Рішення

від 01.07.2024 по справі 320/8501/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2024 року Київ№ 320/8501/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» до Головного управління ДПС у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство "Банк Альянс" про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (далі також позивач/ТОВ «МГК Рейл») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі-ГУ ДПС у м.Києві/контролюючий орган), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича (далі-Приватний нотаріус), третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство "Банк Альянс", в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м.Києві щодо подання приваному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Швецю Р.О. заяви від 01.11.2023 про протест простого векселя серія АА №2868421 від 28.04.2023;

- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. щодо прийняття заяви Головного управління ДПС у м.Києві від 01.11.2023 про протест простого векселя серія АА №2868421 від 28.04.2023 та скасувати акт протесту про несплату простого векселя серія АА №2868421 від 28.04.2023 зареєстрованого за №1112;

- визнати таким, що не підлягає опротестуванню вексель серія АА №2868421 від 28.04.2023, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" та авальований Акціонерним товариством "Альянс Банк", номінальною вартістю 50 000 000,00 грн. з терміном погашення 26 липня 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом протиправно, в супереч вимог чинного законодавства було здійснено протест простого векселя, а приватним нотаріусом порушено порядок вчинення нотаріальних дій при опротестуванні векселя.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач-1 подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що позивачем не було повністю підтверджено цільове використання палива для реактивних двигунів JET-A1, а тому ним правомірно було здійснено протест векселя, що був виданий для забезпечення виконання умов договору постачання для державних потреб авіаційного гасу.

Відповідач-2 правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується звітом про доставку.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

28.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» було видано простий вексель серії АА №2868421, що був авальований АТ «Альянс Банк», номінальною вартістю 50 000 000,00 грн. з терміном погашення 26 липня 2023 року, про що міститься відмітка на його зворотному боці.

Із даних зазначених у векселі вбачається, що векселедержателем є ГУ ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ 43141267). Вказаний вексель взятий на облік 01.05.2023.

Так, вказаний вексель був виданий ТОВ «МГК Рейл» для забезпечення виконання умов Договору про постачання для державних потреб нафти та дистилятів (авіаційний гас) для техніки спеціального призначення (за кошти державного бюджету) укладеного 16.03.2023 з Міністерством оборони України на загальну суму 529 199 956,80 грн.

Як, вбачається із письмового відзиву на позов відповідно до пп.229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПК України ТОВ «МГК Рейл» підтвердило придбання (імпорт) та реалізацію палива для реактивних двигунів JET-A1 наступними первинними документами:

- імпорт авіа палива: контракт від 10.04.2023 №10-04/23 на поставку товару між ТОВ «МГК РЕЙЛ» (Покупець) та BUNKER PARTNER OU (Продавець), Естонія, вантаж надійшов на митну територію України танкером до терміналу порту Рені м. Одеса; митні декларації на загальну кількість 5 017 611 кг. (6 309 080 л.), а саме: № 23UA903150001932U5 від 01.05.2023 на товар у кількості 2 000 000 кг. (2 514 774 л.); № 23U А.903150001933U4 від 01.05.2023 на товар у кількості 1 770 000 кг. (2 225 575 л.); № 23UA903150001947U5 від 02.05.2023 на товар у кількості 1 247 61 кг. (1 568 731 л.).

На підтвердження зберігання авіа палива: Договір на послуги з приймання, зберігання та видачі ТОВ «Мастер - Авіа» (37053765) з ТОВ «МГК РЕЙЛ» № МА41/23 від 19.05.2023 склад ПММ: м. Київ, Повітрофлоцький проспект, 96Б.

Реалізація авіа палива для забезпечення потреб держави - Міністерство оборони України (код 00034022) - кінцевий споживач.

ТОВ «МГК РЕЙЛ» надано Договір про постачання для державних потреб нафти та дистилятів, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 16.03.2023 № 286/1/23/10 між Міністерством оборони України (Замовник) та ТОВ «МГК РЕЙЛ» (Постачальник).

Відповідно до наданих вантажно-митних декларацій ввезено палива для реактивних двигунів 5 017 611 кг. (6 309 080 л.) на суму акцизного податку 47 218 583, 26 грн.

Відповідно до Єдиного реєстру акцизних накладних станом на 30.10.2023 зареєстровано акцизні накладні на реалізацію Міністерству оборони України на загальну кількість 4 934 002 кг. (6 204 029,19 л.), на суму акцизного податку 47 218 583,26 грн.

Як зазначає контролюючий орган:

«підтверджено факт цільового використання палива для реактивних двигунів ввезеного на митну територію при наявності всіх первинних підтверджуючих документів (видаткові накладні, акти прийому передачі військових частин, Міністерства оборони, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів) на загальну кількість 3 801 307 кг. (4 779 714,53 л.), на суму акцизного податку 36 377 918,32 грн.

ТОВ «МГК РЕЙЛ» у встановлений строк не надало первинних підтверджуючих документів цільового використання (видаткові накладні, акти прийому передачі військових частин, Міністерства оборони, товарно- транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів) на загальну кількість 1 216 304 кг. (1 529 365,47 л.), на суму акцизного податку 11 639 844,13 грн.

ТОВ «МГК РЕЙЛ» сплатило акцизний податок за нецільове використання палива на суму 1 000 000,0 грн., платіжна інструкція № 36 від 27.10.2023. Нецільове використання авіа палива: ТОВ «МГК РЕЙЛ» у встановлений строк не надано підтверджуючих документів щодо реалізації авіа палива на 1 216 304 кг. (1 529 365,47 л.). Виходячи з вищенаведеного, сума акцизного податку яка підлягає сплаті у разі не цільового використання складає 11 639 844,13 грн. = 1529,36547 (тис. л.) * 189 (ставка) * 40,2693 (курс Євро на дату ВМД).

Штрафна санкція 50% складає 6 466 580,08 грн. = 1529,36547 (тис. л.) * (21 (ставка) * 10 (коефіцієнт)*50%(ш/с)) * 40,2693 (курс Євро на дату ВМД).

За результатами наданих ТОВ «МГК РЕЙЛ» копій первинних документів щодо реалізації авіа палива підприємствам, встановлено:

- відповідність критеріям цільового використання авіа палива з урахуванням вимог ст.229.8 ПК України у загальній кількості З 801 307 кг. (4 779 714,53 л.) на суму акцизного податку 36 377 918,32 грн.;

- сплата акцизного податку у сумі 1 000 000,00 грн., як нецільове використання авіа палива;

- у встановлений строк не надано первинних підтверджуючих документів цільового використання на загальну кількість 1 216 304 кг. (1 529 365,47 л.), на суму акцизного податку 11 639 844,13 грн.

Відсутні підстави для погашення податкового векселя серії АА № 2868421 від 28.04.2023 на суму 50 000 000 грн. 00 коп. на загальну кількість 5 017 611 кг. (6 309 080 л.).

ТОВ «МГК РЕЙЛ» не надало первинних підтверджуючих документів (видаткові накладні, акти прийому передачі військових частин, Міністерства оборони, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів) на загальну кількість 1 216 304 кг (1 529 365,47 л.) на суму акцизного податку 11 639 844,13 грн.

ТОВ «МГК РЕЙЛ» сплатило акцизний податок за нецільове використання палива по векселю АА № 2868421 від 28.04.2023 року на суму 1 000 000,00 гривень (платіжна інструкція № 36 від 27.10.2023)

Відповідно, на теперішній момент, після часткового погашення боргу, заборгованість складає 10 639 844,13 грн.».

В зв`язку із не погашенням ТОВ «МГК Рейл» у визначений законом строк зазначених вище податкових векселів, Головним управлінням ДПС у м. Києві, з посиланням на пп.229.8.11 п.229.1 статті 229 ПУ України та Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» здійснено заходи щодо вчинення протесту векселів та, зокрема, відповідач 02.11.2023 звернувся до приватного нотаріуса КМНО Швець Р.О. з метою вчинення протесту за векселем АА №2868421 від 28.04.2023 на суму 50 000 000, 00 грн.

03 листопада 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за реєстраційним номером 1112 було вчинено протест про неоплату векселя.

Позивач, не погоджуючись із діями контролюючого органу та з протестом у неплатежі за простим векселем, оскаржив їх в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ.

Відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються «Уніфікованим законом про переказний та простий векселі», що ратифікований Законом України від 06.07.1999 № 826-XIV «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Законами України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV та «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-III.

У відповідності до пункту 2 частини сьомої статті 8 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV (далі - Закон № 3480-IV) в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають обов`язок емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги, а також інші права власника та обов`язки емітента і осіб, які надають забезпечення за облігаціями. До боргових цінних паперів належать, зокрема, векселі.

Статтею 28 Закону № 3480-IV визначено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у паперовій формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються Законом України "Про обіг векселів в Україні".

У силу вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2374-III (надалі Закон № 2374-III) видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

Одним із видів векселів є податкові векселі.

Визначення податковий вексель приведено у підпункту 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Так, у відповідності до вказаного підпункту податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов`язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу.

Тобто податковий вексель є податковою розпискою, яка підтверджує податкове зобов`язання векселедавця сплатити акцизний збір.

Акцизний податок згідно зі статтею 9 ПК України відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності до положень пункту 216.1 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.

У відповідно до вимог статті 225 ПК України суб`єкт господарювання зобов`язаний сплатити податок або подати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов`язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Під час отримання спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника контролюючого органу на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного податку виходячи з фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже сплаченої суми податку або наданого податкового векселя із зазначенням остаточної суми податку, яка підлягає сплаті.

Скоригована сума податку в податковому векселі сплачується частково у разі придбання марок акцизного податку в період дії такого векселя.

Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Сума податку, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Розрахунок суми зменшення податку проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі експорту (вивезення) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України сума податку для погашення податкового векселя визначається з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно з належно оформленою митною декларацією.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов`язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму, зазначену в цьому векселі, векселедержателю. Забороняється часткове погашення податкового векселя після закінчення строку, на який він виданий.

З урахуванням приведених положень, можливо дійти висновку, що податковий вексель - це борговий цінний папір, що посвідчує відносини позики та є забезпеченням виконання зобов`язання платника податків. За своєю правовою природою погашення податкового векселя є виконанням обов`язку зі сплати податку, одним із видів якого є акцизний збір.

При цьому, погашення податкового зобов`язання, визначеного статтею 225 ПК України, має відбутися у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя.

Із матеріалів справи судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві поставлено на облік простий вексель серії АА №2868421 від 28.04.2023, авальований 28.04.2023 АТ «Банк Альянс», векселедавцем за яким є ТОВ «МГК Рейл» зі строком платежу за векселем 26.07.2023.

Разом з тим, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного часу, упродовж спірного періоду, продовжувався, та діє до сьогоднішнього часу.

На період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції чинній з 28.04.2023 по 26.07.2024 період настання термінів погашення на спірним податковим векселем) у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Таким чином, станом на квітень-липень 2023 року час настання термінів погашення за податковим векселем позивача, положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачали звільнення платників податків від відповідальності визначеної ПК України, з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, за умови відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

При цьому, із 27 травня 2022 року до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було внесено зміни, за якими, в тому числі, визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на їх підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» припиняється дія норм щодо зупинки перебігу строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, які були передбачені пунктами 102.9 статті 102 та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу до 01.07.2023.

До 01.07.2023 для платників податків та контролюючих органів зупинився перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім зокрема, дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Водночас під час погашення податкових векселів з акцизного податку слід враховувати положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, яким зокрема, передбачено:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації акцизних накладних, платники податків звільняється від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу);

платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ граничний терміну виконання податкових зобов`язань по векселю серія АА № 2868421 від 28 квітня 2022 року - 29 жовтня 2022 року.

ТОВ «МГК РЕЙЛ» 27.10.2023 до ГУ ДПС у м. Києві, надано лист від 27.10.2023 № 27-10/23-01 (вхідний ГУ ДПС у м. Києві № 106754/6 від 27.10.2023) із копіями первинних документів щодо підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів ввезе того на митну територію для погашення векселя АА № 2868421 в д 28.04.2023 року.

Як зазначено у письмовому відзиві на позовну заяву контролюючим органом: «При перевірці копій первинних документів наданих ТОВ «МГК РЕЙЛ» для погашення векселя встановлено:

Вексель серії АА № 2868421 від 28.04.2023 року номінальною вартістю 50 000 000 грн. 00 коп.

Відповідно до наданих вантажно-митних декларацій ввезено палива для реактивних двигунів 5 017 611 кг. (6 309 080 л.) на суму акцизного податку 47 218 583,26 гривень.

Відповідно до Єдиного реєстру акцизних накладних зареєстровано акцизні накладні на реалізацію Міністерству оборони України на загальну кількість 4 934 002 кг. (6 204 029,19 л.) на суму акцизного податку 47 218 583,26 грн.

Підтверджено факт цільового використання палива для реактивних двигунів ввезеного на митну територію при наявності всіх первинних підтверджуючих документів (видаткові накладні, акти прийому передачі військових частин Міністерства оборони, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів) на загальну кількість 3 801 307 кг. (4 779 714,53 л.), на суму акцизного податку 36 377 918,32 грн.

ТОВ «МГК РЕЙЛ» не надало первинних підтверджуючих документів (видаткові накладні, акти прийому передачі військових частин, Міністерства оборони, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів) на загальну кількість 1 216 304 кг (1 529 365,47 л.) на суму акцизного податку 11 639 844,13 грн.

ТОВ «МГК РЕЙЛ» сплатило акцизний податок за нецільове використання палива по векселю АА № 2868421 від 28.04.2023 року на суму 1 000 000,00 гривень (платіжна інструкція № 36 від 27.10.2023).

Відповідно, на теперішній момент, після часткового погашення боргу, заборгованість складає 10 639 844,13 грн.».

Отже, як вбачається із тверджень контролюючого органу ТОВ «МГК Рейл» було у передбачені законом строки зареєстровано акцизні накладні на реалізацію Міністерству оборони України на загальну кількість 4 934 002 кг. (6 204 029,19 л.) на суму акцизного податку 47 218 583,26 грн, тобто на ту кількість яка визначена у вантажно-митних деклараціях.

Отже, єдиною підставою для звернення із заявою про протест векселя стала відсутність доказів цільового використання палива для реактивних двигунів.

Так, досліджуючи вказані твердження контролюючого органу, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пункт 75.1 статті 75 ПУ України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п.75.1 ст. 75 ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У відповідності до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, який здійснюється, зокрема, на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та Єдиного реєстру акцизних накладних.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для встановлення фактів не цільового використання у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на вчинення дій щодо опротестування векселя.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом не підтвердження цільового використання, обрахунку суми сплаченого/не сплаченого акцизного податку в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме: спочатку провести податкову перевірку.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).

Отже, враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що підтвердження факту нецільового використання та перевірка показників декларацій з акцизного податку може здійснюватися контролюючим органом лише в ході проведення перевірки, а її результати та факти виявлених порушень зафіксовані в акті перевірки.

При цьому, згідно пп. 229.8.11 п. 229.8 статті 229 ПК України у разі якщо передбачений цим пунктом податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель протягом п`яти робочих днів, наступних за останнім днем строку, на який видано податковий вексель, здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов`язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

У разі відсутності підтвердження у встановлений строк цільового використання імпортером або виробником, які видали податковий вексель, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів з таких імпортера або виробника справляється штраф у розмірі 50 відсотків суми акцизного податку, яка обчислюється виходячи з обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, за якими відсутнє підтвердження цільового використання, та ставки акцизного податку, встановленої підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10 (пп.229.8.12 п. 229.8 ст. 229 ПК України).

Відповідно до пп. 229.8.13 п. 229.8 ст. 229 ПК України визначено, що суб`єкти господарювання, визначені у підпунктах 2-3 підпункту 229.8.10 цього пункту, мають право реалізовувати бензини авіаційні та/або паливо для реактивних двигунів іншим особам у разі сплати акцизного податку, нарахованого на обсяги такого пального, виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10, та ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10.

Отже, в разі відсутності підтвердження цільового використання контролюючий орган має провести перевірку та в разі встановлення даних фактів накласти на платника податку штрафні санкції. Проте, вказаних заходів контролюючим органом проведено не було.

Крім того, судом також враховано наступне.

Підпунктами 229.8.2-229.8.3 пункту 229.8 статті 229 ПК України встановлено, що для ввезення на митну територію України або реалізації вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів імпортер бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (далі - імпортер) оформлює податковий вексель у трьох примірниках, а виробник бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (далі - виробник) - у двох примірниках. Перший примірник подається до контролюючого органу (векселедержателя) за місцезнаходженням імпортера або виробника, другий примірник залишається імпортеру або виробнику, а третій примірник подається до контролюючого органу за місцем митного оформлення таких бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів.

Податковий вексель видається на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг ввезених на митну територію України або вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10, та ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10. До податкового векселя додається розрахунок суми акцизного податку.

Реалізація обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб`єктами господарювання, які отримали акцизні накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, із зазначенням в них реквізитів податкового векселя, виданого на суму акцизного податку, нарахованого на такі обсяги, здійснюється без сплати акцизного податку.

У відповідності до підпунктів 229.8.10 - 229.8.11 пункту 229.8 статті 229 ПК України податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку погашається у разі підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції з:

1) заправлення повітряних суден бензинами авіаційними або паливом для реактивних двигунів, складених суб`єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації, або суб`єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України;

2) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб`єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", складених платником податку, який здійснює таку реалізацію;

3) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", складених платником податку, який здійснює таку реалізацію;

4) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, складених платником податку, який здійснює таку реалізацію.

Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів.

Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку за операціями, визначеними:

у підпункті 1 цього підпункту, - погашається на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, суб`єктами господарювання, визначеними у підпункті 1 цього підпункту, виходячи з обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних;

у підпунктах 2-4 цього підпункту, - погашається на підставі копій первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб`єктів, визначених у підпунктах 2-4 цього підпункту, поданих до контролюючого органу, та акцизних накладних, складених на такі операції та зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

У разі якщо передбачений цим пунктом податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель протягом п`яти робочих днів, наступних за останнім днем строку, на який видано податковий вексель, здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов`язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

Абзацом першим пункту 231.1 статті 231 ПК України встановлено, що платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Абзацами 21-26 пункту 231.3 статті 231 ПК України встановлено, що особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового:

а) з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

б) з акцизного складу до акцизного складу пересувного;

в) з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;

г) з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов`язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального або спирту етилового.

Пунктом 231.5 статті 231 ПК України встановлено, що при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового.

Абзацом дванадцятим пункту 231.6 статті 231 ПК України встановлено, що підтвердженням особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Абзацами 16-18 пункту 231.6 статті 231 ПК України встановлено, що датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Як встановлено судом, за умовами виданого векселя серії АА 2868421 від 28.04.2023, строк його погашення встановлено 26.07.2023.

Документи щодо належної поставки товару на користь кінцевого отримувача (Міністерства оборони України) та були подані ТОВ «МГК Рейл» контролюючому органу 27.10.2023, що не заперечується відповідачем та свідчить про те, що позивачем вчасно надано документи для його погашення.

Разом з тим, позивач зазначає, що відмова в погашенні податкового векселя, не містить підстави для неможливості підтвердження здійснення операцій, визначених у підпунктах 229.8.10 п. 229.8. ст. 229, 230.1.1. п. 230.1. ст. 230 ПК України.

Натомість, за посиланням позивача, ним було подано всі документи, необхідні для погашенная простого векселя листом від 27.10.2023 № 27-10/23-01.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві з листом, в якому просив відповідача на підставі пункту 3 підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 Податкового кодексу України погасити податковий вексель серії АА2868421.

Суд встановив, що до вказаної заяви позивачем було долучено копії первинних документів на підтвердження факту реалізації імпортного товару за ланцюгами постачання на виконання вимог пункту 229.8 ПК України, а саме: копія простого векселя серії АА №2868421 від 28.04.2023; вантажно-митні декларації; копія договору №286/1/23-10 від 16.03.2023; копія додаткової угоди №1 до вказаного договору; копія договору №МА 41/23 від 19.05.2023 на послуги з приймання, зберігання та видачі авіапалива; видаткові накладні, акти прийому-передачі товару; товаро-транспортні накладні; копія платіжної інструкції від 27.10.2023 №36 на суму 1 000 000, 00 грн.

Так, пунктом 229.8.10 ПК України встановлено, що векселедержатель перевіряє документи, надані виробником/імпортером для погашення податкового векселя, протягом п`яти робочих днів з дня їх отримання.

Зі змісту листа від 01.11.2023 №101133/6/26-15-09-03-07 Головного управління ДПС у м. Києві та відзиву на позовну заяву встановлено, що векселедержатель дійшов висновку про відмову у погашенні векселю лише на підставі документів, поданих позивачем з листом від 27.10.2023, що свідчить про неповне з`ясування фактичних обставин контролюючим органом щодо поданих позивачем документів, зазначених в додатках до листа від 08.10.2021 №1008/4 та долучених позивачем до матеріалів справи.

Як зауважив позивач, ТОВ «МГК Рейл » при реєстрації акцизних накладних на користь Міністерства оборони України реєстрація здійснюється як на неплатника акцизного податку, оскільки Міністерство оборони України не є платником акцизного податку. При реєстрації акцизних накладних на користь суб`єкта літакобудування реєстрація здійснюється як на неплатника акцизного податку, оскільки такий суб`єкт літакобудування не є платником акцизного податку.

Так, судом встановлено, що лист контролюючого органу від 01.11.2023, яким прийнято рішення про опротестування векселя не містить причин, за якими відповідач прийняв таке рішення та не зазначив жодної із підстав для його прийняття відповідно до підпунктів 229.8.10., 229.1.11, або 229.8.12 пункту 229.8 статті 229 ПК України, що свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень, як векселедержателем, принципу належного урядування для платника податків.

Так, Верховним Судом у постанові від 28.02.2020 року у справі №П/811/1015/16 наголошено, що неухильне дотримання основних складових принципу «належного урядування» забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип «належного урядування» підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №826/17201/17 звернуто увагу, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Отже, на переконання суду, прийняте рішення Головного управління ДПС у м. Києві щодо вчинення дій з опротестування векселя суперечить принципу належного урядування, та, як наслідок, порушує принцип правомірного очікування на прийняте відповідачем рішення згідно з вимогами податкового законодавства України, що свідчить про протиправність останнього.

Суд зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто, надати їм правову оцінку, зокрема, прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд звертає увагу, що виключними вимогами для погашення векселю є підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних, або/та подання первинних документів реалізації.

На переконання суду, цільове використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів підтверджується наданими позивачем первинними документами, долученими до матерілів справи та до листа від 27.10.2023 №27-10/23-01 щодо погашення векселя серії АА №2868421 від 27.10.2023.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що оскільки контролюючим органом не було проведено перевірку з питань встановлення фактів не цільового використання авіаційного пального, а позивачем надано докази на підтвердження цільового використання, Головним управлінням ДПС у м. Києві допущено протиправні дії щодо подання до приватного нотаріуса заяви про протест простого векселя.

При цьому, слід звернути увагу на те, що факт цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів може бути підтверджено укладеними договорами, актами приймання-передачі тощо, про що зазначено вище.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v.» від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини до недоліків мотивації правозастосування відносить неналежну оцінку чи ігнорування необхідних доводів та аргументів при винесенні рішення. У рішенні «Нечипорук і Ионкало проти України» ЄСПЛ визнав, що реакція і суду першої інстанції, і Верховного Суду на аргументи заявника є вражаюче недостатньою та неадекватною. Ігноруючи конкретний, доречний і важливий аргумент заявника, національні суди не виконали своїх зобов`язань за п. 1 ст. 6 Конвенції [п. 183, 185-196, 277]. Суд неодноразово вказував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії») [п. 36]. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись справедливість та визначеність правозастосування (Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» [п. 25]). Таким чином, ЄСПЛ наголошує, що національні суди, оцінюючи застосування права владними інституціями, мусять ретельно перевіряти обґрунтованість, вмотивованість, а відтак, законність актів, які приймають суб`єкти владних повноважень.

Згідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій приватного нотаріуса щодо прийняття заяви Головного управління ДПС у м.Києві про протест простого векселя, суд виходить з наступного.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 28.04.2023 позивачем видано на користь ГУ ДПС у м. Києві простий вексель серії АА 2868421 на суму 50 000 000,00 грн зі строком платежу до 26.07.2023. Тобто, останнім днем сплати зобов`язань за векселем було 26.07.2023.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2023 у зв`язку з несплатою ТОВ «МГК Рейл» зобов`язань, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. із заявою від 01.11.2023 №101133/6/26-15-09-03-07, в якій просив вчинити протест в неплатежі: простого векселя серії АА 2868421 від 28.04.2024.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 92 Закону України «Про нотаріат» протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.

Порядок опротестування нотаріусами векселів передбачено у Законі України «Про нотаріат» та у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5.

Згідно зі ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Глава 17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначає вимоги до нотаріальних дій при вчиненні нотаріусами протестів векселів.

Згідно з п.4.2 1 17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, протести векселів вчиняються нотаріусом відповідно до Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 при вчиненні протесту векселів зобов`язаний керуватись виключно Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також і нормами Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Згідно ст. 44 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі). Протест в неакцепті повинен бути здійснений протягом строку, визначеного для пред`явлення для акцепту. Якщо у випадку, передбаченому у першому абзаці статті 24, перше пред`явлення мало місце в останній день строку, то протест ще може бути здійснений наступного дня. Протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред`явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті. Якщо йдеться про вексель зі строком платежу за пред`явленням, то протест повинен бути здійснений у порядку для здійснення протесту у неакцепті, вказаному у попередньому абзаці. Протест у неакцепті звільняє від пред`явлення для платежу і від протесту у неплатежі. У разі припинення платежів трасатом, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно, держатель не зможе використати своє право регресу доти, доки вексель не буде пред`явлений трасату для платежу і не буде здійснений протест.

Крім того, у відповідності до п. 3.1. глави 17 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусом після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

Як вбачається із матеріалів справи, нотаріус всупереч вказаних вище норм 02.11.2023 прийнято до опротестування вексель останнім днем погашення зобов`язань за яким було 26.07.2023 року, тобто з порушенням встановленого Порядком строку.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання на норми Податкового кодексу України та внесені до нього зміни щодо продовження строків його пред`явлення до опротестування, оскільки в самому порядку прямо встановлено нормативно-праві акти, якими мав керуватися нотаріус при вчиненні вказаної нотаріальної дії. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не передбачає можливість застосування нотаріусом строків визначених Податковим кодексом України.

Згідно п. 4.1. глави 17 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, протест векселя - це нотаріальна дія, яка офіційно засвідчує факт повної неоплати за векселем.

Пунктом 4.3. глави 17 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено, що протест векселя про неоплату вчинюється у разі, якщо: вексель неоплачений (вексель було акцептовано, але не сплачено платником); оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у векселі; платник відсутній у місці платежу або у місцезнаходженні, яке зазначено у векселі.

Відповідно до п. 4.12. глави 17 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення протесту векселя векселедержатель або його уповноважена особа подають нотаріусу: оригінал векселя (його копію - якщо це було передбачено самими учасниками вексельних правовідносин та про це є відповідні застереження); заяву векселедержателя (кредитора) про протест векселя, підписану векселедержателем (кредитором) та скріплену печаткою (у разі наявності).

Всупереч вказаної норми, заява від 01.11.2023 №101133/6/26-15-09-03-07 ГУ ДПС у м. Києві подана до нотаріуса не скріплена печаткою векселедержателя.

В п. 4.14 глави 17 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, визначено, що при прийнятті векселя до опротестування нотаріус повинен:

перевірити наявність усіх необхідних реквізитів векселя та правильність їх заповнення, наявність підписів і печаток та послідовність індосаментів;

переконатися, що вексель поданий для протесту в установлені законом строки; встановити місце здійснення протесту;

перевірити факт пред`явлення векселя до сплати. Підтвердженням факту пред`явлення векселя до сплати є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.

Проте, доказів пред`явлення векселя до сплати відповідачами не надано.

Пунктами 4.15. та 4.16. глави 17 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, визначено, що у день прийняття векселя до протесту нотаріус зобов`язаний від свого імені пред`явити письмову вимогу про оплату або акцепт векселя до векселедавця (платника). Підтвердженням факту пред`явлення вимоги про сплату векселя є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі. У тексті вимоги нотаріус зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя: якщо вексель протестується в неплатежі, нотаріус вимагає від особи, проти якої протестується вексель, оплатити суму за векселем; якщо вексель протестується в неакцепті, нотаріус висуває вимогу акцептувати вексель; якщо вексель протестується в недатуванні акцепту, нотаріус вимагає проставити дату на акцепті.

У відповідності до п. 4.18. глави 17 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо на вимогу нотаріуса не надійшла відповідь від особи, яка має платити за векселем, про його оплату або у разі відмови платника (доміциліата) оплатити або акцептувати вексель нотаріус опротестовує вексель.

Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що зверненню з заявою до нотаріуса з протестом простого векселю передує з початку звернення з вимогою про сплату векселя до векселедавця, а нотаріус при прийнятті вказаної заяви має перевірити факт пред`явлення векселя до сплати, а потім відповідно сам нотаріус від свого імені має пред`явити до векселедавця вимогу про оплату.

З наведених правових норм та встановлених обставин вбачається, що опротестування простого векселя серії АА 2868421 виданого 28.04.2023 в неплатежі було вчинено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. з порушенням норм чинного законодавства.

З приводу позовних вимог в частині визнати таким, що не підлягає опротестуванню вексель серія АА №2868421 від 28.04.2023, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" та авальований Акціонерним товариством "Альянс Банк", номінальною вартістю 50 000 000,00 грн. з терміном погашення 26 липня 2023 року, суд виходить з наступного.

Так, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Зазначене визначення закріплено у Наказі Міністерства юстиції України від 24.04.2017 року №1395/5 «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи».

Враховуючи те, що за обставин, встановлених судом під час розгляду справи, єдиним рішенням за наслідками результатів розгляду листа позивача від 27.10.2023 №27-10/23-01 із долученими документами, мало бути погашення податкового векселя, зокрема, враховуючи, що на день розгляду справи, строк на пред`явлення протесту вичерпано, на переконання суду, задоволення позовної вимоги про визнання таким, що не підлягає опротестуванню вексель серія АА №2868421 від 28.04.2023 не є втручанням у дискреційні повноваження Головного управління ДПС у м.Києві, відповідає меті адміністративного судочинства та сприяє ефективному захисту порушеного права позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9084 грн (платіжна інструкція від 06.02.2024 №232). Враховуючи задоволення позову у повному обсязі на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9084 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м.Києві щодо подання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Швецю Р.О. заяви від 01.11.2023 про протест простого векселя серія АА №2868421 від 28.04.2023.

Визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. щодо прийняття заяви Головного управління ДПС у м.Києві від 01.11.2023 про протест простого векселя серія АА №2868421 від 28.04.2023 та скасувати акт протесту про несплату простого векселя серія АА №2868421 від 28.04.2023 зареєстрованого за №1112.

Визнати таким, що не підлягає опротестуванню вексель серія АА №2868421 від 28.04.2023, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" та авальований Акціонерним товариством "Альянс Банк", номінальною вартістю 50 000 000,00 грн. з терміном погашення 26 липня 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (код ЄДРПОУ:43821306, адреса: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36Д, офіс 45) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, адреса:04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.