Ухвала

від 27.06.2024 по справі 344/21472/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/21472/23

Провадження № 2-а/344/111/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Боднарчука М.М.,

представника відповідача Корнутія М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

13.11.2023 позивач звернувся до суду із позовом до інспектора Верховинського районного відділенні поліції ГУНП в Івано-Франківській області Кішук Сергія Васильовича, у якому просить : скасувати постанову вказаного інспектора серії ЕАС №7413480 від 28.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП.

15.11.2023 ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Мелещенко Л.В. вказану справу передано за підсудністю до Верховинського районного суду Івано-Франківської області.

22.04.2024 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалу судді від 15.11.2023 скасовано, справу передано на розгляд до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

08.05.2024 складено акт про неможливість передачі справи раніше визначеному судді.

09.05.2024 згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано головуючій судді Кіндратишин Л.Р.

10.05.2024 ухвалою судді адміністративний позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

20.05.2024 на виконання ухвали судді про залишення позову без руху, надано заяву про поновлення строку звернення до суду та позовну заяву в новій редакції, де відповідачем зазначено Верховинське районне відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області, яка отримана судом 23.05.2024

29.05.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі.

06.06.2024 ухвалою суду залучено до участі в справі у якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Позивач та його представник у судовому засіданні просили поновити строк звернення до суду із даним позовом, так як оскаржуваної постанови не отримував. З такою постановою він ознайомився 13.11.2023 у Верховинському ВДВС у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Зокрема, позивач зазначив, що ставив свій підпис на кількох документах і не був обізнаний на чому саме ставить такий підпис.

Представник відповідача просив залишити позовну заяву без розгляду з огляду на пропуск строку звернення до суду, оскільки позивач особисто поставив підпис про отримання оскаржуваної постанови. Позовна заява до суду подана через чотири місяці з дня складення постанови без зазначення жодних поважних причин пропуску строку та надання на підтвердження такому доказів.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (надалі, також КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так положеннями ст. 286 КАС України врегульовано особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності

Зокрема, відповідно до частини другої вказаної норми законодавцем визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також, суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відтак, на переконання суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив або через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС 7413480, від 28.07.2023, що складена інспектором Верховинського районного відділенні поліції ГУНП в Івано-Франківській області Кішук Сергія Васильовича, вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, що вчинене 28.07.2024 о та накладено адміністративне стягнення у розмірі 20 400 грн.

При зверненні до суду із позовною заявою 13.11.2023, як і в судовому засіданні сторона позивача стверджує про те, що інспектор не вручив ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, а про факт існування такої дізнався 13.11.2024 в ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Однак, жодного доказу на підтвердження вказаного факту суду не надано, зокрема і на підтвердження факту ознайомлення, чи то отримання такої постанови 13.11.2023.

Одна лиш заява ОСОБА_1 про ознайомлення «з матеріалами виконавчого провадження та надання копій виконавчих документів по АСВП №73047821» від 13.11.2023, не є належним та достатнім доказом, неотримання, необізнаності з оскаржуваною постановою до 13.11.2023. Адже, така свідчить про реалізацію права на ознайомлення саме з вказаним виконавчим провадженням 13.11.2023 та жодним чином не співвідноситься враховуючи матеріали справи із необізнаністю із оскаржуваною постановою. Підписання 13.11.2023 о 13:55:11 поряд із оскаржуваною постановою інших документів, що вручені інспектором, на які вказує позивач, також суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу, на те, що в оскаржуваній постанові, в пункті 8 «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено» та пункті 9 «Копію постанови мною отримано, міститься підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності.

Фактично проставлення особистого підпису, позивачем не заперечується. При цьому, твердження про те, що позивачу не було відомо під чим він підписується, а також те, що постанова йому не вручалася, суд оцінює критично.

Судом встановлено, що адміністративний позов надійшов до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 13.11.2023. Тобто, позивачем було пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 подано поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права і при цьому будь-яких належних доказів щодо поважності причин пропуску цього строку, які об`єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду, і не залежали від волевиявлення позивача, матеріали справи не містять. Відтак, суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи по суті та вважає за необхідне залишити даний адміністративний позов без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 240, 243, 250, 294, 295 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У клопотанні позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом на оскарження постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала 02.07.2024.

Суддя Івано-Франківського міського суду Л.Р. Кіндратишин