Вирок

від 02.07.2024 по справі 217/171/22

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код суду233 Справа № 217/171/22

Вирок

Іменем України

02 липня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за

участю:

секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052140000270 від 16 жовтня 2022 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, українець, громадянин України, неодружений, працездатний, офіційно не працевлаштований, місце реєстрації не має, раніше проживав за адресом: АДРЕСА_1 , на даний час тимчасово мешкає за адресом: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Авдіївка Донецької області, українець, громадянин України, неодружений, працездатний, офіційно не працевлаштований, місце реєстрації не має, раніше проживав за адресом: АДРЕСА_1 , на даний час тимчасово мешкає за адресом: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України, ВСТАНОВИВ:

В період дії воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022року:

ОСОБА_4 приблизно в середині серпня місяця 2022 року, в денний час доби, більш точного часу та дати не встановлено, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, що розташована вздовж залізничного полотна неподалік залізничної станції «Авдіївка», за географічними координатами: НОМЕР_1 ; 37.735873, навпроти будівлі АДРЕСА_3 , побачив пошкоджені, внаслідок неодноразового влучання снарядів під час артилерійського обстрілу з боку російських окупаційних військ, мідні дроти, які вирішив викрасти. Після чого, ОСОБА_4 вирушив до свого місця мешкання, що розташоване у підвальному приміщенні покинутої будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_1 , де він мешкає разом зі своїм рідним братом ОСОБА_5 , та запропонував останньому викрасти вищезазначене майно, на що останній погодився.

В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , прибули до вищевказаного залізничного полотна, та переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, використовуючи заздалегідь принесені із собою ножиці по металу червоного кольору, демонтували контактний провід марки МФ-100 та несучий трос марки М-120, які перебувають на балансі «Покровської дистанції електропостачання Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ», загальною довжиною 193 метри та загальною вагою 190 кілограм.

Окрім того, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 - приблизно в середині серпня місяця 2022 року, в денний час доби, більш точного часу та дати не встановлено, перебуваючи за місцем свого мешкання, що розташоване у підвальному приміщенні покинутої будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_1 , де він мешкає разом зі своїм рідним братом ОСОБА_4 , до нього підійшов останній і запропонував ОСОБА_5 вчинити крадіжку мідних дротів, які перебувають у пошкодженому стані, внаслідок неодноразового влучання снарядів під час артилерійського обстрілу з боку російських окупаційних військ, які розташовані на відкритій ділянці місцевості, вздовж залізничного полотна неподалік залізничної станції «Авдіївка», за географічними координатами: НОМЕР_1 ; 37.735873, навпроти будівлі АДРЕСА_3 , на що ОСОБА_5 погодився.

В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , прибули до вищевказаного залізничного полотна, та переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, використовуючи заздалегідь принесені із собою ножиці по металу червоного кольору, демонтували контактний провід марки МФ-100 та несучий трос марки М-120, які перебувають на балансі «Покровської дистанції електропостачання Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ», загальною довжиною 193 метра та загальною вагою 190 кілограм.

Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 покинули місце скоєння злочину, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, спричинивши своїми діями «Покровській дистанції електропостачання Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ» матеріальну шкоду, що складає 35 150 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що дійсно він приблизно в середині серпня місяця 2022 року, в денний час доби, більш точного часу та дати він не пам`ятає, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, яка розташована вздовж залізничного полотна неподалік залізничної станції «Авдіївка», навпроти будівлі АДРЕСА_3 , побачив пошкоджені, внаслідок неодноразового влучання снарядів під час артилерійського обстрілу з боку російських окупаційних військ, мідні дроти, які вирішив викрасти. Після чого, він пішов до свого місця мешкання, а саме до підвального приміщення, яке знаходиться в будівлі покинутого кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_1 , де він мешкає разом зі своїм рідним братом ОСОБА_5 , та запропонував йому викрасти вищезазначене майно, на що останній погодився. В подальшому, він разом із своїм братом ОСОБА_5 , прибули до залізничного полотна, та переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, використовуючи заздалегідь принесені із собою ножиці по металу червоного кольору, демонтували контактний провід марки МФ-100 та несучий трос марки М-120, загальною довжиною 193 метри та загальною вагою 190 кілограм. Після чого вони пішли з місця вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Свою провину обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю, погодившись із усіма обставинами скоєного кримінального правопорушення та обсягом спричиненої шкоди, щиро покаявся, зазначив про відсутність намірів в подальшому вчиняти подібне, та про бажання, за необхідності, відшкодувати завдану шкоду і просив призначити йому покарання не пов`язане із позбавленням волі.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що приблизно в середині серпня місяця 2022 року, в денний час доби, більш точного часу та дати він не пам`ятає, перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме у підвальному приміщенні покинутої будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_1 , де він мешкає разом зі своїм рідним братом ОСОБА_4 , де до нього підійшов останній і запропонував йому вкрасти мідні дроти, які перебувають у пошкодженому стані, внаслідок неодноразового влучання снарядів під час артилерійського обстрілу з боку російських окупаційних військ, які розташовані вздовж залізничного полотна неподалік залізничної станції «Авдіївка», навпроти будівлі АДРЕСА_3 , на що він погодився.

Свою провину обвинувачений ОСОБА_5 визнав повністю, погодившись із усіма обставинами скоєного кримінального правопорушення та обсягом спричиненої шкоди, щиро покаявся, зазначив про відсутність намірів в подальшому вчиняти подібне, та про бажання, за необхідності, відшкодувати завдану шкоду і просив призначити йому покарання не пов`язане із позбавленням волі.

Представник потерпілого ОСОБА_6 , будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву в якій просив розглянути кримінальне провадження без його особистої участі. Цивільного позову не заявляв. Претензій матеріального та морального характеру не мав Покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просив призначити на розсуд суду.

Суд заслухавши думку учасників судового провадження, щодо можливості за відсутності потерпілого, з`ясувати всі обставини кримінального провадження, вирішив про проведення подальшого судового розгляду без особистої участі належно повідомленого потерпілого.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.4 ст.185КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст.ст.65-67КК Українита роз`ясненнямипостанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 , відповідно до ст.12КК України, є тяжким злочином.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено, що він є особою - раніше не судимою, до адміністративної відповідальності протягом останнього року - не притягався, не має адреси реєстрації, має місце тимчасового мешкання у зв`язку із евакуацією, за сімейним станом не одружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, працездатний, офіційно - не працевлаштований, на диспансерних обліках в закладах охорони здоров`я не перебуває, свою провину у скоєному визнав у повному обсязі та готовий відповідати за скоєне, визнав загальний розмір спричиненої ним матеріальної шкоди.

Як обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд враховує його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Судом приймається до відома досудова доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого за висновком якої рівень ризику вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінується яксередній, де орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до ч.2 ст.50КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні застосування необхідного покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом, взято до уваги правову позицію, зазначену в постанові ВСУ від 14.04.2016 року, де зазначено, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першоїстатті 8 Основного Закону Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливістьодна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Додержуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185КК України, наближене до нижчої межі, оскільки саме це покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, судом зазначається, що із постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23.01.2014 року (справа №5-48 кс13) вбачається, що загальні засади призначення покарання (ст.65КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальностіпризначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуваннястатті 75КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

З урахуванням наведеного, ретельно вивчивши інформацію про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до якої він є особою раніше не судимою, притягнень до адміністративної відповідальності не має, вік та стан його здоров`я, його поведінку в період досудового слідства і судового розгляду, наслідки вчиненого, визнання вини, щирого каяття щодо скоєного та критичного ставлення до спричиненого, наміру уникати в подальшому повторення подібного та й інших кримінальних правопорушень, в сукупності з іншим дає суду підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, а тому суд приходить до висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , положень ст.75КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням на нього обов`язків, передбачених у ст.76КК України, вважаючи, що цього буде достатньо до позитивних змін в його особистості і створення в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно з вимогами ст.ст.65-67КК Українита роз`ясненнямипостанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_5 , відповідно до ст.12КК України, є тяжким злочином.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено, що він є особою - раніше не судимою, до адміністративної відповідальності протягом останнього року - не притягався, адреси реєстрації не має, має місце тимчасового мешкання у зв`язку із евакуацією, за сімейним станом не одружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, працездатний, офіційно - не працевлаштований, на диспансерних обліках в закладах охорони здоров`я не перебуває, свою провину у скоєному визнав у повному обсязі та готовий відповідати за скоєне, визнав загальний розмір спричиненої ним матеріальної шкоди.

Як обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , суд враховує його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Судом приймається до відома досудова доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого за висновком якої рівень ризику вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінується яксередній, де орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до ч.2 ст.50КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні застосування необхідного покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом, взято до уваги правову позицію, зазначену в постанові ВСУ від 14.04.2016 року, де зазначено, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першоїстатті 8 Основного Закону Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливістьодна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Додержуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185КК України, наближене до нижчої межі, оскільки саме це покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, судом зазначається, що із постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23.01.2014 року (справа №5-48 кс13) вбачається, що загальні засади призначення покарання (ст.65КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальностіпризначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуваннястатті 75КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

З урахуванням наведеного, ретельно вивчивши інформацію про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до якої він є особою раніше не судимою, притягнень до адміністративної відповідальності не має, вік та стан його здоров`я, його поведінку в період досудового слідства і судового розгляду, наслідки вчиненого, визнання вини, щирого каяття щодо скоєного та критичного ставлення до спричиненого, наміру уникати в подальшому повторення подібного та й інших кримінальних правопорушень, в сукупності з іншим дає суду підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, а тому суд приходить до висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , положень ст.75КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням на нього обов`язків, передбачених у ст.76КК України, вважаючи, що цього буде достатньо до позитивних змін в його особистості і створення в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.

Витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз - відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставіч.4ст.174КПКУкраїни,підлягає скасуваннюарешт на майно, накладений відповідно до ухвал слідчих суддів Авдіївського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2022 року.

Питання про речові докази, необхідно вирішити у відповідності до ст.100КПК України.

Запобіжний західвідносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не обрано, прокурор до суду, щодо обрання будь-якого запобіжного заходу не звертався, а тому, на час постановлення вироку, у суду не має підстав для його застосування.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.366-368, 371, 374, 376, 395КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 - визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставіст.75ККУкраїни ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та з покладенням на нього відповідно до ст.76КК України обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем мешкання засудженого.

ОСОБА_5 - визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставіст.75ККУкраїни ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та з покладенням на нього відповідно до ст.76КК України обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_5 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем мешкання засудженого.

АРЕШТ:

накладений ухвалами слідчого судді Авдіївського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2022 року на:

- полімерний мішок з кольоровим металом, а саме частиною контактного проводу МФ-100; транспортний засіб «ЗАЗ DAEWOO LANOS», номерний знак НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , який згідно реєстраційної карти на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які вилучені під час проведення огляду 15 жовтня 2022 року в період часу з 13 години 35 хвилин до 14 години 00 хвилин;

та на:

-кольоровий метал,а самечастини контактногопроводу МФ-100та частининесущого тросу НОМЕР_4 ,які належатьтретім особам;механічні ножиціпо металучервоного кольору;транспортний засіб«ГАЗ-32213»,номерний знак НОМЕР_5 ,1998року випуску,легковий,тип кузовавантажопасажирський,номер кузова НОМЕР_6 ,який згіднореєстраційної карткина правівласності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,та знаходивсяв користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,які вилученіпід часпроведення огляду15жовтня 2022року вперіод часуз 11години 20хвилин до11години 50хвилин- СКАСУВАТИ

Речові докази:

-транспортний засіб «ЗАЗ DAEWOO LANOS», номерний знак НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , який згідно реєстраційної карти на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зберігається під розпискою у ОСОБА_7 - після набрання вироком законної сили - залишити останній за приналежністю;

-транспортний засіб «ГАЗ-32213», номерний знак НОМЕР_5 , 1998 року випуску, легковий, тип кузова вантажопасажирський, номер кузова НОМЕР_6 , який згідно реєстраційної картки на праві власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та знаходився в користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та зберігається під розпискою у ОСОБА_9 - після набрання вироком законної сили - залишити останньому, як користувачу;

- полімерний мішокз кольоровимметалом, а саме частини контактного проводу МФ-100 та частини несущого тросу НОМЕР_4 , які зберігаються під розпискою у представника потерпілого ОСОБА_6 - після набрання вироком законної сили - залишити останньому для розпорядження в інтересах підприємства;

- механічні ножиці по металу червоного кольору, які, відповідно до квитанції (номер книги обліку:0002, порядковий номер:279), зберігаються в камері зберігання речових доказів ВнП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області - після набрання вироком законної сили знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченими у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1