Рішення

від 28.06.2024 по справі 320/11610/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 року справа №320/11610/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватно-орендної агрофірми «Україна» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулася Приватно-орендна агрофірма «Україна» (далі - позивач, ПОА «Україна») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області) з вимогами:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Київській області з виключення ПОА «Україна» з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2023;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області внести відомості щодо ПОА «Україна» до Реєстру платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області, оформлене повідомленням від 22.02.2023 №6335/6/10-36-04-07 про визнання не поданими ПОА «Україна» та відмову у прийнятті звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи від 17.02.2023 №9027716750 за звітний (податковий) період 2023 рік, звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи від 17.02.2023 №9027712092 за звітний (податковий) період 2023 рік, загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи від 17.02.2023 №9027722615 за звітний (податковий) період 2023 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 17.02.2023 №9027610064;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області, оформлене повідомленням від 21.02.2023 №6279/6/10-36-04-01 про визнання не поданою ПОА «Україна» та відмову у прийнятті податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік від 15.02.2023 №9025320130;

- визнати поданою ПОА «Україна» звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9027716750 за звітний (податковий) період 2023 рік, звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9027712092 за звітний (податковий) період 2023 рік, загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9027722615 за звітний (податковий) період 2023 рік, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9027610064 датою їх фактичного отримання Головним управлінням ДПС у Київській області - 17.02.2023;

- визнати поданою ПОА «Україна» податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік №9025320130 датою їх фактичного отримання Головним управлінням ДПС у Київській області - 15.02.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі №320/11610/23 як співвідповідача Державну податкову службу України (далі - відповідач-2, ДПС України) та зобов`язано позивача невідкладно направити останньому копію позовної заяви. Витребувано докази у справі від відповідача-1. Запропоновано відповідачам подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповіді на відзиви.

10.05.2023 відповідачем-1 до суду подані відзив на позовну заяву та витребувані докази.

10.06.2023 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи він подав до ГУ ДПС у Київській області необхідну податкову звітність, проте останнє безпідставно відмовило у її прийнятті.

В подальшому, у зв`язку з неприйняттям податкової звітності ГУ ДПС у Київській області листом повідомило позивача про втрату ним статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік. При цьому, копію рішення про анулювання реєстрації позивача в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи ГУ ДПС у Київській області не надало.

Позивач вважає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Так, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи). Водночас позивач вказує, що ГУ ДПС у Київській області не проводило виїзної документальної перевірки щодо нього.

Відповідач-1 позов не визнав. Заперечуючи проти позовних вимог ГУ ДПС у Київській області пояснює, що податкову звітність позивача було подано до контролюючого органу не за місцем знаходження земельних ділянок.

Відповідач-1 наголошує, що ним було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, за результатом якої виявлено, що платником не подано загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок. Оскільки у визначений податковим законодавством термін позивачем не подано загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

У відповіді на відзив відповідача-1 на позовну заяву позивач зазначає, що твердження ГУ ДПС у Київській області про те, що його податкова звідність подана не до компетентного контролюючого органу не відповідає дійсності. Позивач повинен був подати податкову звітність до ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (м. Переяслав), куди її і подав.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Приватно-орендна агрофірма «Україна» (ідентифікаційний код 03756327, місцезнаходження: 08440, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Перемоги, 2А) зареєстрована як юридична особа 14.03.2000, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності ПОА «Україна» є, зокрема: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (а.с.14-15).

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником та з 2016 року перебуває на обліку платника єдиного податку четвертої групи (а.с.16-22).

Позивачем засобами електронного зв`язку було подано:

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, загальна, - яку подано 17.02.2023 (реєстраційний номер 9027722615) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника (графа 7) та контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок (графа 8) - ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (м. Переяслав). Код адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташування земельних ділянок, за КАТОТТГ UA32040110000047477 (графа 9); у відповідь позивач отримав квитанцію від 17.02.2023 №2 про прийняття пакету документів;

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, звітна, із розрахунковою частиною декларації та Додатком №1 з відомостями про наявність земельних ділянок, розрахунком мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік, - яку подано 17.02.2023 (реєстраційний номер 9027712092) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника (графа 7) та контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок (графа 8) - ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (м. Переяслав). Код адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташування земельних ділянок, за КАТОТТГ UA32040110000047477 (графа 9), у відповідь позивач отримав квитанцію від 17.02.2023 №2 про прийняття пакету документів;

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, звітна, із розрахунковою частиною декларації та Додатком №1 з відомостями про наявність земельних ділянок, розрахунком мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік, - яку подано 17.02.2023 (реєстраційний номер 9027716750) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника (графа 7) та контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок (графа 8) - ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (м. Переяслав). Код адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташування земельних ділянок, за КАТОТТГ UA32040070000056247 (графа 9), у відповідь позивач отримав квитанцію від 17.02.2023 №2 про прийняття пакету документів;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2022 рік подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, - яку подано 17.02.2023 (реєстраційний номер 9027610064) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника - ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (м. Переяслав); у відповідь позивач отримав квитанцію від 17.02.2023 №2 про прийняття пакету документів.

Листом ГУ ДПС у Київській області від 22.02.2023 №6335/6/10-36-04-07 «Про невизнання як податкової звітності» повідомлено позивача про те, що ним подано вказану податкову звітність не за місцем розташування земельної ділянки, а саме ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (м. Переяслав) 1032 не обслуговує адміністративно-територіальну одиницю за місцем розташування земельних ділянок КАТОТТГ UA32040070000056247 (земельні ділянки за даними КАТОТТГ відносяться до Дівичківської територіальної громади Київської області - контролюючий орган - ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (Переяслав-Хмельницький район) 1017), тим самим порушено вимоги пункту 48.3 статті 48 з урахуванням пункту 48.7 статті 48 та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України. У зв`язку з цим всій податковій звітності позивача як платника єдиного податку четвертої групи надано статус «не визнано як податкова звітність» (а.с. 225).

До того ж, позивач подав засобами електронного зв`язку податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2023 рік - 15.02.2023 (реєстраційний номер 9025320130). Податкову декларацію подано до контролюючого органу - ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (м. Переяслав) (графа 8), код території територіальної громади за місцезнаходженням земельних ділянок UA32040070000056247 (графа 9). У відповідь позивач отримав квитанцію від 15.02.2022 №2 про прийняття пакету документів.

Листом ГУ ДПС у Київській області від 21.02.2023 №6279/6/10-36-04-01 «Щодо відмови у прийнятті податкової звітності» повідомлено позивача про те, що вказану податкову декларацію подано з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту «Код території територіальної громади за місцезнаходженням земельної ділених ділянок за КАТОТТГ», оскільки такий код за КАТОТТГ відсутній в Класифікаторі одиниць адміністративно-територіального устрою України, чим порушено пункт 48.4 статті 48 ПК України. Враховуючи зазначене, надіслана платником податкова декларація з плату за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) вважається не поданою згідно з пунктом 49.15 статті 49 ПК України (а.с. 166-167).

Листом ГУ ДПС у Київській області від 22.03.2023 №68/ЗПІ/10-36-04-04 «Про надання відповіді» повідомлено позивача про те, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС Україна при проведенні камеральної перевірки встановлено, що підприємством ПОА «Україна» порушено вимоги підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, а саме: не подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за місцем розташування земельних ділянок UA32040070000056247 до контролюючого органу - ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (Переяслав-Хмельницький район) 1017. Таким чином, при неподанні всіх документів, передбачених підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, ПОА «Україна» втратило свій статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, при цьому воно не позбавлено права щодо набуття цього статусу у наступному році. Отже, ПОА «Україна» перебуває на загальній системі оподаткування (а.с. 176-177).

Вважаючи вказані дії та рішення ГУ ДПС у Київській області протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2 статті 48 ПК України визначено, що обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до пункту 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 48.4 статті 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента; код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (пункт 48.7 статті 48 ПК України).

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів закріплений статтею 49 ПК України.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.9 статті 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

При цьому, за змістом пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не передбачених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

Пунктом 49.11 статті 49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:

фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Згідно з пунктом 298.8 статті 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Приписами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку встановлено положеннями статті 299 ПК України.

Так, згідно з підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу підтвердження позивачем свого статусу як платника єдиного податку четвертої групи.

Зміст наведених вище норм свідчить, що платники єдиного податку четвертої групи щорічно зобов`язані підтверджувати статус платника єдиного податку, для чого до 20 лютого поточного року подають відповідний пакет документів.

Одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, та прийняти одне з двох рішень: або прийняти податкову звітність, або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови.

Таким чином, умовою, з якою чинне податкове законодавство пов`язує можливість прийняття або неприйняття податкової звітності, є наявність або відсутність у ній обов`язкових реквізитів, зокрема, найменування контролюючого органу, до якого подається звітність та код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

Крім того, із системного аналізу вказаних вище норм також слідує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою і законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб`єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку, зокрема, у разі неподання податкової звітності.

Судом встановлено, що для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивачем засобами електронного зв`язку було подано:

- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 №9027722615;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 №9027712092;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 №9027716750;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2022 рік від 17.02.2023 №9027610064;

Крім того, позивачем засобами електронного зв`язку було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік від 15.02.2023 №9025320130.

Як слідує зі змісту листа відповідача-1 від 22.02.2023 №6335/6/10-36-04-07 «Про невизнання як податкової звітності» позивачу відмовлено у прийнятті звітності - загальної податкової декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 №9027722615; звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 №9027712092; звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 №9027716750; розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника за 2022 рік від 17.02.2023 №9027610064, через невідповідність в ній найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, а саме: замість ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (Переяслав-Хмельницький район), вказано «ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (м. Переяслав)».

Відповідач-1 пояснив, що ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (м. Переяслав) не обслуговує адміністративно-територіальну одиницю за місцем розташування земельних ділянок позивача, які відносяться до Дівичківської територіальної громади Київської області.

З пояснень позивача судом встановлено, що у його користуванні знаходяться земельні ділянки у Бориспільському районі Київської області, а саме: с. Велика Каратуль, с. Гайшин (Переяславська міська територіальна громада) та с. Стовп`яги (Дівичківська об`єднана територіальна громада). Це відповідачем-1 не заперечується.

На офіційному сайті ГУ ДПС у Київській області розміщено інформацію про те, що його структурним підрозділом є, зокрема, Переяславська ДПІ (08400, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 95), територія обслуговування Переяславська МТГ, Студениківська ОТГ, Ташанська ОТГ, Циблівська ОТГ, Дівичківська ОТГ (https://kyivobl.tax.gov.ua/okremi-storinki/struktura/75989.html).

При цьому, пунктом 3 постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідовано у Київській області Переяслав-Хмельницький район.

Враховуючи наведене, а також з урахуванням відсутність будь-яких доказів на підтвердження позиції відповідача-1 про те, що позивачем було не правильно вказано обов`язковий реквізит, а саме: найменування контролюючого органу, до якого подається звітність за місцем розташування земельних ділянок, чим порушено вимоги пункту 48.3 статті 48 ПК України, суд вважає, що у відповідача-1 були відсутні підстави для невизнання: звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 №9027716750, звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 №9027712092, загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи 2023 рік від 17.02.2023 №9027722615, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік від 17.02.2023 №9027610064.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вищевказане рішення ГУ ДПС у Київській області, оформлене листом від 22.02.2023 №6335/6/10-36-04-07 «Про невизнання як податкової звітності», відповідно до якого звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 №9027716750, звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 №9027712092, загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи 2023 рік від 17.02.2023 №9027722615, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік від 17.02.2023 №9027610064 надано статус «не визнано як податкову звітність», є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, необхідно зобов`язати відповідача-1 визнати вказані податкові декларації та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва поданими ПОА «Україна» датою їх отримання - 17.02.2023. Отож вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позоивних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області, оформленого листом від 21.02.2023 №6279/6/10-36-04-01, про відмову у прийнятті податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік від 15.02.2023 №9025320130 та про зобов`язання відповідача-1 визнати дану декларацію поданою ПОА «Україна» датою її отримання, суд зазначає таке.

Як слідує зі змісту листа відповідача-1 від 21.02.2023 №6279/6/10-36-04-01 «Щодо відмови у прийнятті податкової звітності» позивачу відмовлено у прийнятті податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік від 15.02.2023 №9025320130 через недостовірність реквізиту, а саме: «Код території територіальної громади за місцезнаходженням земельної ділених ділянок за КАТОТТГ», оскільки вказаний в ній код за КАТОТТГ відсутній в Класифікаторі одиниць адміністративно-територіального устрою України.

З матеріалів справи судом встановлено, що у зазначеній вище податковій декларації позивачем було вказано код території територіальної громади за місцезнаходженням земельної ділених ділянок за КАТОТТГ UA32040070000056247.

Вказана податкова декларація подавалась позивачем для декларування свого обов`язку зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної/комунальної форми власності, що знаходиться у с. Стовп`яги.

Згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 №290 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 №3) село Стовп`яги на даний час входить до складу Дівичківської територіальної громади Київської області (код UA32040070000056247, «третій рівень»).

З наведеного вбачається, що позивачем було правильно заповнено обов`язковий реквізит, передбачений пунктом 48.4 статті 48 ПК України, у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік від 15.02.2023 №9025320130.

Таким чином, рішення ГУ ДПС у Київській області, оформлене листом від 21.02.2023 №6279/6/10-36-04-01 «Щодо відмови у прийнятті податкової звітності», відповідно до якого позивачу відмовлено у прийнятті податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік від 15.02.2023 №9025320130, є протиправним та підлягає скасуванню.

Задоволення судом вказаної позовної вимоги означає, що відповідачу-1 вказану податкову декларацію необхідно визнати поданою ПОА «Україна» датою її отримання - 15.02.2023, а тому вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Київській області з виключення ПОА «Україна» з Реєстру платників єдиного податку з 01.01.2023 та про зобов`язання внести відомості щодо ПОА «Україна» до Реєстру платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, суд вказує таке.

Як слідує зі змісту листа відповідача-1 від 22.03.2023 №68/ЗПІ/10-36-04-04 «Про надання відповіді» позивач втратив свій статус платника єдиного податку четвертої групи через неподання всіх документів, передбачених підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, а саме: звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за місцем розташування земельних ділянок за КАТОТТГ UA32040070000056247 до контролюючого органу ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (Переяслав-Хмельницький район).

Однак, під час судового розгляду судом встановлено, що вищевказана звітна податкова декларація, яка мала б підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи в 2023 році, позивачем була подана до контролюючого органу - ГУ ДПС у Київській області, Переяславська ДПІ (м. Переяслав)» до 20.02.2023, як передбачено нормами ПК України. У відповідача-1, у свою чергу, були відсутні підстави для її невизнання як податкової звітності.

Оскільки в межах спірних правовідносин права позивача були порушені саме протиправними діями відповідача-1 щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права буде визнання протиправними дій відповідача-1 щодо анулювання позивача реєстрації платником єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2023.

Пунктом 299.2 статті 299 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з ст. 19-2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції: здійснює координацію діяльності контролюючих органів; затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету; узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів; видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу, виконує інші функції, передбачені законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

Таким чином, внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку належить до повноважень ДПС України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

З огляду на те, що позивача було протиправно виключено з Реєстру платників єдиного податку, для відновлення порушеного права та належного захисту законних прав та інтересів останнього, є необхідним зобов`язати відповідача-2 внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо ПОА «Україна» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023.

Отже, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини справи суд визнає заявлений позов обґрунтованим, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 16 104,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 10.04.2023 №7299 (а.с.11).

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Київській області, оскільки спірні рішення та дії саме відповідача-1 призвели до виникнення спірних правовідносин.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

З наведених норм вбачається, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесення в цій справі витрат на правничу допомогу позивачем надано суду:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.04.2018 №4-АБ;

- копію додаткової угоди від 02.04.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.04.2018 №4-АБ;

- копію завдання (доручення) від 31.03.2023 №20 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.04.2018 №4-АБ;

- рахунок від 31.03.2023 №229 за надання правничої допомоги згідно з завдання від 31.03.2023 №20 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.04.2018 №4-АБ;

- платіжне доручення від 10.04.2023 №7254.

Відповідно до укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Адвокат Бордаченко та партнери» договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.04.2018 №4-АБ останнє зобов`язується здійснювати захист, представництво інтересів та надання інших видів правової (правничої) допомоги, що передбачені пунктом 2.1. цього договору, позивачу на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а позивач зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору розмір винагороди адвоката визначається у відповідному завданні (дорученні) клієнта, погодженому сторонами. Якщо сторони не домовились про гонорар у завдання (доручення), тоді клієнт повинен оплатити правову допомогу адвокату згідно з погодинної ставки роботи адвоката, погодженої сторонами у додатку до цього договору.

Цей договір набирає юридичної сили з момент його підписання сторонами і діє три роки (пункт 6.1 договору) (а.с.184-187).

Додатковою угодою від 02.04.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.04.2018 №4-АБ сторони домовились продовжити строк дії договору ще на 5 (п`ять) років (а.с. 188).

31.03.2023 між сторонами узгоджено завдання (доручення) №20, яким погоджено надання адвокатом позивачу правової (правничої допомоги), а саме: адвокат зобов`язується ініціювати та супроводжувати судову справу за позовом позивача до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними його дій та рішень щодо відмови у прийнятті податкової звітності позивача у 2023 році, виключення позивача із реєстру платників єдиного податку із 01.01.2023 та про зобов`язання контролюючого органу вчинити певні дії, а позивач зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього завдання.

Вказаним завданням (дорученням) погоджено, що за надання правничої допомоги в суді першої інстанції, у тому числі за підготовку та подачу позовної заяви, гонорар адвоката становить 20 000,00 грн. без ПДВ. Позивач повинен оплатити цю суму адвокату протягом трьох днів з дати виставлення рахунку адвокатом (а.с.189).

31.03.2023 Адвокатським бюро «Адвокат Бордаченко та партнери» виставлено позивачу рахунок на суму 20 000,00 грн. (а.с.190).

Платіжним дорученням від 10.04.2023 №7254 вказаний рахунок у розмірі 20 000 грн. позивачем сплачено (а.с.191-192).

Згідно з висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем-1 зазначено, що позивачем не доведено, що розмір витрат є співмірним із складністю справи. Зокрема, відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги правова допомога позивачу включала участь адвоката у судових засіданнях. Водночас дана справа розглядалась судом першої інстанції без проведення судового засідання.

Суд вказує, що аналіз умов договору, завдання (доручення) до даного договору свідчить, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, не включає обов`язкової участі адвоката в судових засіданнях, а отже є визначеним.

Докази, надані позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, доводять, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. пов`язані саме з розглядом справи в суді першої інстанції та є співмірними із складністю справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для ГУ ДПС у Київській області, також слід присудити понесені позивачем судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо анулювання Приватно-орендній агрофірмі «Україна» реєстрації платником єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2023.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України внести відомості щодо Приватно-орендної агрофірми «Україна» (ідентифікаційний код 03756327) до Реєстру платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023.

4. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області, оформлені листами від 21.02.2023 №6279/6/10-36-04-01 «Щодо відмови у прийнятті податкової звітності» та від 22.02.2023 №6335/6/10-36-04-07 «Про невизнання як податкової звітності».

5. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області визнати поданими Приватно-орендною агрофірмою «Україна» (ідентифікаційний код 03756327) звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік №9027716750, звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік №9027712092, загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи 2023 рік №9027722615, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік №9027610064, датою їх фактичного отримання - 17.02.2023.

6. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області визнати поданою Приватно-орендною агрофірмою «Україна» (ідентифікаційний код 03756327) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік №9025320130, датою її фактичного отримання - 15.02.2023.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, ідентифікаційний код ВП: 44096797) на користь Приватно-орендної агрофірми «Україна» (місцезнаходження: 08440, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Перемоги, 2А, ідентифікаційний код 03756327) судові витрати на загальну суму 36 104,00 грн. (тридцять шість тисяч сто чотири грн. 00 коп.), з яких судовий збір становить 16 104,00 грн. (шістнадцять тисяч сто чотири грн. 00 коп.) та 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.06.2024.

Суддя Кушнова А.О.