Постанова

від 01.07.2024 по справі 645/7847/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 р.Справа № 645/7847/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Шарко О.П., повний текст складено 04.06.24 по справі № 645/7847/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору Інспекційної роботи №2 інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Зеленського Едуарда Володимировича , Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

третя особа: Харківська міська рада

заінтересовані особи: Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, Департамент з інспекційної роботи ХМР, Державна Аудиторська Служба України, Головне Управління Національної Поліції в Харківській Області, Харківське Районне Управління Поліції №1 ГУНП в Харківській Області, Харківське Районне Управління Поліції №3 ГУНП в Харківській Області

про скасування постанови

ВСТАНОВИВ

26.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до Фрунзенського районного суду м.Харкова із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просила суд зобов`язати відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області виконати судове рішення по справі №645/7847/20 про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суми 1051,00 грн шляхом визначення судом одного із варіантів виконання рішення:

- стягнення коштів, виділених згідно бюджетної програми щодо Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

- стягнення коштів із Харківської міської ради, як засновника та керуючої компанії та кінцевого бенефіціара зі 100 відсотковою участю в статутному капіталі боржника - Департаменту територіального контролю та земельних відносин ХМР, який перебуває у стані припинення за процедурою банкрутства;

- стягнення коштів з Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області як винної особи у невиконанні зобов`язань щодо виконання судового рішення;

- стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації за невиконання рішення суду у сумі 6,40 грн згідно Закону України "Про гарантії держави щодо обов`язкового виконання судових рішень", моральну шкоду в сумі 41 860,00 грн та упущену вигоду в розмірі 122 679,00 грн з Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 30.01.2024 заяву залишено без руху з підстав її невідповідності формі та змісту заяви про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: не чітко викладені вимоги заяви про заміну сторони виконавчого провадження, не зазначено, яку саме сторону виконавчого провадження необхідно замінити і у зв`язку з якими обставинами, до заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні не додано документів, які необхідні для вирішення питання про заміну сторони, а саме: інформацію про стан виконання виконавчого листа на момент звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, копію виконавчого листа. Судом надано 10 денний строк для усунення недоліків заяви шляхом надання виправленої заяви та доказів її направлення іншим учасникам справи, а також докази перебування або не перебування виконавчого листа на виконанні.

08.02.2024, на виконання вимог ухвали Фрунзенського районного суду м. Харків від 30.01.2024 заяву, ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила суд замінити сторону виконавчого провадження, вирішити питання, хто саме винен у не виконанні судового рішення та звернути стягнення коштів на вказану особу. Просила стягнути з Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області моральну шкоду та упущену вигоду.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харків від 08.02.2024 заяву ОСОБА_1 від 26.12.2023 повернуто заявниці.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08.02.2024 по справі №645/7847/20 скасовано. Адміністративну справу №645/7847/20 направлено до Фрунзенського районного суду м. Харкова для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.12.2023.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 30.05.2024 року заяву ОСОБА_1 у справі №645/7847/20 відповідно до постанови Другого Апеляційного Адміністративного Суду від 28.03.2024 про скасування ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.02.2024 та направлення для продовження розгляду, залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 30.05.2024 у справі №645/7847/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області не повідомило боржника про необхідність примусового виконання рішення суду, самостійно не вчиняло жодних дій стосовно виконання рішення суду і лише 07.02.2024 надало заяву до суду про заміну боржника у виконавчому провадженні, тобто провина даної юридичної особи доказана та у вимогах від 26.12.2023 зазначено про стягнення на користь позивачки моральної шкоди з винної особи, стягнення упущеної вигоди та компенсації за несвоєчасне виконання рішення суду. Звертає увагу, що судом першої інстанції взагалі не розглянуто дане питання при здійсненні розгляду справи і відмовлено у задоволенні вимог через стягнення на користь лише суми 1051,00 грн з Департаменту з інспекційної роботи ХМР.

Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивачки, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції прийняти відзив на апеляційну скаргу, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 30.05.2024 року без змін.

Також, Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області подало до суду клопотання про продовження строку надання відзиву на апеляційну скаргу позивачки у зв`язку з перебуванням представника Управління - Васильківської В.М. у щорічній відпустці з 03.06.2024 по 21.06.2024. Просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву на апеляційну скаргу та прийняти відзив Управління.

ОСОБА_1 подала до суду заяву про пропуск УДКСУ в м.Харкові Харківської області строку для подання відзиву на апеляційну скаргу позивачки, в якій просить суд відмовити у прийнятті до розгляду відзиву у зв`язку із пропуском процесуального строку для надання відзиву на апеляційну скаргу. Просить розглядати справу без участі позивачки.

Розглянувши питання про прийняття до розгляду відзиву УДКСУ в м.Харкові Харківської області на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 про відкриття апеляційного провадження у справі встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом 5 днів від дати отримання копії ухвали.

Копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 про відкриття апеляційного провадження у справі Управлінням Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області отримано 12.06.2024 о 19:18, що підтверджується довідкою про доставку документа в електронний кабінет підсистеми "Електронний суд".

Відзив на апеляційну скаргу подано Управлінням Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області 28.06.2024, тобто після закінчення строку на його подання.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку, зокрема і на подання відзиву на апеляційну скаргу, можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

У поданому Управлінням Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області клопотанні про продовження строку надання відзиву на апеляційну скаргу зазначено, що представник Управління - Васильківська В.М. перебувала у щорічній відпустці з 03.06.2024 по 21.06.2024 включно, що підтверджується наданим до матеріалів справи наказом від 29.05.2024 №14-в.

Враховуючи вказані скаржником обставини, направленість дій Управління на подання відзиву на апеляційну скаргу, термін пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає причини пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу поважними, тому, клопотання підлягає частковому задоволенню шляхом поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Учасники справи отримали копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду, судову повістку, в т.ч. апеляційну скаргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивачки.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні вимоги заяви ОСОБА_1 від 26.12.2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області виконано виконавчий лист Фрунзенського районного суду м.Харкова у справі №645/7847/20, виданий 13.06.2023 року, в повному обсязі та стягнуто із заміненого боржника - Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1051 грн.

Колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 26.12.2023 року, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства, зокрема, є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ч.ч. 4, 7 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Частинами 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIІІ «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404-VІІІ).

Згідно із ст.1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч.5 ст.15 Закону №1404-VІІІ передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу вказаних законодавчих норм вбачається, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує, та розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили і завершується з настанням відповідних обставин, передбачених у статті 39 Закону №1404-VIII. За вказаним законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна однієї сторони провадження іншою. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Згідно з ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Колегія суддів зауважує, що статтею 379 КАС України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Натомість, загальні вимоги щодо подання заяв, їх форми та змісту, визначені ст.ст. 166, 167 КАС України.

Відповідно до ст.166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно з ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Отже, заява про заміну сторони виконавчого провадження повинна відповідати загальним вимогам до форми та змісту письмової заяви, встановленим статтею 167 КАС України. При цьому, нормами чинного законодавства не встановлено заборону викладати у заяві інші вимоги, які підлягають вирішенню судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову від 14.12.2020 серії АБ №034189, винесену головним спеціалістом інспектором з паркування сектору інспекційної роботи №2 Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харків від 11.06.2021 у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками апеляційного перегляду, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.06.2021 по справі № 645/7847/20 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову від 14.12.2020 серії АБ №034189 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі закрито.

Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021, з урахуванням ухвали суду від 04.11.2021 про виправлення описки, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051,00 грн.

13.06.2023 Фрунзенським районним судом м. Харків видано виконавчий лист у справі.

26.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до Фрунзенського районного суду м.Харкова із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просила суд зобов`язати відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області виконати судове рішення по справі №645/7847/20 про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суми 1051,00 грн шляхом визначення судом одного із варіантів виконання рішення:

- стягнення коштів, виділених згідно бюджетної програми щодо Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

- стягнення коштів із Харківської міської ради, як засновника та керуючої компанії та кінцевого бенефіціара зі 100 відсотковою участю в статутному капіталі боржника - Департаменту територіального контролю та земельних відносин ХМР, який перебуває у стані припинення за процедурою банкрутства;

- стягнення коштів з Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області як винної особи у невиконанні зобов`язань щодо виконання судового рішення;

- стягнути на її користь компенсацію за невиконання рішення суду у сумі 6,40 грн згідно Закону України "Про гарантії держави щодо обов`язкового виконання судових рішень", моральну шкоду в сумі 41 860,00 грн та упущену вигоду в розмірі 122 679,00 грн з Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харків від 30.01.2024 заяву залишено без руху з підстав її невідповідності формі та змісту заяви про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: не чітко викладені вимоги заяви про заміну сторони виконавчого провадження, не зазначено, яку саме сторону виконавчого провадження необхідно замінити і у зв`язку з якими обставинами, до заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні не додано документів, які необхідні для вирішення питання про заміну сторони, а саме: інформацію про стан виконання виконавчого листа на момент звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, копію виконавчого листа. Судом надано 10 денний строк для усунення недоліків заяви шляхом надання виправленої заяви та доказів її направлення іншим учасникам справи, а також докази перебування або не перебування виконавчого листа на виконанні.

08.02.2024, на виконання вимог ухвали Фрунзенського районного суду м. Харків від 30.01.2024 заяву, ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила суд замінити сторону виконавчого провадження, вирішити питання, хто саме винен у не виконанні судового рішення та звернути стягнення коштів на вказану особу. Просила стягнути з Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області моральну шкоду та упущену вигоду.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харків від 08.02.2024 заяву ОСОБА_1 від 26.12.2023 повернуто заявниці.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 від 26.12.2023, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені в заяві про усунення недоліки вимоги є вимогами позовної заяви, а не заяви про заміну сторони виконавчого провадження, що свідчить про невиконання вимог ухвали суду від 30.01.2024.

Не погодившись з ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харків від 08.02.2024 про повернення заяви ОСОБА_1 від 26.12.2023, позивачка подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 20.02.2024, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024, задоволено заяву Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про заміну сторони боржника його правонаступниками, стягувач - ОСОБА_1 , відповідач (боржник) - Департамент територіального контролю та ради земельних відносин Харківської міської ради. Замінено боржника Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на його правонаступника - Департамент з Інспекційної роботи Харківської міської ради у виконавчому листі Фрунзенського районного суду м.Харкова, виданому 13.06.2023 року у справі №645/7847/20 про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 1051 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08.02.2024 по справі №645/7847/20 скасовано. Адміністративну справу №645/7847/20 направлено до Фрунзенського районного суду м. Харкова для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.12.2023.

Скасовуючи ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08.02.2024 по справі №645/7847/20 та направляючи справу для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що аналіз змісту заяви дозволяє достовірно встановити, з яких підстав подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд апеляційної інстанції у постанові від 28.03.2024 у справі дійшов висновку, що КАС України не визначено повноважень суду щодо вирішення питання про залишення заяви про заміну сторони виконавчого провадження без руху та подальшого її повернення, а уповноважено суд на вирішення такого питання по суті із прийняттям відповідного рішення про задоволення заяви або відмови.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 26.12.2023, після скасування ухвали Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08.02.2024 по справі №645/7847/20 та направлення справи для продовження розгляду, суд першої інстанції встановив, що згідно повідомлення Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про виконання виконавчого документа, 02.05.2024 року Управлінням виконано виконавчий лист Фрунзенського районного суду м.Харкова у справі №645/7847/20, виданий 13.06.2023 року в повному обсязі та стягнуто із заміненого боржника - Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1051 грн.

У зв`язку з тим, що рішення суду у справі №645/7847/20 виконано у повному обсязі, а саме: стягнуто із Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1051 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 від 26.12.2023.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про наявність пісдтав для заміни сторони виконавчого провадження та зазначаючи про виконання рішення суду, судом першої інстанції не надано правової оцінки та не вирішено інші вимоги, вказані ОСОБА_1 у заяві від 26.12.2023, а саме про: стягнення коштів, виділених згідно бюджетної програми щодо Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; стягнення коштів із Харківської міської ради, як засновника та керуючої компанії та кінцевого бенефіціара зі 100 відсотковою участю в статутному капіталі боржника - Департаменту територіального контролю та земельних відносин ХМР, який перебуває у стані припинення за процедурою банкрутства; стягнення коштів з Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області як винної особи у невиконанні зобов`язань щодо виконання судового рішення; стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації за невиконання рішення суду у сумі 6,40 грн згідно Закону України "Про гарантії держави щодо обов`язкового виконання судових рішень", моральну шкоду в сумі 41 860,00 грн та упущену вигоду в розмірі 122 679,00 грн з Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області.

Вищенаведеним вимогам жодна правова оцінка судом першої інстанції не надавалася, незважаючи на доводи позивачки, викладені у заяві від 26.12.2023 про заміну сторони виконавчого провадження.

За наведеного правового регулювання та обставин справи, колегія суддів вважає належними доводи апеляційної скарги позивачки про те, що у заяві від 26.12.2023 зазначено про стягнення на користь позивачки моральної шкоди з винної особи, компенсації за несвоєчасне виконання рішення суду, однак, судом першої інстанції взагалі не розглянуто дане питання при здійсненні розгляду справи і відмовлено у задоволенні вимог через стягнення на користь суми 1051,00 грн з Департаменту з інспекційної роботи ХМР.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про передчасність висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 від 26.12.2023 року.

Інші доводи і заперечення учасників справи, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про залишення заяви ОСОБА_1 від 26.12.2023 без задоволення, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що оскільки суд першої інстанції по суті не розглядав вимоги заяви про стягнення на користь позивачки коштів за несвоєчасне виконання рішення суду, не встановлював обставини справи та не ухвалював відповідного рішення за наслідками такого розгляду, апеляційний суд не має повноважень для прийняття судового рішення по суті вимог заяви, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.05.2024 по справі № 645/7847/20 скасувати.

Справу № 645/7847/20 направити до Фрунзенського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий