Рішення

від 26.06.2024 по справі 200/11839/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 року Справа№200/11839/20-а

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог

щодопредмета спору на

стороні позивача Професійна спілка «Юстиція Донеччини»

провизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача:Литовченко Ю.С., згідно витягу з ЄДР,

представника третьої особи:не з`явився

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Професійна спілка «Юстиція Донеччини» про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 26 листопада 2020 року № 115/1 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновлення на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 з урахуванням пункту 10, з 28.11.2020 року по день поновлення на публічній службі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 08 квітня 2016 року відповідно до наказу № 622/1 від 08.04.2016 року обіймала посаду заступника начальника управління начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області.

Позивача було звільнено з посади 27.11.2020 року на підставі наказу № 115/1 від 26.11.2020 року у зв`язку із ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України та пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», з припиненням державної служби.

Зазначає, що відповідач раніше видавав аналогічний наказ про звільнення 28 грудня 2019 року, у звязку з чим позивач була вимушена звернутися до суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1042/20-а від 23.06.2020 року вказаний наказ про її звільнення від 28.12.2019 року визнано протиправним та скасовано, позивача поновлено на посаді заступника начальника Управління начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації головного управління з 29 грудня 2019 року.

Вважає наказ про звільнення протиправним та прийнятим з порушеннями вимог законодавства, оскільки відбулася не ліквідація державного органу - Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, а реорганізація шляхом його злиття з Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області та Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області та утворенням на базі трьох територіальних органів Міністерства юстиції України Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) як їх правонаступника.

Зазначає про на порушення роботодавцем статті 43 Кодексу законів про працю України, оскільки позивач є членом профспілкової організації «Юстиція Донеччини», проте її звільнення проведено без попередньої згоди профспілкового органу.

Позивачем 21.06.2024 року надано клопотання щодо розгляду справи без її участі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03 лютого 2021 року.

03 лютого 2021 року суд відклав розгляд справи на 03 березня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року суд визнав обов`язкову участь у судовому засіданні представника відповідача та відклав розгляд справи на 31 березня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року суд продовжив строк підготовчого засідання на тридцять днів та призначив підготовче засідання на 28 квітня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року суд у зв`язку з припиненням відповідача Головного територіального управління юстиції у Донецькій замінив його на правонаступника Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) та призначив наступне підготовче засідання на 27 травня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року суд закрив підготовче провадження по справі та призначив розгляд справи по суті на 15 червня 2021 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 26 листопада 2020 року № 115/1 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 27 листопада 2020 року.

Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 з урахуванням пункту 10, з 28.11.2020 року по день поновлення на публічній службі в розмірі 77835,60 гривень.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021р. у справі №200/11839/20-а залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021року у справі №200/11839/20-а - без змін

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №200/11839/20-а скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року справу № 200/11839/20-а прийнято до провадження судді Голубової Л.Б. та призначено підготовче засідання на 25 червня 2024 року о 12:00 год.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року заяву представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено частково.

Забезпечено участь представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судовому засіданні по справі № 200/11839/20-а, призначеному на 25 червня 2024 року о 12:00 год., в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року заяву представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено частково.

Забезпечено участь представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судовому засіданні по справі № 200/11839/20-а, призначеному на 26 червня 2024 року о 12:00 год., в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

26 червня 2024 року в судовому засіданні протокольною ухвалою суду підготовче провадження закрито та розпочате судове засідання щодо розгляду справи по суті.

Відповідачем надано відзив від 18.06.2024 року, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон № 3166-VI, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 3166-VI територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини четвертої статті 13 Закону № 3166-VI територіальні органи міністерства набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи та припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Відповідно до пункту 7 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення № 228, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) Мін`юст здійснюєсвої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи Мін`юсту.

Постановою КМ України від 20.10.2011 № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок № 1074, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів.

Пунктами 5, 6, 7, 8 цього Порядку передбачено, що орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять:

у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття;

у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади;

у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу;

у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади;

у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. У разі ліквідації органу виконавчої влади складається ліквідаційний баланс. Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо подальшого використання нерухомого майна органу виконавчої влади, що ліквідується, та визначає суб`єкта управління підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління такого органу.

Внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Наказом Міністерства юстиції України «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» від 16.10.2019 № 3173 утворено міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що 29.10.2019 внесено відповідний запис № 1 480 102 0000 082677 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2019 № 4363/5 «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» визначено припинення з 28.12.2019 повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах, зокрема, Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області.

Тобто, фактично з 28.12.2019 Головне територіальне управління у Донецькій області припинило здійснення повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом МЮУ від 23.06.2011 № 1707/5.

Натомість, такі функції та повноваження почало здійснювати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), як правонаступник ліквідованих територіальних органів юстиції.

Таким чином, відповідач вважає, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Третьою особою письмові пояснення не надано.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 працювала на різних посадах у Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області, що підтверджується матеріалами справи.

Так, наказом Головного управління юстиції у Донецькій області № 69/2 від 18.11.2014 року змінено місцезнаходження Головного управління юстиції в Донецькій області на територію м.Краматорськ, вул.Шкадінова, б.20.

Зокрема, наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 252/1 від 23.02.2015 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Донецькій області з 23 лютого 2015 року.

Наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 622/1 від 08.04.2016 року ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника управління начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Донецькій області з 08 квітня 2016 року.

Судом встановлено, що Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області направило ОСОБА_1 - заступнику начальника Управління - начальнику відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області попередження № 08.1-21/34 від 17.07.2020 року про звільнення із займаної посади у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не раніше 30 календарних днів з дня попередження із супровідним листом №08.1-21/35 від 17.07.2020 року.

Відповідно до наказу № 31/3 від 10.07.2020 року ОСОБА_1 - заступнику начальника Управління - начальнику відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було надано додаткову оплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів з 13 липня по 27 липня 2020 року.

Згідно з наказом № 35/3 від 17.07.2020 року ОСОБА_1 - заступнику начальника Управління - начальнику відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 15 календарних днів з 28 липня по 11 серпня 2020 року.

Наказом № 115/1 від 26.11.2020 року ОСОБА_1 - заступника начальника Управління - начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було звільнено з займаної посади 27 листопада 2020 року у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Донецькій області згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України та пунктом 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» з припиненням державної служби.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року у справі №200/1042/20 200/1042/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Професійна спілка «Юстиція Донеччини» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 29 грудня 2019 року і до моменту поновлення на публічній службі задоволено повністю.

Зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24 грудня 2019 року №3894/1 «Про звільнення ОСОБА_1 »

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 29 грудня 2019 року.

Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 270 983 грн. 46 коп. з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 48 225 грн. 87 коп. з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.

На виконання судового рішення наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 07.07.2020 року № 76/1 скасовано наказ від 24.12.2019 року № 3894/1 про звільнення ОСОБА_1 та поновлено позивача на посаді заступника начальника управління начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану з 29 грудня 2019 року.

Листом № 01-06/176 від 13.07.2020 року голова ліквідаційної комісії звернулася до начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо надання можливості пропозицій працевлаштування ОСОБА_1 .

Листом № 01-06/177 від 13.07.2020 року голова ліквідаційної комісії повідомила голову професійної спілки «Юстиція Донеччини» про звернення до начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо надання можливості пропозицій ОСОБА_1 щодо її працевлаштування.

Водночас, в листі керівника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 17.07.2020 року № 19345/46349/3/20Д/10.1 зазначено, що виявлені факти неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків.

Листом від 17.07.2020 року №08.1-21/34 позивача повідомлено про наступне звільнення. 01.08.2020 року позивач було ознайомлена з попередженням.

Листом першого заступника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 12.05.2020 року № 12806/ІІІ/А/632/10.1 вказано, що загальна кількість державних службовців призначених на посади Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в порядку переведення з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у період з 2019 по 2020 роки складає 125 осіб.

За результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік робота ОСОБА_1 оцінена як позитивна.

Згідно з висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» відносно ОСОБА_1 також надана позитивна оцінка.

27.01.2021 року позивач надала до ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області запит на отримання публічної інформації щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності протягом 2016-2019 років.

Згідно з листом голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності протягом 2016-2019 років не притягалася.

03.02.2021 року позивач звернулася до ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з запитом на отримання публічної інформації щодо наданих пропозицій для можливого подальшого працевлаштування у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м.Харків) Вершину В.М., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Щодо вказаних вище запитів ліквідаційна комісія Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надала листи з пропозицією вказаним вище особам вакантних посад в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м.Харків).

Проте, наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 26.11.2020 року № 115/1 ОСОБА_1 звільнена з займаної посади 27 листопада 2020 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» прийнято рішення ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1 (п. 1 Постанови); утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2 (п. 2 Постанови).

До Переліку територіальних органів Мін`юсту, що ліквідуються (додаток № 1) до постанови, включено Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області.

До Переліку міжрегіональних територіальних органів Мін`юсту, що утворюються (додаток № 2) до постанови, включено й Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Пунктом 3 вказаної постанови передбачено, що міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) - Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року №3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції згідно з переліком (додаток № 1) Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, і утворені як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції згідно з переліком (додаток № 2) Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Пунктом 4 наказу затверджено список голів ліквідаційних комісій з ліквідації головних територіальних управлінь юстиції.

Підпунктами 7-8 пункту 5 наказу голів ліквідаційних комісій головних територіальних управлінь юстиції зобов`язано, зокрема, забезпечити письмове персональне попередження працівників не пізніше ніж за два місяці до їх звільнення, про що повідомити Департамент персоналу Міністерства юстиції України до 01 листопада 2019 року, надати первинним профспілковим організаціям інформацію про звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства юстиції.

Наказом голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 21.10.2019 року №776/4 затверджено персональний склад ліквідаційної комісії управління.

21.10.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про перебування Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в стані припинення.

Листом від 22.10.2019 року № 03.2-17/797 відповідач повідомив про наступне звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією профспілкову організацію «Юстиція Донеччини».

Наказом голови ліквідаційної комісії Головного управління від 25.10.2019 року №429/2 затверджено План заходів з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області».

29.10.2019 року проведено державну реєстрацію Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) як юридичної особи.

Станом на день розгляду справи Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області припинено відповідно до запису №1002701110024004947 від 20.04.2021 року.

Таким чином, з дня утворення Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) до нього перейшли повноваження та функції Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) діє на підставі Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, що затверджено тим же наказом - наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, яка регулює питання розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст. 40 вказаного Кодексу законів про працю України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Відповідно до ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, яка визначає порядок вивільнення працівників, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Стаття 42 Кодексу законів про працю України визначає, що роботодавцем має бути враховано переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

Відповідно до ст. 42 Кодексу при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 43 Кодексу законів про працю України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Пунктом 5 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, передбачено, що орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до п. 6 Порядку права та обов`язки органів виконавчої влади у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади переходять до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Частиною 2 ст. 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 1 ст. 89, ч. 4 ст. 91 вказаного Кодексу юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення.

В розпорядчому акті органу державної влади в постанові Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» не наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Разом з тим, функції вказаного органу, що ліквідується, покладено на інший орган - Східне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків), який визначено його правонаступником.

З 29.10.2019 року - дня утворення Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) до відповідача перейшли повноваження та функції, зокрема Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, який втратив такі повноваження та функції згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870.

Одночасно, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються Законом України «Про державну службу».

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до п. 1 та п. 11 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

- скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

- ліквідація державного органу.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.

Наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Частиною 5 ст. 22 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 № 117-IX (далі - Закон № 117-IX) було внесено зміни та доповнення до Закону № 889-VIII, які набрали чинності 25 вересня 2019 року.

Відповідно до приписів статті 83 Закону №889-VIII (у редакції Закону №117-IX) державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади»; 9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).

Згідно з пунктами 1, 1-1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII зі змінами, внесеними, згідно із Законом №117-IX, підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу.

Частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII, у редакції до набрання чинності Законом №117-IX, передбачено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі цього пункту допускалося лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

З набранням чинності змін до Закону № 889-VIII, внесених Законом №117-IX, з частини третьої статті 87 Закону №889-VIII виключено положення, які відсилали до законодавства про працю в частині процедури вивільнення державних службовців, та які пов`язували можливість звільнення державного службовця відповідно пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII з неможливістю переведення державного службовця на іншу посаду.

13 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 №440-IX (далі - Закон №440-IX), яким частину третю статті 87 доповнено новим абзацом першим такого змісту: «Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення».

Разом з тим, за приписами частини п`ятої статті 22 і пункту 2 частини першої статті 41 Закону №889-VІІІ (зі змінами, внесеними згідно з Законом № 117-IX), у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Відтак, процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення на момент попередження позивачки про наступне звільнення і на час прийняття спірного наказу №115/1 від 26.11.2020 року була врегульована положеннями Закону № 889-VIII, у редакції з урахуванням змін, внесених Законами №117-IX та №440-IX, а тому приписи КЗпП України до спірних правовідносин не застосовуються.

Аналогічна позиція, висловлена Верховним Судом у постановах від 07.07.2022 року у справі №200/7782/20-а та від 18.10.2023 року у справі №200/7853/20-а, які підлягають врахуванню на підставі частини третьої статті 341 КАС України.

Таким чином, на дату виникнення спірних правовідносин процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, визначалась саме Законом України «Про державну службу», тому застосуванню підлягала частина третя статті 87 вказаного Закону, а не норми КЗпП України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №200/8657/20-а.

На підставі зазначеного, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Судові витрати не підлягають розподілу згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, на підставі положень ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, код ЄДРПОУ 43315445) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Професійна спілка «Юстиція Донеччини» (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 39/3, код ЄДРПОУ 42777157) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 26 червня 2024 року.

Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова