Рішення

від 28.06.2024 по справі 183/6707/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/6707/24

Провадження № 2-а/183/60/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю: секретаря судового засідання ЧабаненкаД. О.,

представника позивача ФугиК.Г.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Відділу №17 у місті Новомосковську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про:

- затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою забезпечення видворення за межі території України,-

У С Т А Н О В И В:

27 червня 2024 року о 16год. 31хв. позивач звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищезазначеним адміністративним позовом, який переданий судді 28червня 2024року о 08год. 20хв. У своєму позові позивач просить ухвалити рішення, яким затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою забезпечення видворення за межі території України та вирішити питання щодо негайного виконання рішення про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Російська Федерація, востаннє прибула до України 23липня 2021року з Російської Федерації та з того часу з України не виїжджала. 11 червня 2022 року позивачем було прийнято рішення про примусове повернення з України, яким відповідача зобов`язано залишити територію України у термін до 10 липня 2022 року. Проте вказане рішення відповідачем не виконано. Ураховуючи те, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно якої Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення про примусове видворення, яке набрало законної сили, тривалий час перебуває на території України без законних підстав та не вживає належних заходів для самостійного залишення території України, не має законних джерел прибутку в Україні, з урахуванням чого існує ризик її втечі, наявні обґрунтовані підстави вважати, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також існує ризик її втечі, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28 червня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначила, що копію позовної заяви з доданими до неї документами отримала, про що надала відповідну розписку, послуг перекладача для розгляду цієї справи не потребує. Пояснила, що дійсно перебуває (проживає) на території України з 1995року без законних підстав, з порушенням строків перебування, рішення про примусове повернення з України отримувала та не виконала його, оскільки бажає проживати на території України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази у справі, приходить до такого.

Судом установлено,що громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Російська Федерація, востаннє прибула до України 23.07.2021 з Російської Федерації та з того часу з України не виїжджала.

11.06.2022 працівниками Магдалинівського сектору ГУ ДМС у Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно відповідача, у зв`язку із порушенням міграційного законодавства.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 003403 від 11.06.2022 було зафіксовано порушення законодавства, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову за ч.1 ст.203 КУпАП серії ПН МДН № 003395 від 11.06.2022 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, розміром 1700 (тисяча сімсот) грн. 00 коп.

11.06.2022 за порушення правил перебування на території України та з метою забезпечення положень статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відносно відповідача Магдалинівським сектором ГУ ДМС у Дніпропетровській області, відповідно до положень Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.05.2012 за № 806/21119, прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, яким відповідача було зобов`язано залишити територію України у термін до 10.07.2022.

Відповідач з рішенням Магдалинівського сектору ГУ ДМС у Дніпропетровській області ознайомлена, але в строк, який зазначений в рішенні, а саме до 10.07.2022, не виїхала за межі України та не виконала вищезазначене рішення.

11.07.2022 ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.09.2022 у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

02.01.2023 ухвалою Верховного Суду ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі №179/608/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Після чого, 13.02.2023 Магдалинівський сектор ГУ ДМС у Дніпропетровській області звернувся із позовною заявою про примусове видворення за межі України громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України передано на розгляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

11.04.2023 рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 примусово видворено за межі України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2023 залишено без змін.

За обліками Відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не зверталася. Інформація щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, відсутня (а.с. 20).

За обліками Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про отримання або скасування дозволу на імміграцію, документування посвідкою на тимчасове/постійне проживання, про продовження терміну перебування на території України, не зверталася (а.с. 21).

04.04.2024 працівниками ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення, у зв`язку із порушенням міграційного законодавства.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 006122 від 04.04.2024 було зафіксовано порушення законодавства, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову за ч. 2 ст. 203 КУпАП серії ПН МДН № 006113 від 04.04.2024 про накладення на відповідача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, розміром 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Станом на 25.06.2024 за обліками інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» встановлено, що відомості про перетин державного кордону громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у напрямку «Виїзд» відсутні (а.с. 12).

Отже, зважаючи на те, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибула на територію України 23.07.2021, а також, враховуючи вимоги частини 16 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та підпункту 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, відповідно до яких, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України, Відділом № 17 у місті Новомосковську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області встановлено, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилася від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, чим порушила законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, та перейшла на нелегальне положення в Україні.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд керується такими правовими нормами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (частина 5 статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").

Абзацом 1 ч. 1 статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Отже, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обставини:

1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення;

2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:

- де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

- де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

- де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Згідно з пп. f п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

У ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що життю, здоров`ю відповідача у країні походження загрожуватиме небезпека.

Відповідачем не повідомлено суду жодних причин невиконання рішення про примусове повернення від 11 червня 2022 року. Таким чином не виконання зазначеного рішення суд розцінює як невиконання без поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Виходячи з правового аналізу ст. 289 КАС України можна стверджувати, що застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного із заходів, передбачених ч. 1 ст. 289 КАС України можливе:

- за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення;

- за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

- якщо існує ризик втечі іноземця або особи без громадянства;

- у разі відсутності у іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.

Ураховуючи, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно якої Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська ухвалено рішення про примусове видворення, яке набрало законної сили, тривалий час перебуває на території України без законних підстав та не вживає належних заходів для самостійного залишення території України, не має законних джерел прибутку в Україні, доказів того, що в Україні вона має родичів, міцні соціальні зв`язки, суду не надано, перебуваючи в Україні з 1995року не легалізувала свого правового становища, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані підстави для застосування судом до відповідача одного із заходів, передбачених ч. 1 ст. 289 КАС України.

Оскільки позивач не звертався з позовною заявою про затримання громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, з позовною заявою зобов`язання останньої внести заставу та з позовною заявою про взяття останньої на поруки підприємства, установи чи організації, тому суд позбавлений можливості застосувати до останньої такі заходи.

Ураховуючи наведене в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню і необхідно затримати громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 , з метою забезпечення видворення за межі території України, з поміщенням останньої до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців.

Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначенихпунктами 1,5 частини першої статті 263,пунктами 1-4 частини першої статті 283,пунктами 1і2частини першої статті 289 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на зазначену вище норму Закону, рішення суду про затримання громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 з метою забезпечення видворення за межі території України, з поміщенням останньої до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 268, 289, 371 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Відділу №17 у місті Новомосковську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою забезпечення видворення за межі території України задовольнити.

Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення видворення за межі території України, строком на шість місяців, до 26грудня 2024року включно.

Рішення суду про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач: Відділу №17 у місті Новомосковську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, адреса: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Шевченко, 39, код ЄДРПОУ 37806243;

-відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 28червня 2024року.

Суддя Г.Є.Майна