Постанова

від 19.06.2024 по справі 619/2715/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

19 червня 2024 року

м. Харків

справа № 619/2715/23

провадження № 22-ц/818/246/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії - Маміної О.В. Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Львової С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків справу за позовом Акціонерного Товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Акціонерного Товариства "Сенс Банк" на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08 вересня 2023 року, постановлене суддею Овсянніковим В.С.,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року представник АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачами від 01.12.2006 № 805/16/18-4/6-484 у розмірі 12 329, 47 доларів США та судовий збір у розмірі 6 763, 07 гривень.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.12.2006 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 805/16/18-4/6-484, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру у використання грошові кошти у сумі 31 233,00 доларів США.

Крім того, на забезпечення умов виконання кредитного договору №805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006 було укладено Договора поруки: з ТОВ «Будмонтажцентр» - № 805/13/26/6-1872, з ОСОБА_2 - № 805/13/26/6-1873, ОСОБА_3 - № 805/13/26/6-1874. Відповідно до умов вказаних договорів поруки у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором поручителі разом з відповідачем ОСОБА_1 солідарно відповідають перед позивачем у повному обсязі зобов`язань, передбачених кредитним договором.

15.10.2019 АТ «Укрсоцбанк» було прийнято рішення № 5/2019 щодо припинення Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», де в п. п. 1.2. визначено, що правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» з 15.10.2019 року є Акціонерне товариство «Альфа-Банк». Загальними Зборами Акціонерів 09.03.2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК», а з 10.08.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк». 12.08.2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ « Альфа Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа- Банк» на АТ «Сенс Банк», а також про внесення змін до статуту АТ «Альфа Банк» шляхом затвердження його в новій редакції.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання до договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит, однак остання належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором станом 05.04.2023 у сумі 12329, 47 доларів США, які складаються з: 10 637, 88 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 691, 59 доларів США - заборгованістю за відсотками.

Оскільки відповідачі ухиляються від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 08 вересня 2023 року позов Акціонерного Товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , ТОВ «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного Товариства "Сенс Банк", 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, МФО: 300346, код ЄДРПОУ: 23494714, п/р № НОМЕР_2 , суму заборгованості за кредитним договором станом на 05.04.2023 у розмірі 12 329 (дванадцять тисяч триста двадцять дев`ять) доларів США 47 центів, які складаються з: 10 637, 88 доларів США - заборгованість за кредитом; 1691, 59 доларів США - заборгованістю за відсоткам. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства "Сенс Банк", 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, МФО: 300346, код ЄДРПОУ: 23494714, п/р № НОМЕР_2 , судові витрати за сплату судового збору у розмірі 6 763,07 (шість тисяч сімсот шістдесят три) гривні 07 копійок, у дольовому співвідношенні по 1 690 (одна тисяча шістсот дев`яносто) гривень 76 копійок з кожного.

В апеляційній скарзі представник АТ «Сенс Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості з ТОВ «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та в цій частині ухвалити нове, яким задовольнити ці позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної заяви в частині стягнення заборгованості з поручителів погодитися не можливо, оскільки пред`явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред`явлення до нього позову. Таким чином, Банк звертаючись з позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ТОВ «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 пред`явив вимоги як до позичальника так і до фінансових поручителів. Вказує, що відповідно до п. 24 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року, судам роз`яснено, що пред`явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред`явлення до нього позову. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив банку в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості з ТОВ «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки пред`явлення позовної заяви до поручителів навіть без направлення вимоги є достатньою правовою підставою для стягнення з них заборгованості.

Також з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_1 , в якій вона просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу вказує, що справу було розглянуто без її участі, тому у неї не було можливості викласти свої доводи та заперечення із приводу позовних вимог, а також подати заяву про застосування строків позовної давності. Зазначає, що з 12.10.2016 року вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . у и. Харкові. Про що відразу повідомила AT «Укрсоцбанк», між тим судом першої інстанції на ім`я ОСОБА_1 направлялися копія ухвали та копії позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами на адресу: АДРЕСА_2 . Звертає увагу на те, що зважуючи на ціну позову, значення справи для сторін; обсяг та характер доказів у справі, в тому необхідність призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, вважає, що справу недоцільно було розглядати у спрощеному позовному провадженні. Таким чином справа підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження, а розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження є порушенням норм процесуального права. Наголошує, що матеріали справи не містять передавального акту, затвердженого загальними зборами АТ"Альфа-Банк", відповідно до якого АТ "Альфа-Банк" у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами, зокрема по кредитному договору №805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006 та за договорами забезпечення. Вказує, що AT "Сенс Банк", самостійно розпоряджаючись своїми процесуальними правами щодо надання доказів, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження переходу обсягу прав кредиторських вимог до ОСОБА_1 за кредитним договором №805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006. Наголошує, що розрахунок заборгованості не відповідає умовам кредитного договору. Зазначає, що сторони кредитного договору передбачили як можливість так і порядок зміни процентної ставки по кредитному договору, а саме підписання додаткової угоди по договору про внесення змін до цього Договору та отримання згоди поручителя. Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданим Позивачем, та на який у рішенні посилається суд першої інстанції, з дати видачі кредиту - з 01.12.2006 по 19.10.2008 Банком розраховано проценти за відсотковою ставкою 13,20 % річних, а починаючи з 20.10.2008 Банк розраховував процента за кредитом за відсотковою ставкою- 14% річних. ( а.с. 13 , колонка "дата початку розрахунку", колонка " відсоткова ставка"). До матеріалів справи Позивачем не надано додаткової угоди про внесення змін до кредитного договору №805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006, не надано і згоди поручителей, бо таких угод укладено не було, згоди також отримано не було. Також і в тексті позовної заяви Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги саме умовами кредитного договору, не посилаючись на наявність додаткової угоди та на наявність згоди поручителей про зміну розміру процентної ставки. Таким чином, банк, у односторонньому порядку збільшив розмір відсоткової ставки, без погодження з Позичальником, порушуючи, визначений умовами кредитного договору, порядок зміни процентної ставки. Наголошує, що суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, не визначив, коли саме настав строк виконання основного зобов`язання та коли у позичальника виник обов`язок сплатити достроково всю суму заборгованості за кредитним договором. Судом першої інстанції не враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 756/7362/14-ц (провадження №61-13620св18); від 20 червня 2019 року у справі № 753/14559/15-ц (провадження № 61-12798св18) та від 24 липня 2019року у справі №751/2958/16 (провадження №61-3697св18). Вказує, що червні 2007 року ОСОБА_1 мала сплатити 113,16 дол. США, але 01.06.2007 сплачено - 73,72 доларів США. Отже з 11.06.2007 почалося неналежне виконання Позичальником обов`язків, визначених п. 3.3.9. цього Договору і саме з цієї дати слід починати відрахування 60 календарних днів протягом яких позивач мав погасити заборгованість. Відповідно, 09.08.2007 є останнім днем 60-денного строку. Відповідно, 09.08.2007 сплив строк користування кредитом на підставі п. 4.5. Кредитного договору, і після спливу цього строку Позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Вказує, що в матеріалах справи міститься "Вимога про усунення порушень", в якій Банк вимагає від Позичальника у тридцятиденний строк сплатити заборгованість по кредиту, між тим зазначена Вимога про усунення порушень не містить ні визначеної Банком дати дострокового добровільного повернення всієї суми заборгованості по кредиту, ні дати з якої повинен відліковуватися тридцятиденний строк для сплати заборгованості, що унеможливлює визначити строк, встановлений Банком для дострокового повернення кредиту. Звертає увагу суду на те, що оскільки, справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, їй не було направлено копію ухвали про відкриття провадження з копіями позовної заяви, та вона не мала змоги подати заяву про застосування строків позовної давності, просить застосувати строки позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006. Звертає увагу суду на те, що постановою Правління Національного Банку України від 24.02.2022 за №18 " Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану " призупинено роботу валютного ринку України крім операцій продажу іноземні' валюти клієнтами ( п. 12). Зазначене унеможливило виконання нею умов кредитного договору в період з 24.02.22 по теперішній час. Таким чином введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для стягнення коштів з поручителів не вбачається, оскільки даних щодо отримання поручителями повідомлення про наявність заборгованості або дати поштового штемпеля відділу зв`язку одержувачів матеріали справи не містять, тому стягненню сума заборгованості підлягає тільки з позичальника ОСОБА_1 .

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.12.2006 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 805/16/18-4/6-484, за умовами якого відповідач отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 31 233,00 доларів США зі сплатою 13,2 % річних за весь строк фактичного користування кредитом з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 30.11.2029 включно. Кредит відповідачу надавався для фінансування будівництва (інвестування житла), відповідно до договору дольової участі у будівництві житлового будинку № 24, 01/06 від 06.01.2006, укладений з ТОВ «Будмонтажцентр» (а.с. 9-12).

01.12.2006 року між позивачем та відповідачем ТОВ «Будмонтажцентр» було укладено Договір поруки №805/13/26/6-1872, за умовами п.1.1. якого відповідач ТОВ «Будмонтажцентр» зобов`язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, у розмірі в строки та в порядку передбачених договором кредиту № 805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006. Поручитель ознайомлений з умовами договору кредиту, про що свідчить підпис від імені поручителя ОСОБА_4 з накладенням печатки ТОВ «Будмонтажцентр» (а.с.5-6).

01.12.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №805/13/26/6-1873, за умовами п.1.1. якого відповідач ОСОБА_2 зобов`язався перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках передбачених договором кредиту № 805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006. Поручитель ознайомлений з умовами договору кредиту, про що свідчить його власний підпис договору поруки (а.с.7 та його зворотній бік).

01.12.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №805/13/26/6-1874, за умовами п.1.1. якого відповідач ОСОБА_3 зобов`язалася перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках передбачених договором кредиту № 805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006. Поручитель ознайомлений з умовами договору кредиту, про що свідчить її власний підпис договору поруки (а.с.8 та його зворотній бік).

Пунктами 1.3-1.3.4 кредитного договору визначено, що в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає: в день укладення цього договору з позичальником іпотечний договір №805/13/26/6-1874 від 01.12.2006, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку майнові права на незакінчену будівництвом 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить позичальнику на підставі договору дольової участі у будівництві житлового будинку № 24-01/06 від 06.01.2006, що укладений з ТОВ «Будмонтажцентр», заставною вартістю 196 794,00 гривень. Іпотечний договір підлягає нотаріальному посвідченню, обтяження нерухомого майна іпотекою - реєстрації в Державному реєстрі іпотек у встановленому порядку, в день укладення договору поручителі поручаються перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків за договором у повному обсязі і відповідають перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники.

До кредитного договору банк додав договора поруки з поручителями ТОВ «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підписані відповідачами.

Отже, сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В результаті не виконання умов договору у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка станом на 05.04.2023 року становить 12 329, 47 доларів США, які складаються з: 10 637, 88 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 691, 59 доларів США - заборгованістю за відсотками.

Відповідно до письмової вимоги про усунення порушень б/н банк звернувся до ОСОБА_1 , ТОВ «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вимогою погасити заборгованість, яка станом на 05.04.2023 по кредитному договору становить в загальному розмірі 12 329, 47 доларів США, які складаються з: 10 637, 88 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 691, 59 доларів США - заборгованістю за відсотками, яка відповідно до реєстру укрпошти була направлена на поштові адреси відповідачів 19.05.2023 (а.с. 16-18).

Відповідно до розрахунку вимог банку, у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості у відповідача виникла заборгованість перед банком станом на 05.04.2023 у загальному розмірі 12 329, 47 доларів США, які складаються з: 10 637, 88 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 691, 59 доларів США - заборгованістю за відсоткам.

На підставі частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, про що зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, пункти 48-55, 66-68, 83).

Статтею 2 п. 2.6, 2.6.1., 2.6.2., 2.6.3 кредитного договору передбачено, що у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління, Комітету з питань управління активами / та пасивами, Кредитно-інвестиційного комітету, Тарифного комітету Кредитора, Кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів, визначеного в п. 1.1. цього Договору.

В період дії договору поруки, зазначеного в п. 1.3.2, 1.3.3..1.3.4 цього Договору, збільшення розміру процентної ставки здійснюється за письмовою згодою Поручителя.

Про намір змінити розмір процентів Кредитор зобов`язаний повідомити Позичальника не пізніше, ніж за десять робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду.

У разі, якщо Позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів, він зобов`язаний протягом строку, зазначеного в п. 2.6.1. цього Договору, підписати надану Кредитором додаткову угоду про внесення змін до цього Договору та повернути її Кредитору

У разі, якщо Позичальник не погодиться з запропонованими Кредитором розмірами процентів, або не буде отримана письмова згода Поручителя на збільшення процентної ставки, Позичальник зобов`язаний протягом строку, зазначеного в п. 2.6.1. цього Договору, повернути Кредитору існуючу заборгованість за Кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції (штраф, пеню) в повному обсязі. Після сплати Позичальником зазначених сум дія цього Договору вважається припиненою ".

Як вбачається з розрахунку заборгованості, з 03.11.2008 року банк в односторонньому порядку змінив розмір процентної ставки з 13,20% річних на 14% річних.

Якщо сторони кредитного договору досягнули домовленості щодо всіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури, то таке збільшення може відбуватись виключно в разі дотримання передбаченої договором процедури.

З матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2008 року банком на адресу ОСОБА_1 був направлений лист, згідно якого банк повідомив ОСОБА_1 про підвищення розміру процентної ставки за договором кредиту № 805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006 року до 14 % річних з 20 жовтня 2008 року, надав для підписання проект додаткової угоди про підвищення процентної ставки та запропонував підписати обидва примірника та направити їх на адресу банку для підписання останнім. Зазначив, що згідно умов договору кредиту в такому випадку ОСОБА_1 має право в будь-який час достроково повністю погасити кредит та сплатити нараховані проценти або продовжувати користуватися кредитом, сплачувати проценти у розмірі, що зазначений у цьому листі.

Згідно п. 7.2 кредитного договору усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендований листом, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.

Матеріали справи містять копію поштового конверту, з якого вбачається, що дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача зазначена 15.10.2008 року, отже банк повідомив належним чином ОСОБА_1 про зміну процентної ставки.

Отже, в строк до 25.10.2008 року ОСОБА_1 повинна була або підписати додаткову угоду, в якій зафіксовано підвищення процентної ставки, або достроково повернути кредитні кошти.

Оскільки додаткова угода між сторонами підписана не була, підвищення розміру відсотків ОСОБА_1 не погодила, то з 25.10.2008 року банк змінив строк виконання зобов`язань та з цього дня не вправі був нараховувати відсотки за користування кредитом.

Доводи представника банку про те, що після підвищення процентної ставки відповідач продовжувала сплачувати заборгованість за кредитом та відсотки у розмірі 14 %, а отже погодилась з новими умовами договору - не спростовують висновків суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач, як до підвищення процентної ставки, так і після, на погашення кредиту вносила грошові кошти як у розмірі, що перевищував нараховані банком платежі, так і у розмірі, що був меншим, ніж розрахований банком.

Отже, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач була обізнана про підвищення процентної ставки.

Як вбачається з договору кредиту відповідачу всього надано кредиту у сумі 31 233 доларів США.

Відповідачем сплачено тіло кредиту у сумі 20 304, 99 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Отже залишок заборгованості за тілом кредиту складав 10 928, 01 доларів США.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за період до 25.10.2008 року банком було нараховано відсотків за користування кредитом у розмірі 5880, 71 доларів США, станом на 21.03.2022 року відповідачем сплачено відсотків 37 617, 52 доларів США.

Отже, враховуючи вищевикладене відповідач повинна була сплатити 31 233 (тіло кредиту) + 5880, 71 доларів США (відсотки за тілом кредиту, які нараховані до 25.10.2008 року), а всього 37 113, 71 доларів США, між тим сплатила за вказаним кредитним договором 57 922, 51 доларів США, що перевищує кредитну заборгованість за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 12 329 доларів США 47 центів, які складаються з: 10637, 88 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 691, 59 доларів США - заборгованістю за відсотками.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитом з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2006 року між позивачем та відповідачем ТОВ «Будмонтажцентр» було укладено Договір поруки №805/13/26/6-1872, за умовами п.1.1. якого відповідач ТОВ «Будмонтажцентр» зобов`язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, у розмірі в строки та в порядку передбачених договором кредиту № 805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006.

01.12.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №805/13/26/6-1873, за умовами п.1.1. якого відповідач ОСОБА_2 зобов`язався перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках передбачених договором кредиту № 805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006.

01.12.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №805/13/26/6-1874, за умовами п.1.1. якого відповідач ОСОБА_3 зобов`язалася перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках передбачених договором кредиту № 805/16/18-4/6-484 від 01.12.2006.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина першастатті 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першоїстатті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, такі умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша,другастатті 553 ЦК України).

Згідно з частиною першоюстатті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення його обсягу відповідальності. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Отже, у зобов`язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 25.10.2008 року) залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

Відповідний правовий висновок викладений у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі№ 2-588/10 (755/18438/16-ц), провадження № 14-275цс19.

Таким чином, аналіз норми частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що порука припиняється за наявності факту зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Аналіз змісту цієї норми дає підстави вважати, що вона не встановлює ні змісту та обсягу такого збільшення відповідальності поручителя, ні реальності чи невідворотності його настання.

Підставою застосування цієї норми достатнім є встановлення таких змін в основному зобов`язанні. Тому, обставини щодо подальшого фактичного виконання зобов`язання, в тому числі, фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження дії поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення розміру основного зобов`язання). Тобто порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя».

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем збільшено процентну ставку за кредитом, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, при цьому позивачем не долучено доказів погодження вказаного збільшення із поручителями.

Відтак порука Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є припиненою і підстави для солідарного стягнення заборгованості із них відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 саме з цих підстав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства "Сенс Банк" заборгованості за кредитним договором - скасувати, у задоволенні цих позовних вимог - відмовити, в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, змінити, мотивувальну частину рішення викласти в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства "Сенс Банк" - задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08 вересня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства "Сенс Банк" заборгованості за кредитним договором - скасувати, у задоволенні цих позовних вимог - відмовити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08 вересня 2023 року в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажцентр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості змінити, мотивувальну частину рішення в цій частині викласти в редакції цієї постанови.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 28 червня 2024 року.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова