Ухвала

від 24.06.2024 по справі 761/8337/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8337/24

Провадження № 2/761/6037/2024

У Х В А Л А

24 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

за участі секретаря Лишняк А.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо позову: Перша київська державна нотаріальна контора, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання припиненою іпотеки, припинення обтяження квартири,

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: Перша київська державна нотаріальна контора, про визнання припиненою іпотеки, припинення обтяження квартири.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Саадулаєва А.І.

Предметом позову є:

1. Визнання припиненою іпотеку за договором №2546 від 05.03.1999 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком "Інтеграл" (в подальшому ПАТ "Інтеграл-Банк").

2. Припинення обтяження квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , яке внесено на підставі договору іпотеки №2546 від 05.03.1999 року, зняття заборони про відчуження майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , запис про заборону відчуження на нерухоме майно від 05.01.2005 року №1590328, зроблений на підставі договору застави №2546 від 05.03.1999 року та виключення відповідних записів із державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2024 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.06.2024 року замінено неналежного відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на належного відповідача ПАТ «Інтеграл-Банк». Залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач в судове засідання, яке відбулось 24.06.2024 року, не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача, в судове засідання, яке відбулось 24.06.2024 року, не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представники третіх осіб, в судове засідання, яке відбулось 24.06.2024 року, не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне направити справу для розгляду за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва застосовуючи правила виключної підсудності, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правила статті 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18, визначено, що враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Встановлено, що предметом спору у цій справі є нерухоме майно, та спір виник із приводу нерухомого майна, а саме з приводу припинення іпотеки та припинення обтяжень на нерухоме майно, яке перебуває за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що спір пов`язаний з правом позивача на нерухоме майно, позов у цій справі має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.

За правилами ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього кодексу.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин, враховуючи, що дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м.Києва, суд постановляє ухвалу про передачу цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо позову: Перша київська державна нотаріальна контора, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання припиненою іпотеки, припинення обтяження квартири, до Подільського районного суду м. Києва.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 27, 30, 31, 32, 260, 353, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо позову: Перша київська державна нотаріальна контора, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання припиненою іпотеки, припинення обтяження квартири - передати за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду м. Києва.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: