Постанова

від 01.07.2024 по справі 420/27182/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27182/23

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача - Турецької І. О.,

суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» (далі - позивач, ТОВ «АІ БІ ДЖІ») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Одеської митниці (далі - відповідач, Митниця), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2023 №UA500500/2023/000555/2.

Окрім цього, позивач просив стягнути з Митниці, за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь підприємства, судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «АІ БІ ДЖІ», зазначає, що у суб`єкта владних повноважень відсутні законодавчо визначені підстави для застосування, при розмитненні товару, резервного методу, оскільки обставини, що містяться у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, не впливають на ціноутворення та не спростовують реальну вартість товару, яка зазначена у контракті та інвойсі.

Як пояснює ТОВ «АІ БІ ДЖІ», надані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, за ціною контракту, не містили розбіжностей, не ставили під сумнів числові значення складових митної вартості, у них були відсутні ознаки підробки та їх зміст мав достатні відомості на підтвердження ціни, яка сплачена за товар.

За твердженням позивача, митний орган формально послався на те, що надані декларантом документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими

Таким чином, на думку адвоката, спірні рішення про коригування митної вартості та картки відмови, є протиправними, оскільки прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні, позов ТОВ «АІ БІ ДЖІ» - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2023 за № UA500500/2023/000555/2.

Суд стягнув на користь ТОВ «АІ БІ ДЖІ», за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що на підтвердження митної вартості товарів за ціною контракту, позивач надав усі необхідні документи, що надають можливість перевірити правильність обчислення митної вартості товарів.

Суд зазначив, що митні органи, згідно наданих чинним законодавством повноважень, мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Як зазначив суд першої інстанції, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд визнав, що відповідач не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення митного органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Стосовно тверджень Митниці про неможливість розрахувати митну вартість через розбіжність сум у платіжній інструкції та в інвойсі, суд врахував, що у графі 44 митної декларації був прикріплений лист-пояснення, в якому декларант указав, що платіжна інструкція містить оплату за декілька інвойсів одразу, к зв`язку з чим суд визнав такі аргументи Митниці безпідставними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

По - перше, Митниця вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що у поданих декларантом документах містяться розбіжності, а надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, про що повідомлено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, скаржник зазначає, що в платіжній інструкції №36 від 01.08.2023 вказана сума платежу 156301,18 дол. США з посиланням на зовнішньо-економічний договір від 12.07.2023 №1- 2023Е, згідно пункту 2 контракту, сума складає 5000000 дол. США, а сума поставки згідно інвойса від 03.08.2023 № 3/1 складає 26001,85 дол. США, що унеможливлює розрахувати митну вартість даного товару.

Посилаючись на пункт 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України скаржник зазначає, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

На переконання скаржника, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, зазначені обставини обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Скаржник не погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для витребування у декларанта додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

Обґрунтовуючи свій аргумент, скаржник указує, що Митний кодекс України встановлює його право письмово запитувати від декларанта додаткові документи, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання митної вартості товарів.

Оскільки, подані документи на підтвердження митної вартості містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, то відповідно митний орган скористався своїм правом витребувати відповідні додаткові документи.

Окремо скаржник висловлює свою незгоду із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість застосування митним органом при розмитненні товару резервного методу для визначення митної вартості товару.

Як пояснює скаржник, частинами 1, 2 статті 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі

В рамках даного спору, як зазначає скаржник, митна вартість ґрунтувалася на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, відображених в автоматизованій системі митного контролю та оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор»). Тобто здійснювалося порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, які за своїми характеристиками та особливостями, будуть максимально наближено підпадати під ознаки ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено (з врахуванням індивідуальних характеристик оцінюваного товару).

Наведене, на думку скаржника свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції щодо необґрунтованості застосування митним органом при розмитненні товару резервного методу для визначення митної вартості товару.

ТОВ «АІ БІ ДЖІ» своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористалося.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Фактичні обставини справи.

ТОВ «АІ БІ ДЖІ» 13.08.2004 зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 33059648.

Основний вид економічної діяльності: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Інші: 47.79 Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

12.07.2023 року між ТОВ «АІ БІ ДЖІ», (Покупець) та ТОВ «EURO PlyWood»LLP (Республіка Казахстан) (Продавець) укладений контракт № 1-2023Е (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1 Контракту Продавець продає, а Покупець купляє фанеру клеєну марки ФК и ФСЕ, ГОСТ (далі-товар).

Пункти 2.1-2.3. Контракту визначають, що ціна на поставку товару встановлена в ЄВРО або доларах США за 1 метр кубічний товару на умовах FCA м. Уральск, Казахстан (за умовами ІНКОТЕРМС 2010).

Загальний об`єм товару згідно контракту 5000 метрів кубічних.

Загальна вартість товару 5 000 000 доларів США.

Пункт 3.1. Контракту визначає, що оплата за товар, що поставляється за цим Контрактом, проводиться по 100% попередній оплаті.

Пункт 4.1. Контракту визначає умови поставки: FCA м. Уральск, Казахстан, «Інкотермс 2010» або інші і узгоджуються сторонами додатково в специфікаціях до цього товару.

Відповідно до замовлення від Покупця, Продавець надав рахунок-проформу на передоплату №3/1 від 13.07.2023 за товар:

Фанера клеєна Е-0.5, Розмір 1525х1525, сорт І/ІІ: Товщина 5 мм, кількість 800 листів (10 пакувань по 80 листів), об`ємом 9,303 м. куб. за ціною 912 дол. США за 1 м. куб.

Фанера клеєна Е-0.5, Розмір 1525х1525, сорт І/ІІ: Товщина 12 мм, кількість 759 листів (23 пакувань по 33 листи), Об`ємом 21,182 м. куб., за ціною 827 дол. США за 1 м. куб.

Загальний об`єм 30,485 метрів кубічних загальною вартістю на умовах поставки FCA м.Уральск 26 001,85 дол. США (а.с.25).

Також Продавець надав Рахунок-Фактуру/ Інвойс № 3/1 від 03.08.2023, згідно якого Продавець продає, а Покупець купує цей Товар (а.с.27).

З метою здійснення митного оформлення ввезеного товару, 28.08.2023 Декларант подав до Одеської митниці декларацію (МД) №23 UA500500029967U6.

У графі 31 митної декларації вказаний опис товару :

1.Фанера клеєна з шаруватої деревини у листах, що має хоча б один зовнішній шар з деревини листяних порід берези, кожний лист (шар) не більше 6 мм:

-Фанера клеєна Е-0.5, Розмір 1525х1525, сорт 1/11, Товщина 5 мм, кількість 800 листів Об`ємом 9,303 м.куб.

-Фанера клеєна Е-0.5, Розмір 1525х1525, сорт 1/1, Товщина 12 мм, кількість 759 листів, Об`ємом 21,182 м.куб.

Для підтвердження заявленої митної вартості, разом з митною декларацією, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України декларант надав відповідні документи, а саме:

- зовнішньоекономічний Контракт №1-2023 від 12.07.2023 (4104).

- рахунок-фактура (інвойс) 3/1 від 03.08.2023 (0380),

- пакувальний лист 3/1 від 03.08.2023 (0271),

- акт про проведення огляду товару 23 UA500500029243U0 від 28.08.2023 (1701),

- автотранспортна накладна (CMR) № 3 від 07.08.2023 (0730),

- рахунок фактура за транспортно-експедиційні послуги №256 від 22.08.2023 (3004),

- довідка про транспортні витрати б/н від 22.08.2023 року (3007),

- договір про перевезення товару №01-01/23 від 01.01.2023 (4301)

- сертифікат про походження товару KZUA310903283 від 07.08.2023 (7006),

- платіжне доручення на оплату товару №36 від 01.08.2023 (3001),

- лист пояснення про проведені оплати за товар №23-08/23-1 від 23.08.2023 (9000),

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 19.06.2015(2800),

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 02.07.2020,

- інші некласифіковані документи - вагова б/н від 28.08.2023 (9000),

- інші некласифіковані документи - лист-пояснення 23-08/23-1 від 23.08.2023,

- договір про надання послуг митного брокера 23-05/23/2 від 23.05.2023 (4207).

За результатами розгляду Митницею наведених вище документів, Декларант отримав повідомлення, в якому містилася пропозиція надати для підтвердження митної вартості товару:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на вимогу Митниці, листом від 28.08.2023 ТОВ «АІ БІ ДЖІ» надало пояснення, до яких долучило прайс-лист виробника від 12.07.2023, та просило продовжити процедуру митного оформлення товарів за поданими документами.

28.08.2023 Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2023/000555/2 за резервним методом.

У вказаному рішенні обґрунтування висновків про не підтвердження декларантом заявленої митної вартості товарів, за ціною контракту складалося з такого:

1) в платіжній інструкції №36 від 01.08.2023 вказана сума платежу 156301,18 дол. США з посиланням на зовнішньо-економічний договір від 12.07.2023 №1- 2023Е, згідно пункту 2 контракту, сума складає 5000000 дол. США, а сума поставки згідно інвойса від 03.08.2023 № 3/1 складає 26001,85 дол. США, що унеможливлює розрахувати митну вартість даного товару.

Також, за результатами перевірки митної декларації ТОВ «АІ БІ ДЖІ митницею була прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2023/001133.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Досліджуючи довід апеляції про законність та обґрунтованість прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки надані декларантом документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті, а також про те, що декларант не надав документів на спростовування виявлених розбіжностей, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частина 1 статті 49 Митного кодексу України передбачає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частина 1 статті 52 Митного кодексу України встановлює, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Частинами 1, 2, 3, 5 та 6 статті 53 Митного кодексу України унормовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Колегія суддів проаналізувавши підстави, покладені в основу рішення про коригування митної вартості, дійшла таких висновків.

Як стверджує скаржник, в платіжній інструкції №36 від 01.08.2023 вказана сума платежу 156 301,18 дол. США з посиланням на зовнішньо-економічний договір від 12.07.2023 №1- 2023Е, згідно пункту 2 контракту, сума складає 5 000 000 дол. США, а сума поставки згідно інвойса від 03.08.2023 № 3/1 складає 26 001,85 дол. США, що унеможливлює розрахувати митну вартість даного товару.

Відповідаючи на даний довід скаржника, колегія суддів враховує, що згідно матеріалів справи, до митної декларації були надані банківський платіжний документ №36 від 01.08.2023 на суму 156 301,18 доларів США та лист пояснення №23-08/23-1 від 23.08.2023 (а.с.29).

Даний лист-пояснення містить пояснення директора товариства про те, що призначенням платежу для платіжного доручення №36 від 01.08.2023 є інвойси для передоплати:

№1/1 від 13.07.2023, №2/1 від 13.07.2023,

№3/1 від 13.07.2023, №4/1 від 13.07.2023,

№5/1 від 13.07.2023, №6/1 від 13.07.2023.

Стосовно твердження митниці про те, що не можливо розрахувати митну вартість даного товару, з огляду на те, що згідно пункт 2 контракту, сума складає 5000000 дол. США, а сума поставки згідно інвойсу від 03.08.2023 № 3/1 складає 26001,85 дол. США слід зазначити таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльність та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльність.

Зі змісту пункту 2 Контракту від 12.07.2023 № 1-2023Е вбачається, що загальна вартість товару визначена 5 000 000 доларів США, а загальний об`єм товару згідно контракту складає 5000 метрів кубічних.

Розділ 4 Контракту «Умови поставки» визначає, що Товар поставляється узгодженими партіями. На кожну партію надається рахунок-проформа для передоплати, в якому вказується найменування товару, його кількість, об`єм товару в метрах кубічних, ціна за 1 метр кубічний та загальна сума для передоплати.

Після проведення передоплати за партію товару Продавець поставляє товар згідно рахунку-фактури інвойсу, в якому вказується найменування товару, його кількість, об`єм товару в метрах кубічних, ціна за 1 метр кубічний та загальна сума, а також умови поставки товару.

Умовами контракту передбачена передоплата за товар перед його поставкою і Позивачем наданий доказ на підтвердження передоплати.

Додатково Позивачем наданий Прайс-лист Продавця від 12.07.2023 з цінами на товар на підтвердження вартості поставленого товару.

На вимогу митного органу товариство надало пояснення щодо зауважень митниці про неможливість розрахувати митну вартість товару через розбіжність сум у платіжній інструкції №36 від 01.08.2023 та в інвойсі від 03.08.2023 №1-2023Е, та зазначило, що в графі 44 МД був прикріплений лист посянення №23-08/23-1 від 23.08.2023, стосовно того, що платіжна інструкція №36 від 01.08.2023 містить оплату за декілька інвойсів, серед яких інвойс №3/1 від 03.08.2023:

З огляду на наведені докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідно до наданих до митної декларації рахунку-фактури інвойсу №3/1 від 03.08.2023, прайс-листа від 12.07.2023, довідки про транспортні витрати від 22.08.2023 цілком можливо було розрахувати митну вартість товару, поставленого на умовах FСА Уральск.

Колегія суддів також враховує зауваження позивача стосовно того, що Митниця визначила митну вартість товару за один кілограм товару, а не за один метр кубічний товару, як це указано в рахунку-фактурі інвойсі, рахунку-проформі, прайс-листі. Вартість товару визначається як сума вартості одиниць товару, що поставлений за інвойсом №3/1: Фанера клеєна, яка встановлюється в залежності від індивідуальних характеристик, таких як товщина листа, які й впливають на формування його ціни, об`єму одиниць товару (наприклад фанера товщиною 5 мм коштує 912 дол. США за 1 кубічний метр, а фанера товщиною 12 мм коштує 827 дол. США за 1 кубічний метр, відповідно вартість розраховується як загальний об`єм, поставленого товару помножена на ціну за 1 кубічний метр товару.

Митниця визначила митну вартість не окремої одиниці товару, як це зробив декларант під час подання митної декларації, а одного кілограму товару, попри те, що вартість товару, зазначеного вище, залежить від його індивідуальних характеристик, таких як товщина листа, які впливають на формування його ціни, внаслідок чого.

Отже, аналізом наведених вище доводів, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо не доведення декларантом митної вартості товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані декларантом документи надавали відповідачу змогу достовірно і повно перевірити правильність обчислення митної вартості.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Слід також зазначити, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім аргументом для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже колегія суддів приходить до висновку, що митний орган протиправно витребував додаткові документі, а покликання скаржника на те, що ТОВ «АІ БІ ДЖІ» не виконало вимоги про надання витребуваних документів не засноване на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Досліджуючи обґрунтованість доводів митниці про правомірне застосування резервного методу для визначення митної вартості товару, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частина 1 статті 55 Митного кодексу України визначає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу.

Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як мовилося вище, митна вартість товарів скоригована та визначена за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, на підставі інформації, наявної у митного органу, що міститься в спеціалізованому програмно - інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), Автоматизованій системі митного огляду (АСМО) «Інспектор».

Як пояснює митний орган, за вказаними джерелами інформації, встановлено, що рівень митної вартості товару 1) є більшим - МД від 11.07.2023 № UA50050090/2023/023752, та становить 1,57 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,4334 дол. США/кг.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів відзначає, що Верховний Суду справі від 27.04.2020, у справі №140/804/19 справі зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Також слід врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Резюмуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару усі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які містили достовірні числові дані та підтверджували митну вартість товару за ціною контракту, відповідно до вимог статті 58 Митного кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та не надання митному органу достовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих декларантом документах не впливають на ціну товару.

Отож, колегія суддів дійшла висновку про відсутність будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товарів за ціною контракту, скаржник в апеляційній скарзі не навів.

Будь-яких інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару ТОВ «АІ БІ ДЖІ», суд апеляційної інстанцій не встановив.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції, що ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями: 308, 311, 315, 316, 322, 325,328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІ БІ ДЖІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 01.07.2024.