 Контракту товар поставляється в експортній упаковці відповідно до типу товару і стандартів країни продавця. Ціна упаковки і маркування включена в ціну товару (пункт 6.2 Контракту).

На підставі Контракту від 08.07.2022 №1, за інвойсами від 25.10.2023 №23/999, від 07.09.2023 №23/826, від 11.10.2023 №23/936, від 01.08.2023 №23/667, від 25.08.2023 №23/758, від 12.07.2023 №23/594, від 01.08.2023 №23/667, від 10.08.2023 №23/709, від 31.08.2023 №23/789 та відповідно до CMR від 23.02.2024, 13.02.2024, 29.01.2024, 01.02.2024, 13.03.2024, 16.03.2024 позивач ввіз на митну територію України товар: риба заморожена, хек без голови, розмір 100-200 гр за од., 200-400 гр за од.

Товар поставлявся на умовах CIF - Клайпеда, Литва (Інкотермс 2010), оплачений відповідно до платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 23.10.2023 №115 на суму 110 000,00 євро, від 30.10.2023 №116 на суму 179 937,50 євро, від 31.10.2023 №118 на суму 130 000,00 євро.

З метою митного оформлення поставки товару в режимі імпорту ТОВ "Полтавариба" подано до митного органу електроні митні декларації типу ІМ 40 ДЕ :

1) від 22.03.2024 №24UA806030000194U9 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200: "Риба заморожена хек без голови, розмір 100-200 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 100-200 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 20149,00кг. Дата виробництва: 02.07.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 1 414 528,00 грн = 33307,07 євро.

До ЕМД №24UA806030000194U9 подано документи: Сертифікат якості від 17.10.2023 №б/н, Рахунок-фактура (iнвойс) від 25.10.2023 №23/999, Коносамент від 22.10.2023 №ONEYMVDD02008500, Автотранспортна накладна від 16.03.2024 б/н, Сертифiкат про походження товару від 31.10.2023 №1539797-CC, Транспортний документ від 11.03.2024, платіжна інструкція від 31.10.2023 №118, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 16.03.2024 №288, Довідка про транспортні витрати від 16.03.2024 №5425/2277, Страховий поліс від 22.10.2023 б/н, Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 30.01.2024 №3, договір про перевезення від 11.03.2024 №11/03, копія митної декларації країни відправлення від 16.03.2024 №24LTLUB000013033B4;

2) від 20.02.2024 №24UA806030000118U9 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200: "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI, / Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved, (Merluccius Hubbsi), - 20113,00кг. Дата виробництва: 04.07.2023-02.08.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 1 490 092,46 грн = 36131,95 євро.

До ЕМД №24UA806030000118U9 подано документи: Сертифікат якості від 04.08.2023 №б/н, Рахунок-фактура (iнвойс) від 10.08.2023 №23/709, Автотранспортна накладна від 13.02.2024 б/н, Сертифiкат про походження товару від 21.08.2023 №1539239-CC, Транспортний документ від 09.02.2024, платіжна інструкція від 30.10.2023 №116, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.02.2024 №23, Довідка про транспортні витрати від 16.02.2024 б/н, Страховий поліс від 12.08.2023 б/н, Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 30.01.2024 №3, договір про перевезення від 03.01.2022 №03/01-22, договір про перевезення від 09.02.2024 №09/02, копія митної декларації країни відправлення від 13.02.2024 №24LTLUB000008DD3B2;

3) від 07.03.2024 №24UA806030000155U0 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200: "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 4289,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-21.07.2023. Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 13022,00 кг. Дата виробництва: 04.07.2023-02.08.2023 Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 2845,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-22.08.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 1 512 384,82 грн = 36362,57 євро.

До ЕМД №24UA806030000155U0 подано документи: Сертифікати якості від 25.07.2023, 04.08.2023, 27.08.2023 №б/н; Рахунки-фактури (iнвойс) від 01.08.2023 №23/667, від 10.08.2023 №23/709, від 31.08.2023 №23/789; Автотранспортна накладна від 23.02.2024 б/н, Сертифiкати про походження товару від 21.08.2023 №1539239-CC, №1539246-CC, від 25.09.2023 №1539785-CC; Транспортний документ від 19.02.2024, платіжна інструкція від 30.10.2023 №116, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.02.2024 №14, Довідка про транспортні витрати від 27.02.2024 №б/н, Страхові поліси від 01.08.2023 б/н, від 12.08.2023 б/н, від 23.09.2023 б/н; Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 30.01.2024 №3, договір про перевезення від 19.02.2024 №19/02, копія митної декларації країни відправлення від 23.02.2024 №24LTLUB00000B823B9;

4) від 07.02.2024 №24UA806030000088U3 на товари за кодом УКТЗЕД 0303661200:

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 100-200 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 100-200 HGT (Merluccius Hubbsi)- 7194,00 кг. Дата виробництва: 25.06.2023-15.08.2023 Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 499 087,52 грн = 12355,30 євро;

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT (Merluccius Hubbsi)- 13087,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-21.07.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 960 950,37 грн = 23789,08 євро.

До ЕМД №24UA806030000088U3 подано документи: Сертифікати якості від 25.07.2023 №б/н, 21.08.2023 №б/н; Рахунки-фактури (iнвойс) від 01.08.2023 №23/667, від 25.08.2023 №23/758; Автотранспортна накладна від 01.02.2024 б/н, Сертифiкати про походження товару від 21.08.2023 №1539246-CC, від 05.09.2023 №1539468-CC; Транспортний документ від 30.01.2024, платіжна інструкція від 23.10.2023 №115, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.02.2024 №ПМ30/01/24_1, Довідка про транспортні витрати від 02.02.2024 №б/н, Страхові поліси від 01.08.2023 №1943-23070181, від 24.08.2023 №1943-23070181; Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 30.01.2024 №3, договір про перевезення від 08.01.2024 № ПМ08/01/24_1 та від 30.01.2024 №СР30/01/24.1, копія митної декларації країни відправлення від 01.02.2024 №24LTLUB000006423B8;

5) від 01.02.2024 №24UA806030000074U2 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200: "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT (Merluccius Hubbsi)- 13410,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-04.07.2023. Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT (Merluccius Hubbsi)- 6776,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-21.07.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 1 599 802,58 грн = 39300,72 євро.

До ЕМД №24UA806030000074U2 подано документи: Сертифікати якості від 07.07.2023 №б/н, 25.07.2023 №б/н; Рахунки-фактури (iнвойс) від 12.07.2023 №23/594, від 01.08.2023 №23/667; Автотранспортна накладна від 29.01.2024 б/н, Сертифiкати про походження товару від 03.08.2023 №1539031-CC, від 21.08.2023 №1539246-СС; Транспортний документ від 25.01.2024, платіжна інструкція від 23.10.2023 №115, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.01.2024 № 59, Довідка про транспортні витрати від 31.01.2024 №31, Страхові поліси від 12.07.2023 №1943-22070166, від 01.08.2023 №1943-23070181; Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 07.07.2023 №2, договір про перевезення від 26.01.2024 №26/01, копія митної декларації країни відправлення від 29.01.2024 №24LTLUB000005703B7;

6) від 19.03.2024 №24UA806030000186U2 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200:

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 100-200 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 100-200 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 10857,00 кг. Дата виробництва: 31.07.2023-31.08.2023. Риба заморожена хек без голови, розмір 100-200 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 100-200 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi)- 3010,00 кг. Дата виробництва: 04.07.2023-12.09.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 984 563,28 грн = 23195,12 євро;

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 6390,00 кг. Дата виробництва: 31.07.2023-31.08.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 480 818,56 грн = 11327,50 євро.

До ЕМД №24UA806030000186U2 подано документи: Сертифікати якості від 04.09.2023 №б/н, 11.10.2023 №б/н; Рахунки-фактури (iнвойс) від 07.09.2023 №23/826, від 11.10.2023 №23/936; Автотранспортна накладна від 13.03.2024 б/н, Сертифiкати про походження товару від 20.09.2023 №1539476-CC, від 18.10.2023 №1539792-CC; Транспортний документ від 11.03.2024, платіжна інструкція від 31.10.2023 №118, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.03.2024 № 20, Довідка про транспортні витрати від 18.03.2024 №б/н, Страхові поліси від 11.09.2023 № б/н, від 19.10.2023 № б/н; Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 07.07.2023 №2, Доповнення до контракту від 30.01.2024 №3, договір про перевезення від 11.03.2024 №11/03, копія митної декларації країни відправлення від 13.03.2024 №24LTLUB000011E83B9.

За результатами митного оформлення відповідач склав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими повідомив ТОВ "Полтавариба" про відмову у митному оформленні товарів, а також прийняв рішення від 22.03.2024 №UА806030/2024/000027/2, від 19.03.2024 №UА806030/2024/000024/2, від 07.02.2024 №UА806030/2024/000018/2, від 01.02.2024 №UА806030/2024/000016/2, від 20.02.2024 №UА806030/2024/000020/2, від 07.03.2024 №UА806030/2024/000022/2 про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу.

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України/.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та містять розбіжності, а саме:

1) контрактом від 08.07.2022 №1 та товаросупровідними документами визначено, що в ціну товару входить його пакування в картонні короби, тоді як доставка товару здійснювалась на дерев`яних палетах, вартість яких в ціну товару не включена, а також митну вартість визначено без урахування послуг пакування у порту;

2) до митного оформлення не надано документ, що підтверджує вартість страхування;

3) платіжні інструкції не містять посилання на комерційний інвойс;

4) за умовами поставки CIF Klaipeda, коносаментів та автотранспортних накладних в порту Klaipeda мали місце роботи по вивантаженню товару з борта судна, послуги зі зберігання та пакування на палети (якщо такі не включено до ціни товару) - обробка в порту, та навантаженню на автомобіль, які, враховуючи умови поставки, мають здійснюватись за рахунок покупця (ТОВ "Полтавариба"), тоді як довідка про транспортні витрати від 16.03.2024 №5425/2277 та рахунок на оплату транспортних послуг від 16.03.2024 №288 не містить інформації щодо вартості витрат на вивантаження, навантаження та обробку товару в порту Клайпеда, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, хоча за умовами поставки ці витрати покладаються на покупця;

5) договором на виконання перевезення вантажу транспортно-експедиційні та інформативні послуги від 09.02.2024 №09/02, а саме - пп. 2.2 передбачено, що обов`язок з навантаження та вивантаження автомобіля покладається на Замовника (ТОВ "Полтавариба"), тоді як відомості про вартість розвантажувально-навантажувальних робіт у наданих позивачем документах відсутні.

Оцінюючи повідомлені митним органом обставини, суд враховує, що вони носять форму припущень та не можуть бути покладені в основу обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, відповідно до контракту від 08.07.2022 №1 та інвойсів передбачено поставка товарів на умовах CIF Klaipeda (Інкотермс - 2010).

Умовами поставки СІF визначено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж відповідно з договором купівлі-продажу та нести витрати, пов`язані з придбанням страхування.

Тобто у ціну товару на умовах СІF вже включені витрати продавця на страхування вантажу, а доказом виконання продавцем умов поставки СІF в частині страхування вантажу є страховий поліс, що надавався декларантом разом з митними деклараціями /т. 1, а.с. 30, 61, 62, 86-88, 126, 127, 149, 177-179/.

У силу пункту 7 частини десятої 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

Оскільки витрати на страхування на умовах СІF вже включені до вартості товару, підстав для їх окремого врахування при визначенні митної вартості немає.

Стосовно доводів відповідача про ненадання позивачем відомостей про страхування товару з порту Клайпеда (Литва) до митної території України суд враховує доводи позивача, що окреме страхування товару під час його доставки з порту Клайпеда (Литва) до митної території України не здійснювалось.

До того ж, у довідках про транспортні витрати з порту Клайпеда (Литва) до м. Полтави (Україна) зазначено, що страхування вантажу не проводилось /т. 1, а.с. 29, 60, 85, 125, 148, 176/.

Відповідно до п. 6.1. Контракту №1 товар поставляється в експортній упаковці відповідно до типу товару і стандартам країни Продавця. Кожна одиниця товару повинна мати етикетку українською мовою, де повинна бути вказана наступна інформація про продукт і його виробника: 1) назву продукту; 2) назва і адреса виробника продукту; 3) дата виробництва / заморозки в форматі "день місяць рік"; 4) маса нетто продукту; 5) термін та умови зберігання продукту; 6) калорійність. Покупець направляє Продавцю вид етикетки на кожен вид Товару.

А п. 6.2 Контракту №1 передбачено, що ціна упаковки і маркування включена в ціну Товару.

Вартість товару з врахуванням ціни упаковки та маркування зазначена в інвойсах, тоді як доводи митного органу про перевантаження товару у порту Клайпеда (Литва) на дерев`яні палети самі по собі не є доказом понесення позивачем витрат з придбання таких палетів, оскільки товар на всьому шляху його транспортування був запакований у картонні коробки, вартість яких включена в його ціну.

Щодо доводів митного органу про незазначення у платіжних інструкціях посилання на комерційний інвойс, суд враховує, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Пунктом 15 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Чинним законодавством невстановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Натомість, як визначено у пункті 32 Порядку №216, банк отримувача в разі отримання повідомлення про перерахування коштів в іноземній валюті на користь юридичної особи або фізичної особи-підприємця, у якому не заповнено реквізит Призначення платежу (немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті) або в ній зазначена помилкова інформація, не пізніше наступного робочого дня після отримання такого повідомлення звертається до банку, що обслуговує платника, та/або до отримувача для з`ясування цього реквізиту в порядку, визначеному внутрішніми документами банку.

Тобто у платіжній інструкції у графі Призначення платежу передбачено саме посилання на договір (контракт), за яких платник здійснює оплату.

А тому сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Постанова Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №620/1735/20, на яку посилався відповідач у відзиві на позов, не містить висновку про обов`язковість зазначення посилання на інвойс у платіжній інструкції, а тому підстав для її врахування у спірних відносинах немає.

Тож посилання митного органу на те, що платіжні інструкції без вказівки у них інформації про рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, є помилковими.

Стосовно доводів митного органу про ненадання позивачем доказів оплати вартості розвантажувально-навантажувальних робіт, митного оформлення у порту Клайпеда, суд враховує, що за умовами поставки CIF продавець зобов`язаний нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки; сплатити ціну фрахту до порту призначення, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна; нести витрати, пов`язані з придбанням страхування; сплатити будь-які збори за розвантаження в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Тож умовами поставки CIF передбачено, що сплату будь-яких зборів за розвантаження товарів у порту прибуття (у т.ч. експортних митних процедур) несе продавець.

У свою чергу вартість послуг з доставки товару з порту Клайпеда (Литва) до м. Полтави (Україна) наведена у довідках про транспорті витрати, що надані разом з митними деклараціями /т. 1, а.с. 29, 60, 85, 125, 148, 176/.

Вартість послуг доставки (транспортного експедирування) товарів враховано під час визначення їх митної вартості, що відповідач не заперечував.

Отже декларантом подано достатні документи на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів, натомість митний орган не мав належних підстав для сумніву у вартості транспортних послуг та висновку про розбіжності у документах та відсутність інформації про усі складові митної вартості.

За правилами частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно з МД №№ 24UA806030000194U9, 24UA806030000118U9, 24UA806030000155U0, 24UA806030000088U3, 24UA806030000074U2, 24UA806030000186U2, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціну, що була фактично сплачена за ці товари, тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.

Відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.

Доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 11.11.2021 у справі №808/1411/17, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отож формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі ЕМД від 16.01.24 №24UA806030000013U6, 28.08.2023 №23UA806030000167U0, від 27.08.2023 №24UA80603000076U0, від 28.08.2023 №23UA806030000167U0, від 09.02.2024 №24UA205050008545U3.

Однак, поставка товару за вищевказаними митними деклараціями здійснювалася від різних експортерів та на різних умовах, що не дає достатніх підстав ототожнювати визначені у таких деклараціях митну вартість товарів.

До того ж, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Проте відповідач таких доказів суду не надав.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "Полтавариба" - задовольнити.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

А тому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2024 №UА806030/2024/000010, від 19.03.2024 №UА806030/2024/000009, від 07.02.2024 №UА806030/2024/000003, від 01.02.2024 №UА806030/2024/000002, від 20.02.2024 №UА806030/2024/000005, від 07.03.2024 №UА806030/2024/000006 так само належить визнати протиправними та скасувати.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Полтавариба" повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір загалом у розмірі 21427,96 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /т. 1, а.с. 183, 184, 192, 193/.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21427,96 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавариба" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці від 22.03.2024 №UА806030/2024/000027/2, від 19.03.2024 №UА806030/2024/000024/2, від 07.02.2024 №UА806030/2024/000018/2, від 01.02.2024 №UА806030/2024/000016/2, від 20.02.2024 №UА806030/2024/000020/2, від 07.03.2024 №UА806030/2024/000022/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2024 №UА806030/2024/000010, від 19.03.2024 №UА806030/2024/000009, від 07.02.2024 №UА806030/2024/000003, від 01.02.2024 №UА806030/2024/000002, від 20.02.2024 №UА806030/2024/000005, від 07.03.2024 №UА806030/2024/000006.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавариба" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21427,96 грн (двадцять одна тисяча чотириста двадцять сім гривень дев`яносто шість копійок).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавариба" (код ЄДРПОУ 38560987; вул. Зіньківська, 51/2, м. Полтава, Полтавська область, 36000).

Відповідач: Полтавська митниця (код ЄДРПОУ 43997576; вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОлександр КУКОБА