Ухвала

від 12.06.2024 по справі 580/1504/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Черкаси

12 червня 2024 року справа № 580/1504/24

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Галасун А.О.,

представників позивача: Ільченко І.С., Єременко Л.В., Щербатюка Б.А. за довіреностями, Ткача І.О. за посадою,

представників відповідача: Шеретька В.О. за ордером,

представника третьої особи: не з`явився,

розглянувши в підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Червонослобідської сільської ради Черкаського району до Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача комунальне підприємство «Виробниче підприємство «Агроекологія» Червонослобідської сільської ради», про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Червонослобідська сільська рада Черкаського району звернулась до суду з позовною заявою до Черкаської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним і нечинним рішення Черкаської міської ради від 18.01.2024 року №51-116 «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Черкаси».

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок прийняття оскарженого рішення відбулось розширення меж міста Черкаси за рахунок земель Червонослобідської сільської територіальної громади. Межа міста Черкаси не затверджена та не визначена, тому розробка містобудівної документації на частину Червонослобідської сільської територіальної громади суперечить вимогам чинного законодавства України.

В містобудівній документації з актуалізації Генерального плану міста Черкаси, яка затверджена з порушенням чинного законодавства України в 2021 році існуючі межі міста Черкаси зазначені згідно Державного земельного кадастру, тому проект землеустрою щодо встановлення або зміни меж Черкаської територіальної громади розроблено без врахування та всупереч містобудівної документації, чим порушено статтю 173 Земельного кодексу України, також до Червонослобідської сільської ради не надходив запит по погодженню проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Черкаси.

У відзиві на адміністративний позов зазначено, що позивачем не наводяться обставини, які б вказували на порушення його прав прийняттям такого рішення, тому зі змісту позовної заяви неможливо встановити які права позивача порушені.

Зміні меж міста передує визначена вищевказаними нормами Земельного кодексу України процедура, зокрема обов`язкове погодження проекту землеустрою уповноваженими суб`єктами, що у свою чергу знайшло відображення у п. 3 спірного рішення, при цьому листом від 05.02.2024 № 55-24 проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці м. Черкаси направлено позивачу на погодження.

Рішенням Черкаської міської ради лише погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці м. Черкаси, однак це не призводить до автоматичної зміни існуючих меж м. Черкаси. Спірне рішення є лише складовою процедури щодо зміни меж населеного пункту м. Черкаси, який в обов`язковому порядку проходить процедуру погодження також і органом місцевого самоврядування, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж, тобто Червонослобідською сільською радою.

На думку відповідача, відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Також представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтоване тим, що під час прийняття оскарженого рішення відповідач не здійснював жодних публічно-владних управлінських функції, а лише приймав процедурне (ненормативне) рішення, яке не породжує правових наслідків і не може порушувати будь-які права.

Відповідач в даному випадку не суб`єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а оскаржене рішення - не є ані актом індивідуальної дії, ані нормативно-правовим актом в розумінні пунктів 18, 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, як і взагалі не підлягає судовому розгляду. Рішення є лише документом, з урахуванням якого Верховна Рада України має прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Черкаси, оскаржене рішення не може бути окремим предметом позовних вимог, а має оцінюватися і розглядатися разом із остаточними рішенням - постановою Верховної Ради України.

В підготовчому засіданні поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання та наполягав на його задоволенні.

Представники позивача заперечили проти задоволення заявленого клопотання.

Представник третьої особи в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлений належним чином.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради та державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» укладено договір про надання послуг від 14.07.2023 за № 1-М щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Черкаси.

Пунктом 3 рішення передбачено відповідно до умов договору про надання послуг №1-М від 14.07.2023, укладеного між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради та державним підприємством «Черкаський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою», виконавцю договору направити проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Черкаси до відповідних суб`єктів, визначених ст.186 Земельного кодексу України, для його погодження.

Розроблений державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Черкаси погоджений рішенням Черкаської міської ради № 51-116 від 18.01.2024 «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно- територіальної одиниці міста Черкаси».

Вважаючи наведене рішення міської ради неправомірним, позивач звернувся до суду та просить його скасувати.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 частини 3 статті 186 ЗК України передбачено, що проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.

Рішення Верховної Ради України, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку.

З наведеного правового регулювання слідує висновок, що процес зміни меж території міста є стадійним, завершальною стадією якого є прийняття Верховною Радою України постанови про зміну меж адміністративно-територіальної одиниці.

Розроблений проект землеустрою щодо зміни меж міста підлягає погодженню радами за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж.

Отже, погодження проекту землеустрою є однією із стадій зміни меж міста і якщо відповідна рада вважає, що такий проект не відповідає законодавчо встановленим вимогам, то вона має право прийняти рішення про відмову у його погодженні.

Погодження Черкаською міською радою оскарженим рішенням проекту землеустрою є частиною встановленої процедури, а не її завершальною стадією.

У цьому контексті суд звертає увагу, що за правилами пункту 5 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Перелік публічно-правових спорів на які поширюється юрисдикція адміністративних судів визначений статтею 19 КАС України.

Отже, за змістом наведених норм до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб`єкта владних повноважень надано такому суб`єкту законом.

Таким чином, за загальним правилом один орган державної влади (його посадова чи службова особа) не може звертатися з позовом до іншого органу (її посадової особи), винятком є компетенційний спір. Втім, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів.

Під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

При цьому, для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень, як позивач, повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.

У справі, яка розглядається, спір не пов`язаний із перебиранням на себе Черкаською міською радою компетенції, яка належить Червонослобідській сільській раді, оскільки жодна з наведених рад не уповноважена змінювати межі міста Черкаси. Позивач у позовній заяві не вказував про використання Черкаською міською радою повноважень, які належать Червонослобідській сільській раді, тому спір між сторонами не є компетенційним.

Як наслідок, право на звернення за судовим захистом має бути прямо передбачено Законом, натомість в адміністративному позові позивач не зазначив якою нормою закону він наділений правом на звернення до суду про скасування рішення міської ради.

Суд звертає увагу, що нормами ст. 186 ЗК України передбачено право ради за рахунок території якої буде здійснюватись розширення меж міста, відмовити в погодженні відповідного проекту землеустрою, а не шляхом звернення до суду з позовом про скасування спірного рішення.

Як встановлено судом, рішенням Червонослобідської сільської ради №39-01/VIII від 21.02.2024 відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці міста Черкаси, розробленого державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», тобто позивач використав передбачений законом спосіб захисту прав жителів сільської ради від можливого порушення внаслідок розширення меж міста.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2020 року у справі №815/1788/15 наголосила, що у разі оскарження рішення органів владних повноважень судам слід перевірити (встановити) чи є оскаржуване рішення таким, за наслідками виконання якого настають юридично значимі дії, чи настає інший кінцевий результат, чи це рішення з урахуванням якого (на підставі якого) приймається остаточне рішення органу владних повноважень.

З наведеного вбачається, що не підлягає оскарженню рішення органів владних повноважень, які не є кінцевими (остаточними) та не породжують правових наслідків і не можуть порушувати будь-які права.

Слід зазначити, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, тих які підлягають розгляду в іншому порядку, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 23.09.2020 у справі №823/1050/18 та від 22.07.2021 у справі №500/498/19

Отже, виходячи із чітко окреслених законодавством повноважень, Червонослобідська сільська рада не наділена компетенцією звертатись із зазначеним позовом до суду, оскільки механізм захисту прав жителів територіальної громади закріплений ст. 186 ЗК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Пунктом 5 частини 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів позову додано квитанцію №3338-8294-5299-4579 від 09.02.2024, згідно з якою позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору відповідно до вказаної квитанції в сумі 3028 грн.

Керуючись статтями 132, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі закрити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Червонослобідської сільської ради Черкаського району (вул. Соборна, буд. 2/1, с. Червона Слобода, Черкаська обл., 19604, код ЄДРПОУ 26323717) сплачений судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. згідно квитанції №3338-8294-5299-4579 від 09.02.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з складення повного тексту ухвали безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2024.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО