Рішення

від 26.06.2024 по справі 922/1035/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2024м. ХарківСправа № 922/1035/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірест" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 4) 2) Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (61022, м. Харків, м-н. Свободи, 4) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Браудо Х.О.;

відповідача 1 - Білик Н.В.;

відповідача 2 - Герасименко М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірест", в якому просить суд стягнути з відповідача 1 заборгованість за спожиту електричну енергію за договором №027384 від 01.01.2019 в сумі 63'488,90 грн, з яких: 41'289,81 грн - послуги з розподілу електричної енергії, 7504,87 грн - послуги з перетікання реактивної енергії, 10'004,86 грн - пеня нарахована на послуги з розподілу електричної енергії, 1470,44 грн - 3% річних нараховані на послуги з розподілу електричної енергії, 3218,92 грн - інфляційні витрати нараховані на послуги з розподілу електричної енергії.

Судові витрати позивач просить суд залишити за відповідачем 1.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.04.2024 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву (вх. № 10185), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що з 24.02.2022 ТОВ "Унірест" не працювало та не користувалось електроенергією в спірному приміщенні. Водночас в частині отриманих послуг з перетікань реактивної електричної енергії за період з 01.02.2022 по 23.02.2022 відповідач 1 не заперечує. Також ТОВ "Унірест" вказало, що матеріали справи містять лише докази направлення рахунків на оплату послуг з розподілу електричної енергії за квітень, травень 2022 року та із забезпечення перетікання реактивної енергії за лютий 2022.

26.04.2024 позивач подав відповідь на відзив відповідача 1 (вх.№ 11096), в якій вказав, що з початком введення воєнного стану - 24.02.2022 та по 29.03.2024 - дата подання позову до суду, ТОВ "Унірест" не надало до матеріалів справи листів-звернень до АТ "Харкіобленерго" з повідомленням про припинення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №974-Н від 31.08.2004 та про розірвання Договору №027384 від 01.01.2019 про надання послуг з розподілу електричної енергії та Договору №7384 від 01.01.2020 про надання послуг із забезпечення перетікань електричної енергії. Також позивач вказав, що АТ "Харківобленерго" було долучено докази направлення всіх рахунків на оплату послуг за спірний період.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2024 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (код 02071205, місцезнаходження: м-н. Свободи, 4, 61022, м. Харків).

02.05.2024 відповідач 1 подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№11571), в яких зазначив, що заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії договору не оформлена належним чином, тому відсутні підстави вважати, що відповідач 1 приєднався з 01.01.2019 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії договору на умовах договору №027384 від 25.03.2005 з ТОВ "Бункер" про постачання електричної енергії. Також відповідач 1 зазначив, що позивачем не надано доказів отримання спірних рахунків ТОВ "Унірест". Крім того, відповідач 1 вказав про наявність підстав для застосування положень ст.258 ЦК України в частині дотримання позовної давності під час стягнення пені та про існування форс-мажорних обставин.

09.05.2024 позивач подав письмові пояснення (вх.№ 12176), які досліджені судом та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 розгляд справи за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2024 Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

10.06.2024 відповідач 2 подав відзив (вх.№ 15005), в якому зазначив, що Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна з метою відвернення загрози життю та здоров`ю власних працівників та значної кількості інших фізичних осіб під час масованих обстрілів міста Харків у 2022 році вимушений був використовувати приміщення підвалу та цокольного поверху навчального корпусу у місті Харків майдан Свободи, 4 (у тому числі орендовані відповідачем 1) як укриття (бомбосховище) та забезпечувати осіб, які перебували в цих приміщеннях під час повітряних тривог та обстрілів електричною енергією (у тому числі за точкою обліку - код ЕІС 62Z061981204019).

12.06.2024 позивач подав відповідь на відзив відповідача 2 (вх.№ 15278), в якій вказав, що позовні вимоги АТ "Харківобленерго" не містять вимоги щодо відшкодування збитків, понесених у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "Унірест", а є компенсацією за невиконання зобов`язання яка прямо передбачена умовами чинних договорів №027384 від 01.01.2019, №7384 від 01.01.2020.

Протокольною ухвалою від 12.06.2024 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 червня 2024 року о 14:45.

Представник позивача в судовому засіданні 26.06.2024 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 26.06.2024 позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послуги з перетікання реактивної енергії за лютий 2022 року в сумі 912,48 грн визнав, у задоволенні решти позовних вимог заперечував.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 26.06.2024 підтримав свій відзив, визнав факт споживання спірних послуг з березня 2022 року.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірест" (далі - Відповідач 1) на підставі договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №974-Н від 31.08.2004 та договору № 24 від 23.11.2021 про внесення змін до договору №974-Н від 31.08.2004 було орендарем частини нежитлових приміщень навчального корпусу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (далі - Відповідач 2, балансоутримувач) за місцезнаходженням м. Харків, майдан Свободи, 4.

Відповідно до п. 6.5. Договору оренди № 974-Н Відповідач 1 вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг.

З 01.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бункер" (попередня назва Відповідача 1) (далі - Споживач) в особі директора Гресь В.М. приєдналось до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №027384 на умовах договору про постачання електричної енергії №027384 від 25.03.2005 (далі Договір), за особовим рахунком №7384 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.

Також, Споживачем укладено з Акціонерним товариством "Харківобленерго" (далі - Позивач, Постачальник, Оператор системи розподілу) договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №7384 від 01.01.2020, який є додатком №10 до Договору.

У зв`язку зі зміною найменування Споживача, сторони для впорядкування документації сторони уклали Додаткову угоду від 22.02.2021 до Договору про зміну найменування Споживача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бункер" на нове найменування Споживача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірест".

Сторонами погоджено (п.1.1. Договору), що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (далі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.

Згідно з п.2.1. Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом (точка обліку - код ЕІС 62Z061981204019), технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Згідно з п. 11.1. Договору цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з п.п. 5.1.1 глави V ПРРЕЕ та п. 7.1. Договору Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Оплата послуг, наданих Оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 7-8 Додатка № 4 "Порядок розрахунків" до Договору рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику Споживача (п. 6 цього додатку) Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

На виконання умов Договору Постачальником надавались наступні послуги:

- у лютому 2022 року Позивачем було надано послуги з перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 199,3173 кВт*год, що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ за лютий 2022 року та Актом приймання передачі послуг з перетікань реактивної електричної енергії за лютий 2022 року. В подальшому - 19.02.2024 Позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з перетікань реактивної електричної енергії розподіленої в лютому 2022 року на суму 912,48 грн, строком оплати до 26.02.2024;

- у квітні 2022 року Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 624кВт*год на суму 152,36 грн, що підтверджується Актом про обсяги розподіленої електричної енергії та Актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022 року. В подальшому, Позивачем - 19.02.2024 було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за квітень 2022 року на суму 152,36 грн, строком оплати до 26.02.2024;

- у травні 2022 року Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 496кВт*год на суму 547,57грн, що підтверджується Актом про обсяги розподіленої електричної енергії та Актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2022 року. В подальшому, Позивачем - 19.02.2024 було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за травень 2022 року на суму 547,57грн, строком оплати до 26.02.2024;

- у вересні 2022 року Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 12 356 кВт*год на суму 13'640,72 грн, що підтверджується Актом про обсяги розподіленої електричної енергії та Актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за вересень 2022 року. В подальшому, відповідно до згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, Позивачем - 20.10.2022 було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за вересень 2022 року на суму 13'640,72 грн, строком оплати до 27.10.2022;

- у вересні 2022 року Позивачем було надано послуги з перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 436,2720 кВт*год, що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ за вересень 2022 року та Актом приймання передачі послуг з перетікань реактивної електричної енергії за вересень 2022 року. В подальшому, відповідно до згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, Позивачем - 20.10.2022 було виставлено рахунок на оплату послуги з перетікань реактивної електричної енергії за вересень 2022 року на суму 1997,06 грн, строком оплати до 27.10.2022;

- у жовтні 2022 року Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 24 291 кВт*год на суму 26'816,68 грн, що підтверджується Актом про обсяги розподіленої електричної енергії та Актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за жовтень 2022 року. В подальшому, відповідно до згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, Позивачем - 18.11.2022 було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за жовтень 2022 року на суму 26'816,68 грн, строком оплати до 25.11.2022;

- у жовтні 2022 року Позивачем було надано послуги з перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 847,6014 кВт*год, що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ за жовтень 2022 року та Актом приймання передачі послуг з перетікань реактивної електричної енергії за жовтень 2022 року. В подальшому, відповідно до згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, Позивачем - 18.11.2022 було виставлено рахунок на оплату послуги з перетікань реактивної електричної енергії розподіленої в жовтні 2022 року на суму 4595,33 грн, строком оплати до 25.11.2022;

- у грудні 2022 року Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 120 кВт*год на суму 132,48 грн, що підтверджується Актом про обсяги розподіленої електричної енергії та Актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за грудні 2022 року. В подальшому, відповідно до згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, Позивачем - 17.01.2023 було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за грудень 2022 року на суму 132,48 грн, строком оплати до 24.01.2023.

Таким чином, у квітні, травні, вересні, жовтні та грудні 2022 року Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 37 887 кВт*год на суму 41'289,81 грн та послуги з перетікань реактивної електричної енергії в лютому, вересні, жовтні 2022 року у обсязі 1 483 кВт*год на суму 7504,87 грн.

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору вказані рахунки Відповідачем 1 не сплачено.

Вказані обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії". Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 91 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 7-8 Додатка № 4 "Порядок розрахунків" до Договору рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику Споживача (п. 6 цього додатку) Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

У зв`язку з неотримання Споживачем спірних рахунків, ці рахунки були направлені Відповідачу 1 поштовим зв`язком та вважаються отриманими останнім з дня їх відправлення, а тому підлягали оплаті протягом 5 робочих днів від дня отримання (направлення) відповідного рахунка.

Як убачається з матеріалів справи, у квітні, травні, вересні, жовтні та грудні 2022 року Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 37 887 кВт*год на суму 41'289,81 грн та послуги з перетікань реактивної електричної енергії в лютому, вересні, жовтні 2022 року у обсязі 1 483 кВт*год на суму 7504,87 грн.

Вказані послуги надавались до нежитлових приміщень навчального корпусу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Відповідач 2, балансоутримувач), які перебували в оренді Відповідача 1 за договором оренди №974-Н від 31.08.2004.

Водночас з 24 лютого 2022 року та протягом 2022 року у зв`язку із масованими обстрілами Харкова орендовані Відповідачем 1 об`єкти нерухомості, разом із іншими приміщеннями цокольного поверху та підвалом використовувалися Відповідачем 2 як укриття (бомбосховище).

У 2022 році було здійснено комісійне обстеження майна балансоутримувача, яке було передане в оренду за Договором оренди № 974-Н, на предмет здійснення Відповідачем 1 господарської діяльності в орендованих приміщеннях.

Комісією Відповідача 2 за результатами обстеження орендованого за Договором оренди № 974-Н приміщення було встановлено що, Орендар (Відповідач 1) не здійснював господарської діяльності в орендованих приміщеннях у період з 24.02.2022 по 31.09.2022, про що складено Акт від 02.06.2022 перевірки вимог за договором оренди № 974-Н від 31.08.2004 та Акт від 30.08.2022 перевірки вимог за договором оренди № 974-Н від 31.08.2004. Копії вказаних актів містяться в матеріалах справи.

30 вересня 2022 року орендовані приміщення Відповідачем 1 були повернуті Відповідачу 2 відповідно до Договору про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.08.2004 № 974-Н, про що складено Акт повернення з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за договором оренди №974-Н від 31.08.2004.

Таким чином, Відповідач 1 протягом березня - грудня 2022 року фактично не споживав та не мав можливості в умовах воєнного стану споживати за окремою точкою обліку - код ЕІС 62Z061981204019 послуг з розподілу електричної енергії за Договором №027384 від 01.01.2019 та послуг з перетікання реактивної енергії за Договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №7384 від 01.01.2020.

Водночас Відповідач 2 визнає, що саме Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна протягом березня - грудня 2022 року був фактичним споживачем за окремою точкою обліку - код ЕІС 62Z061981204019 послуг з розподілу електричної енергії за Договором №027384 від 01.01.2019 та послуг з перетікання реактивної енергії за Договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №7384 від 01.01.2020.

Оскільки саме Відповідач 1 був споживачем спірних послуг (точка обліку - код ЕІС 62Z061981204019) до 24.02.2022, послуги з перетікання реактивної енергії за лютий 2022 року в сумі 912,48 грн підлягають стягненню з Відповідача 1.

У той же час, протягом березня - грудня 2022 року фактичним споживачем послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (точка обліку - код ЕІС 62Z061981204019) був Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна (Відповідач 2), що не заперечується останнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Враховуючи викладене, заборгованість з оплати послуг з перетікання реактивної енергії за вересень, жовтень 2022 року в сумі 6592,39 грн та послуг з розподілу електричної енергії за квітень, травень, вересень, жовтень, грудень 2022 року в сумі 41'289,81 грн підлягає стягненню з Відповідача 2.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд звертає увагу на наступне.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та на даний час є його продовжено до 11 серпня 2024 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

НКРЕКП прийнято постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332.

26.04.2022 постанову НКРЕКП доповнено п. 16, яким передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Як убачається з матеріалів справи, Позивач здійснює нарахування пені за період з 01.11.2022, тобто вже після введення воєнного стану в Україні.

Таким чином, враховуючи приписи положень п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення штрафної санкції у вигляді пені за спірний період.

Верховний Суд неодноразово зазначав про необхідність застосування п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 у правовідносинах між учасниками ринку електричної енергії, зокрема у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № №911/1359/22.

За таких обставин, вимога Позивача про стягнення пені у розмірі 10'004,86 грн є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені, заява Відповідача 1 про застосування позовної давності до цієї вимоги не розглядається судом.

Щодо доводів Відповідача 1 про наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до п. 9.1. Договору сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому або частково. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України. Строк виконання зобов`язань за цим Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.

Сторона, для якої виконання зобов`язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через 5 днів письмово повідомити іншу Сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили (п. 9.2. Договору).

Суд зазначає, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі Закон) та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент).

Відповідно до ч.3 ст. 14 Закону Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Частиною 1 ст. 141 Закону встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до п. 3.3. Регламенту сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно з п. 6.2. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Пунктами 6.11.6., 6.11.7. Регламенту передбачено, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), і першим віце-президентом або віце-президентом ТПП України/президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП. На Сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) проставляється печатка ТПП України/регіональної ТПП на підпис першого віце-президента або віцепрезидента ТПП України/президента, першого віце-президента або віце-президента регіональної ТПП, який підписав такий Сертифікат.

Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно Сертифікатом ТПП про форс-мажорні (обставини непереборної сили), а не шляхом розміщення на офіційному вебсайті загального листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Такий лист не передбачений ані статтями 14, 141 Закону, ані положеннями Регламенту, та не містить посилання на зобов`язання за Договорами та неможливість їх виконання саме Відповідачем через наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Таким чином, одне лише передбачене законом віднесення військового стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо відповідач доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання саме Договору.

У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань Відповідача 1 за Договором.

Крім того, Відповідач 1 не надав доказів повідомлення Позивача про форс-мажорні обставини в установлений Договором строк.

Відтак, твердження Відповідача 1 про звільнення його від оплати послуг, у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, є необґрунтованим та відхиляються судом.

Щодо стягнення 3% річних у сумі 1470,44 грн та індексу інфляції в сумі 3218,92 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що відповідні розрахунки є вірними, вони відповідають нормам чинного законодавства, вони не спростовані Відповідачами, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 1470,44 грн та інфляційних втрат у сумі 3218,92 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки 3% річних та інфляційні втрати нараховані, у зв`язку з простроченням строків оплати послуг за вересень, жовтень та грудень 2022, їх слід стягнути з Відповідача 2, оскільки саме він був фактичним споживачем послуг протягом вказаного періоду.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують зазначених вище висновків суду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на Відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірест" (61057, м.Харків, вул. Сумська, 4; ідент. код 32869644) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149; ідент. код 00131954) заборгованість з оплати послуг з перетікання реактивної енергії за лютий 2022 року в сумі 912,48 грн та судовий збір в сумі 34,82 грн.

Стягнути з Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (61022, м. Харків, м-н. Свободи, 4; ідент. код 02071205) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149; ідент. код 00131954) заборгованість з оплати послуг з перетікання реактивної енергії за вересень, жовтень 2022 року в сумі 6592,39 грн, заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії за квітень, травень, вересень, жовтень, грудень 2022 року в сумі 41'289,81 грн, 3% річних у сумі 1470,44 грн, інфляційні втрати в сумі 3218,92 грн та судовий збір в сумі 2005,85.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149; ідент. код 00131954).

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірест" (61057, м.Харків, вул. Сумська, 4; ідент. код 32869644).

Відповідач 2: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (61022, м. Харків, м-н. Свободи, 4; ідент. код 02071205).

Повне рішення складено "02" липня 2024 р.

СуддяІ.В. Трофімов