Постанова

від 01.07.2024 по справі 480/2815/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 р.Справа № 480/2815/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2023, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/2815/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТА-ОІЛ ПЛЮС"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Поивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Оіл Плюс», звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 1539 від 25.07.2022 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 1768 від 07.09.2022 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 2140 від 26.10.2022 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 2464 від 20.12.2022 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 208 від 25.01.2023 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків;

- зобов`язати ГУ ДПС у Сумській області виключити ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області № 208 від 25.01.2023 про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код 43995469) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Оіл Плюс» (42700, Сумська область, м. Охтирка, село Залужани, вул. Заводська, буд. 11, код 36467340) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області, не погодившись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Оіл Плюс» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником податку на додану вартість.

На засіданні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області 25.07.2022 було повідомлено що за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено платника ТОВ «Нафта-Оіл Плюс», який потребує аналізу щодо відповідності Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Зокрема, під час обговорення на засіданні зазначалось, що основним видом діяльності ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» є вантажний автомобільний транспорт, за даними звіту форми 20-ОПП за платником обліковуються автомобілі, автоцистерни, бочки, земельні ділянки, гараж, трактор колісний. Згідно з Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2022 року, кількість застрахованих осіб у березні 2022 року складала 8 осіб, середня заробітна плата 4 892, 00 грн., що менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

Також, під час обговорення зазначалось, що за даними ЄРПН платник здійснює господарські операції з платниками по яким прийнято рішення про відповідність Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: по реалізації з ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС КОМПАНІ» (код 39974165), ТОВ «РІКОЙЛ» (код 36631914), ТОВ «ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС» (код 43691830), ТОВ «ВІТОЙЛ» (код 43784034), ТОВ «СКАЙАВТОТРАНС» (код 39729281), ТОВ «КМТ.УКРАЇНА» (код 42746328); по придбанню з ПП «АГРОТЕХЗАХІД» (код 43179065), ТОВ «ПОЛІССЯ-ЗАХІД» (код 43614866), ТОВ «СВІТ ІМПОРТНОГО АВТО» (код 41370169), ТОВ «ЛЮКС МОТОРС ПЛЮС» (код 44322280), ТОВ «ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС» (код 43691830).

У зв`язку з цим, Комісією прийнято рішення опрацювати наявну інформацію по ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» та перенести прийняття рішення на 11 год. 00 хв. поточного дня (т. 4 а.с. 9).

Після опрацювання вказаної інформації, згідно з протоколом № 153 від 25.07.2022, Комісія одноголосно проголосувала за відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з тих підстав, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування, а також ухвалила забезпечити внесення ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» до Журналу ризикових платників ІТС Податковий блок як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (т. 4 а.с. 10).

На підставі цього, 25.07.2022 прийнято рішення № 1539 про відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Одночасно, у розділі «Податкова інформація», який заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, відповідач зазначив: «Дані Єдиного реєстру податкових накладних, господарські операції з ризиковими СГ» (т. 1 а.с. 9).

З метою виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, 29.08.2022 ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» надало ГУ ДПС у Сумській області пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій (т. 1 а.с. 12-15).

Під час обговорення наданих позивачем документів на засіданні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області 07.09.2022 зазначалось про надання не всіх документів по деяким господарським операціям та ненадання жодного документа по господарським операціям з ТОВ «СВІТ ІМПОРТНОГО АВТО» (код 41370169), ТОВ «СКАЙАВТОТРАНС» (код 39729281) та ТОВ «КМТ.УКРАЇНА» (код 42746328), по яким прийняті рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У зв`язку з цим, згідно з протоколом № 229 від 07.09.2022, Комісія одноголосно проголосувала за відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з тих підстав, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування, а також ухвалила не виключати ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» з переліку ризикових платників як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (т. 4 а.с. 11-14).

Також, 07.09.2022 було прийнято рішення № 1768 про відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. У розділі «Податкова інформація», який заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, відповідач зазначив: «Документи надані не в повному обсязі, відповідно до вимог Постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (т. 1 а.с. 16).

Отримавши зазначене рішення, 17.10.2022 ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» надало ГУ ДПС у Сумській області пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій (т. 1 а.с. 51-55).

Під час обговорення наданих позивачем документів на засіданні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області 26.10.2022 зазначалось про надання не всіх документів по господарським операціям з платниками, по яким прийняті рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У зв`язку з цим, згідно з протоколом № 295 від 26.10.2022, Комісія одноголосно проголосувала за відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з тих підстав, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування, а також ухвалила не виключати ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» з переліку ризикових платників як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (т. 4 а.с. 15-18).

Також, 26.10.2022 було прийнято рішення № 2140 про відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. У розділі «Податкова інформація», який заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, відповідач зазначив: «Документи надані не в повному обсязі, відповідно до вимог Постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зокрема: щодо наявності трудових ресурсів, транспортних засобів, місць зберігання транспортних засобів тощо. Не надані копії первинних документів щодо придбання транспортних засобів та дизельного палива у ризикових СГ, зокрема: ПП «АГРОТЕХЗАХІД», ТОВ «ПОЛІССЯ-ЗАХІД», ТОВ «СВІТ ІМПОРТНОГО АВТО», ТОВ «ЛЮКС МОТРОС ПЛЮС», ТОВ «ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС». Не надані копії первинних документів щодо реалізації транспортних послуг в адресу ризикових СГ, зокрема: ТОВ «СКАЙАВТОТРАНС», ТОВ «КМТ.УКРАЇНА». Ризиковість господарської діяльності не спростовано» (т. 1 а.с. 50).

Не погоджуючись з таким рішенням, 24.11.2022 ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» надало ГУ ДПС у Сумській області пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій (т. 1 а.с. 47-49).

Під час обговорення наданих позивачем документів на засіданні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області 20.12.2022 зазначалось про надання не всіх документів по господарським операціям з платниками, по яким прийняті рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а також про ненадання жодного документу по господарським операціям з контрагентами-покупцями ТОВ «РІКОЙЛ» (код 36631914) та ТОВ «ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС» (код 43691830).

У зв`язку з цим, згідно з протоколом № 353 від 20.12.2022, Комісія одноголосно проголосувала за відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з тих підстав, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування, а також ухвалила не виключати ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» з переліку ризикових платників як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (т. 4 а.с. 19-21).

Також, 20.12.2022 було прийнято рішення № 2464 про відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. У розділі «Податкова інформація», який заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, відповідач зазначив: «Документи надані не в повному обсязі, відповідно до вимог Постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зокрема: не надані копії первинних документів щодо реалізації транспортних послуг в адресу ризикових СГ, зокрема: ТОВ «РІКОЙЛ», ТОВ «ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС». Ризиковість господарської діяльності не спростовано» (т. 1 а.с. 46).

З метою виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, 03.01.2023 ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» надало ГУ ДПС у Сумській області пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій (т. 1 а.с. 43-45).

Під час обговорення наданих позивачем документів на засіданні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області 25.01.2023 зазначалось про надання не всіх документів по господарським операціям з платниками, по яким прийняті рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а також про ненадання жодного документу по господарським операціям з ПП «АГРОТЕХЗАХІД» (код 43179065), ТОВ «ПОЛІССЯ-ЗАХІД» (код 43614866), ТОВ «СВІТ ІМПОРТНОГО АВТО» (код 41370169), ТОВ «ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС» (код 43691830), ТОВ «ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС» (код 43691830), ТОВ «СКАЙАВТОТРАНС» (код 39729281) та ТОВ «КМТ.УКРАЇНА» (код 42746328).

У зв`язку з цим, згідно з протоколом № 36 від 25.01.2023, Комісія одноголосно проголосувала за відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з тих підстав, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування, а також ухвалила не виключати ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» з переліку ризикових платників як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (т. 4 а.с. 22-25).

Також, 25.01.2023 було прийнято рішення № 208 про відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість за кодами податкової інформації 12 та 13. Одночасно, у рішення вказані господарські операції які стали підставою для таких висновків та наведені документи, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: договір з додатками до нього, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо транспортування, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), рахунки-фактури/інвойси, накладна, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків. (т. 1 а.с. 42)

Не погодившись з рішеннями відповідача про відповідність критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області № 208 від 25.01.2023 про відповідність платника податку критеріям ризиковості необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а належним способом захисту прав позивача є зобов`язання контролюючого органу виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині.

Суд апеляційної погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 р. № 1165 (набрала чинності 01.02.2020 р.), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Пунктом 1 Порядку № 1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно із п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до якого таким критерієм, зокрема є наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1 до Порядку № 1165).

З вищенаведених вище норм вбачається, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Разом з цим, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації, який проводиться в автоматизованому порядку.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване рішення № 208 від 25.01.2023 про відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийняте комісією регіонального рівня не за наслідками подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Фактично, вказане рішення було прийняте за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, а не за наслідками подання ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняття рішень про відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, суперечить приписам Порядку № 1165.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Крім того, приймаючи рішення про відповідність чи невідповідність платника податку критеріям ризиковості, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» надавались до податкового органу первинні документи, які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій та не відповідності встановленим критеріям ризиковості.

Колегія суддів наголошує, що відсутність вказівки щодо необхідності подати конкретні документи на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості, зумовлює перебування платника податків у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття необґрунтованого рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Суд зауважує на тому, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Враховучи вище зазначене та положення вище зазначених правових норм, колегія суддів вважає правомірим висновок суду першої інстанції про необґрунтованість складання у відношенні позивача рішення комісією контролюючого органу про відповідність ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ДПС у Сумській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Оіл Плюс`з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зауважує таке.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження) шляхом прийняття відповідного рішення.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, з урахуванням установлених обставин, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

При цьому, судом ураховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Сумській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Оіл Плюс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Оскільки рішення про визначення ТОВ «Нафта-Оіл Плюс» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Тобто, доводи відповідача у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 по справі № 480/2815/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 02.07.2024 року