Постанова
від 08.10.2024 по справі 924/237/24
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року Справа № 924/237/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача - Тесляр О.О.

відповідача - Мукомел Л.А., Гітченко К.П.

третьої особи - Корнієнко Б.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 27.06.2024 у справі №924/237/24

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області

до Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Славутська міська рада

про стягнення шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі №924/237/24 у позові відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що матеріалами справи не підтверджується наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, вини, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди.

06.09.2024 на адресу суду від Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області надійшла апеляційна скарга, в якій позивач просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі №924/237/24. Скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 27 червня 2024 року по справі №924/237/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та стягнути на користь держави з Комунального підприємства "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства" 5 510 552,25 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відшкодувати на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, зарахувавши за вказаними реквізитами.

Також Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області разом із апеляційною скаргою подане клопотання, в якому скаржник просить поновити строк для подання апеляційної скарги та прийняти її до апеляційного провадження.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- відповідач з невідомих причин пропустив строк звернення на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №3123 від 26.08.2003, терміном дії до 26.08.2018, та звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону 01.06.2018. Тобто, відповідач розпочав дії, спрямовані на оформлення документів для отримання нового спеціального дозволу на користування надрами лише через 7 (сім) днів після закінчення строку дії спеціального дозволу на користування надрами №3123 від 26.08.2003;

- затримка у оформлені спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону сталася у зв`язку із тим, що Славутським УВКГ не було подано у повному обсязі документи згідно Порядку № 615, а саме, затвердженого висновку з оцінки впливу на довкілля;

- наявність складу цивільного правопорушення в діях відповідача:

1) неправомірність поведінки відповідача полягає у порушенні вимог 16, 19, 21 Кодексу України про надра, в редакції чинній на час проведення перевірки, статті 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та пункту 11 Умов спеціального водокористування, визначених Дозволом на спеціальне водокористування № 95/ХМ/49д-17 від 30.10.2017 щодо необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами.

2) протиправне винне діяння відповідача полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення усіх необхідних дій для отримання спеціального дозволу на користування надрами, зокрема:

- відповідач пропустив строк звернення на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 3123 від 26.08.2003, терміном дії до 26.08.2018;

- відповідачем не подано до Державної служби геології та надр України в повному обсязі документів, необхідних для отримання спеціального дозволу на користування надрами, відповідно до вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

3) для застосування цивільної відповідальності розмір шкоди визначається Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (в редакції чинній на час спірних правовідносин), тобто наявність шкоди, розмір якої визначається законодавством.

4) у зв`язку із вищезазначеною протиправною бездіяльністю, відповідачем здійснювалась господарська діяльність без документів дозвільного характеру, внаслідок чого навколишньому природному середовищу було заподіяно шкоду в розмірі 5 510 552,25 грн (причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою).

Отже, в діях (бездіяльності) відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Листом від 09.09.2024 матеріали справи №924/237/24 витребовувалися із суду першої інстанції.

09.09.2024 на адресу суду від Славутської міської ради надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якому третя особа просить постановити ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 27.06.2024 у справі №924/237/24.

09.09.2024 на адресу суду від Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якому відповідач просить постановити ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 27.06.2024 у справі №924/237/24.

16.09.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи №924/237/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 поновлений строк на подання апеляційної скарги. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 27.06.2024 у справі №924/237/24. Розгляд апеляційної скарги призначений на "08" жовтня 2024 р. об 11:00 год. Запропоновано учасникам справи у строк до 04.10.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

03.10.2024 на адресу суду від Славутської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міська рада просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі №924/237/24.

04.10.2024 на адресу суду від Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі №924/237/24 відмовити повністю, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі №924/237/24 залишити без змін.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у останній.

У судовому засіданні представник відповідача заперечила доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні представник третьої особи заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 03.07.2020 №644 "Про проведення позапланової перевірки Славутського УВКГ посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в період з 06 по 17 липня 2020 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства, що знаходиться за адресою: вул. Мудрого Ярослава, 52, м.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт від 16.07.2020 № 533/03, протоколи про адміністративне правопорушення від 16.07.2020 № 006116 та від 16.07.2020 № 006117 та припис від 17.07.2020 року №533/03.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.07.2020 №165/03 начальника Славутського УВКГ Збаровського Дементія Анатолійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765,00 гривень.

Матеріали справи містять рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 682/1640/20 (рішення набрало законної сили 01.03.2021), яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 , який на час проведення перевірки працював на посаді начальника Славутського УВКГ, до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та припису.

Позивач надав розрахунок розміру відшкодування збитків Славутським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, проведений на підставі пунктів 9.1., 9.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, який складає 5 510 552,25 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 24.07.2020 №3361/0.11, а також зазначений вище розрахунок розмірів збитків та пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.

За приписами ст. 17 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов`язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об`єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинно одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Нормами ст. 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Зі змісту ч.ч. 2, 4 ст. 49 Водного кодексу України вбачається, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування право на їх використання. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №916/1718/18 від 02.06.2019).

Згідно з ст. 19 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

У ст. 21 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) передбачено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За змістом ст. 65 Кодексу України про надра (чинного на час проведення перевірки) порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Як визначено п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Отже, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

Отже, вирішуючи щодо наявності/відсутності вини відповідача у складі правопорушення, яким завдано шкоду у спірних правовідносинах, дослідженню та врахуванню судом підлягають ті обставини та дії відповідача щодо оформлення відповідачем відповідних дозволів відповідно до встановлених законодавцем правил, про які було заявлено відповідачем під час розгляду та вирішення цієї справи на спростування його вини у спірних правовідносинах.

При цьому, колегія суддів враховує норми визначені, зокрема Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", зокрема, що:

- у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом (частина 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності);

- при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови) (частина 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності").

Судом встановлено, що в обґрунтування відсутності вини відповідача в несвоєчасності отримання дозволу на користування надрами, у зв`язку із закінченням 26.08.2018 строку дії попереднього дозволу №3123 від 26.08.2003, останнім зазначено та долучено до матеріалів справи заяву від 01.06.2018 до Державної служби геології та надр України про надання спеціального дозволу на користування надрами.

З матеріалів справи вбачається, 14.06.2018 листом №10586/03/12-18 Державною службою геології та надр України повернуто надані документи. 09.07.2018, після доопрацювання документів, з врахуванням зауважень викладених у листі від 14.06.2018, було направлено повторно звернення про надання спеціального дозволу на користування надрами. За результатами розгляду документів на отримання дозволу були зауваження Мінприроди України до оформлення документів, викладені у листі №5/4-11/8156-18 від 10.08.2018, які і стали підставою для повернення підприємству документів. 30.10.2018 до Державної служби геології та надр України було направлено клопотання про повторний розгляд матеріалів.

Крім того, з метою недопущення обмеження прав жителів громади, Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до суду за захистом своїх прав з відповідним позовом про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів суб`єктів владних повноважень - Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України.

Постановою Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №560/579/19 визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття рішення у формі наказу за наслідками розгляду матеріалів Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства про надання спеціального дозволу на користування надрами Славутського родовища підземних вод без проведення аукціону та зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути матеріали Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства про надання спеціального дозволу на користування надрами Славутського родовища підземних вод без проведення аукціону.

У даній справі судом касаційної інстанції встанволено обставини, що позивач здійснює питне водопостачання населення, промислових підприємств, установ, організацій та інших об`єктів комунально-побутового призначення міста Славута із свердловин Славутського родовища підземних вод. Діяльність з видобування підземних вод позивач здійснював на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3123 від 26.08.2003 терміном дії до 26.08.2018.

У зв`язку із пропуском строку звернення на продовження терміну дії спеціального дозволу та потребою у продовженні видобування підземних вод позивач 01.06.2018 звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою (вихідний №55) про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення Славутського родовища підземних вод в Славутському районі Хмельницької області терміном на 20 років, відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

14.06.2018 листом №10586/03/12-18 відповідач повернув надані документи, у зв`язку із невідповідністю таких вимогам підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами. Позивача повідомлено про те, що: наданий протокол не відповідає вимогам підпункту 1 пункту 8 Порядку №615, відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" надання надр у користування, яке пов`язане з провадженням діяльності, здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля, крім того за результатами розгляду документів встановлено відсутність результатів хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більше як шість місяців; ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; програма робіт із введення родовища в експлуатацію із зазначенням окремих етапів та строку їх проведення, джерел фінансування до досягнення підприємством проектної потужності.

09.07.2018, після доопрацювання документів, з врахуванням зауважень, викладених у листі від 14.06.2018, позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідно до підпункту 6 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами. До заяви надав копії документів у трьох примірниках, що підтверджується копією опису документів, а саме: результати хімічного аналізу води від 26.06.2018 та бактеріологічного аналізу води від 22.06.2019; ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; програму робіт із введення родовища в експлуатацію; копію повідомлення про планову діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля та інформацію про внесення до Єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля повідомлення про планову діяльність.

За результатами розгляду документів позивача на отримання дозволу відповідач отримав рішення Хмельницької обласної ради від 27.09.2018 №23-21/2018 "Про погодження надання Славутському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства спеціального дозволу на користування надрами", інформацію ДФС України про відсутність заборгованості позивача із сплати податків і зборів та зауваження Мінприроди України до оформлення документів, викладені у листі №5/4-11/8156-18 від 10.08.2018, які і стали підставою для повернення позивачу документів листом від 19.10.2018 №21031/03/12-18. Міністерство відповідно до абзацу 4 пункту 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі Постанова №615), внесло зауваження, а саме: не завірений протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин; всупереч Переліку документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, затвердженого Постановою №615 відсутня інформація про внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

30.10.2018 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про повторний розгляд матеріалів у відповідності до вимог статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Відповідач повторно направив запити до компетентних органів, а саме: Хмельницької обласної ради, ДФС України, Мінприроди та правоохоронних органів та після отримання зауважень Мінприроди, викладених у листі №5/4-11/12858-18 від 29.11.2018 (вхідний Держгеонадр №3546/01/12-18 від 29.11.2018), листом від 11.12.2018 № 24922/03/12-18 повернув документи позивачу. В листі зазначено, що Мінприроди вносить зауваження, оскільки у протоколі дослідження питної води зазначено як вододжерело водопровідну міську мережу, а результати хімічного та бактеріологічного аналізу води повинні бути відібрані з кожної свердловини окремо.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідач неодноразово звертався із заявою щодо надання спеціального дозволу на користування надрами, однак відповідний орган неодноразово повертав вказані заяви із зазначенням різних підстав повернення.

Враховуючи встановлені обставини у даній справі та у справі №№560/579/19, виходячи із аналізу норм законодавства щодо порядку та умов покладення відповідальності за шкоду, завдану самовільним користуванням надрами без відповідних дозволів, суд також враховує обставини у даній справі:

- завчасне звернення відповідача 01.06.2018 до відповідних органів щодо надання дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування питних підземних вод до закінчення строку дії попереднього відповідного дозволу;

- відповідну обізнаність дозвільного органу про дату закінчення дії попереднього дозволу 26.08.2018

- неодноразове звернення відповідача із заявою щодо надання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), що обумовлене вимогами відповідного органу (Держгеонадра) усувати недоліки відповідної заяви, подальше неодноразове повернення заяви з різних підстав.

Отже, суд доходить висновку, що затримка в наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, яка була зумовлена неодноразовими поверненнями відповідачу відповідних заяв із доданими документами із зазначенням нових причин повернення документів, що не допускається за положеннями частини п`ятої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", є такими, що сталися не з вини відповідача, що є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у виді відшкодування збитків.

У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої у подібних правовідносинах та викладеної в постановах від 12.06.2018 у справі №908/999/17, від 09.11.2018 у справі №908/1593/17 та від 25.02.2020 у справі №908/581/19, №909/671/20 від 02.02.2022, №922/3174/21 від 18.10.2022.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, в діях відповідача не було умислу у заподіянні шкоди. Відповідач завчасно, у червні 2018 року розпочав дії, направлені на оформлення документів для отримання дозволу на користування надрами. Затримка у оформленні дозволу на користування надрами сталася не з вини відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому, відповідач є комунальним підприємством, одним з основних видів діяльності якого є забір, очищення та постачання води, основна кількість якої розподіляється між населенням, школами, дитсадками, лікарнею іншими бюджетними організаціями та належить до підприємств критичної інфраструктури згідно розпорядження голови Хмельницької обласної військової адміністрації від 11.08.2023 №688/2023-р „Про визнання Славутського УВКГ критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Статтею 65 Кодексу України "Про надра" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, у тому числі в самовільному користуванні надрами.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджується наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі №924/237/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі №924/237/24 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2024 у справі №924/237/24 - без змін.

2. Справу №924/237/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "10" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення08.10.2024
Оприлюднено14.10.2024
Номер документу122218450
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —924/237/24

Постанова від 08.10.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Павлюк І.Ю.

Ухвала від 02.10.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Павлюк І.Ю.

Ухвала від 20.09.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Павлюк І.Ю.

Ухвала від 22.08.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Ухвала від 05.08.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Рішення від 27.06.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладюк Ю. В.

Ухвала від 09.05.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладюк Ю. В.

Ухвала від 28.03.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладюк Ю. В.

Ухвала від 29.02.2024

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладюк Ю. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні