Ухвала

від 01.07.2024 по справі 401/331/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 401/331/21

провадження № 22-ц/4809/1214/24

Кропивницький апеляційнийсуд ускладі суддісудової палатиу цивільнихсправах КарпенкаО.Л.розглянувши матеріалиапеляційної скарги ОСОБА_1 на рішенняСвітловодського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті (суддяАндріянова С.М.)від 15.04.2024,у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Олександрійської районної державної адміністрації про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Андріянова С. М.) від 15.04.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Олександрійської районної державної адміністрації про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено повністю за безпідставністю вимог.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 15.06.2024 (вх. № 4181/24 від 18.06.2024).

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційним судом встановлено, що до у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про звільнення її від сплати судового збору, яке не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу апеляційної і касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

ОСОБА_1 пред`явила позов з 4 вимогами ( 2 вимоги майнового характеру та 2 вимоги немайнового характеру).

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі -у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Крім того, як зазначено у висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати бо є заробітною платою.

Таким чином, особи, які звертаються з вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також звільняються від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України « Про судовий збір».

З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 при зверненні до суду першої інстанції мала сплатити судовий збір в розмірі 2724 грн. (908 х 2 вимоги немайнового характеру + 1 вимога майнового характеру).

16.02.2021 ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 2270 грн до ухвалення судового рішення у справі №401/331/21.

За результатами розгляду справи вирішено питання розподілу судовий витрат, відповідно до якого судові витрати віднесено за рахунок держави.

При подачі вказаної апеляційної скарги ОСОБА_1 мала сплатити судовий збір у сумі 4086 грн. (2724 грн. х 150%).

В обґрунтування клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору зазначається, що згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за 2023 рік нею отримано дохід у сумі 12 118, 99 грн, відповідно 5% розміру її річного доходу становить 605, 95 грн. Водночас необхідний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання до суду апеляційної скарги перевищує 5% розміру її річного доходу за минулий рік.

На підтвердження вказаних доводів ОСОБА_1 надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року № 1127-24-00702 від 22.03.2024, відновідно до яких сума доходу становить 117 109, 63 грн.

Перевіривши докази та дослідивши обставини, на які посилається відповідач, суд вважає, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України « Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у вказаних нормах дій є врахування ним майнового стану заявника.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.02.2022 у справі № 697/2951/19 зазначено, що:

«з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом,а необов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Разом із тим, Верховний Суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичною особою є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».

Вирішення питання щодо відстрочення (розстрочення, звільнення, зменшення розміру) сплати судового збору здійснюється у відповідності до загальних принципів цивільного судочинства, зокрема, принципу змагальності, відповідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В пункті23постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних такримінальних справ№ 10від 17жовтня 2014року «Прозастосування судамизаконодавства просудові витратиу цивільнихсправах» роз`яснено,що єдиноюпідставою длявідстрочення аборозстрочення сплатисудового зборує врахуваннясудом майновогостану сторони,тобто фізичноїабо юридичноїособи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з принципом змагальності, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами у чіткій відповідності до Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягнення судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересам позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Апеляційним судом встановлено, що 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік ОСОБА_1 становить 5855, 48 грн.

Натомість заподання досуду вказаноїапеляційної скарги сплаті підлягає судовий збір у сумі 4086 грн. (2724 грн. х 150%).

Таким чином, ОСОБА_1 не надала беззаперечних доказів, що її майновий стан перешкоджає сплаті вказаного розміру судового збору, що унеможливлює задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Крім того, безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, а апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, згідно якої апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 136, 185, 357 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити взадоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового за подання апеляційної скарги на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Андріянова С. М.) від 15.04.2024.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Світловодськогоміськрайонного судуКіровоградської області(суддяАндріянова С.М.)від 15.04.2024 залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 протягом десятиднів здня отриманнякопії цієїухвали сплатитисудовий збірв розмірі 4086грн., та надати до Кропивницького апеляційного суду оригінал платіжної інструкції про оплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл/тг м. Кропивн/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA 878999980313151206080011567

Код класифікаціїдоходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кропивницький апеляційний суд(назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 6 ст. 357 ЦПК України.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Олександр КАРПЕНКО