Рішення

від 01.07.2024 по справі 939/1239/24

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/1239/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2024 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді - Міланіч А.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аренсіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дольче пром», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання трудових договорів неукладеними,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2024 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в лютому 2024 року вона звернулась до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про перерахунок пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, однак, листом від 07 березня 2024 року їй відмовлено у зарахуванні її до категорії непрацюючих пенсіонерів, оскільки до заяви нею не додані документи, що підтверджують факт її звільнення з ТОВ «Аренсіс» та ТОВ «Дольче пром». Оскільки у вказаних товариствах вона ніколи не працювала, то звернулась до Пенсійного фонду для отримання відомостей про себе з реєстру застрахованих осіб в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування. З отриманої відповіді вбачається, що з квітня 1999 року по листопад 2006 року вона працювала директором Приватного підприємства «Інтерлінк-Плюс», отримувала заробітну плату, з якої сплачені страхові внески. Також з отриманої відповіді вбачається, що в серпні 2018 року вона працювала в ТОВ «Аренсіс», отримала заробітну плату в сумі 1450,00 грн., з якої сплачено страхові внески, а в листопаді 2018 року працювала в ТОВ «Дольче пром», отримала заробітну плату в сумі 3850,00 грн., з якої теж сплачені страхові внески. Оскільки трудових договорів із вказаними товариствами вона ніколи не укладала, то через Укрпошту звернулась до них із заявами про звільнення її з роботи, як особу, яка у них не працювала, однак, лист для ТОВ «Аренсіс» Укрпоштою не прийнятий, бо це підприємство знаходиться на окупованій території України, у м. Маріуполь, а від ТОВ «Дольче пром» відповіді на свою заяву вона не отримала. У трудовій книжці записи про її роботу у відповідачів відсутні.

Оскільки вона не укладала з відповідачами трудових договорів, контрактів ні в письмовій, ні в усній формі, не надавала відповідачам свій паспорт, або інший документ, що посвідчує її особу, трудову книжу чи відомості про трудову діяльність, ніякої роботи для цих підприємств не виконувала, заробітної плати від них не отримувала, то вважає, що трудові відносини з відповідачами не існували, а трудові договори мають бути визнані неукладеними. Тому просила визнати трудовий договір між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аренсіс» код ЄДРПОУ 41724696 неукладеним; визнати трудовий договір між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дольче пром» код ЄДРПОУ 42396942 неукладеним.

22 травня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; відповідачі у встановлені строки відзив на позов не подали.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ГУ ПФУ у Київській області відмовило позивачці у зарахуванні її до категорії непрацюючих пенсіонерів, оскільки вона не долучила до своєї заяви документи, що підтверджують факт звільнення її з ТОВ «Аренсіс» та ТОВ «Дольче пром» (а.с.5).

З копії реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5) вбачається, що з квітня 1999 року по листопад 2006 року позивачка працювала директором Приватного підприємства «Інтерлінк-Плюс», отримувала заробітну плату, з якої сплачені страхові внески; в серпні 2018 року працювала в ТОВ «Аренсіс», отримала заробітну плату в сумі 1450,00 грн., з якої сплачені страхові внески, а в листопаді 2018 року працювала в ТОВ «Дольче пром», отримала заробітну плату в сумі 3850,00 грн., з якої теж сплачені страхові внески (а.с. 6).

З копії трудової книжки позивачки вбачається, що записи про її роботу в ТОВ «Аренсіс» та ТОВ «Дольче пром» відсутні (а.с.8-10).

Відповідно до довідки ГУ ДПС у Київській області за період з І кварталу 2017 року по ІV квартал 2023 року інформація про ОСОБА_1 щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків відсутня (а.с. 11)

Відповідно до ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Статтею 21 КЗпП передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно вимог ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування, а у випадках передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, оскільки відсутні докази укладення позивачкою трудових договорів, контрактів з ТОВ «Аренсіс» та ТОВ «Дольче пром», які жодних заперечень щодо позову суду не надали, то суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Керуючись ст.2,21,24 КЗпП України, ст. 10-13,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аренсіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дольче пром», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання трудових договорів неукладеними задовольнити.

Визнати неукладеним трудовий договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аренсіс» (код ЄДРПОУ 41724696).

Визнати неукладеним трудовий договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дольче пром» (код ЄДРПОУ 42396942).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 01 липня 2024 року.

Головуюча-суддяА.Міланіч