Постанова

від 25.09.2024 по справі 440/5394/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 р.Справа № 440/5394/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/5394/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРИБА"

до Полтавської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавариба", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці, у якому просило:

-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.03.2024 № UА806030/2024/000027/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2024 № UА 806030/2024/000010;

-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.03.2024 № UА 806030/2024/000024/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.03.2024 № UА 806030/2024/000009;

-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2024 № UА 806030/2024/000018/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2024 № UА 806030/2024/000003;

-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01.02.2024 № UА 806030/2024/000016/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.02.2024 № UА 806030/2024/000002;

-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2024 № UА 806030/2024/000020/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2024 № UА 806030/2024/000005;

-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.03.2024 № UА 806030/2024/000022/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.03.2024 № UА 806030/2024/000006.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Полтавської митниці від 22.03.2024 №UА806030/2024/000027/2, від 19.03.2024 №UА806030/2024/000024/2, від 07.02.2024 №UА806030/2024/000018/2, від 01.02.2024 №UА806030/2024/000016/2, від 20.02.2024 №UА806030/2024/000020/2, від 07.03.2024 №UА806030/2024/000022/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2024 №UА806030/2024/000010, від 19.03.2024 №UА806030/2024/000009, від 07.02.2024 №UА806030/2024/000003, від 01.02.2024 №UА806030/2024/000002, від 20.02.2024 №UА806030/2024/000005, від 07.03.2024 №UА806030/2024/000006.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавариба" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21427,96 грн (двадцять одна тисяча чотириста двадцять сім гривень дев`яносто шість копійок).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 та прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 08.07.2022 міжТОВ "Полтавариба", як покупцем, та Компанією "PESQUERA AZIMUT S.L." (Іспанія), як продавцем, укладено контракт №1, за умовами якого продавець продає, а ТОВ "Полтавариба" купує рибу свіжоморожену і морепродукти відповідно з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у цьому Контракті та в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту /т. 1, а.с. 12-13/.

Згідно пункту 3.2 Контракту загальна вартість поставленого товару складає 5 000 000 євро.

За умовами пункту 4.2 Контракту оплата за товар здійснюється шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця: до відвантаження товару - згідно проформ-інвойсів, після відвантаження товару і до моменту отримання товару покупцем - згідно інвойсів, які є основним документом, що підтверджує кількість і суму відправленого товару покупцеві. Оплата за товар також може здійснюватись протягом 90 днів після отримання його покупцем, згідно інвойсів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У силу пункту 6.1 Контракту товар поставляється в експортній упаковці відповідно до типу товару і стандартів країни продавця. Ціна упаковки і маркування включена в ціну товару (пункт 6.2 Контракту).

На підставі Контракту від 08.07.2022 №1, за інвойсами від 25.10.2023 №23/999, від 07.09.2023 №23/826, від 11.10.2023 №23/936, від 01.08.2023 №23/667, від 25.08.2023 №23/758, від 12.07.2023 №23/594, від 01.08.2023 №23/667, від 10.08.2023 №23/709, від 31.08.2023 №23/789 та відповідно до CMR від 23.02.2024, 13.02.2024, 29.01.2024, 01.02.2024, 13.03.2024, 16.03.2024 позивач ввіз на митну територію України товар: риба заморожена, хек без голови, розмір 100-200 гр за од., 200-400 гр за од.

Товар поставлявся на умовах CIF - Клайпеда, Литва (Інкотермс 2010), оплачений відповідно до платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 23.10.2023 №115 на суму 110 000,00 євро, від 30.10.2023 №116 на суму 179 937,50 євро, від 31.10.2023 №118 на суму 130 000,00 євро.

З метою митного оформлення поставки товару в режимі імпорту ТОВ "Полтавариба" подано до митного органу електроні митні декларації типу ІМ 40 ДЕ :

1) від 22.03.2024 №24UA806030000194U9 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200: "Риба заморожена хек без голови, розмір 100-200 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 100-200 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 20149,00кг. Дата виробництва: 02.07.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 1 414 528,00 грн = 33307,07 євро.

До ЕМД №24UA806030000194U9 подано документи: Сертифікат якості від 17.10.2023 №б/н, Рахунок-фактура (iнвойс) від 25.10.2023 №23/999, Коносамент від 22.10.2023 №ONEYMVDD02008500, Автотранспортна накладна від 16.03.2024 б/н, Сертифiкат про походження товару від 31.10.2023 №1539797-CC, Транспортний документ від 11.03.2024, платіжна інструкція від 31.10.2023 №118, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 16.03.2024 №288, Довідка про транспортні витрати від 16.03.2024 №5425/2277, Страховий поліс від 22.10.2023 б/н, Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 30.01.2024 №3, договір про перевезення від 11.03.2024 №11/03, копія митної декларації країни відправлення від 16.03.2024 №24LTLUB000013033B4;

2) від 20.02.2024 №24UA806030000118U9 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200: "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI, / Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved, (Merluccius Hubbsi), - 20113,00кг. Дата виробництва: 04.07.2023-02.08.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 1 490 092,46 грн = 36131,95 євро.

До ЕМД №24UA806030000118U9 подано документи: Сертифікат якості від 04.08.2023 №б/н, Рахунок-фактура (iнвойс) від 10.08.2023 №23/709, Автотранспортна накладна від 13.02.2024 б/н, Сертифiкат про походження товару від 21.08.2023 №1539239-CC, Транспортний документ від 09.02.2024, платіжна інструкція від 30.10.2023 №116, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.02.2024 №23, Довідка про транспортні витрати від 16.02.2024 б/н, Страховий поліс від 12.08.2023 б/н, Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 30.01.2024 №3, договір про перевезення від 03.01.2022 №03/01-22, договір про перевезення від 09.02.2024 №09/02, копія митної декларації країни відправлення від 13.02.2024 №24LTLUB000008DD3B2;

3) від 07.03.2024 №24UA806030000155U0 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200: "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 4289,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-21.07.2023. Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 13022,00 кг. Дата виробництва: 04.07.2023-02.08.2023 Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 2845,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-22.08.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 1 512 384,82 грн = 36362,57 євро.

До ЕМД №24UA806030000155U0 подано документи: Сертифікати якості від 25.07.2023, 04.08.2023, 27.08.2023 №б/н; Рахунки-фактури (iнвойс) від 01.08.2023 №23/667, від 10.08.2023 №23/709, від 31.08.2023 №23/789; Автотранспортна накладна від 23.02.2024 б/н, Сертифiкати про походження товару від 21.08.2023 №1539239-CC, №1539246-CC, від 25.09.2023 №1539785-CC; Транспортний документ від 19.02.2024, платіжна інструкція від 30.10.2023 №116, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.02.2024 №14, Довідка про транспортні витрати від 27.02.2024 №б/н, Страхові поліси від 01.08.2023 б/н, від 12.08.2023 б/н, від 23.09.2023 б/н; Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 30.01.2024 №3, договір про перевезення від 19.02.2024 №19/02, копія митної декларації країни відправлення від 23.02.2024 №24LTLUB00000B823B9;

4) від 07.02.2024 №24UA806030000088U3 на товари за кодом УКТЗЕД 0303661200:

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 100-200 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 100-200 HGT (Merluccius Hubbsi)- 7194,00 кг. Дата виробництва: 25.06.2023-15.08.2023 Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 499 087,52 грн = 12355,30 євро;

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT (Merluccius Hubbsi)- 13087,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-21.07.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 960 950,37 грн = 23789,08 євро.

До ЕМД №24UA806030000088U3 подано документи: Сертифікати якості від 25.07.2023 №б/н, 21.08.2023 №б/н; Рахунки-фактури (iнвойс) від 01.08.2023 №23/667, від 25.08.2023 №23/758; Автотранспортна накладна від 01.02.2024 б/н, Сертифiкати про походження товару від 21.08.2023 №1539246-CC, від 05.09.2023 №1539468-CC; Транспортний документ від 30.01.2024, платіжна інструкція від 23.10.2023 №115, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.02.2024 №ПМ30/01/24_1, Довідка про транспортні витрати від 02.02.2024 №б/н, Страхові поліси від 01.08.2023 №1943-23070181, від 24.08.2023 №1943-23070181; Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 30.01.2024 №3, договір про перевезення від 08.01.2024 № ПМ08/01/24_1 та від 30.01.2024 №СР30/01/24.1, копія митної декларації країни відправлення від 01.02.2024 №24LTLUB000006423B8;

5) від 01.02.2024 №24UA806030000074U2 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200: "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT (Merluccius Hubbsi)- 13410,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-04.07.2023. Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT (Merluccius Hubbsi)- 6776,00 кг. Дата виробництва: 01.06.2023-21.07.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 1 599 802,58 грн = 39300,72 євро.

До ЕМД №24UA806030000074U2 подано документи: Сертифікати якості від 07.07.2023 №б/н, 25.07.2023 №б/н; Рахунки-фактури (iнвойс) від 12.07.2023 №23/594, від 01.08.2023 №23/667; Автотранспортна накладна від 29.01.2024 б/н, Сертифiкати про походження товару від 03.08.2023 №1539031-CC, від 21.08.2023 №1539246-СС; Транспортний документ від 25.01.2024, платіжна інструкція від 23.10.2023 №115, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.01.2024 № 59, Довідка про транспортні витрати від 31.01.2024 №31, Страхові поліси від 12.07.2023 №1943-22070166, від 01.08.2023 №1943-23070181; Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 07.07.2023 №2, договір про перевезення від 26.01.2024 №26/01, копія митної декларації країни відправлення від 29.01.2024 №24LTLUB000005703B7;

6) від 19.03.2024 №24UA806030000186U2 на товар за кодом УКТЗЕД 0303661200:

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 100-200 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 100-200 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 10857,00 кг. Дата виробництва: 31.07.2023-31.08.2023. Риба заморожена хек без голови, розмір 100-200 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 100-200 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi)- 3010,00 кг. Дата виробництва: 04.07.2023-12.09.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 984 563,28 грн = 23195,12 євро;

- "Риба заморожена хек без голови, розмір 200-400 грам за од., латинська назва MERLUCCIUS HUBBSI/ Frozen Hake 200-400 HGT Interleaved (Merluccius Hubbsi) - 6390,00 кг. Дата виробництва: 31.07.2023-31.08.2023. Придатна для споживання населенням після приготування, без харчових добавок, консервантів та ароматизаторів, не в первинній упаковці". Декларантом заявлено митну вартість за 1-м методом (за ціною договору), на рівні 480 818,56 грн = 11327,50 євро.

До ЕМД №24UA806030000186U2 подано документи: Сертифікати якості від 04.09.2023 №б/н, 11.10.2023 №б/н; Рахунки-фактури (iнвойс) від 07.09.2023 №23/826, від 11.10.2023 №23/936; Автотранспортна накладна від 13.03.2024 б/н, Сертифiкати про походження товару від 20.09.2023 №1539476-CC, від 18.10.2023 №1539792-CC; Транспортний документ від 11.03.2024, платіжна інструкція від 31.10.2023 №118, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.03.2024 № 20, Довідка про транспортні витрати від 18.03.2024 №б/н, Страхові поліси від 11.09.2023 № б/н, від 19.10.2023 № б/н; Контракт від 08.07.2022 №1, Доповнення до контракту від 07.07.2023 №2, Доповнення до контракту від 30.01.2024 №3, договір про перевезення від 11.03.2024 №11/03, копія митної декларації країни відправлення від 13.03.2024 №24LTLUB000011E83B9.

За результатами митного оформлення відповідач склав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими повідомив ТОВ "Полтавариба" про відмову у митному оформленні товарів, а також прийняв рішення від 22.03.2024 №UА806030/2024/000027/2, від 19.03.2024 №UА806030/2024/000024/2, від 07.02.2024 №UА806030/2024/000018/2, від 01.02.2024 №UА806030/2024/000016/2, від 20.02.2024 №UА806030/2024/000020/2, від 07.03.2024 №UА806030/2024/000022/2 про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу.

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення та картки відмови протиправні, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Судовим розглядом встановлено, що у ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та містять розбіжності, а саме:

1) контрактом від 08.07.2022 №1 та товаросупровідними документами визначено, що в ціну товару входить його пакування в картонні короби, тоді як доставка товару здійснювалась на дерев`яних палетах, вартість яких в ціну товару не включена, а також митну вартість визначено без урахування послуг пакування у порту;

2) до митного оформлення не надано документ, що підтверджує вартість страхування;

3) платіжні інструкції не містять посилання на комерційний інвойс;

4) за умовами поставки CIF Klaipeda, коносаментів та автотранспортних накладних в порту Klaipeda мали місце роботи по вивантаженню товару з борта судна, послуги зі зберігання та пакування на палети (якщо такі не включено до ціни товару) - обробка в порту, та навантаженню на автомобіль, які, враховуючи умови поставки, мають здійснюватись за рахунок покупця (ТОВ "Полтавариба"), тоді як довідка про транспортні витрати від 16.03.2024 №5425/2277 та рахунок на оплату транспортних послуг від 16.03.2024 №288 не містить інформації щодо вартості витрат на вивантаження, навантаження та обробку товару в порту Клайпеда, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, хоча за умовами поставки ці витрати покладаються на покупця;

5) договором на виконання перевезення вантажу транспортно-експедиційні та інформативні послуги від 09.02.2024 №09/02, а саме - пп. 2.2 передбачено, що обов`язок з навантаження та вивантаження автомобіля покладається на Замовника (ТОВ "Полтавариба"), тоді як відомості про вартість розвантажувально-навантажувальних робіт у наданих позивачем документах відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до контракту від 08.07.2022 №1 та інвойсів передбачено поставка товарів на умовах CIF Klaipeda (Інкотермс - 2010).

Умовами поставки СІF визначено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж відповідно з договором купівлі-продажу та нести витрати, пов`язані з придбанням страхування.

Тобто у ціну товару на умовах СІF вже включені витрати продавця на страхування вантажу, а доказом виконання продавцем умов поставки СІF в частині страхування вантажу є страховий поліс, що надавався декларантом разом з митними деклараціями /т. 1, а.с. 30, 61, 62, 86-88, 126, 127, 149, 177-179/.

Відповідно до пункту 7 частини десятої 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

Враховуючи те, що витрати на страхування на умовах СІF вже включені до вартості товару, підстав для їх окремого врахування при визначенні митної вартості немає.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем відомостей про страхування товару з порту Клайпеда (Литва) до митної території України, колегія суддів зазначає, що окреме страхування товару під час його доставки з порту Клайпеда (Литва) до митної території України не здійснювалось.

Крім того, у довідках про транспортні витрати з порту Клайпеда (Литва) до м. Полтави (Україна) зазначено, що страхування вантажу не проводилось /т. 1, а.с. 29, 60, 85, 125, 148, 176/.

Судом встановлено, що відповідно до п. 6.1 Контракту №1 товар поставляється в експортній упаковці відповідно до типу товару і стандартам країни Продавця. Кожна одиниця товару повинна мати етикетку українською мовою, де повинна бути вказана наступна інформація про продукт і його виробника: 1) назву продукту; 2) назва і адреса виробника продукту; 3) дата виробництва / заморозки в форматі "день місяць рік"; 4) маса нетто продукту; 5) термін та умови зберігання продукту; 6) калорійність. Покупець направляє Продавцю вид етикетки на кожен вид Товару. Згідно з п. 6.2 Контракту №1 ціна упаковки і маркування включена в ціну Товару.

Коелгія суддів зазначає, що вартість товару з врахуванням ціни упаковки та маркування зазначена в інвойсах, тоді як доводи митного органу про перевантаження товару у порту Клайпеда (Литва) на дерев`яні палети самі по собі не є доказом понесення позивачем витрат з придбання таких палетів, оскільки товар на всьому шляху його транспортування був запакований у картонні коробки, вартість яких включена в його ціну.

З приводу доводів відповідача про незазначення у платіжних інструкціях посилання на комерційний інвойс, колегія суддів звертає увагу, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Так, пунктом 15 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Судова колегія наголошує, що чинним законодавством невстановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Згідно з пунктом 32 Порядку №216, банк отримувача в разі отримання повідомлення про перерахування коштів в іноземній валюті на користь юридичної особи або фізичної особи-підприємця, у якому не заповнено реквізит Призначення платежу (немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті) або в ній зазначена помилкова інформація, не пізніше наступного робочого дня після отримання такого повідомлення звертається до банку, що обслуговує платника, та/або до отримувача для з`ясування цього реквізиту в порядку, визначеному внутрішніми документами банку.

З вищенаведеного вбачається, що у платіжній інструкції у графі Призначення платежу передбачено саме посилання на договір (контракт), за яких платник здійснює оплату, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Щодо доводів відповідача, що платіжні інструкції без вказівки у них інформації про рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, є помилковими.

З приводу доводів митного органу про ненадання позивачем доказів оплати вартості розвантажувально-навантажувальних робіт, митного оформлення у порту Клайпеда, колегія суддів зазначає, що за умовами поставки CIF продавець зобов`язаний нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки; сплатити ціну фрахту до порту призначення, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна; нести витрати, пов`язані з придбанням страхування; сплатити будь-які збори за розвантаження в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Отже, умовами поставки CIF передбачено, що сплату будь-яких зборів за розвантаження товарів у порту прибуття (у т.ч. експортних митних процедур) несе продавець.

Крім того, судом встановлено, що вартість послуг з доставки товару з порту Клайпеда (Литва) до м. Полтави (Україна) наведена у довідках про транспорті витрати, що надані разом з митними деклараціями /т. 1, а.с. 29, 60, 85, 125, 148, 176/. Вартість послуг доставки (транспортного експедирування) товарів враховано під час визначення їх митної вартості, що відповідач не заперечував.

Колегія суддів зазначає, що декларантом подано достатні документи на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів, натомість митний орган не мав належних підстав для сумніву у вартості транспортних послуг та висновку про розбіжності у документах та відсутність інформації про усі складові митної вартості.

Окрім того, відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.

Доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Судом встановлено, що митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі ЕМД від 16.01.24 №24UA806030000013U6, 28.08.2023 №23UA806030000167U0, від 27.08.2023 №24UA80603000076U0, від 28.08.2023 №23UA806030000167U0, від 09.02.2024 №24UA205050008545U3, проте поставка товару за вищевказаними митними деклараціями здійснювалася від різних експортерів та на різних умовах, що не дає достатніх підстав ототожнювати визначені у таких деклараціях митну вартість товарів.

Крім того, судом встановлено, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно з МД №№ 24UA806030000194U9, 24UA806030000118U9, 24UA806030000155U0, 24UA806030000088U3, 24UA806030000074U2, 24UA806030000186U2, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціну, що була фактично сплачена за ці товари, тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості, та як наслідок, митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів суб`єкт владних повноважень діяв всупереч установленому законом порядку, необґрунтовано, без з`ясування усіх необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушив законні інтереси позивача.

Так, відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Полтавської митниці від 22.03.2024 №UА806030/2024/000027/2, від 19.03.2024 №UА806030/2024/000024/2, від 07.02.2024 №UА806030/2024/000018/2, від 01.02.2024 №UА806030/2024/000016/2, від 20.02.2024 №UА806030/2024/000020/2, від 07.03.2024 №UА806030/2024/000022/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2024 №UА806030/2024/000010, від 19.03.2024 №UА806030/2024/000009, від 07.02.2024 №UА806030/2024/000003, від 01.02.2024 №UА806030/2024/000002, від 20.02.2024 №UА806030/2024/000005, від 07.03.2024 №UА806030/2024/000006 є протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не вказані та не обґрунтовані обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих позивачем документів та не доведено, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта, спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 по справі № 440/5394/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 02.10.2024 року