Ухвала

від 03.07.2024 по справі 212/6600/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/6600/24

2/212/3011/24

У Х В А Л А

03 липня 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ЕЛТІК» до ОСОБА_1 про стягнення основного боргу, сум пені, штрафу, 3% річних та інфляційних витрат

встановив:

01 липня 2024 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ЕЛТІК» до ОСОБА_1 про стягнення основного боргу, сум пені, штрафу, 3% річних та інфляційних витрат. У позові ставить питання щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги, яка виникла з утримання майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів позовної заяви вбачається, що виник спір з приводу утримання та користування нерухомим майном, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Предметом заяви у даній справі є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг (централізованого опалення). Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позовна заява про визнання неправомірними дії відповідача з нарахування плати за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії (центрального опалення) до квартири АДРЕСА_2 , має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Вказаний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року справа № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18).

В постанові від 16 лютого 2021 року по справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України».

Частиною 4 ст.263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання комунальних послуг. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. Зважаючи на те, що нерухоме майно з приводу якого виник спір знаходиться у АДРЕСА_1 , тобто поза межами територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а тому ця справа підсудна Саксаганському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про передачу позовної заяви Приватного акціонерного товариства «ЕЛТІК» до ОСОБА_1 про стягнення основного боргу, сум пені, штрафу, 3% річних та інфляційних витрат на розгляд Саксаганському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 184, 187, 263 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерноготовариства «ЕЛТІК»до ОСОБА_1 про стягненняосновного боргу,сум пені,штрафу,3%річних таінфляційних витрат передати за підсудністю на розгляд Саксаганському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, що знаходиться за адресою: 50074, м. Кривий Ріг, вул. Демиденка, 3а.

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана 03 липня 2024 року.

Суддя О. Н. Борис