Постанова

від 25.06.2024 по справі 654/1990/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

справа № 654/1990/15-к

провадження № 51-2530км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230000000558, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області, який зареєстрований та проживає в тому ж населеному пункті ( АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2018 року ОСОБА_8 визнано невинуватим за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України та виправдано за недоведеністю його винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Ухвалено цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 залишити без розгляду.

Вирішено питання стосовно судових витрат, речових доказів, арешту майна.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України як закінчений замах на одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, скоєне службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Як зазначено у вироку місцевого суду, ОСОБА_8 відповідно до рішення Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 2 від 12 листопада 2010 року, яким взято до відома інформацію голови територіальної виборчої комісії щодо визнання повноважень сільського голови, обіймав посаду Круглоозерського сільського голови, будучи відповідно до статей 12, 42, 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» головною посадовою особою територіальної громади с. Круглоозерка, уповноваженою, зокрема:

- очолювати виконавчий комітет ради, головувати на їх засіданнях;

- забезпечувати здійснення в межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

- організовувати в межах, визначених законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

- підписувати рішення ради та її виконавчого комітету;

- здійснювати керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

- скликати сесії сільської ради, відкривати і вести сесію сільської ради, вносити пропозиції щодо питань на розгляд ради, підписувати протоколи сесії сільської ради, прийняті нею рішення;

- зупиняти рішення селищної ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття і вносити на повторний розгляд ради з обґрунтуванням зауважень;

- укладати від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства.

ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що, постійно здійснюючи функції представника місцевого самоврядування та постійно обіймаючи в органі місцевого самоврядування, яким згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є Круглоозерська сільська рада, посаду його керівника, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто відповідно до прим. 1 ст. 364 КК України та прим. 2 ст. 368 КК України, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з єдиним умислом, спрямованим на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі шляхом вчинення тотожних дій, вчинив замах на одержання такої вигоди за викладених у вироку обставин.

За ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року клопотання захисника ОСОБА_6 задоволено. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Новокаховської місцевої прокуратури ОСОБА_10 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2018 року закрито у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_8 .

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд порушив вимоги статей 370, 419, 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), не надав відповіді на кожен довід апеляційної скарги прокурора, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону. Стверджує, що апеляційний суд у зв`язку з фактичним позбавленням прокурора можливості довести переконливість своєї позиції щодо винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, не забезпечив стороні обвинувачення необхідних рівних умов для реалізації процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, чим порушив принципи рівності та змагальності сторін, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини не узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення справедливого судового розгляду.

У доповненні до касаційної скарги прокурор ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд порушив вимоги статей 284, 370, 404, 419, 417 КПК України, не перевірив апеляційної скарги прокурора та безпідставно закрив апеляційне провадження, не надавши відповіді на доводи сторони обвинувачення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу.

Захисник ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як убачається з матеріалів цього кримінального провадження, за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2018 року ОСОБА_8 визнано невинуватим за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України та виправдано за недоведеністю його винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Прокурор не погодився з виправдувальним вироком щодо ОСОБА_8 та оскаржив його до апеляційного суду. Під час апеляційного провадження 14 грудня 2021 року до апеляційного суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_6 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_8 . Мотивуючи клопотання, захисник ОСОБА_6 зазначила, що продовження апеляційного розгляду за відсутності обвинуваченого, щодо якого ухвалено виправдувальний вирок і який помер, є незаконним. Просила врахувати, що, оскільки в апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, це потребувало б установлення нових обставин і фактів, надання іншої оцінки доказам у справі, ніж та, що була надана судом першої інстанції, а це у свою чергу вимагало б обов`язкової присутності обвинуваченого, що, з огляду на його смерть, є неможливим. Посилалася на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. Вважала, що виправдувальний вирок не може бути скасований у зв`язку зі смертю обвинуваченого, однак апеляційне провадження не може продовжуватися далі, адже питання стосовно реабілітації обвинуваченого вирішено шляхом ухвалення виправдувального вироку.

Апеляційний суд зробив висновок, що підстав для продовження апеляційного розгляду немає, та, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрив кримінальне провадження у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Колегія суддів вважає ці висновки апеляційного суду передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, яке включає також і провадження з перегляду судових рішень в апеляційному порядку.

Згідно з частинами 1-3, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Як установлено ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За правилами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як визначено ч. 7 ст. 284 КПК України, обставини, передбачені пунктами 5-9, 9-1 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 ч. 2 цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

У пункті 5 ч. 1 ст. 284 КПК України зазначено, що кримінальне провадження припиняється у разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

Положеннями ст. 417 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

При цьому з положень гл. 31 КПК України не вбачається, що смерть особи, стосовно якої постановлено вирок, є підставою для відмови у відкритті провадження або повернення апеляційної скарги, у тому числі апеляційної скарги прокурора або потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду зазначаються: короткий зміст вимог, викладених в апеляційній скарзі; встановлені цим судом обставини з посиланням на докази; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; в резолютивній частині ухвали цього суду зазначаються висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.

КПК України не встановлює вимог про закриття кримінального провадження апеляційним судом без виконання приписів ст. 419 КПК України у випадку, коли смерть обвинуваченого настала після ухвалення судом першої інстанції виправдувального вироку.

За наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції зобов`язаний постановити ухвалу та прийняти рішення, передбачене одним із пунктів 1, 2, 5, 6 ст. 407 КПК України з урахуванням вимог статей 284, 417 цього Кодексу.

Як було вказано вище, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 суд першої інстанції ухвалив виправдувальний вирок, на який прокурор подав апеляційну скаргу у зв`язку з незгодою з виправданням обвинуваченого.

Як установив суд апеляційної інстанції, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Бехтерської сільської ради Херсонської області.

Дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_11 подала заяву, у якій вона просила апеляційний суд відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 щодо закриття кримінального провадження стосовно її чоловіка на підставі п. 5 ст. 284 КПК України та розглянути апеляційну скаргу прокурора (т. 5 а.к.п. 219, 220), що вказує на відсутність підстав для закриття кримінального провадження.

Однак суд апеляційної інстанції взагалі не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора, жодних відповідей на них не надав, не навів докладних мотивів для їх спростування, зазначивши лише про те, що подальший розгляд кримінального провадження з підстав, указаних апелянтом, буде безпідставним, оскільки в апеляційній скарзі прокурор ставить питання про погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_8 та визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України.

Водночас відповідно до висновку, що міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року в справі № 710/466/16-к (провадження № 51-6068кмо21), після встановлення під час апеляційного розгляду факту смерті обвинуваченого, щодо якого ухвалено виправдувальний вирок, суд апеляційної інстанції зобов`язаний виконати вимоги статей 370, 404, 419 КПК України, забезпечити участь захисника, продовжити апеляційний розгляд, надати мотивовані відповіді на доводи апеляційних скарг та постановити ухвалу, передбачену одним із пунктів 1, 2, 5 або 6 ст. 407 КПК України з урахуванням вимог статей 284, 417 цього Кодексу.

Отже, на думку колегії суддів Верховного Суду, під час розгляду апеляційної скарги прокурора на виправдувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , який помер, суд апеляційної інстанції зобов`язаний був виконати приписи статей 370, 404, 419 КПК України, надати мотивовані відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора та постановити ухвалу, передбачену одним із пунктів 1, 2, 5 або 6 ст. 407 КПК України з урахуванням вимог статей 284, 417 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційного суду погоджується з доводами прокурора про те, що, закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, яка не є реабілітуючою, без прийняття рішення щодо вироку, за яким ОСОБА_8 було визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, апеляційний суд порушив вимоги статей 284, 404, 419 КПК України.

Таким чином, апеляційний суд, постановивши рішення про закриття кримінального провадження, не виконав вимог статей 370, 404, 419 КПК України, не перевірив апеляційної скарги прокурора і не надав відповідей на доводи сторони обвинувачення, яка заперечувала наявність підстав для ухвалення виправдувального вироку щодо ОСОБА_8 . А тому наведені порушення є істотними й такими, що могли перешкодити апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону з огляду на положення ст. 412 КПК України є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. У ході нового апеляційного розгляду суду слід урахувати наведене, усунути вказані недоліки, повно та всебічно перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, і прийняти законне й обґрунтоване рішення з урахуванням особливостей вказаного кримінального провадження, доводів касаційної скарги прокурора та вимог статей 284, 416, 417, 419 КПК України.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3