Ухвала

від 01.07.2024 по справі 916/4246/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

01 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4246/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 (суддя Н.В. Рога, м.Одеса, повний текст складено 12.04.2024)

у справі №916/4246/23

за позовом: Адвокатського об`єднання «ОКТОПУС»

до відповідача: Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІІ Україна» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ» про стягнення заборгованості у розмірі 1000000,00 грн.

За вказаною позовною заявою Господарським судом Одеської області 11.10.2023 відкрито провадження у справі №916/4246/23, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду першої інстанції від 01.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІІ Україна» (вх.№3470/24 від 29.01.2024) про заміну позивача у справі №916/4246/23 на його правонаступника задоволено. Замінено позивача у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІІ Україна» на його правонаступника Адвокатське об`єднання «ОКТОПУС».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 позовну заяву Адвокатського об`єднання «ОКТОПУС» до Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ» про стягнення заборгованості у розмірі 1000000,00 грн задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ» на користь Адвокатського об`єднання «ОКТОПУС» заборгованість у розмірі 1000000,00 грн та судовий збір у розмірі 15000,00грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Приватне підприємство «БОГУСЛАВСЬКЕ» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою б/н від 26.06.2024, подавши її 26.06.2024 через систему «Електронний суд».

Апеляційна скарга зареєстрована судом 26.06.2024 за вх.№2508/24.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх.№2510/24 від 26.06.2024).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотання визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2024.

Під час реєстрації апеляційної скарги б/н від 26.06.2024 у справі №916/4246/23, надісланої Приватним підприємством «БОГУСЛАВСЬКЕ», виявлено недоліки, а саме: у прохальній частині апеляційної скарги заявником зазначено оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 у справі №916/4246/23, проте згідно Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/4246/23 прийнято 02.04.2024 (повний текст рішення складено 12.04.2024), про що відділом документообігу (канцелярією) Південно-західного апеляційного господарського суду складено акт про виявлення недоліків від 26.06.2024.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

По-перше, згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

За умовами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Вказана норма була включена до Закону України «Про судовий збір» на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147а-VIII від 26.05.2021.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України «Про судовий збір» з урахуванням змін, внесених Законом України №2147а-VIII від 26.05.2021, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021, тобто була чинною станом і на час звернення з позовом у даній справі (28.09.2023).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Таким чином, беручи до уваги те, що позивач мав обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним позову в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору мав бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про те, що за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення 1000000,00 грн позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 12000,00 грн (1000000,00 грн х 1,5% х 0,8 = 12000,00 грн).

При цьому колегія суддів вбачає, що апеляційну скаргу Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ» на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі №916/4246/23 також було подано в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», що свідчить про наявність правових підстав для застосування понижуючого коефіцієнта 0,8.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання Приватним підприємством «БОГУСЛАВСЬКЕ» апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі №916/4246/23, яке оскаржується апелянтом у повному обсязі, з урахуванням понижуючого коефіціента, складає 14400,00 грн 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (12000,00 грн х 150% х 0,8 = 14400,00 грн).

Однак, до апеляційної скарги скаржником не надано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

По-друге, відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Одеської області оголошено в судовому засіданні 02.04.2024, повний текст рішення складено 12.04.2024. Отже, 02.05.2024 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду, між тим скаржник подав апеляційну скаргу 26.06.2024 через систему «Електронний суд», тобто з пропуском строку для її подання.

У прохальній частині апеляційної скарги апелянт просив поновити строк для апеляційного провадження.

За умовами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Відтак, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Як на причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, скаржник послався на те, що копію рішення ним отримано в електронному вигляді у Електронний кабінет 12.04.2024 о 19:35 год, а тому днем отримання копії судового рішення є 13.04.2024.

Разом з тим, апелянт зауважив на тому, що Приватне підприємство «БОГУСЛАВСЬКЕ» та його представник територіально розташовані в Одеській області та місті Одесі. Так, протягом квітня-червня 2024 року внаслідок оголошення великої кількості повітряних тривог та численних обстрілів міста Одеси та Одеської області, значна частина робочого часу припадала на повітряні тривоги, що унеможливлювало нормальну роботу, на підтвердження чого скаржником надано роздруківки відомостей із веб-сайту https://air-alarms.in.ua/region/odesa, за період з 13 квітня по 25 червня 2024 року.

Окрім того, внаслідок регулярних атак зі сторони РФ на енергетичну інфраструктуру Одещини та України в цілому, мали місце постійні відключення електроенергії для побутових та промислових споживачів міста Одеси та Одеської області. Наприкінці травня червня 2024 року ситуація з відключеннями електроенергії стала критичною, у зв`язку із чим діяльність апелянта була фактично паралізована.

Колегія суддів зауважує, що приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями Господарського процесуального кодексу України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою - це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стосовно зазначення відповідачем причини пропуску на апеляційне оскарження Південно-західний апеляційний суд зазначає, що вказані скаржником обставини щодо відключення світла та повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру у період з 13.04.2024 (дати отримання рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024) по 26.06.2024 (звернення із апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду).

Щодо посилань скаржника на відсутність електропостачання, оголошення повітряних тривог, суд зазначає, що такі обґрунтування не можуть бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки скаржник жодним чином не обґрунтував, яким чином оголошення повітряних тривог та відключення електроенергії саме по собі призвело до неможливості вчасно звернутися з апеляційною скаргою. Обставини відсутності електропостачання та оголошення повітряних тривог могли унеможливити дотримання такого строку Приватним підприємством «БОГУСЛАВСЬКЕ» за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме наведені обставини обумовили досить значний пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Оскільки наведені обставини не обґрунтовані належними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Таким чином, скаржник не навів достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на що апеляційний суд визнає наведені скаржником підстави для поновлення такого строку неповажними.

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Частинами третьою та четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ», колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:

-надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14400,00 грн;

-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі №916/4246/23, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що оскільки на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/4246/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, останні підлягають витребуванню з суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ» на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 у справі № 916/4246/23 залишити без руху.

2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити скаржнику, якщо ним не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку у встановлений в цій ухвалі строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Якщо не буде надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

4.Південно-західним апеляційним господарським судом рекомендовано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).

5.Доручити Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/4246/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

Суддя С.В. Таран