УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №283/383/22 Головуючий у 1-й інст. Саланда О.М.
Категорія 31 Доповідач Трояновська Г. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 283/383/22 за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення у справі за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Тимошенко Надія Сергіївна, про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав
за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 08 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Саланди О.М. у м. Малині
в с т а н о в и в:
У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Яременко Д.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та просив стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 27500 гривень.
В обгрунтування заяви зазначав, що у провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебувала позовна заява Коростенської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав.
09.04.2024 року ухвалою Малинського районного суду у справі позов залишено без розгляду.
Згідно ч. 5 cт. 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.
Прокурор Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Яричевська Н.М., яка здійснювала представництво Коростенської окружної прокуратури, як позивач, неодноразово не з`являлась в судові засідання, в результаті вказаних дій позовну заяву залишено без розгляду. Такі дії представника позивача щодо неявки в судові засідання були необґрунтованими та протидіяли правильному та швидкому вирішенню спору.
При поданні відзиву було зазначено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, який очікує понести ОСОБА_1 , та було заявлено орієнтовну суму 20 000 гривень.
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 08 травня 2024 року в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Яременка Дмитра Володимировича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду,представник ОСОБА_1 адвокат Яременко Д.В. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 08.05.2024 року та ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 27 500 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у судові засідання призначенні судом на 12 березня 2024 року о 15 годині та 09 квітня 2024 року о 14 годині представник позивача прокурор Яричевська Н.М. не прибула, хоча була належним чином повідомлена про день, час і місце проведення судових засідань шляхом вручення судової повістки. Разом з цим, прокурором Яричевською Н.М. не було повідомлено суд про причини такої неявки та не подано заяви про розгляд справи за її відсутності, а відтак вважає, що в розумінні ч. 5 ст. 142 ЦПК України, такі дії представника позивача можна вважати необґрунтованими та є всі підстави для покладення витрат пов?язаних з розглядом справи № 283/383/22 саме на позивача. Систематичні дії позивача, щодо неявки в судове засідання були необґрунтованими та протидіяли правильному та швидкому вирішенню спору.В апеляційній скарзі зазначається, що під час розгляду цивільної справи № 283/383/22 05.04.2024 року представником ОСОБА_1 адвокатом Яременко Д.В. було подано до суду заяву про визначення розрахунку судових витрат разом з якою були подані докази складу та розміру витрат, пов?язаних з оплатою правничої допомоги, а саме: договір про надання юридичної (правової) допомоги; акт надання послуг № 12/03/24 від 12.03.2024 року, щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, квитанції на підтвердження оплати відповідачем ОСОБА_1 послуг адвоката з надання правничої допомоги. Отже, до суду надано всі докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат в передбаченому ЦПК України порядку.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Тимошенко Надія Сергіївна, про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав.
22 липня 2022 року ухвалою Малинського районного суду Житомирської області відкрито провадження у вищевказаній справі та призначено підготовче засідання на 19 серпня 2022 року (т.1 а.с. 100).
В подальшому судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та у нарадчій кімнаті ( т.1 а.с. 107,111, т.2 а.с.51, 60, 73,79,101,102,103, 167,172), та за клопотаннями сторін (т.2 а.с. 67,76,88,97).
Останні судові засідання були призначені на 12 березня 2024 року на 15.00 год та на 09 квітня 2024 року на 14.00.
12.03.2024 позивач - прокурор Малинського відділу Коростенської окружної Прокуратури Яричевська Н.М. подавала заяву про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому провадженні та просила попередньо узгодити час для уникнення підстав для подальшого відкладення( т.2 а.с.188).
У судовому засіданні 12.03.2024, яке розпочалась о 16год 10хв. представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Реус Д.С. та представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Яременко Д.В. проти відкладення справи заперечили, однак ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 09.04.2024 на 14.00год. (т.2, а.с. 189).
09 квітня 2024 року позивач повторно в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомила.( т.2 а.с.213).
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу. Крім того, залишення заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Отже, саме по собі залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача. За таких обставин, при вирішенні питання щодо стягнення з позивача судових витрат, відповідачем не заявлено та судом не встановлено наявність необґрунтованих, винних чи недобросовісних дій позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.
Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Отже, положеннями ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21.
Така ж позиція висловлена у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.
З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16-ц, у постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 359/9512/17, у постанові від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18.
Як видно з матеріалів, справа №283/383/22 перебувала у провадженні Малинського районного суду Житомирської області з липня 2022 року, неодноразово відкладалася. У судове засідання 12 березня 2024 року представник позивача - Яричевська Н.М. не з`явилась, подавала заяву про відкладення засідання через зайнятість в кримінальному провадженні.
Причиною залишення позовної заяви без розгляду стала повторна неявка представника позивача в судове засідання.
Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - забезпечення можливості стягнення збитків заподіяних внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, а тому не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правничу допомогу.
Доводи адвоката Яременка Д.В. в суді апеляційної інстанції про те, що прокурор подала заяву про відкладення розгляду справи 12.03.2024 уже після судового засідання є безпідставними та спростовуються протоколом судового засідання від 12 березня 2024 року, у якому зазначено про участь у судовому засіданні представників відповідачів, в тому числі адвоката Яременка Д.В., та відображено їх думку щодо розгляду справи. При цьому судом оголошено клопотання прокурора про відкладення судового засідання на іншу дату (т.2 а.с.189).
Єдиний раз нез`явлення прокурора до суду без повідомлення причин такої неявки - 09.04.2024 не свідчить про необгрунтованість дій позивача, про що зазначено в апеляційній скарзі, та не є підставою для відшкодування понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановлена ухвала є законною та обгрунтованою, такою, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
УхвалуМалинського районного суду Житомирської області від 08 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01.07.2024.
Головуючий Судді:
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2024 |
Оприлюднено | 04.07.2024 |
Номер документу | 120108459 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них дарування |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Трояновська Г. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні