Рішення

від 28.06.2024 по справі 260/144/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 червня 2024 рокум. Ужгород№ 260/144/24 11:14 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гриб А.В.,

за участю сторін:

позивач 1: Приватне акціонерне товариство «АНДЕЗИТ» представник адвокат Ігнатенко Сергій Сергійович,

позивач 2: Приватне акціонерне товариство «Будавтодор» - представник адвокат Ігнатенко Сергій Сергійович ,

відповідач 1: Ужгородська районна рада - представник не з`явився,

відповідач 2: Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області - представник Боднар Марина Юріївна,

третя особа без самостійних вимог: Ужгородська районна державна адміністрація - представник не з`явився,

третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арклайт» - представник не з`явився,

третя особа без самостійних вимог: Оноківська сільська рада - представник Сатмарі Наталія Михайлівна,

третя особа без самостійних вимог: Сюртівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» (88007, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, 8а, код ЄДРПОУ 00292528), Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» (89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Об`їзна, 11а, код ЄДРПОУ 25434969) до Ужгородської районної ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 10, код ЄДРПОУ 25435880), Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4/298, код ЄДРПОУ 39766716), треті особи без самостійних вимог: Ужгородська районна державна адміністрація (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 10, код ЄДРПОУ 04053849), Товариство з обмеженою відповідальністю «Арклайт» (88000 Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Петефі, буд.31 кв.1, код ЄДРПОУ 38937617), Оноківська сільська рада (Закарпатська область, с. Оноківці, вул. Головна, буд.59, код ЄДРПОУ 04350168), Сюртівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (89432, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоці, буд. 2, код ЄДРПОУ 04350211) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 28 червня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 28 червня 2024 року.

09 січня 2024 року Приватне акціонерне товариство «АНДЕЗИТ» та Приватне акціонерне товариство «БУДАВТОДОР» звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської районної ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення Двадцять другої сесії VII скликання Ужгородської районної ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського районну Закарпатської області» № 363 від 07 березня 2018 року, в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянці загальною площею 20,8681 га з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка входить до кадастрового кварталу 2124884800:10:021. знаходиться за межею населеного пункту села Оріховиця Оноківської сільської ради та яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» (код в ЄДРПОУ: 00292528), та в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянці загальною площею 5,5 га з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка входить до кадастрового кварталу 2124880600:10:020, знаходиться за межею села Руські Геївці га території Ужгородського району Закарпатської області та яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР»; 2) визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування сукупного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (Кі) у розмірі 1,8972 та його наступного щорічного кумулятивного збільшення при формуванні та видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» від 09.12.2020 року за № 3510/0/192-20, від 09.12.2020 року за № 3512/0/192-20, від 06.07.2021 за № 2671/0/192-21, від 20.02.2023 року за№ НВ-21000830042023; 3) визнати протиправними та скасувати витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» від 09.12.2020 року за № 3510/0/192-20, від 09.12.2020 року за № 3512/0/192-20, від 06.07.2021 за № 2671/0/192-21 та від 20.02.2023 року за № НВ-21000830042023; 4) визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування сукупного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (Кі) у розмірі 1,8972 та його наступного щорічного кумулятивного збільшення при формуванні та видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» від 12.03.2020 року за № 1997/0/192-20, від 15.03.2021 року за № 1870/0/192-21, від 15.03.2021 року за № 1871/0/192- 21 та від 02.02.2023 року за № НВ-2100046012023; 5) визнати протиправними та скасувати витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» від 12.03.2020 року за № 1997/0/192-20, від 15.03.2021 року за № 1870/0/192-21, від 15.03.2021 року за № 1871/0/192-21 та від 02.02.2023 року за № НВ-2100046012023.

31 січня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09:00 год 29 лютого 2024 року.

12 лютого 2024 року ухвалою суду зобов`язано Ужгородську районну раду опублікувати оголошення про відкриття Закарпатським окружним адміністративним судом провадження в даній адміністративній справі у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, у порядку, встановленому статтею 264 КАС України.

21 лютого 2024 року відповідачем 1 подано клопотання про залучення до участі у справі №260/144/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» та Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» до Ужгородської районної ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в якості співвідповідачів: 1. Ужгородську районну державну адміністрацію - Ужгородську районну військову адміністрацію (код ЄДРПОУ - 04053849, 88000, Закарпатська, область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд.10). 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Арклайт» ( код ЄДРПОУ - 38937617, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Петефі, буд. 31 кв.1.).

28 лютого 2024 року представником позивача 2 подано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить прийняти до спільного розгляду разом із первісними позовними вимогами, викладеними у позовній заяві від 08.01.2024, додаткові позовні вимоги ПрАТ «БУДАВТОДОР», згідно яких: визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування сукупного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (Кі) у розмірі 1,8972 та його наступного щорічного кумулятивного збільшення при формуванні та видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» (код в ЄДРПОУ: 25434969), від 15.03.2021 року за № 1869/0/192-21; визнати протиправним та скасувати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» (код в ЄДРПОУ: 25434969), від 15.03.2021 року за № 1869/0/192-21.

29 лютого 2024 року ухвалою суду прийнято до розгляду заяву позивача 2 - про зміну предмету позову від 28 лютого 2024 року (вх. №5674/24).

22 березня 2024 року ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача 1 про залучення співвідповідачів від 21.02.2024 року (вх. 5018/24) - відмовлено. Залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог: Ужгородську районну державну адміністрацію; Товариство з обмеженою відповідальністю «Арклайт»; Оноківську сільську раду; Сюртівську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області.

25 квітня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження в даній адміністративній справі. Витребувано від відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області наступні докази, а саме на запит якої особи формувалися витяги: запит № 0-7-0.4-1851/2-20 від 02.03.20 формувався витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 07.03.2018 року (витяг від 12.03.2020 №199/01/192-20); на запит № 451/10/07-97-12 від 02.03.21 формувався витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2020 року (витяг від 15.03.2021 №1870/0/192-21); на запит 451/10/07-97-12 від 02.03.21 формувався витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2020 року (витяг від 15.03.2021 №1871/0/192-21); на запит формувався витяг від 09.12.2020 №3510/0/192-20; на запит формувався витяг від 09.12.2020 року №3512/0/192-20; на запит № 2741/68/06/2021 від 17.06.21 формувався витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.07.2021 №2671/0/192-21.

1. Позиції сторін.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ані Методика, ані Порядок № 508 саме порядку визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель не передбачають. Натомість, пункт 2.1 Порядку № 508 містить норму, в якій зазначено, що визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель проводиться згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України. У спірних правовідносинах датою проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського районну Закарпатської області є 2017 рік, а датою її затвердження, згідно оскаржуваного рішення відповідача-1 від 07.03.2018 року, є 2018 рік. Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (копія листа № 29-28-0.222-15260/2-23 від 19.12.2023 додається) значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить, зокрема: у 2017 році 1,0, в 2018 році становило 1,0. Проте, як вже було вище зазначено, в технічній документації з нормативної грошової оцінки, які затверджено відповідачем-1 оскаржуваним рішенням, при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в формулі застосовано коефіцієнт індексації - 1,8972. Такий показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель по факту розраховано шляхом множення показників індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013-2017 роки (1,0* 1,249* 1,433* 1,06* 1,0 = 1,8972). Вказане підтверджується ТОВ «АРКЛАЙТ», яке на замовлення відповідача-1 та на підставі договору № 70 від 08.06.2017 року здійснювало виконання Технічної документації з нормативної грошової оцінки, затвердженої оскаржуваним рішенням.. Проте визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель кумулятивним методом за роки з дати затвердження Порядку № 508 до дати проведення нормативної грошової оцінки чинному законодавству не відповідає. Наголошують, згідно абзацу 3 пункту 289.2 статті 289 ПК України, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Ані наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013, ані сам Порядок № 508 не містять положень, які б передбачали, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається, починаючи з дати набрання чинності вказаним Порядком і, що даний термін - дата набрання чинності Порядку № 508 є складовою розрахунку нормативної грошової оцінки земель.

20 лютого 2024 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що підставою для проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення Ужгородського району Закарпатської області були договір на виконання робіт від 08.06.2017 №70 та розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації від 16.11.2017 №360 «Про проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення Ужгородського району Закарпатської області». Нормативно грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення Ужгородського району Закарпатської області проводилась відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок несільськогосподарського призначення проводиться - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років. Розробником технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського району Закарпатської області було Товариство з обмеженою відповідальністю «Арклайт». Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» була проведена державна експертиза технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського району Закарпатської області та отриманий позитивний висновок державної експертизи землевпрорядної документації від 19.12.2017 р. №635-17, проведеної Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області. Відповідно до статті 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Підставою для прийняття рішення двадцять другої сесії Ужгородської районної ради VII скликання від 07.03.2018 року №363 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського району Закарпатської області» було клопотання Ужгородської районної державної адміністрації.

23 лютого 2024 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що нормативи рентного доходу для відповідної категорії земель визначені у додатку 1 до Порядку (на час його актуальності) на дату набрання чинності наказу про затвердження Порядку, а саме на 27.09.2013. Тобто розраховуючи значення нормативної грошової оцінки земель, без застосування коефіцієнтів індексації на дату проведення нормативної грошової оцінки земель значення відповідатиме нормативній грошовій оцінці земель станом на 2013 рік. Оскільки нормативну грошову оцінку проведено у 2017 році, то мало місце застосування кумулятивного значення коефіцієнта індексації за попередні роки, а саме з 2013 року, що відповідає значенню 1.8972, який розраховано із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2013 рік у розмірі 1, за 2014 рік у розмірі 1,249, за 2015 рік у розмірі 1,433, за 2016 рік у розмірі 1,06,(1 х 1,249 х 1,433 х 1,06=1,8972). Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки. Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком, визначеної, наприклад, у 2016 році на підставі нормативної грошової оцінки, розмір якої визначено станом на 2013 рік, шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів за цей період. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком. Крім того, технічна документація про нормативну грошову оцінку земель Ужгородського району розроблена щодо земель розташованих за межами населених пунктів на територію цілого району, а не конкретно визначених земельних ділянок. Звертають увагу також на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку не відповідає ознакам індивідуального акта, а тому не може бути предметом судового спору в адміністративному суді.

27 лютого 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача 1, в якій зазначає, що відзив не містить в собі спростування безпосередніх підстав позову, наведених позивачами при зверненні до суду в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського районну Закарпатської області» № 363 від 07 березня 2018 року. По факту обґрунтування відзиву відповідача-1 зводиться до формального дотримання чинної на дату прийняття оскаржуваного рішення процедури проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та наявності у відповідача-1 необхідної компетенції для прийняття ним рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення Ужгородського районну Закарпатської області. Щодо посилань відповідача-1 на факт отримання ним позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації від 19.12.2017 р. №635-17, проведеної Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області, то такі відхиляємо, оскільки, як вбачається із змісту цього висновку, вірність застосування саме показника коефіцієнту індексації (Кі) на рівні « 1,8972» не досліджувалося.

27 лютого 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача 2, в якій зазначає, що ні наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України, ані сам Порядок № 508 жодних положень, які б передбачали, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається, починаючи з дати набрання чинності вказаним Порядком і, що даний термін - дата набрання чинності Порядку № 508 є складовою розрахунку нормативної грошової оцінки земель, в собі не містять. У свою чергу, за приписами пункту 289.2 статті 289 розділу XIII Податкового кодексу України, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка станом на 1 січня поточного року, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Тобто можливість кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель, а не для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно пункту 2.1 Порядку № 508. Щодо посилань відповідача-2 на те, що нібито оскарження витягу з технічної документації про грошову оцінку є неналежним способом судового захисту, то такі відхиляють, оскільки ці доводи висновуються на правових висновках касаційного адміністративного суду від яких Верховний Суд відступив.

Представники Ужгородської районної ради, Ужгородської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Арклайт» та Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у судове засідання не з`явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Під час розгляду справи по суті представник позивачів позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача 1 під час розгляду справи по суті, проти задоволення позову заперечила з підстав, що зазначені у відзиві та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі із врахуванням позиції, що викладена у відзиві.

Представник третьої особи Оноківської сільської ради- Сатмарі Н.М. пояснила суду, що витяг із технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Зауважує, що відповідно до статті 9 Закону України №1808 «Про держану експертизу землевпорядної документації» була проведена державна експертиза технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення Ужгородського району Закарпатської області та отримано позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 19.12.2017 року №635-17, проведеної Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області, а тому прийняте відповідачем 1 рішення від 07.03.2018 року № 363 є правомірним, а вимоги позову є безпідставними.

Представник ТЗОВ "Арклайт" під час розгляду справи, проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та пояснила суду, що оскільки нормативну грошову оцінку проведено у 2017 році, то мало місце застосування кумулятивного значення коефіцієнта індексації за попередні роки, а саме з 2013 року, що відповідає значенню 1,8972, який розраховано із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2013 рік - у розмірі 1, за 2014 рік - у розмірі 1,249, за 2015 рік у розмірі 1,433, за 2016 рік - у розмірі 1,06 , що становить 1,8972. Оскарження витягу з технічної документації про нормативну-грошову оцінку є неналежним способом захисту прав, оскільки такий не відповідає ознакам індивідуального акту, а тому не може бути предметом судового спору в адміністративному суді.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «АНДЕЗИТ» на підставі договору оренди землі від 14 січня 2008 року використовує у своїй діяльності на правах оренди земельну ділянку загальною площею 20,8681 га, за кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка знаходиться за межею населеного пункту села Оріховиця Оноківської сільської ради (пункт 1 та пункт 2 цього Договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 30.11.2021 року), (т.1, а.с. 19-23, 26).

Право оренди Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» на земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 45429324), що підтверджується інформаційною довідкою № 359257485 від 20.12.2023 року (т.1, а.с. 28-31).

Згідно з пунктами 3, 5 Договору оренди землі від 14 січня 2008 року передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 359 764,75 гривень. Орендна плата вносить орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі та складає 70 792,95 грн з розрахунку на рік, (т.1, а.с. 19).

За пунктом 28 цього Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку, (т.1, а.с. 22).

Договір укладено на 25 років (пункт 4 Договору), (т.1, а.с. 19).

Приватне акціонерне товариство «БУДАВТОДОР» на підставі договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2011 року використовує у своїй діяльності на правах оренди земельну ділянку загальною площею 5,5 га, за кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка знаходиться за межею села Руські Геївці га території Ужгородського району Закарпатської області (пункти 1, 2 цього Договору), (т.1, а.с. 32-35).

Право оренди позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 21955257), що підтверджується інформаційною довідкою № 360065827 від 26.12.2023 року (т.1, а.с. 39-40).

Згідно з пунктом 2.5 Договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2011 року, нормативна вартість земельної ділянки площею 55 000 м. кв. становить відповідно до рішення четвертої сесії шостого скликання Ужгородської районної ради від 29.06.2011 № 121 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки ЗАТ «БУДАВТОДОР» становить 1 604 587,05 гривень, (т.1, а.с. 32).

Відповідно до пункту 4.1 Договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2011 року та п. 2 додаткової угоди від 30 червня 2017 року, річний розмір орендної плати за земельну ділянку встановлено у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки, (т.1, а.с. 32, 38).

За пунктом 11.1 цього Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку, (т.1, а.с. 34).

Договір укладається на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 17 червня 2002 року № 2735 (пункт 3.1 Договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2011 року, з урахуванням пункту 1 додаткової угоди від 30 червня 2017 року), (т.1, а.с. 32,38).

07 березня 2018 року Ужгородською районною радою прийнято рішення № 363, пунктом 1 якого затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського районну Закарпатської області, (т.1, а.с. 43).

Відповідно до змісту цієї Технічної документації, такою проведено нормативну грошову оцінку, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010 та з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119.

Одночасно з цим, з Технічної документації вбачається, що під час проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, якими користуються позивачі, було застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі) у розмірі 1,8972.

08 червня 2017 року між Відділом агропромислового розвитку Ужгородської районної державної адміністрації та ТОВ «Арклайт» укладено договір №70 на розробку технічної документації про нормативну грошову оцінку земель Ужгородського району Закарпатської області, (т.1, а.с. 238-241).

ТОВ «АРКЛАЙТ» на замовлення Ужгородської районної державної адміністрації та на підставі договору № 70 від 08.06.2017 року здійснювало виконання Технічної документації з нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням № 363 від 07 березня 2018 року.

19 грудня 2017 року у відділі державної експертизи проведена первинна експертиза, де за підсумковою оцінкою результатів державної експертизи - технічна документація про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського району Закарпатської області, в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується за умови врахування п. 10 висновку,(а.с.53-54,т.1).

Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області на підставі рішення Ужгородської районної ради № 363 від 07 березня 2018 року, видало ряд витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ», а саме: від 09.12.2020 року за № 3510/0/192-20, від 09.12.2020 року за № 3512/0/192-20, від 06.07.2021 за № 2671/0/192-21 та від 20.02.2023 року за № НВ-21000830042023 та із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР», а саме: від 12.03.2020 року за № 1997/0/192-20, від 15.03.2021 року за № 1870/0/192-21, від 15.03.2021 року за № 1871/0/192-21, від 02.02.2023 року за № НВ-2100046012023 та від 15.03.2021 року за №1869/0-192-21, під час формування яких застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (Кі) у розмірі 1,8972 з наступним його щорічним кумулятивним збільшенням (т.2, а.с. 22-32, 226).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Згідно з частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Частинами 1-3 статті 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Преамбулою Закону України «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

При цьому під рентним доходом розуміється дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Статтею 5 Закону №1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У свою чергу, відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону №1378-IV технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. За ч.2 та ч.3 цієї статті технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин

Частинами 1, 2, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У частині 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Згідно зі статтею 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акту, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Аналогічні висновки неодноразово були наведені у постановах Верховного Суду, зокрема від 14 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що рішення Ужгородської районної ради від 07 березня 2018 року № 363, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського районну Закарпатської області, є нормативно-правовим регуляторним актом.

У свою чергу, особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначено статтею 264 КАС України, яка містить в собі спеціальні норми права по відношенню до норм визначених частиною 2 статті 122 КАС України та яка встановлює: нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності (частина 3 статті 264 КАС України). Як на теперішній час, так і на дату подання позову у даній справі (09 січня 2024 року) оскаржуване рішення Ужгородської районної ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського районну є чинним, а тому строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження даного рішення від 07 березня 2018 року № 363 позивачами не пропущено.

Щодо суті спірних правовідносин, судом встановлено наступне.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон № 161-XIV) визначено, що відносини, пов`язані з орендною землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що в цій справі спірним є застосування величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель саме при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та її подальшої індексації, при якій цей коефіцієнт застосовується кумулятивно для визначення податкових зобов`язань із земельного податку та орендної плати.

Позивачі вважають неправильним те, що відповідачі для визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки (Кі) брали до уваги показники, починаючи з 2013 року і до 2017 року.

Що стосується доводів позивачів щодо протиправності застосування при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, суд виходить із наступного.

Технічна документація по нормативній грошовій оцінці земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського району Закарпатської області розроблена ТОВ "Арклайт" на підставі розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації від 16.11.2017 року №360 "Про проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення Ужгородського району Закарпатської області".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку земель" №1378-IV, об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду (ч.ч. 2-3 ст. 15 Закону №1378-IV). Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначено у ст. 18 Закону №1378-IV. Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" №1808-IV, державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону, обов`язкові державній експертизі підлягають технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1278 (далі - Методика №1278).

Згідно з пунктом 4 вказаної Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою:

Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки;

Рд - рентний дохід для відповідної категорії земель (у гривнях на рік);

Ск - строк капіталізації (у роках);

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки і встановлюється залежно від складу угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 508 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки, що приймається за даними Державного земельного кадастру або документації із землеустрою, кв. м;

Рд - рентний дохід на один кв. м площі для відповідної категорії земель, що визначається за нормативами рентного доходу для відповідної категорії земель згідно з додатком 1 до цього Порядку, гривень на рік;

Ск - строк капіталізації, що визначається згідно з пунктом 2.2 цього розділу, років;

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель, що визначається згідно з пунктом 2.3 цього розділу;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки, що визначається згідно з пунктом 2.7 цього розділу;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, що визначається згідно з пунктом 2.12 цього розділу;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 300/1114/19 зроблено такі висновки: "формули, за якими визначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначені в Методиці нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) та Порядку № 508, є ідентичними. При цьому, ані Методика, ані Порядок № 508 не передбачають порядку визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22 серпня 2013 року було затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) (далі Порядок № 508, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 716 від 04.04.2023р.).

Пункт 2.1 Порядку № 508 містив норму, в якій зазначено, що визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель проводиться згідно із статтею 289 розділу XIII Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Так, абзацами 1 та 2 пункту 289.2 статті 289 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах датою проведення нормативної грошової оцінки є 2017 рік, а її затвердження 07 березня 2018 року (а.с.43, т.1).

Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, з врахуванням індексу споживчих цін за 2017 рік в розмірі 1,0 та в 2018 році становив 1,0.

В технічній документації з нормативної грошової оцінки, яка затверджена відповідачем, при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в формулі застосовано коефіцієнт індексації - 1,8972.

Відповідно абзацу 3 пункту 289.2 статті 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.

Тобто, можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов`язана із датою проведення нормативної грошової оцінки земель та стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель, а не для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно порядку, встановленого пунктами 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, пункту 2.1 Порядку № 508.

Пунктом 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів). Однак, вказаний наказ, ані сам Порядок № 508 не містять положень, які б передбачали, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається, починаючи з дати набрання чинності вказаним Порядком і, що даний термін - дата набрання чинності Порядку № 508 є складовою розрахунку нормативної грошової оцінки земель.

Суд приходить до висновку про те, що з дати набрання чинності вказаного наказу можливе лише застосування формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що пунктом 2.1 Порядку №508 передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), як складовий елемент формули розрахунку нормативної грошової оцінки земель, визначається згідно з статтею 289 ПК України, а саме за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. Матеріалами справи підтверджено, що згідно вказаної формули в 2017 році Кі становив 1.

Судом враховано висновки Верховного Суду у постановах від 31.08.2021 року у справі №300/1114/19 та у справі №300/1017/19 від 29.09.2021 року.

Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, суд погоджується із доводами позивачів, про те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно оскаржуваного рішення відповідача 1 (Кі у розмірі 1,8972) свідчить про повторну (подвійну) індексацію за один і той самий період з 2013 року по 2017 рік показника Цнм, який бере участь у обрахунку нормативної грошової оцінки та відображає середню вартість одного квадратного метра земель населеного пункту залежно від регіонального факторів місця розташування.

Вказане підтверджується ТОВ "АРКЛАЙТ", яке на замовлення відповідача 1 та на підставі договору № 70 від 08.06.2017 року здійснювало виконання Технічної документації з нормативної грошової оцінки, затвердженої оскаржуваним рішенням, та яке листом від 20 грудня 2023 року за № 96 повідомило адвокату позивачів, що з урахуванням року проведення нормативно грошової оцінки Ужгородського району коефіцієнт індексації застосовувався комулятивно за роки з часу затвердження Порядку № 508, яким визначено нормативи рентного доходу для відповідної категорії земель, (т.2, а.с. 14).

Проте, визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель кумулятивним методом за роки з дати затвердження Порядку № 508 до дати проведення нормативної грошової оцінки не відповідає чинному законодавству, оскільки відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Водночас, для розрахунку нормативної грошової оцінки земель за встановленою формулою має значення лише показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), який, в свою чергу, визначається за формулою передбаченою в абзаці 1 пункту 289.2 статті 289 ПК України, з врахуванням особливостей визначення такого показника за наявності підстав, передбачених абзацом 2 пункту 289.2 статті 289 ПК України (тобто перевищення індексу споживчих цін за попередній рік показника 115).

З огляду на викладене пункт 1 оскаржуваного рішення Ужгородської районної ради від 07 березня 2018 року № 363, в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянці з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010 та яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ», а також в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянці з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР», підлягає визнанню протиправним та нечинним.

Згідно із пунктом 1, підпунктом 55 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань укладає договори із закладами освіти про співробітництво щодо професійної підготовки оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, веде Державний реєстр оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які отримали кваліфікаційне свідоцтво, видає витяги з нього, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Таким чином, у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, є предметом судового розгляду та має здійснюватися адміністративним судом. Крім цього, витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки є однією з підстав визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов`язаний з колом прав та обов`язків користувача відповідної земельної ділянки.

Разом з тим, Верховний Суд у пункті 40 постанови від 03.06.2022 р. у справі № 160/12709/19 додатково зазначає: «рішення та дії суб`єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України». Цією постановою рішення суду першої інстанції, яким було скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, Верховний Суд залишив у силі.

Отже, у даній справі суд констатує що відповідач 2 - реалізуючи надані йому повноваження застосовує невірно визначений показник коефіцієнту індексації, який впливає на розмір нормативної грошової оцінки орендованих позивачами земельних ділянок та формуючи та видаючи витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки автоматично застосовує показники коефіцієнтів, які затверджені відповідачем 1 у відповідній документації, що не може та не повинно легалізовувати застосування такого показника , як коефіцієнт індексації у розмірі 1,8972.

З метою захисту прав позивачів, належним та ефективним способом захисту буде визнання дій відповідача протиправними із скасуванням витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» від 09.12.2020 року за № 3510/0/192-20, від 09.12.2020 року за № 3512/0/192-20, від 06.07.2021 за № 2671/0/192-21 та від 20.02.2023 року за № НВ-21000830042023 та витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» від 12.03.2020 року за № 1997/0/192-20, від 15.03.2021 року за № 1870/0/192-21, від 15.03.2021 року за № 1871/0/192-21, від 02.02.2023 року за № НВ-2100046012023 та від 15.03.2021 року за №1869/0-192-21.

Відповідно до статті 8 Конституції України та статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1статті 6 Європейської конвенції з прав людиниі зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відтак, на переконання суду, решта доводів учасників на обґрунтування своїх вимог та заперечень у даній справі, не вимагають детального спростування в рамках даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову з мотивів, що вищезазначені.

Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приватне акціонерне товариство «АНДЕЗИТ» при поданні адміністративного позову сплатило судовий збір у розмірі 15 140,00 грн., відповідно до платіжної інструкції від 08 січня 2024 року №8, (а.с. 18), а Приватне акціонерне товариство «БУДАВТОДОР» 18 168,00 грн, відповідно до платіжних інструкцій від 08 січня 2024 року №4 та № 77 від 28 лютого 2024 року, (т.1, а.с. 17, т.2, а.с. 222).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255,264,265 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги із урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 28 лютого 2024 року Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ», Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» до Ужгородської районної ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, треті особи без самостійних вимог: Ужгородська районна державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арклайт», Оноківська сільська рада, Сюртівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення Двадцять другої сесії VII скликання Ужгородської районної ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського районну Закарпатської області» № 363 від 07 березня 2018 року, в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 20,8681 га з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка входить до кадастрового кварталу 2124884800:10:021. знаходиться за межею населеного пункту села Оріховиця Оноківської сільської ради та яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» (код в ЄДРПОУ: 00292528), та в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 5,5 га з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка входить до кадастрового кварталу 2124880600:10:020, знаходиться за межею села Руські Геївці на території Ужгородського району Закарпатської області та яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР».

3. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування сукупного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (Кі) у розмірі 1,8972 та його наступного щорічного кумулятивного збільшення при формуванні та видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» від 09.12.2020 року за № 3510/0/192-20, від 09.12.2020 року за № 3512/0/192-20, від 06.07.2021 за № 2671/0/192-21, від 20.02.2023 року за № НВ-21000830042023.

4. Визнати протиправними та скасувати витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» від 09.12.2020 року за № 3510/0/192-20, від 09.12.2020 року за № 3512/0/192-20, від 06.07.2021 за № 2671/0/192-21 та від 20.02.2023 року за № НВ-21000830042023.

5. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування сукупного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (Кі) у розмірі 1,8972 та його наступного щорічного кумулятивного збільшення при формуванні та видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» від 12.03.2020 року за № 1997/0/192-20, від 15.03.2021 року за № 1870/0/192-21, від 15.03.2021 року за № 1871/0/192- 21? від 02.02.2023 року за № НВ-2100046012023 та від 15.03.2021 року за №1869/0/192-21.

6. Визнати протиправними та скасувати витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» від 12.03.2020 року за № 1997/0/192-20, від 15.03.2021 року за № 1870/0/192-21, від 15.03.2021 року за № 1871/0/192-21, від 02.02.2023 року за № НВ-2100046012023 та від 15.03.2021 року за №1869/0-192-21.

7. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» (88007, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, 8а, код ЄДРПОУ 00292528), за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської районної ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 10, код ЄДРПОУ 25435880) витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 коп).

8. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» (89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Об`їзна, 11а, код ЄДРПОУ 25434969) за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської районної ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 10, код ЄДРПОУ 25435880) витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 коп).

9. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «АНДЕЗИТ» (88007, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, 8а, код ЄДРПОУ 00292528), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 каб. 298, код ЄДРПОУ 39766716) витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 12 112 грн 00 коп (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень, 00 коп).

10. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «БУДАВТОДОР» (89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Об`їзна, 11а, код ЄДРПОУ 25434969) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 каб.298, код ЄДРПОУ 39766716) витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 15 140 грн 00 коп (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень, 00 коп).

11. Зобов`язати Ужгородську районну раду невідкладно, після набрання рішенням суду законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у відповідності до вимог частини першої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль