Ухвала

від 01.07.2024 по справі 160/19382/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/19382/23

Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року по справі №160/19382/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Постфер до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду через підсистему Електронний суд подав апеляційну скаргу.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

1. Пунктом 1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимогам наведеної норми, скаржником до апеляційної скарги документ про сплату судового збору не долучено.

Як вбачається зі змісту позову, позивач звернувся до суду з вимогами щодо визнання протиправними та скасування шістьох рішень відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, подані позивачем до контролюючого органу, в ЄРПН.

Наведене свідчить про наявність в заявленому позові шістьох основних вимог немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 рік становить 2684 грн.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до

адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою наведеної статті встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи вищевикладене, заявнику апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у відповідності до Закону України "Про судовий збір", з урахуванням коефіцієнту пониження, в розмірі 19324,80 грн. ((2684,00х6х150%)х0,8).

2. Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження 25.01.2024. Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа (а.с.18, том 2) копія даного судового рішення доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС 27.01.2024 о 09:40 год. Разом з тим, апеляційна скарга відповідачем подана лише 24.06.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі скаржником порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник посилається на те, що він вже двічі звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами на рішення суду у даній справі, проте ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024, від 21.06.2024 останні були повернуті скаржнику через неусунення недоліків зі сплати судового збору. Повторно (втретє) скаржник звертається у максимально короткий строк з дати постановлення ухвали від 21.06.2024 про повернення попередньої скарги. Податковий орган зазначає, що ним вживаються всі заходи задля своєчасного оскарження судового рішення, просить поновити пропущений процесуальний строк задля забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Надаючи оцінку таким аргументам скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Як свідчать матеріали справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вже неодноразово реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Так, суд встановив, що вперше апеляційна скарга ГУ ДПС подана до суду 06.03.2024 (згідно штампу вхідної кореспонденції суду), проте, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.04.2024 скаргу повернув з підстав несунення її недоліків у вигляді сплати судового збору. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему Електронний суд 02.04.2024 о 13:39.

Вдруге апеляційну скаргу ГУ ДПС направило засобами поштового зв`язку 05.04.2024. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.06.2024 скаргу також повернув з підстав несунення її недоліків у вигляді сплати судового збору. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему Електронний суд 21.06.2024 о 14:49.

Втретє апеляційну скаргу ГУ ДПС подано через підсистему "Електронний суд" 24.06.2024, однак до неї знову ж таки не долучено доказів сплати судового збору.

Слід зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

Суд зауважує на тому, що загальний строк, що минув з дати отримання ГУ ДПС копії рішення суду першої інстанції і до дати звернення з апеляційною скаргою втретє становить майже п`ять місяців, що значно виходить за межі строку, встановленого КАС України для апеляційного оскарження судового рішення.

Також, з матеріалів справи слідує, що повернення попередніх апеляційних скарг було зумовлено невиконанням скаржником вимог ухвал суду про залишення апеляційних скарг без руху щодо сплати судового збору.

Суд зауважує, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги, на що посилається скаржник, не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Як при поданні апеляційної скарги вперше, так і при повторних зверненнях зі скаргою, скаржником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тобто, відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою повторно не усунуто недоліків, які слугували підставою для повернення попередньо поданих апеляційних скарг, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

У свою чергу, приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині надання документа про сплату судового збору є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Суд бере також до уваги, що жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу, зокрема, з моменту повернення попередньої апеляційної скарги до звернення з цією апеляційною скаргою, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у цій справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач до суду не надав.

З огляду на таке, факт подання повторних апеляційних скарг протягом нетривалого проміжку часу з дня отримання копій ухвал Третього апеляційного адміністративного суду про їх повернення не може мати вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки свідчить лише про формальне повторне подання апеляційної скарги без урахування і усунення причин, які стали підставою для її повернення.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем в касаційному порядку ухвал Третього апеляційного адміністративного суду про повернення попередніх апеляційних скарг від 02.04.2024 та від 21.06.2024.

Суд зазначає, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Важливість дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з апеляційною скаргою.

Натомість, обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, не дають підстав для того, щоб вважати їх об`єктивними та непереборними.

Отже, за встановлених обставин, беручи до уваги тривалість пропущеного процесуального строку, суд не вбачає підстав для визнання викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків шляхом направлення на адресу апеляційного суду:

- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви;

- документу про сплату судового збору у розмірі 19324,80 грн., сплаченого за реквізитами:

Отримувач: ГУК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.169, ч.ч. 2,3 ст.298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року по справі №160/19382/23 залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС Електронний кабінет, а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили 01.07.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачЯ.В. Семененко