Постанова

від 02.07.2024 по справі 219/7477/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4922/24 Справа № 219/7477/21 Суддя у 1-й інстанції - Рибкіна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Головуючого судді Тимченко О.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

за участю секретаря судового засідання Бортника В.А.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Комунальний заклад спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник»

третя особа Соледарська міська рада Бахмутського району Донецької області

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №219/7477/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник», третя особа Соледарська міська рада Бахмутського району Донецької області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за апеляційною скаргою Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник»,

на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 22 лютого 2024 року (суддя Рибкіна Н.М.), ухвалене в приміщенні Дружківського міського суду Донецької області,

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що з 08 серпня 2012 року він працював сторожем в Комунальному закладі спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник». Відповідно до рішення Соледарської міської ради від 15.06.2017 № 7/10-253 «Про прийняття (безоплатно) із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебуває в управлінні Бахмутської районної ради (районної комунальної власності) до комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» управління КЗ «Стадіон «Соляник» здійснює відділ молоді, спорту та туризму Соледарської міської ради на праві оперативного управління та майно закладу перебуває у нього на балансі, Соледарська міська рада є власником КЗ «Стадіон «Соляник». Відповідач є юридичною особою публічного права, діє на підставі Статуту, має код ЄДРПОУ, печатку, розпорядником його коштів є відділ молоді, спорту та туризму Соледарської міської ради. 31 березня 2021 року рішенням Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області № 8/5-123 «Про закріплення за управлінням освіти Соледарської міської ради на праві оперативного управління цілісного майнового комплексу комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник», у зв`язку з ліквідацією відділу молоді, спорту та туризму Соледарської міської ради за Управлінням освіти Соледарської міської ради на праві оперативного управління було закріплено цілісний майновий комплекс Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник». 27 квітня 2021 року рішенням Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області № 8/6-165 «Про припинення шляхом ліквідації юридичної особи - комунального закладу спортивно - оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» вирішено припинити шляхом ліквідації юридичну особу - комунальний заклад спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» та створити ліквідаційну комісію даного комунального закладу. 25 червня 2021 року наказом Голови ліквідаційної комісії КЗ «Стадіон «Соляник» № 31-к «Про звільнення ОСОБА_1 » його звільнено з займаної посади 30 червня 2021 у зв`язку з ліквідацією юридичної особи - комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник», згідно пункт 1 статті 40 КЗпП України. Підставою для прийняття наказу про звільнення зазначено наказ комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» від 27 квітня 2021 року № 12 «Про розірвання трудових договорів у зв`язку із ліквідацією юридичної особи» та персональне письмове повідомлення про звільнення у зв`язку з ліквідацією від 28 квітня 2021 року. Вважає, що був звільнений незаконно, оскільки відбувалась не ліквідація особи публічного права, а її реорганізація, а при звільненні відповідачем не було дотримано вимоги статті 49-2 КзпП України.

Просив суд визнати наказ Голови ліквідаційної комісії КЗ «Стадіон «Соляник» від 25.06.2021 № 31-к «Про звільнення ОСОБА_1 » незаконним та скасувати його, поновити його на роботі на посаді сторожа КЗ «Стадіон «Соляник» та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 22 лютого 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ Голови ліквідаційної комісії комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» № 31-к від 25.06.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді сторожа комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» з 01.07.2021; стягнуто з КЗ «Стадіон «Соляник» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 194 045,85 грн, з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів; стягнуто з КЗ «Стадіон «Соляник» на користь держави судовий збір у розмірі 2848, 46 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем не було дотримано процедури вивільнення та працевлаштування позивача у зв`язку з ліквідацією комунального закладу та не було передано його функцій іншій установі, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування підлягають задоволенню.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, КЗ «Стадіон «Соляник» вважає зазначене рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим у зв`язку з тим, що було неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не встановлені обставини, а у справі відсутні докази, що свідчать про порушення з боку відповідача вимог Кодексу законів про працю України, що визначають порядок вивільнення працівника у зв`язку з ліквідацією юридичної особи за рішенням власника цієї особи, наполягає, що при звільненні ОСОБА_1 відповідачем було дотримано вимоги статті 49-2 КзпП України. Судом не враховано, що Соледарська міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа не є правонаступником відповідача, висновок суду , що відбулась не ліквідація відповідача, а його реорганізація, є помилковим. Також невірним є висновок суду першої інстанції, що між сторонами склалися трудові правовідносини, які регулюються Кодексом законів про працю України, суд першої інстанції, досліджуючи як письмовий доказ рішення Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 27 квітня 2021 року № 8/6-165 «Про припинення шляхом ліквідації юридичної особи КЗ «Стадіон «Соляник» та даючи йому оцінку, перейшов до сфери публічно правових відносин, які регулюються іншими законодавчими актами.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Представник КЗ «Стадіон «Соляник» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області Нікітіна М.С. в судовомузасіданні доводиапеляційної скарги Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» підтримала, просила її задовольнити.

Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 з 08 серпня 2012 року працював сторожем в КЗ «Стадіон «Соляник». Відповідно до рішення Соледарської міської ради від 15.06.2017 № 7/10-253 «Про прийняття (безоплатно) із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебуває в управлінні Бахмутської районної ради (районної комунальної власності) до комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» управління КЗ «Стадіон «Соляник» здійснює відділ молоді, спорту та туризму Соледарської міської ради на праві оперативного управління та майно закладу перебуває у нього на балансі, Соледарська міська рада є власником КЗ «Стадіон «Соляник». Відповідач є юридичною особою публічного права, діє на підставі Статуту, має код ЄДРПОУ, печатку, розпорядником його коштів є відділ молоді, спорту та туризму Соледарської міської ради.

Рішенням Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 27.04.2021 № 8/6-165 «Про припинення шляхом ліквідації юридичної особи комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» з метою створення умов для реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти, фізичної культури і спорту, раціонального використання коштів бюджету Соледарської міської територіальної громади у цій сфері даний комунальний заклад було ліквідовано.

Рішенням Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 31.01.2021 № 8/5-123 «Про закріплення за Управлінням освіти Соледарської міської ради на праві оперативного управління цілісного майнового комплексу комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» у зв`язку з ліквідацією відділу молоді, спорту та туризму Соледарської міської ради, з метою раціонального та ефективного управління майном комунальної власності вирішено закріпити за Управлінням освіти Соледарської міської ради на праві оперативного управління цілісний майновий комплекс Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник».

Таким чином, в якості обґрунтування доцільності ліквідації комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» в розпорядчому акті зазначено - створення умов для реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти, фізичної культури і спорту, раціонального використання коштів бюджету Соледарської міської територіальної громади.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга КЗ «Стадіон «Соляник» задоволенню не підлягає.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи позовнівимоги ОСОБА_1 ,суд першоїінстанції виходивз того,що відповідачем не було дотримано процедури вивільнення та працевлаштування позивача у зв`язку з ліквідацією комунального закладу та не було передано його функцій іншій установі, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування підлягають задоволенню.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним та ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За приписами статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку ліквідації підприємства, установи, організації допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Ліквідацією юридичної особи є спосіб припинення суб`єкта господарювання при якому припиняються всі його права, а зобов`язання мають бути виконані повністю в межах ліквідаційної процедури (стаття 111 ЦК України).

Під реорганізацією юридичної особи розуміють припинення юридичної особи з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника) в порядку загального правонаступництва (стаття 104 ЦК України). При цьому, згідно частини четвертої статті 36 КЗпП України у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Порядок вивільнення працівників унормовано у статті 49-2 КЗпП України, відповідно до приписів якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю на підприємстві на якому відбувається вивільнення працівників, а саме така обставина настає внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації після визнання їх банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, власник або уповноважена ним особа, а в даному випадку - ліквідатор, доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Саме державна служба зайнятості в силу частини четвертої наведеної статті вчиняє дії по працевлаштуванню вивільненого працівника.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є: реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції; сприяння громадянам у підборі підходящої роботи; надання роботодавцям послуг з добору працівників; участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру; сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема шляхом надання індивідуальних та групових консультацій; організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці; проведення професійної орієнтації населення тощо.

Частиною третьою статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Тобто, державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі необхідності особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Трудовий спір щодо оскарження дій по відмові у прийнятті на роботу підприємством, установою, організацією, які незаконно відмовляють у працевлаштуванні, відповідно до частини другої статті 232 КЗпП України може мати наслідком задоволення позову до такого підприємства, установи, організації про прийняття на роботу, а не про поновлення на попередній роботі у підприємстві, установі, організації, що ліквідуються.

Згідно матеріалів справи, роботодавець 28 квітня 2021 року під особистий підпис попередив позивача про звільнення з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Відомостей щодо пропонування позивачу вакантних посад чи доказів відмови позивача від переведення на іншу роботу відповідачем не надано. А також, відповідачем не надано доказів, що за відсутності вакантних посад ним при звільненні позивача була дотримана процедура скорочення чисельності працівників.

Крім того, доказів про те, що відповідач у відповідності до частини 3 статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у зв`язку із ліквідацією КЗ «Стадіон «Соляник» не пізніше як за три місяці надавав первинній профспілковій організації інформацію щодо цього заходу, включаючи інформацію про припини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, проведення консультацій з профспілкою, також не надано.

Крім того функції держави, які реалізовувалися Комунальним закладом спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник», не були припинені, а передані Управлінню освіти Соледарської міської ради.

Як вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статутів Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» та Соледарської міської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи обидва заклади є об`єктами комунальної власності, їх засновниками є Соледарська міська рада.

Отже, позивач підлягав переведенню на іншу роботу, а саме: на підприємство, яке є правонаступником, а у випадку відсутності вакансій, за його згодою, на інше підприємство.

Відповідно до структури управління освіти вакантні посади, які відповідно до кваліфікації позивача можна було б запропонувати позивачу, були відсутні.

Одночасно з листа Головного управління ДПС у Донецькій області № 271/5/05-99-24-10 від 19.01.2024 вбачається, що у період з 27 квітня 2021 по 30 червня 2021 року Управлінням освіти Соледарської міської ради здійснювався прийом нових працівників, у тому числі: 07.05.2021 року на посаду кухара, комірника, двірника; 12.05.2021 року на посаду підсобний робітник, кухар, комірник.

Посада двірника, яка станом до 07.05.2021 була вакантною або підсобного робітника, яка станом до 12.05.2021 була вакантною, будь-якої спеціальної освіти або високої кваліфікації від працівника не потребують, отже ці посади могли бути запропоновані позивачу.

Крім того, 30.06.2021 року Соледарською міською радою Бахмутського району Донецької області було ухвалене рішення № 8/8-229 «Про затвердження структури та граничної чисельності Соледарської міської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи», яким було змінено структуру та граничну чисельність Соледарської міської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, у тому числі шляхом введення 4 штатних одиниць сторожів, які теж не пропонувалися позивачу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною п`ятою статті 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Разом з тим, Верховний Суд України в постановах від 04 березня 2014 року (справа № 21-8а14), від 27 травня 2014 року (справа № 21-108а14), від 28 жовтня 2014 року (справа №21-484а14) сформулював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: припинено виконання функцій ліквідованого органу чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 27.04.2021 № 8/6-165 «Про припинення шляхом ліквідації юридичної особи комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» з метою створення умов для реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти, фізичної культури і спорту, раціонального використання коштів бюджету Соледарської міської територіальної громади у цій сфері даний комунальний заклад було ліквідовано.

Рішенням Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 31.01.2021 № 8/5-123 «Про закріплення за Управлінням освіти Соледарської міської ради на праві оперативного управління цілісного майнового комплексу комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» у зв`язку з ліквідацією відділу молоді, спорту та туризму Соледарської міської ради, з метою раціонального та ефективного управління майном комунальної власності вирішено закріпити за Управлінням освіти Соледарської міської ради на праві оперативного управління цілісний майновий комплекс Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник».

Таким чином, в якості обґрунтування доцільності ліквідації комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» в розпорядчому акті зазначено - створення умов для реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти, фізичної культури і спорту, раціонального використання коштів бюджету Соледарської міської територіальної громади. Тобто зі змісту розпорядчого акту не вбачається, що держава відмовляється від виконання завдань та функцій, які виконувала особа публічного права.

Реалізація державної політики у сфері позашкільної освіти, фізичної культури і спорту, забезпечення умов для фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем проживання та відпочинку громадян здійснюється Управлінням освіти Соледарської міської ради, з чого теж слідує, що держава не відмовлялась від виконання завдань і функцій ліквідованого органу та поклала виконання його завдань і функцій на інший орган - Управління освіти Соледарської міської ради.

Крім того, з індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 вбачається, що після ліквідації відділу молоді, спорту та туризму Соледарської міської ради позивачу нараховувалась та сплачувалась заробітна плата Управлінням освіти Соледарської міської ради.

Згідно з частиною 2 статті 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності.

Як вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статутів Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» та Соледарської міської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи обидва заклади є об`єктами комунальної власності, їх засновниками є Соледарська міська рада.

Отже, КЗ «Стадіон «Соляник» є юридичною особа публічного права.

Статтею 110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до частини першої цієї статті, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи.

Порядок ліквідації юридичної особи передбачений статтею 111 ЦК України.

Як убачається зі змісту рішення Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 27.04.2021 № 8/6-165 «Про припинення шляхом ліквідації юридичної особи комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» з метою створення умов для реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти, фізичної культури і спорту, раціонального використання коштів бюджету Соледарської міської територіальної громади у цій сфері даний комунальний заклад було ліквідовано.

Рішенням Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 31.01.2021 № 8/5-123 «Про закріплення за Управлінням освіти Соледарської міської ради на праві оперативного управління цілісного майнового комплексу комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» у зв`язку з ліквідацією відділу молоді, спорту та туризму Соледарської міської ради, з метою раціонального та ефективного управління майном комунальної власності вирішено закріпити за Управлінням освіти Соледарської міської ради на праві оперативного управління цілісний майновий комплекс Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку фактично має місце саме реорганізація особи публічного права - Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник», оскільки держава не відмовлялась від виконання функцій, які були покладені на Комунальний заклад спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник», а вони були передані Управлінню освіти Соледарської міської ради.

За такого, саме посилання в рішенні від 27.04.2021 № 8/6-165 на те, що КЗ «Стадіон «Соляник» ліквідується, є недостатнім для висновку, що в даному випадку мала місце саме ліквідація вказаного підприємства.

З урахуванням наведеного, а також того, що згідно з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статутів Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» та Соледарської міської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи обидва заклади є об`єктами комунальної власності, їх засновниками є Соледарська міська рада, з цього слід дійти висновку, що встановлена законодавством можливість ліквідації юридичної особи публічного права з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої юридичної особи.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію, сформовану Верховним Судом України в постановах від 04 березня 2014 року (справа № 21-8а14), від 27 травня 2014 року (справа № 21-108а14), від 28 жовтня 2014 року (справа №21-484а14) згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України апеляційний суд дійшов висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний був запропонувати позивачу всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність наказу Голови ліквідаційної комісії КЗ «Стадіон «Соляник» № 31-к від 25.06.2021 про звільнення позивача із займаної посади. На час прийняття рішення відповідач знаходився в стані припинення, процедура ліквідації не завершена.

Отже, враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дотримання процедури вивільнення та працевлаштування позивача у зв`язку з ліквідацією комунального закладу та одночасним передаванням його функцій іншій установі не було забезпечено, отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування правомірно задоволені.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення або призвели до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено. Отже, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційних скарг немає.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, без змін.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційні скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального закладу спортивно-оздоровчого профілю «Стадіон «Соляник» залишити без задоволення.

Рішення Дружківського міськогосуду Донецькоїобласті від22лютого 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді: Я.М.Бондар

В.П.Зубакова

Повне судове рішення складено 02 липня 2024 року.

Головуючий О.О.Тимченко