Рішення

від 27.06.2024 по справі 912/1347/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 рокуСправа № 912/1347/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Янкового Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 )

до: Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" (вул. Топольна, буд.1, с. Куца Балка, Вільшанський район, Кіровоградська область, 26633)

про стягнення 113 642,39 грн,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники сторін участі в судовому засіданні не брали;

в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення, без проголошення

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Янкового Ігоря Миколайовича до Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" про стягнення 113 642,39 грн, з яких: 108 930,52 грн - сума боргу, 1 849,67 грн - 3% річних та 2 862,20 грн - інфляційних втрат з покладенням на відповідача судових витрат та витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог Фізична особа - підприємець Янковий Ігор Миколайович зазначив, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору № 20-П від 01.10.2023 про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом в частині своєчасної оплати коштів за надані послуги з Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" підлягає стягненню відповідна заборгованість.

Ухвалою від 03.06.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 27.06.2024.

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали, хоча сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про вручення електронного листа.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 27.06.2024 за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 27.06.2024 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

01.10.2023 між Фізичною особою - підприємцем Янковим Ігорем Миколайовичем (далі - Перевізник) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Перемога" (далі - Замовник) укладено Договір № 20-П про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом (далі - Договір) (а.с. 13-15).

Додатково у Додатку № 1 до Договору між Сторонами узгоджено вартість послуг по перевезенню вантажів Позивачем (а.с. 15).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Перевізник (Позивач) бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник (Відповідач) бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажів, на умовах встановлених даним договором.

Відповідно частини 2 Договору Позивач зобов`язаний:

Визначити типи та кількість автомобілів, необхідних для перевезення вантажу, визначеного Договором (п. 2.1.); Забезпечити своєчасне подання придатного у час відправлення автотранспорту для навантаження вантажу, розпочати перевезення у час відправлення ватажу та дотримувати визначений цим Договором строк доставки вантажу (п. 2.2.); Забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу (п. 2.3.); Надати Замовнику акт наданих послуг (п. 2.4.).

Відповідно до пункту 4.1., 4.2, 4.3. Договору Розрахунок між Перевізником та Замовником здійснюється на підставі наданого Перевідником Замовнику рахунку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.

Розрахунок здійснюється Відповідачем Позивачу по факту за надані послуги на підставі Акта приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками Сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання.

Вартість послуг перевезення вантажу вказується Перевізником в рахунках на оплату за тарифами, погодженими уповноваженими особами Перевізника та Замовника до початку здійснення перевезень вантажу, з розрахунку фактично виконаного пробігу та ваги перевезеного вантажу. Одиниця виміру в рахунках на оплату-тонно-кілометр перевезеного вантажу. Ціна перевезення тонно-кілометра вантажу заокруглюється в межах двох знаків після коми для коректного заповнення та реєстрації податкових накладних.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що Строк цього Договору починає свій перебіг у момент визначений п. 7.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2023 рок, а за невиконаними зобов`язаннями, до повного їх виконання.

Відповідно до пункту 7.3. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Договір підписано сторонами.

На виконання умов Договору Позивачем в періоду з 12.10.2023 по 15.10.2023 перевезено та доставлено вантаж Відповідача на загальну суму 108 930,52 грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 22.10.2023 (а.с. 17).

Позивач зазначає, що 22.10.2023 надано Відповідачу Рахунок №1 на оплату послуг (а.с. 16).

До вказаного Акта також сформовано та узгоджено Додаток - реєстр товарно-транспортних накладних, в якому зазначено відомості надання послуги відповідно до умов Договору, зокрема: державний номер автомобіля на якому здійснювали перевезення вантажу, номер ТТН, дата завантаження, місце завантаження, місце розвантаження, номенклатура, відстань, вага вивантаженого товару, тарифи та сума, яка підлягає оплаті Замовником (а.с. 18).

У зв`язку із несплатою відповідачем заборгованості, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та ст. 11, 509, 525, 526 629 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або його зміна не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України).

Статтею 307 Господарського кодексу України та ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

У ст. 916 Цивільного кодексу України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Закон України "Про автомобільний транспорт" визначає, що вантажні перевезення -перевезення вантажів вантажними автомобілями; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568 (далі - Правила) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Згідно з вказаних Правил, договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Розділом 14 Правил передбачено, що форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов`язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів (п. 14.1).

За загальним правилом, наведеним в ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг відповідачу з перевезень на виконання умов Договору в сумі 108 930,52 грн.

Доказів повної оплати вартості отриманих послуг з перевезення відповідачем не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 108 930,52 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат суд встановив правильність вказаних розрахунків, а тому вказані вимоги підлягають задоволенню:

- 3 % річних на суму заборгованості 108 930,52 грн у період з 04.11.2023 до 28.05.2024 в розмірі 1 849,67 грн;

- інфляційні втрати на суму заборгованості 108 930,52 грн у період листопад 2023 року по квітень 2024 року в розмірі 2 862,20 грн.

Конттрозрахунок відповідач до суду не подав.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо стягнення витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту ч. 3 ст. 126 ГПК України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У свою чергу, вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту ч. 3 ст. 126 ГПК України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано: Договір № 11/24 від 17.05.2024 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Поліщуком Максимом Дмитровичем, акт приймання наданих послуг від 27.05.2024 (а.с. 20-21).

Згідно з актом приймання наданих послуг від 27.05.2024 позивачу надані такі послуги з правової допомоги:

1. Правова (юридична) консультація Клієнта щодо питання не виконання умов Договору № 20-П від 01.10.2023, 1 година, 800,00 грн;

2. Ознайомлення з матеріалами (документами) які були надані Клієнтом щодо питання не виконання умов Договору № 20-П від 01.10.2023, 2 години, 1 600,00 грн;

3. Розробка стратегії та визначення правової позиції щодо захисту прав Клієнта в органах Судової влади України, щодо питання не виконання умов Договору № 20-П від 01.10.2023, 1 година, 800,00 грн.

4. Написання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором № 20-П від 01.10.2023 та подання її до Господарського суду Кіровоградської області, 8 годин, 6 400,00 грн.

Всього, 12 годин, 9 600,00 грн.

Оцінивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що витрати на правничу допомогу по справі підтверджені позивачем.

У той же час, судом встановлено, що послуги, зазначені у пунктах 1-3 акта, входять до пункту 4 акта, оскільки вказані послуги є невід`ємними при написанні позовної заяви.

Враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, поведінку сторін, а також зважаючи на опис правової допомоги, яка надана позивачем та зазначена в акті приймання наданих послуг, господарський суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору - 6 400,00 грн.

Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" (вул. Топольна, буд.1, с. Куца Балка, Вільшанський район, Кіровоградська область, 26633, ідентифікаційний код 03756508) на користь Фізичної особи - підприємця Янкового Ігоря Миколайовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 108 930,52 грн - сума боргу, 1 849,67 грн - 3% річних та 2 862,20 грн - інфляційних втрат, 2 422,40 грн судового збору та 6 400,00 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати представнику позивача та відповідачу через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 02.07.2024.

Суддя М.С. Глушков