Рішення

від 27.06.2024 по справі 924/237/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" червня 2024 р. Справа № 924/237/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м.Хмельницький

до Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Славутська міська рада, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область

про стягнення шкоди

представники сторін:

від позивача - Тесляр О.О. - керівник,

від відповідача Мукомел Л.А. згідно ордера,

від третьої особи Корнієнко Б.П. згідно довіреності,

встановив:

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулась з позовом до Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Славутської міської ради, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область про стягнення 5510552,25 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, заявленої з підстав порушення вимог ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра (чинних на час проведення перевірки) та п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що за наслідком проведеної посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області у період з 06 по 17 липня 2020 року позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством Славутським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства виявлено, що у період з 27 серпня 2018 року по 16 липня 2020 року відповідач здійснював використання (видобування) підземних вод із водозаборів „Центральний (свердловини №1,2,5) та „Південний (свердловини №7,8,9,10,11,12,14) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушення вимог ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра в редакції чинній на час проведення перевірки.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт від 16.07.2020 № 533/03 та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 16.07.2020 № 006116 та від 16.07.2020 № 006117.

Позивач зазначає, що фактичний об`єм підземних вод, що використаний (видобутий) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) у період з 27 серпня 2018 року по 16 липня 2020 року склав 3 322 812,5 м3.

20.07.2020р. на підставі пунктів 9.1., 9.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, проведено розрахунок розмірів збитків, заподіяних Відповідачем державі, які складають 5 510 552,25 гривень.

Відповідач у відзиві на позов (від 15.03.2024р.) проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства завчасно, у порядку, передбаченому законодавством, зверталося до уповноважених органів для погодження документів, необхідних для отримання спеціального дозволу на користування надрами. Зокрема, 01.06.2018р. підприємством було надіслано заяву до Державної служби геології та надр України про надання спеціального дозволу на користування надрами. Однак листом №10586/03/12-18 від 14.06.2018р. документи повернуто у зв`язку із невідповідністю вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами. 09.07.2018 року, після доопрацювання документів було направлено повторно звернення про надання спеціального дозволу на користування надрами. 30.10.2018 року до Державної служби геології та надр України було направлено клопотання про повторний розгляд матеріалів. З метою недопущення обмеження прав жителів громади, підприємство змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав з відповідним позовом про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів суб`єктів владних повноважень. Рішенням Хмельницьким окружним адміністративним судом від 17 липня 2019 року по справі №560/579/19 скасовано рішення Державної служби геології та надр України про відмову у наданні спеціального дозволу визнавши його протиправним. Відповідач стверджує, що вказаним рішенням підтверджується відсутність вини у діях Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства.

Відповідач наголошу, що здійснений позивачем розрахунок за результатами розміру збитків не відповідає Методиці розрахунків. Наводить свій розрахунок та зазначає, що останнім було забрано 2520592,16 м.куб. води, що в грошовому еквіваленті становить 4180150,04 грн. Крім того, просить застосувати строк позовної давності щодо заявлених вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Славутська міська рада у поясненнях щодо позову, сформованих через систему „Електронний суд 11.04.2024р. просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві на позов.

Представник третьої особи Славутської міської ради, підтримав позицію викладену поданих поясненнях.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 03.07.2020 №644 "Про проведення позапланової перевірки Славутського УВКГ посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в період з 06 по 17 липня 2020 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства, що знаходиться за адресою: вул. Мудрого Ярослава, 52, м.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт від 16.07.2020 № 533/03, протоколи про адміністративне правопорушення від 16.07.2020 № 006116 та від 16.07.2020 № 006117 та припис від 17.07.2020 року №533/03.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.07.2020 №165/03 начальника Славутського УВКГ Збаровського Дементія Анатолійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765,00 гривень.

Матеріали справи містять рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 682/1640/20 (рішення набрало законної сили 01.03.2021), яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 , який на час проведення перевірки працював на посаді начальника Славутського УВКГ, до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та припису.

Позивач надав розрахунок розміру відшкодування збитків Славутським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, проведений на підставі пунктів 9.1., 9.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, який складає 5 510 552,25 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 24.07.2020 № 3361/0.11, а також зазначений вище розрахунок розмірів збитків та пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством (ч.1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України).

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.

За приписами ст. 17 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов`язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об`єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинно одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Нормами ст. 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Зі змісту ч.ч. 2, 4 ст. 49 Водного кодексу України вбачається, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування право на їх використання. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 916/1718/18 від 02.06.2019).

Згідно з ст. 19 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

У ст. 21 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) передбачено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За змістом ст. 65 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Як визначено п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.05.2018р. по справі №917/717/17.

В обґрунтування відсутності вини відповідача в несвоєчасності отримання дозволу на користування надрами, у зв`язку із закінченням 26.08.2018р. строку дії попереднього дозволу №3123 від 26.08.2003 останнім зазначено та долучено до матеріалів справи заяву від 01.06.2018р. до Державної служби геології та надр України про надання спеціального дозволу на користування надрами.

З матеріалів справи вбачається, 14.06.2018 року листом № 10586/03/12-18 Державною службою геології та надр України повернуто надані документи. 09.07.2018 року, після доопрацювання документів, з врахуванням зауважень викладених у листі від 14.06.2018 року, було направлено повторно звернення про надання спеціального дозволу на користування надрами. За результатами розгляду документів на отримання дозволу були зауваження Мінприроди України до оформлення документів, викладені у листі №5/4-11/8156-18 від 10.08.2018 року, які і стали підставою для повернення підприємству документів. 30.10.2018 року до Державної служби геології та надр України було направлено клопотання про повторний розгляд матеріалів.

Крім того, з метою недопущення обмеження прав жителів громади, Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до суду за захистом своїх прав з відповідним позовом про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів суб`єктів владних повноважень - Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України.

Постановою ВС від 26.03.2024р. у справі №560/579/19 визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття рішення у формі наказу за наслідками розгляду матеріалів Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства про надання спеціального дозволу на користування надрами Славутського родовища підземних вод без проведення аукціону та зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути матеріали Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства про надання спеціального дозволу на користування надрами Славутського родовища підземних вод без проведення аукціону.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що в діях відповідача не було умислу у заподіянні шкоди. Відповідач завчасно, у червні 2018 року розпочав дії, направлені на оформлення документів для отримання дозволу на користування надрами. Затримка у оформленні дозволу на користування надрами сталася не з вини відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому, відповідач є комунальним підприємством, одним з основних видів діяльності якого є забір, очищення та постачання води, основна кількість якої розподіляється між населенням, школами, дитсадками, лікарнею іншими бюджетними організаціями та належить до підприємств критичної інфраструктури згідно розпорядження голови Хмельницької обласної військової адміністрації від 11.08.2023р. №688/2023-р „Про визнання Славутського УВКГ критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Статтею 65 Кодексу України "Про надра" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, у тому числі в самовільному користуванні надрами.

Враховуючи наведене, матеріалами справи не підтверджується наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди. Тому суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими.

Крім того, судом враховується і наявність іншої підстави для відмови в задоволенні позову. Зокрема, згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме статті 7, за фактом виявлених порушень в результаті перевірки контролюючий орган має видати розпорядчий документ (розпорядження, припис, рішення), який спрямований на усунення порушень законодавства.

Як видно з матеріалів справи, за результатами проведеної позапланової перевірки від 03.07.2020р. та складеного акту від 16.07.2020 №533/03 заходом реагування на порушення законодавства став припис від 17.07.2020 року №533/03, згідно якого відповідача зобов`язано вчинити дії спрямовані на отримання спеціального дозволу на користування надрами. Будь-яких рішень щодо сплати відповідачем шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу позивачем, як контролюючим органом, не приймалось, а тому звернення до господарського суду з позовом про стягнення вищезазначеної шкоди є передчасним.

З огляду на те, що судом не здобуто підстав для задоволення позову заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяЮ.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 02.07.2024р.

Віддрук 1 прим: 1 - до справи,

Позивачу, відповідачу та третій особі надіслати ухвалу до кабінету ЕС.