Ухвала

від 02.07.2024 по справі 420/3853/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2024 року

Київ

справа № 420/3853/23

адміністративне провадження № К/990/20996/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №420/3853/23 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба Народів» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд».

Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, оцінивши доводи якого, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. У зв`язку з цим ухвалою від 13.06.2024 Верховний Суд касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у наданий судом строк надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Суд виходив з того, що ГУ ДПС жодним чином не обґрунтовує проміжок часу, який сплинув між отриманням копії ухвали суду про повернення вперше поданої касаційної скарги до моменту повторного її подання - п`ять місяців. Не зазначило ГУ ДПС і яким чином на цей проміжок часу вплинули обставини введення воєнного стану в Україні. Водночас суд дійшов висновку, що такий проміжок часу неможливо визнати такими, що свідчить про реалізацію ГУ ДПС права на повторне звернення без зайвих зволікань, тим більше, що недоліки, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги ГУ ДПС не усунуті.

На виконання вимог цієї ухвали суду 24.06.2024 від ГУ ДПС надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. До заяви долучено платіжну інструкцію від 13.10.2023 № 3796.

Перевіряючи доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, колегія суддів встановила, що скаржник основною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень вважає своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні та подання повторної касаційної скарги в межах присічного (річного) строку. Звертає увагу на обставини введення воєнного стану в Україні та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N 2024/02.0-7.1, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставини непереборної сили). Оскільки повторно касаційну скаргу направлено в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України, разом з платіжним дорученням скаржник вважає достатніми підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів виходить з такого.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Усталеною є позиція Верховного Суду (зокрема, але не виключно, постанова від 31.01.2023 у справі №520/1265/21) про те, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Не заперечуючи, що обставини введення воєнного стану можуть бути визнані як поважна причина пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів вже звертала увагу скаржника, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо касаційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Так, загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду та виготовлення її повного тексту і до дати звернення з касаційною скаргою втретє, становить більше восьми місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою. У клопотанні відсутнє й обґрунтування необхідності такого проміжку часу для реалізації свого права на повторне подання касаційної скарги. Фактично, ГУ ДПС у цій справі лише формально повторно подавало касаційні скарги без будь-яких змін в частині виявлених судом недоліків.

Суд вже зазначав, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України, суд вже визнав безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, оскільки її не можна вважати такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №420/3853/23 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба Народів» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко