Рішення

від 01.07.2024 по справі 420/2682/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2682/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення від 05.09.2022 №ОД 051220901521 Нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044); зобов`язати ОСОБА_1 привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044) у попередній стан, шляхом знесення зблокованого шестиквартирного будинку за власний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.10.2023 проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0044, про що складено акт обстеження. Під час виїзду на місце з візуального огляду встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0044 за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється будівництво житлового будинку з ознаками зблокованого багатоквартирного житлового будинку, а саме: влаштовано монолітну фундаментну плиту загальними габаритними розмірами 10х19м, влаштовано дерев`яний каркас з облаштуванням зовнішніх стін першого поверху з плит OSB з подальшим влаштуванням шести окремих вхідних отворів та віконних отворів, влаштовано дерев`яний каркас по дерев`яним балкам перекриття, що підтверджується фотофіксацією. Розглянувши наявні матеріали та з візуального огляду об`єкту будівництва встановлено, що замовником будівництва здійснюються будівельні роботи з будівництва зблокованого шести квартирного житлового будинку загальними габаритними зовнішніми розмірами 10х19 м з влаштуванням шести окремих вхідних груп та на відстані біля 3 метрів від існуючої будівлі, що розміщена на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0041 за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, на земельній ділянці з цільовим призначенням за кодом 02.01 дозволено будівництво лише житлових будинків садибного типу. Для будівництва колективного житлового будинку чи багатоквартирного житлового будинку земельна ділянка має мати відповідне цільове призначення, а саме код 02.02 (для колективного житлового будівництва) чи 02.03 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку). Отже на земельній ділянці з цільовим призначенням за кодом 02.01 «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» будівництво багатоквартирного чи колективного будинку є протизаконним використанням земельної ділянки, тобто не за її цільовим призначенням. Відповідно до витягу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення даної земельної ділянки із кадастровим номером 5110136900:09:004:0044 « 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Також, за результатами обстеження на місці встановлено що будівництво житлового будинку здійснюється на відстані біля 3 метрів від існуючої будівлі, що розміщена на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0041 за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням п. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та з відхиленнями від будівельного паспорту, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2022 № 01-07/46. Таким чином, враховуючи те, що об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та те, що будівельні роботи здійснюються з порушенням будівельних норм і правил, Управління звертається до суду з вимогою про знесення самочинного об`єкта будівництва, а саме житлового будинку з ознаками зблокованого шести квартирного будинку загальними зовнішніми розмірами 10х19 м.

Відповідачем ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка, кадастровий номер 5110136900:09:004:0044, площею (га) 0,0447, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_1 (а.с. 37).

25 березня 2022 року Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_1 видано будівельний паспорт реєстраційний номер 01-07/46 ( НОМЕР_1 ), на об`єкт будівництва: нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:09:004:0044) (а.с. 23-36).

Згідно Реєстру будівельної діяльності наявна інформація щодо реєстрації Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомлення № ОД051220901521 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта Нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:09:004:0044) (а.с. 43-46).

24 жовтня 2023 року складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси (а.с. 39-40).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553.

Відповідно до п. 16, 17 Порядку № 553 зЗа результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається ще й протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто, позов про знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування може бути пред`явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Отже, правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом статті 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

При цьому, з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Отже, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Зі змісту положень ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у взаємозв`язку з нормами ч. 1 ст. 41 цього ж Закону, випливає, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02 листопада 2022 року по справі №420/4209/19 та від 23 лютого 2023 року по справі № 420/6488/18.

З матеріалів справи вбачається, що головним спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із залученням працівників Одеської міської ради проведено комісійне обстеження стосовно дотримання норм містобудівного законодавства за адресою: м. Одеса, вул. Світанку, 52, за результатами якого складено акт від 24.10.2023 року, в якому зазначено, що за результатами комісійного обстеження на місці встановлено, що нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0044 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється з порушенням п. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та з відхиленням від будівельного паспорту, виданого Департаментом архітектури та містобудування ОМР від 25.03.2022 № 01-07/46 (а.с. 39-40).

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження призначення та проведення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради перевірки, в порядку визначеному Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, матеріали справи не містять.

Також, матеріали справи не містять доказів на підтвердження видачі Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради наказу про проведення перевірки, повідомлення відповідача про проведення перевірки, пред`явлення та вручення службових посвідчень та направлення для проведення перевірки відповідачу ОСОБА_1 .

В акті обстеження від 24.10.2023 вказано, що порушення встановлені за результатами візуального огляду, проте у вказаному акті не вказано про ненадання посадовим особам позивача доступу до об`єкту будівництва, як і доказів надання такого доступу.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження того, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо ОСОБА_1 видавався припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимоги якого в подальшому не були виконані, що є обов`язковою передумовою для звернення до суду контролюючого органу, позивачем суду не надано.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог законодавства у сфері будівництва та надані відповідачем матеріали фотофіксації, оскільки вказані матеріали не містять жодних відомостей про те, який безпосередньо об`єкт зафіксований на них, за якою адресою, коли саме, за яких підстав та ким були здійснена вказана фотофіксація (а.с. 41-42).

При цьому, 13.03.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 303, якою припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Пунктом 2 постанови № 303 визначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

19.05.2023 року Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України прийнято наказ №424 Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану, яким Департаменту просторового планування територій та архітектури забезпечити: - протягом 5 робочих днів від дати отримання звернення від фізичних чи юридичних осіб, органів державного архітектурно-будівельного контролю, правоохоронних органів стосовно необхідності здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) направлення запиту з відповідними матеріалами до ДІАМ для надання письмового обґрунтування щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави та необхідності проведення відповідного позапланового заходу (далі обґрунтування проведення позапланового заходу) або відсутності підстав для нього; - протягом 5 робочих днів від дати отримання обґрунтування проведення позапланового заходу ДІАМ підготовку проекту наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду); - протягом 3 робочих днів від дня підписання наказу направлення копії наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) до ДІАМ та до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (у разі необхідності). Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити протягом 2 робочих днів від дня підписання наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) оприлюднення його на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Таким чином, станом на дату виникнення спірних правовідносин законодавчо встановлено алгоритм дій, при яких дозволяється проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що посадові особи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час проведення обстеження (перевірки) діяли у спосіб, що передбачений законодавством України, та, як наслідок не доведено наявність підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення від 05.09.2022 №ОД 051220901521 Нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044) та зобов`язання ОСОБА_1 привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044) у попередній стан, шляхом знесення зблокованого шестиквартирного будинку за власний рахунок.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 №44277/98 Стретч проти Сполученого Королівства встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника, на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. ").

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення від 05.09.2022 №ОД 051220901521 Нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044); зобов`язання ОСОБА_1 привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044) у попередній стан, шляхом знесення зблокованого шестиквартирного будинку за власний рахунок, - в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.